Постанова

від 03.12.2013 по справі 17/5009/7635/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Справа № 17/5009/7635/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачівОпанаско І.В. - довіреність від 14.05.2013 р. третіх осіб не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Астра" на постановувід 06.08.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 17/5009/7635/11 господарського суду Запорізької області за позовомФермерського господарства "Астра" до 1) Господарчої асоціації фермерів "Нива" 2) Запорізької районної ради Запорізького району Запорізької області треті особи 1)Августинівська сільська рада Запорізького району Запорізької області 2) Фермерське господарство "Люся" 3) Фермерське господарство "Соняшник" 4) Фермерське господарство "Вікторія" 5) Фермерське господарство "Колос" 6) Фермерське господарство "Нова" 7) Фермерське господарство "Жито" 8) Фермерське господарство "Діна" провизнання недійсним державного акта на право постійного користування землею В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2011 року ФГ "Астра" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Господарчої асоціації фермерів "Нива" про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею № 100035, виданого відповідачу Запорізькою радою народних Запорізького району Запорізької області (загальною площею 367,4 га) відповідно до рішення Запорізької ради народних депутатів від 07.05.1992 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 100, посилаючись на приписи статті 152 Земельного кодексу України, статті 51 Земельного кодексу України (в редакції 1991 року) та статей 2, 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.05.1992 р. рішенням 11 сесії 2-го скликання Запорізької районної ради народних депутатів № 4 "Про надання земельних ділянок для ведення селянських (фермерських) господарств, враховуючи позитивний висновок Григорівської сільської ради народних депутатів, управління сільського господарства та заяв громадян, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, згідно додатку № 2 до рішення, зокрема, гр. Опанаскао Л.М. була надана у користування земельна ділянка, якою отримано держаний акт на право постійного довічного успадковуваного володіння землею загальною площею 54,3 га, який зареєстрований у книзі державних актів.

У 1998 році на підставі рішення Запорізької районної ради народних депутатів від 16.04.1998 р. № 16 гр. Опанаско Л.М. отримано державний акт на право постійного користування землею нового зразка (серія І-ЗП № 012311), який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 14.05.1998 р. за № 747, за яким Опанаско Л.М. у користування була надана земельна ділянка загальною площею 53,6 га.

Позивач зазначав, що розпорядженням Представника Президента України у Запорізькому районі від 31.07.1992 р. № 131/4 на підставі заяви голови фермерського господарства "Астра" Опанасенко Л.М., Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та державного акта на право постійного користування землею № 100043 від 30.07.1992 р. було зареєстроване фермерське господарство "Астра".

При цьому, 24.06.1992 року 11 фермерам, у тому числі і Опанаско Л.М., було укладено договір про спільну діяльність по утворенню господарською асоціацією фермерів "Нива", державну реєстрацію якого проведено на підстав розпорядження Представника Президента України у Запорізькому районі від 31.07.1992 р. № 133.

Проте, незважаючи на те, що вказаним розпорядженням Представника Президента України № 133 не було передбачено передачу ГАФ "Нива" земельної ділянки, відповідачу було видано державний акт на право постійного користування землею, загальною площею 367,4 га № 100035, який зареєстровано в Книзі записів державних актів 30.07.1992 р. за № 100.

Позивач зазначав, що підставою для видачі цього державного акта зазначено рішення Запорізької районної ради народних депутатів від 07.05.1992 р. № 4, яким, в свою чергу, не передбачалось надання землі ГАФ "Нива" та виготовлення державного акта на право постійного користування землею, тобто оспорюваний державний акт на землю № 100035 ГАФ "Нива" виданий за відсутності рішення відповідного органу, а діючим на момент його видачі законодавством не передбачалось можливості видачі державних актів на землю у постійне користування асоціаціям (об'єднанням).

Позивач наголошував, що у зв'язку з утворенням ГАФ "Нива" фермерське господарство "Астра", яке увійшло до складу асоціації, не втратило права користування земельною ділянкою, наданою цьому господарству раніше та свідчить про незаконність видачі ГАФ "Нива" державного акта на право постійного користування землею № 100035 та порушення прав постійного землекористувача - ФГ "Астра" щодо користування земельною ділянкою.

У відзиві на позовну заяву ГАФ "Нива" просило відмовити у задоволенні позовних вимог вказуючи на їх безпідставність.

Ухвалами господарського суду від 14.02.2012 р. та від 26.04.2012 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог Запорізьку районну раду Запорізького району Запорізької області, Августинівську сільську раду, ФГ "Люся", ФГ "Соняшник", ФГ "Вікторія", ФГ "Колос", ФГ "Нова", ФГ "Жито", та ФГ "Діна".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.05.2012 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2012 р. позовні вимоги задоволені, визнано недійсним державний акт № 100035 на право постійного користування земельною ділянкою (загальною площею 367,4 га) виданого ГАФ "Нива" Запорізькою районною радою народних депутатів Запорізького району Запорізької області відповідно до рішення Запорізької районної ради народних депутатів від 07.05.1992 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 100.

Крім того, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2012 р. змінено статус Запорізької районної ради Запорізького району Запорізької області та залучено її до участі у справі в якості другого відповідача.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2013 р. рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2012 р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2012 р. у даній справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 04.04.2013 р. (суддя Науменко А.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір є фактично спором про право на постійне користування землею між фізичною особою членом фермерського господарства та юридичною особою - ГАФ "Нива" та не стосується господарської діяльності ФГ "Астра" у взаємовідносинах з ГАФ "Нива", а тому, в даному випадку право на судовий захист належить фізичній особі Опанаско Л.М., яка і є належним позивачем у спірних правовідносинах, тобто, оскільки ФГ "Астра" не є належним позивачем у цій справі, в задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, судом першої інстанції не було прийнято визнання відповідачем позову та відмовлено в задоволенні заяви ГАФ "Нива" через те, що така відмова суперечить вимогам закону.

За апеляційною скаргою ФГ "Астра" Донецький апеляційний господарський суд (судді: Кододова О.В., Агапов О.Л., Радіонова О.О.) переглянувши рішення господарського суду Запорізької області від 04.04.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 06.08.2013 р. залишив його без змін.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в даному випадку право на судовий захист належить фізичній особі Опанаско Л.М., встановивши, що у даному спорі належним позивачем є Фермерське господарство "Астра" створене фермером Опанаско Л.М.

Разом з цим, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки рішення Запорізької районної ради № 4 від 07.05.1992 р. на даний час є дійсним, доказів його скасування до матеріалів справи сторонами не надано, то вимоги про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею, як похідні від зазначеного рішення Запорізької районної ради задоволенню не підлягають.

ФГ "Астра" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів Закону України "Про селянське (фермерське) господарство".

Скаржник зазначає, що в рішенні Запорізької районної ради № 4 від 07.05.1992 р., на яке посилався суд апеляційної інстанції, не зазначено про передачу ГАФ "Нива" у користування земельної ділянки, тобто рішення про передачу відповідачу земельної ділянки відповідним органом не приймалось, що свідчить про наявність підстав для визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею. Крім того, обставини стосовно того, що зміст рішення Запорізької районної ради № 4 від 07.05.1992 р. не свідчить про передання землі у користування ГАФ "Нива" свідчить також постанова Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2011 р. у справі № 15/5009/1537/11.

Заявник касаційної скарги зазначає, що судами не були взяті до уваги приписи Закону Української РСР "Про підприємства в Українській РСР", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, стосовно того, що ГАФ "Нива" було зареєстровано 31.07.1992 р., а державний акт виданий 30.07.1992 р., тобто раніше від моменту реєстрації юридичної особи.

ФГ "Люся" у запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, вказуючи, зокрема, на недоведеність та необґрунтованість доводів позивача.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що рішенням Запорізької районної ради № 4 від 07.05.1992 р. надано у користування громадянам бажаючим вести фермерське господарство земельні ділянки у розмірах згідно додатків № 1 та № 2. (т.1 а.с.13).

Згідно списку громадян, яким виділяються земельні ділянки для ведення фермерського господарства, земельні ділянки виділені: Бондаренко О.Б. - 25га, Лиходед О.П. - 50га, Власов М.І. - 50га, Беляєв М.К. - 50га, Нікулін В.К. - 50га, Грибенко О.В. - 50га, Опанасенко Л.М. - 50га, Титаренко В.І. - 50 га (том 1 а.с. 14).

Судами встановлено, що відповідно до установчого договору про спільну діяльність зі створення господарської організації фермерів "Нива" від 24.06.1992 р., учасники створюють асоціацію фермерів "Нива" шляхом добровільного об'єднання земель, грошових коштів, машин, механізмів та іншого майна, що належить учасникам для спільного оброблення землі, вирощування врожаю сільськогосподарських культур, виробництва продуктів тваринництва та їх реалізація з метою отримання прибутку та задоволення соціально-економічних інтересів учасників, членів їх сімей, а також членів трудового колективу, які не є членами асоціації. Все майно, земля та грошові внески, які вносяться учасниками до статутного фонду, передається за актами приймання-передачі, які оформлюються після реєстрації асоціації у Державних органах. З моменту підписання акта приймання-передачі право власності на майно, що передається, а на землю - право володіння та ризик випадкової гибелі або пошкодження цього майна переходить до асоціації (том 1 а.с.23-25).

Учасниками в установчому договорі ГАФ "Нива" зазначені: Бондаренко О.Б., Михайлов О.М., Карнаух Г.С., Кушнаренко І.Г., Лиходед О.П., Власов М.І., Беляєв М.К., Нікулін В.К., Грибенко О.В., Опанаско Л.М. (том 1 а.с. 23-25).

30.07.1992 р. господарській асоціації фермерів "Нива" видано Державний акт на право постійного користування землею, згідно якого у постійне користування передана земельна ділянка площею 367,4 га з посиланням на підставу видачі державного акта - рішення Запорізької ради народних депутатів № 4 від 07.05.1992 р. (том 1 а.с.18-21).

31.07.1992 р. розпорядженням представника Президента України у Запорізькому районі Запорізької області № 133 зареєстровано ГАФ "Нива" (том 1 а.с. 16).

31.07.1992 р. розпорядженням представника Президента України у Запорізькому районі Запорізької області № 131/4 зареєстровано ФГ "Астра" за заявою фермера Опанаско Л.М. (том 1 а.с.15).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ФГ "Астра" про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею № 100035, виданого ГАФ "Нива" Запорізькою радою народних Запорізького району Запорізької області (загальною площею 367,4 га), з посиланням на приписи статті 152 Земельного кодексу України, статті 51 Земельного кодексу України (в редакції 1991 року) та статей 2, 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", вказуючи, зокрема, на відсутність рішення відповідного органу про передачу ГАФ "Нива" земельної ділянки, оскільки рішення ради № 4 від 07.05.1992 р, яке зазначено як підстава для видачі державного акта не містить посилань на передачу земельної ділянки саме ГАФ "Нива", а також посилаючись на наявність у позивача державного акта на земельну ділянку, яка частково входить в склад земельної ділянки переданій відповідачу за спірним державним актом.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України та статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 19 Земельного кодексу України (1991 року, в редакції чинній на момент прийняття районною радою народних депутатів рішення від 07.05.1992 р.) передбачено, що районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель запасу для сільськогосподарського використання; із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу; для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою народних депутатів.

Згідно частиною 1 статті 22 Земельного кодексу України (1991 року) Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян (стаття 23 цього Кодексу).

За приписами статті 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (який був чинний на момент видачі оспорюваного державного акта на землю) земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надаються громадянам за їх бажанням у довічне успадковуване володіння, приватну власність або в оренду. Право приватної власності на земельну ділянку селянським (фермерським) господарством може набуватись після шести років володіння нею.

Надання земельної ділянки у довічне успадковуване володіння, приватну власність або в оренду здійснюється із земель запасу, а також земель, вилучених у порядку, визначеному у пункті 1 статті 7 цього Закону. У тимчасове користування земельні ділянки надаються із земель запасу, а також можуть надаватися із земель лісового і водного фондів.

Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у довічне успадковуване володіння, у власність або в оренду подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцеположенням земельної ділянки заяву, яку підписує голова селянського (фермерського) господарства, що створюється.

У заяві зазначаються: мета використання земельної ділянки, умови надання, її бажаний розмір і місце розташування, перелічуються члени селянського (фермерського) господарства, повідомляється про їх досвід роботи в сільському господарстві, наявність кваліфікації або спеціальної підготовки. Можливі також інші обгрунтування щодо виділення земельної ділянки.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у довічне успадковуване володіння, у власність або в оренду за поданням сільської, селищної Ради народних депутатів розглядає виконавчий комітет районної, міської Ради народних депутатів у місячний строк і у разі згоди замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств землевпорядній організації розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з землеволодільцями, землевласниками або землекористувачами, районними, міськими землевпорядними, природоохоронними, санітарними органами, органом архітектури і подається до районної, міської Ради народних депутатів.

Рішення про надання земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства або про відмову у наданні землі районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Аналогічні приписи щодо порядку надання земель для ведення селянського (фермерського) господарства закріплені у статті 51 Земельного кодексу України (1991 року).

Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що на момент видачі акта на право постійного користування землею за № 100035 ГАФ "Нива" 30.07.1992 р., фізичною особою Опанаско Л.М. було отримано державний акт № 4 від 07.05.1992 р. на право довічного успадковуваного володіння землею в розмірі 54,3 га, що підтверджується статутом Селянського (фермерського) господарства "Астра", зареєстрованого 12.10.1994 р. за № 138-р.

Судами під час розгляд справи встановлено, що 07.05.1992 р. рішенням № 4 Запорізької районної ради народних депутатів Опанаско Л.М. поряд із іншими селянами була виділена земельна ділянка для ведення селянського (фермерського) господарства.

При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що в даному випадку право на судовий захист належить не фізичній особі Опанаско Л.М., а Фермерському господарству "Астра" створеному фермером Опанаско Л.М., який і є належним позивачем у справі.

ФГ "Астра" було зареєстровано на підставі розпорядження представника Президента України у Запорізькому районі Запорізької області від 31.07.1992 р. № 131/4 за заявою фермера Опанаско Л.М., одночасно з яким згідно розпорядженням представника Президента України у Запорізькому районі Запорізької області від 31.07.1992 р. № 133 була зареєстрована Господарська асоціація фермерів "Нива" до складу якої, як фермер, увійшла Опанаско Л.М. згідно засновницького договору від 24.06.1992 р.

Суд апеляційної інстанції залишаючи без змін рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог зазначав, що ГАФ "Нива" державний акт на право постійного користування землею, який є предметом даного спору, був виданий на підставі рішенням Запорізької районної ради № 4 від 07.05.1992 р., на даний час є дійсним, доказів його скасування не надано, а відтак вимоги про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею, як похідні від зазначеного рішення Запорізької районної ради задоволенню не підлягають.

Проте, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що як вбачається зі змісту розпорядженням представника Президента України у Запорізькому районі Запорізької області від 31.07.1992 р. № 131/4 ФГ "Астра" було зареєстроване згідно заяви фермера Опанаско Л.М., на підставі Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та державного акта на право постійного користування землею № 100043 від 30.07.1992 р. (том 1 а.с. 15).

Як вбачається з матеріалів справи, у листі від 25.04.2012 р. № 08-02-21/1929 Головного управління Держкомзему у Запорізькій області зазначено, що державна реєстрація ГАФ "Нива" була проведена на підставі розпорядження Представника Президента України у Запорізькому районі від 31.07.1992 р. № 133, проте, вказаним розпорядження передача земельної ділянки не передбачена (том 2 а. с.107-109).

Крім того, як вбачається зі змісту рішення 21 сесії 21 скликання Запорізької районної ради народних депутатів № 4 від 07.05.1992 р., яке зазначено як підстава для видачі ГАФ "Нива" спірного державного акта на право постійного користування землею, надано в користування громадянам, які виявили бажання вести селянське господарство земельні ділянки в розмірах, згідно додатків № 1, № 2 (том 1 а.с. 13-14).

Проте, питання стосовно того, чи виділялась вказаним рішенням ради земельна ділянка ГАФ "Нива" судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовувалось.

При цьому, як вбачається з наявної в матеріалах справи постанови Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2011 р. у справі № 15/5009/1537/11, якою залишено без змін рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2011 р. судом, зокрема, зазначено, що зі змісту рішення Запорізької районної ради народних депутатів № 4 від 07.05.1992 р. не вбачається надання в користування ГАФ "Нива" земельної ділянки в ро0мірі 367,4 га (том 3 а.с. 131-138).

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ГАФ "Нива" у запереченнях на позовну заяву просило застосувати строк позовної давності (том 5 а.с. 15-17).

Проте, судами першої та апеляційної інстанції вказаному, із визначенням відповідної норми матеріального права щодо застосування позовної давності, виходячи з приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, оцінки не надано, відповідні обставини справи не встановлені.

Оскільки в силу статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. у справі № 17/5009/7635/11 та рішення господарського суду Запорізької області від 04.04.2013 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач