Ухвала

від 11.11.2013 по справі 2а-10474/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/76419/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Лосєва А.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 у справі № 2а-10474/12/2612 за позовомПриватного підприємства «Еліс Транс Сервіс» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання дій протиправними,- ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Еліс Транс Сервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, у відповідності до якого просило визнати протиправними дії відповідача щодо: проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2011 по 30.11.2011; оформлення результатів зустрічної звірки позивача у формі акту №1015/22-4/34691070 від 25.04.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2011 по 30.11.2011; заборонити відповідачу використовувати акт №1015/22-4/34691070 від 25.04.2012 при проведенні та оформленні результатів податкових перевірок.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2012 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки ПП «Еліс Транс Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2011 по 30.11.2011; визнано протиправними дії відповідача по оформленню результатів зустрічної звірки ПП «Еліс Транс Сервіс» у формі акту від 25.04.2012 №1015/22-4/34691070 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2011. по 30.11.2011. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2012, оскільки вважає, що ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Позивач заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС здійснено вихід на адресу ПП «Еліс Транс Сервіс» для вручення запиту №1663/10/22-410 від 20.04.2012 про надання документів за період з 01.03.2011 по 30.11.2011, про що складено акт №234/22-4/34691070 від 24.04.2012 щодо незнаходження ПП «Еліс Транс Сервіс» за податковою адресою;

- ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС було складено акт №1015/22-4/34691070 від 25.04.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Еліс Транс Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2011 по 30.11.2011, яким встановлено, що позивач не знаходиться за податковою адресою.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що відповідач при проведені зустрічної звірки та складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач при складанні акту №1015/22-4/34691070 від 25.04.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Еліс Транс Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2011 по 30.11.2011 діяв всупереч закону, оскільки фактично здійснив перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість, а не звичайне співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання в розумінні п.73.5. ПК України. А також зазначив, що контролюючий орган при проведенні звірки законом не уповноважений встановлювати порушення норм податкового законодавства, що в даному випадку, є фактом перевищення повноважень з боку ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС.

Суд касаційної інстанції такі висновки судів попередніх інстанцій вважає передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судом апеляційної інстанції при розгляді даного спору не було враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків. Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то дії по проведенню зустрічних звірок та складанню акту) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення зустрічної звірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами звірки.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дії відповідача (по проведенню зустрічної звірки та складання відповідного акту) судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

За змістом частин 4, 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Окрім цього, судам слід врахувати, що відповідно до абз.3 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками та проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, матеріали, отримані на запит про проведення зустрічної звірки, та її результати є податковою інформацією, яка може бути використана ДПІ для висновків під час проведення планових чи позапланових перевірок, що здійснюються за наявності обставин та підстав для їх проведення, визначених статтями 75, 77 та 78 ПК України.

Однак, судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи не було встановлено та досліджено, чи порушені права позивача у сфері публічно-правових відносин (за захистом яких він може звернутися до адміністративного суду), чи порушені вони саме вчиненням відповідачем оскаржуваних дій щодо проведення зустрічної звірки та складання акту. Крім того, судами не встановлено, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу.

Також судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не досліджено питання щодо здійснення у подальшому податковим органом відповідних дій, як то, коригування податковим органом податкової звітності позивача тощо.

При цього, судам варто врахувати, що питання про можливість задоволення позовних вимог позивача, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин сторін.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 у даній справі скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль А.М. Лосєв