Рішення

від 12.12.2013 по справі 914/4472/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 р. Справа № 914/4472/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплекс «Аспект» (м. Фастів, Київська обл.)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон» (м. Жовква, Львівська обл.)

про: стягнення заборгованості в сумі 74935,23 грн. та судового збору в сумі 1720,50 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Павленко І.С. - довіреність №15/13 від 02.12.2013 року.

від відповідача: Коврижних В.І. - довіреність №01/1 від 04.02.2013 року.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплекс «Аспект» (м. Фастів, Київська обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон» (м. Жовква, Львівська обл.) про стягнення заборгованості в сумі 74935,23 грн. та судового збору в сумі 1720,50 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.11.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 03.12.2013 року. Ухвалою суду від 03.12.2013 року розгляд справи відкладено до 12.12.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.11.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

02.12.2013 року за вх.№51325/13 позивач подав заяву про об'єднання справ в одне провадження.

09.12.2013 року за вх.№52504/13 позивач подав заяву про об'єднання справ в одне провадження.

12.12.2013 року за вх.№53287/13 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, зокрема , Акт звірки, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за основним боргом становить 54405,00 грн.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.11.2013 року не виконав, явку повноважного представника забезпечив.

02.12.2013 року за вх.№51076/13 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

12.12.2013 року за вх.№53364/13 відповідач подав заяву про визнання в повному обсязі позовних вимог, а саме 54405,00 грн. основного боргу, 7407,99 грн. - пені, 10401,99 грн. - 20% річних, 2720,25 грн. - штрафу за ненадання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступна і резолютивна частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 12.12.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 22.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техкомплекс «Аспект» (надалі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітон» (надалі - відповідач, Покупець) був укладений Договір поставки № 66 від 22.11.2012 року (надалі - Договір). Відповідно до умов договору, Постачальник зобов'язувався поставити (передати) у власність Покупця сільськогосподарську продукцію, кормові добавки (надалі - Товар), вказані в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату (пункт 1.1. Договору).

Позивач зазначає, що, відповідно до п. 3.1. Договору, поставка Товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість Товару, яка зазначена у видатковій накладній.

Позивач звертає увагу на те, що датою поставки Товару є дата, вказана у видатковій накладній (п. 3.7. Договору).

Позивач наголошує, що зобов'язання щодо поставки товару виконав у повному обсязі, передавши Покупцю Товар на загальну суму 54 405,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 31 від 22.11.2012 року.

Позивач зазначає, що, згідно п. 6.5. Договору, оплата партії Товару, що поставляється за цим Договором здійснюється шляхом перерахування 100% вартості партії Товару, на поточний рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки Товару на склад Покупця.

Таким чином, за твердженнм позивача, відповідно до умов Договору, відповідач повинен був розрахуватися за поставлений Товар за видатковою накладною № 31 від 22.11.2012 року до 06.12.2012 року. Проте, за поставлений Товар, відповідачем розрахунок не було проведено.

Позивач наголошує, що, відповідно до п. 7.1. Договору, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання за цим Договором, винна Сторона сплачує постраждалій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки.

Позивач звертає увагу на те, що пунктом 7.2. Договору № 66 встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20 % річних від простроченої суми.

Також, позивач зазначає, що, згідно п. 7.6. Договору № 66, за ненадання довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмір 5% від вартості партії Товару.

Тому, на думку позивача, сума заборгованості відповідача перед позивачем, згідно Договору поставки № 66, станом на день подачі позову, складає 54405,00 грн. основного боргу, 7407,99 грн. - пені, 10401,99 грн. - 20% річних, 2720,25 грн. - штрафу за ненадання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

12.12.2013 року за вх.№53364/13 відповідач подав заяву про визнання в повному обсязі позовних вимог, а саме 54405,00 грн. основного боргу, 7407,99 грн. - пені, 10401,99 грн. - 20% річних, 2720,25 грн. - штрафу за ненадання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, відзив на позов подав, в якому повністю визнав позовні вимоги.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 22.11.2012 року Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техкомплекс «Аспект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітон» був укладений Договір поставки № 66 від 22.11.2012 року (надалі - Договір). Відповідно до умов договору, Постачальник зобов'язувався поставити (передати) у власність Покупця сільськогосподарську продукцію, кормові добавки (надалі - Товар), вказані в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату (пункт 1.1 Договору).

Згідно п. 3.7. Договору, датою поставки Товару є дата, вказана у видатковій накладній.

Судом встановлено, що позивач зобов'язання щодо поставки товару виконав, передавши Покупцю Товар на загальну суму 54 405,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 31 від 22.11.2012 року.

Згідно п. 6.5. Договору, оплата партії Товару, що поставляється за цим Договором здійснюється шляхом перерахування 100% вартості партії Товару, на поточний рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки Товару на склад Покупця.

Відповідно до умов Договору, відповідач повинен був розрахуватися за поставлений Товар за видатковою накладною № 31 від 22.11.2012 року до 06.12.2012 року. Проте, за поставлений Товар, відповідачем розрахунок не було проведено.

Відповідно до п. 7.1. Договору, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання за цим Договором, винна Сторона сплачує постраждалій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки.

Пунктом 7.2. Договору № 66 встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20 % річних від простроченої суми.

Згідно п. 7.6. Договору № 66, за ненадання довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмір 5% від вартості партії Товару.

12.12.2013 року за вх.№53364/13 відповідач подав подав заяву про визнання в повному обсязі позовних вимог, а саме 54405,00 грн. основного боргу, 7407,99 грн. - пені, 10401,99 грн. - 20% річних, 2720,25 грн. - штрафу за ненадання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних інтересів інших осіб.

Отже, судом встановлено, що сума заборгованості відповідача перед позивачем, згідно Договору поставки № 66, станом на день подачі позову, складає 54405,00 грн. основного боргу, 7407,99 грн. - пені, 10401,99 грн. - 20% річних, 2720,25 грн. - штрафу за ненадання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується видатковою накладною № 31 від 22.11.2012 року, та заявою відповідача, в якій він повністю визнає позовні вимоги, а саме щодо стягнення 54405,00 грн. основного боргу, 7407,99 грн. - пені, 10401,99 грн. - 20% річних, 2720,25 грн. - штрафу за ненадання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також Актом звірки взаємних розрахунків, що підписаний повноваженими представниками позивача та відповідача, про що свідчать оригінали відтисків належних печаток сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплекс «Аспект» (м. Фастів, Київська обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон» (м. Жовква, Львівська обл.) про стягнення 54405,00 грн. основного боргу, 7407,99 грн. - пені, 10401,99 грн. - 20% річних, 2720,25 грн. - штрафу за ненадання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №2719 від 20.11.2013 року на суму 1498,71 грн. та платіжне доручення №2721 від 20.11.2013 року на суму 221,80 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон» (80300, Львівська обл., Жовківський район, м. Жовква, вул. Воїнів УПА, 24, ідент. код 36764962, п/р 26008010107565 в ПАТ «ВТБ БАНК», МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплекс «Аспект» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Великоснітинська, 59, офіс 12, код ЄДРПОУ 37237380, п/р 26005057670001 в ПАТ КБ «Євробанк», МФО 380355) основний борг в сумі 54405 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста п'ять) грн. 00 коп., 7407 (сім тисяч чотириста сім) грн. 99 коп. - пені, 10401 (десять тисяч чотириста одну) грн. 99 коп. - 20% річних, 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн.25 коп. - штрафу за ненадання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та судовий збір в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.12.2013 року