cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Справа № 910/18826/13 26.11.13
За позовом Приватного підприємства «МК-ПАК», м. Дніпропетровськ
До Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест», м. Київ
Про стягнення 179 233,69 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
Від позивача Демченко О.О. - пред. по довір.
Від відповідача Ікранов О.А. - пред. по довір.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення 179 233,69 грн. заборгованості, пені та трьох відсотків річних за Договором № 120801/7 від 01.08.2012р. посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р. порушено провадження у справі № 910/18826/13 та розгляд справи призначено на 12.11.2013р.
12.11.2013р. від позивача надійшли витребувані судом документи, а також, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, надійшла заява про зменшення позовних вимог щодо основного боргу в зв'язку з проведенням часткової оплати боргу відповідачем та збільшення позовних вимог в частині штрафних санкцій. Так, позивач просив суд стягнути з відповідача 135 738 грн. - суму основного боргу, 10 618,13 грн. - пені, 2 367,23 грн. - 3% річних та судові витрати.
В судовому засіданні 12.11.2013р. представник відповідача надав документи витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 01.10.2013р., а також, відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
В судовому засіданні 12.11.2013р. було оголошено перерву до 26.11.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
26.11.2013р. в судовому засіданні представник позивача в порядку, статті 22 Господарського процесуального кодексу України, надав заяву про зменшення позовних вимог щодо основного боргу в зв'язку з проведенням часткової оплати боргу відповідачем. Так, позивач просив суд стягнути з відповідача 127 738 грн. - суму основного боргу.
Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив уточнений позов задовольнити.
Представник відповідача, проти задоволення уточнених позовних вимог заперечував, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні 26.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.08.2013р. між сторонами було укладено Договір № 120801/7, відповідно до умов якого, позивач, як постачальник, зобов`язується постачати в обумовлені строки товар (передавати у власність покупця), а відповідач, як покупець, зобов`язується прийняти його та оплатити, відповідно до умов даного договору.
Договір підписано уповноваженими особами, а саме, директорами товариств, від позивача - Метьолкіним В.В. та від відповідача - Бардаченко О.М., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 2.1. Договору предметом поставки є піддони дерев'яні 1200 х 800 за ціною 44 грн. в т.ч. ПДВ з урахуванням вартості доставки.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що перехід права власності на товар відбувається в момент поставки відповідної партії товару на склад покупця, що оформлюється видатковою накладною/актом прийому-здачі.
Позивач на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар, що підтверджується такими видатковими накладними: РН-0000086 від 17.05.2013р. на суму 37 400 грн., РН-0000088 від 22.05.2013р. на суму 33 000 грн., РН-0000091 від 30.05.2013р. на суму 37 840 грн., РН-0000095 від 05.06.2013р. на суму 43 120 грн., РН-0000102 від 18.06.2013р. на суму 34 320 грн. РН-0000103 від 18.06.2013р. на суму 35 200 грн., та Специфікаціями до них № 33 від 17.05.2013р., № 35 від 22.05.2013р., № 36 від 30.05.2013р., № 37 від 05.06.2013р., № 38 від 18.06.2013р., № 39 від 18.06.2013р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймається судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.
. Пунктом 4.3. Договору передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити вартість партії товару не пізніше п'яти банківських днів, з моменту поставки товару.
Відповідач, порушуючи умови Договору, за поставлений позивачем товар розрахувався лише частково, а саме, сплатив грошові кошти у розмірі - 51 142 грн.
28.08.2013р. позивач направив а адресу відповідача претензію вих. № 27/08 від 27.08.2013р., з вимогою щодо погашення існуючої заборгованості. Факт направлення претензії та отримання її відповідачем, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення та фіскальним чеком № 7262.
Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.
Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі - 169 738 грн.
Після порушення провадження у справі (ухвала від 01.10.2013р.) відповідач перерахував позивачу грошові кошти у розмірі - 42 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи.
Позивач, враховуючи погашення відповідачем заборгованості, зменшив позовні вимоги, подавши відповідну заяву.
Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар складає - 127 738 грн.
Доводи відповідача викладені у відзиві суд до уваги не приймає, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що відповідач надав згоду на прийняття товару, отримав його, що підтверджується підписаними та скріпленими печаткою відповідача видатковими накладними та Специфікаціями, як щодо неналежної якості піддонів та відсутності документів щодо якості, а так само щодо неподання товаросупровідних документів визначених в п. 2.4. Договору.
При цьому суд звертає увагу, що обов'язок оплати товару виникає не пізніше п'яти банківських днів з моменту поставки (п. 4.3. Договору), яку слід вважати завершеною при оформленні документів, визначеного п. 3.3. Договору.
Крім того, відповідач не надав жодного доказу в підтвердження обставин викладених у відзиві.
Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.
Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач, відповідно до п. 5.4. Договору, нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 10 618,13 грн. (період нарахування з 27.05.2013р. по 11.11.2013р.).
Відповідно до п. 5.4. Договору у разі необґрунтованої відмови від розрахунку за товар або прострочення оплати, відповідно до п. 4.3. даного Договору, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент її нарахування від простроченої суми, чи суми відмови, за кожний день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті, включаючи день оплати.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі - 2 367,23 грн. (період на рахування з 27.05.2013р. по 11.11.2013р.)
.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 19, код ЄДРПОУ 24930146) на користь Приватного підприємства «МК-ПАК» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, 14 А, код ЄДРПОУ 34589782), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 127 738 (сто двадцять сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн., пеню у розмірі - 10 618 (десять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 13 коп., три відсотки річних у розмірі - 2 367 (дві тисячі триста шістдесят сім) грн. 23 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 2 554 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 76 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 03 грудня 2013 року.
Суддя І.Д. Курдельчук
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2013 |
Оприлюднено | 13.12.2013 |
Номер документу | 35967881 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Курдельчук І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні