Рішення

від 09.12.2013 по справі 903/1361/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 грудня 2013 р. Справа № 903/1361/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк - готель «Порто Маре XXI», м.Алушта

до Приватного підприємства «Юнітек-ІТ», м.Луцьк

про повернення майна та стягнення збитків

Суддя В.А. Пахолюк

Представники:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач ТзОВ «Парк - готель «Порто Маре XXI», звертаючись до господарського суду, просить зобов'язати відповідача - Приватного підприємства «Юнітек-ІТ» повернути акумулятори Т-105, 6v, 225 А/h в кількості 12 шт., стягнути з ПП «Юнітек-ІТ» неустойку у вигляді пені розміром 3 969, 25 грн., 22 488, 48 грн. збитків у вигляді витрат на закупівлю аналогічних акумуляторів.

В обґрунтування зазначених вимог посилається на укладений 30.11.2012 р. між ТзОВ «Парк - готель «Порто Маре XXI» та ПП «Юнітек-ІТ» договір відповідального зберігання № 301112 за яким по акту прийому-передачі до договору зберігання від 05.12.2012 р. ТОВ «Парк - готель «Порто Маре XXI» було передано ПП «Юнітек-ІТ» акумулятор Т-105, 6v, 225 А/h в кількості 12 шт. на суму 29 844 грн.

У відповідності до п.2.1.3 договору виконавець зобов'язаний повернути майно Депоненту по першій вимозі в 10-денний термін. 05.06.2013 р. позивачем була направлена вимога відповідачу про повернення акумуляторів до Договору відповідального зберігання № 301112, яку було отримано відповідачем 10.06.2013 р. та залишено без виконання.

Як зазначає позивач, 26.07.2013 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1 про виплату неустойки та повернення майна, яку було отримано відповідачем 13.08.2013 р., однак залишено без відповіді та задоволення.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь у судовому засіданні, повноважного представника в судове засідання не направив. Судова повістка про вручення рекомендованого листа, а саме ухвали суду від 19.11.2013 р. про порушення провадження у даній справі повернута відділенням поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи викладене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд встановив:

30.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк - готель «Порто Маре XXI» та Приватним підприємством «Юнітек-ІТ» було укладено договір відповідального зберігання № 301112.

Згідно п.1.1. договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк - готель «Порто Маре XXI» - Депонент передає на відповідальне зберігання акумулятори Т-105, 6v, 225 А/h Виконавцю ПП «Юнітек-ІТ».

Пунктом 1.2. договору визначено, що Депонент передає майно Виконавцю згідно до акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Вартість майна, переданого на зберігання, сторонами була визначена в сумі 29 844 грн. (п.1.3 договору).

05.12.2012 р. ТОВ «Парк - готель «Порто Маре XXI» по акту прийому - передачі до договору відповідального зберігання № 301112 від 30.11.2012 р. передало ПП «Юнітек-ІТ» акумулятори Т-105, 6v, 225 А/h в кількості 12 шт. вартістю 29 844 грн.

Як визначено п.2.1.3 договору виконавець зобов'язаний повернути майно Депоненту по першій вимозі в 10-денний термін.

05.06.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу про повернення акумуляторів по Договору відповідального зберігання № 301112, яку було отримано відповідачем 10.06.2013 р. та залишено без виконання.

26.07.2013 р. на адресу відповідача була направлена претензія № 1 про виплату неустойки та повернення майна, яка була отримана відповідачем 13.08.2013 р. і залишена без реагування.

Як визначено ст.ст.144, 173 Господарського кодексу України майнові права, обов'язки та господарські зобов'язання суб'єкта господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Отже, між сторонами майнові права та обов'язки виникли з договору відповідального зберігання.

Згідно зі ст.936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як визначено ст.ст.626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями ст.193 ГК України, ст.ст.526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що «Виконавець несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати передачі на збереження і до дати повернення Депоненту. У випадку знищення або ушкодження майна, яке зберігається або його частини - Виконавець повинен за свій рахунок повернути Депоненту рівну кількість аналогічного майна в належному стані».

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 949 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернута поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Беручи до уваги те, що факт передачі акумуляторів підтверджено матеріалами справи та на даний час на вимогу позивача відповідачем не повернуто, позовні вимоги щодо повернення майна є підставними.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або Законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно вимог ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як визначено п.4.3. договору відповідального зберігання «у випадку неповернення майна Депоненту за першою вимогою, Виконавець повинен виплатити Депоненту неустойку у розмірі 0,1% від вартості майна за кожний день затримки».

Позивач просить стягнути з відповідача 3 969, 25 грн. неустойки за період з 21.06.2013 р. по 01.10.2013 р. за 133 дні прострочення повернення майна.

Суд приходить до висновку, що дані вимоги позивача підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Між тим, відповідачем не було доведено та у розумінні вимог ст.ст.34, 36 ГПК України не було подано відповідних доказів про вчинення необхідних з його боку дій для забезпечення передання та одержання товару як це визначено умовами договору відповідального зберігання.

Крім того, позивач просить стягнути збитки в сумі 22 488, 48 грн., що складають вартість придбаних на заміну акумуляторів. Зазначені витрати підтверджує видатковою накладною № 1194 від 09.09.2013 р., платіжним дорученням № 16058 від 05.09.2013 р. В обґрунтування зазначених вимог посилається на те, що через неповернення акумуляторів товариство не мало змоги заплановано надавати в сезон послуги по доставці гостей до пляжної карти та назад в готель.

У зв'язку з тим, що не було акумуляторів для електрокарів позивач був змушений понести додаткові витрати з метою забезпечення гостей послугами по перевезенню на електрокарах, ці витрати заключаються у закупівлі акумуляторів.

Суд, розглянувши дані вимоги, приходить до висновку про їх задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.2 ст.217 ГК України відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Водночас, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів (ч.2 ст.20 ГК України).

Як визначено ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, в т.ч. включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства. Виходячи з вимог даної норми Закону при визначенні розміру збитків враховуються ціни, у разі, якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Зазначена норма Закону кореспондується з вимогами ст.625 ЦК України.

Слід зазначити, що відповідно до положень ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини.

Позивачем доведено, що протиправна поведінка відповідача полягала в неповерненні акумуляторів на вимогу товариства (порушенні зобов'язань за договором відповідального зберігання), необхідністю заміни акумуляторів (витрати на їх закупівлі на суму 22 488, 48 грн.) та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та неможливістю забезпечення діяльності товариства.

Щодо наявності винної поведінки зі сторони відповідача, то доведення її відсутності покладено на відповідача. Однак, у визначений законом спосіб відповідачем не було подано доказів наявності обставин, що є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно вимог ст.617 ЦК України.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судовий збір в розмірі 1 720, 50 грн. відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.20, 144, 173, 217, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 526, 527, 610, 611, 614, 617, 626, 629, 936, 949 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Приватне підприємство «Юнітек-ІТ» (43010, м.Луцьк, пр-т Волі, 27, ЄДРПОУ 36394963, ІПН 363949603186) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Парк - готель «Порто Маре XXI» (95800, АРК, м.Алушта, вул..Перекопська, 20/2, код ЄДРПОУ 13795277) акумулятори Т-105, 6v, 225 А/h в кількості 12 шт.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Юнітек-ІТ» (43010, м.Луцьк, пр-т Волі, 27, ЄДРПОУ 36394963, ІПН 363949603186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк - готель «Порто Маре XXI» (95800, АРК, м.Алушта, вул..Перекопська, 20/2, код ЄДРПОУ 13795277) неустойку у вигляді пені розміром 3 969, 25 грн., 22 488, 48 грн. збитків та 1 720, 50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 13.12.2013 р.

Суддя В.А.Пахолюк