Рішення

від 27.04.2009 по справі 13/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.09                                                                                 Справа № 13/81

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

до приватного підприємства «Домашні страви», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 1656 грн. 31 коп.

                                          Суддя Яресько Б.В.

Представники:

Від позивачаЛавриненко В.С. дов. № 10 від 01.01.2009 р.

Від відповідача

Не прибув

У засіданні брали участь:

Секретар судового засідання Чорна І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу за спожиту електричну енергію в сумі 1366 грн. 72 коп., втрат від інфляції 257 грн. 42 коп., 3 % річних –32 грн. 17 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що відповідно до договору № А6056 про постачання електричної енергії від 10.03.2006 р. позивач поставив в період з 01.12.2007 р. по 31.05.2008 р. відповідачу електричну енергію. Факт поставки підтверджується звітом про витрати електроенергії та актами про зняття показів розрахункових засобів обліку.

В порушення умов п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»відповідач в встановлений строк за спожиту електричну енергію не розрахувався.

За період з 01.12.2007 р. по 231.05.2008 р. виникла заборгованість в сумі 1366 грн. 72 коп.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг за спожиту електричну енергію в сумі 1366 грн. 72 коп. та нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України станом на 17.03.2009 р. втрати від інфляції в сумі 257 грн. 42 коп., та 3 % річних – 32 грн. 17 коп.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № А6056 про постачання електричної енергії від 10.03.2006 р. в сумі 1366 грн. 72 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Домашні страви»м. Алчевськ пр. Металургів буд. 19 ідентифікаційний код 33359947 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»м. Луганськ, вул. Гайового 35а ідентифікаційний код 31443937 борг за спожиту активну електричну енергію в сумі 1366 грн. 72 коп. на поточний рахунок ТОВ «ЛЕО»№ 260383209060 у філії ЛОУ ВАТ Ощадбанк МФО 304665 ідентифікаційний код 31443937; інфляційні втрати в сумі 257 грн. 42 коп., 3 % річних в сумі 32 грн. 17 коп.,  державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. на рахунок ТОВ «ЛЕО»№ 2600418745 у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ»МФО 304007 ідентифікаційний код 31443937, наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

30 квітня 2009 року