Постанова

від 28.11.2013 по справі 802/4229/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 листопада 2013 р. Справа № 802/4229/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Старожилової Дар'ї Олександрівни

представників сторін:

позивача: Стадник С.І. - представник за довіреністю;

відповідача: Прокопюк О.В., Кіт С.М. - представники за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "сільськогосподарське підприємство "Мед Поділля"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: скасування податкових повідомлень-рішень № 0005562201 та № 0005532201 від 03.10.2013р.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "сільськогосподарське підприємство "Мед Поділля" (далі - ТОВ СП "Мед Поділля" або позивач) з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0005562201 та № 0005532201 від 03.10.2013р.

Позов мотивовано тим, що Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ СП "Мед Поділля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 541/2201/00692096 від 23.09.2013р. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства. На підставі висновків викладених в акті перевірки, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0005562201 від 03.10.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 340 581 грн., з них, за основним платежем - 227 047 грн., за штрафними санкціями - 113 524 грн. та № 0005532201 від 03.10.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 52 210 грн., з них, за основним платежем - 41 768 грн., за штрафними санкціями - 10 442 грн. Позивач не погоджується з вказаними рішеннями, вважає їх протиправними та просить скасувати, оскільки вони є незаконними, необґрунтованими та безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи, а також такими, що винесені з порушенням норм матеріального права та таких принципів адміністративного провадження як безсторонності, добросовісності, розсудливості та рівності всіх перед законом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених в письмових запереченнях (т. 1 а.с.156-162). Наголошували на тому, що перевірка проводилась згідно вимог податкового законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі виявлених порушень.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "сільськогосподарське підприємство "Мед Поділля" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради, номер запису 1 174 123 0000 001250, код за ЄДРПОУ 00692096, взято на податковий облік в ДПІ у м. Вінниці за № 1/1247 від 13.06.1996р., станом на період проведення перевірки перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області та є платником, зокрема, податку на прибуток, податку на додану вартість.

На підставі направлень від 12.08.2013р. № 187/22, № 188/22, № 189/22, № 190/22, № 191/22 виданих Вінницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, посадовими особами Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, згідно зі ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та на виконання наказу Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 34 від 29.07.2013р., проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "сільськогосподарське підприємство "Мед Поділля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., наслідки якої відображені в акті № 541/2201/00692096 від 23.09.2013р.

Плановою виїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ СП "Мед Поділля":

1) п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2, п.п. 138.10.5 п. 138.10. ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого, підприємством занижено податок на прибуток в сумі 227 047 грн., в т.р.:

- за 1 кв. 2012 р. - 5606 грн.

- за 2 кв. 2012 р. - 101 692 грн.

- за 3 кв. 2012 р. - 54418 грн.

- за 4 кв. 2012 р. - 65 331 грн.

2) п. 198, п. 198.3, п. 196.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 41 768 грн., в т.р.:

- за квітень 2012 року в сумі 36203

- за травень 2012 року в сумі 5565 грн.

3) п. 176.2 "а","б" ст. 176, п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, не у повному обсязі подавались розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку;

4) п. 5, 9, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг".

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0005562201 від 03.10.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 340 581 грн., з них, за основним платежем - 227 047 грн., за штрафними санкціями - 113 524 грн. та № 0005532201 від 03.10.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 52 210 грн., з них, за основним платежем - 41 768 грн., за штрафними санкціями - 10 442 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.

Так, перевіряючими в акті перевірки встановлено, що на порушення п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України підприємством до складу доходів не включено безнадійну кредиторську заборгованість, яка виникла станом на 30.06.2012р. в сумі 237 963 грн., у тому числі:

- 2 кв. 2012 року на суму - 237 963 грн.

А саме, підприємством не враховано до складу інших доходів кредиторську заборгованість в сумі 237 963 грн. по підприємству ТОВ "Мед Поділля і Ко", м. Вінниця, код за ЄДРПОУ - 31472968, вказана заборгованість виникла в квітні 2010 року (поставка меду, ванни), але підприємством ТОВ "Мед Поділля і Ко", згідно ухвали господарського суду Вінницької області від 05.04.2012р., ліквідовано 18.04.2012р., тому кредиторська заборгованість по даному підприємству є безнадійною у зв'язку з тим, що розрахунки по ній є неможливими.

В ході розгляду справи суду надано угоду про переказ боргу укладену 01.04.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Мед Поділля і Ко" (за договором - Переказник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вінплитторг" (за договором - Наступник) (т. 1 а.с. 77). Згідно умов угоди Переказник передає, а Наступник приймає на себе права та зобов'язання першого і стає стороною у зобов'язаннях, що виникли в зв'язку з несплатою товару, поставленого ТОВ СП "Мед Поділля" по накладним № 1 від 05.04.2010р., № 3 від 09.04.2010р., № 5 від 12.04.2010р. на загальну суму 237 963 грн.

Вказана обставина безпосередньо впливає на правомірність висновків ревізорів щодо визначення заборгованості по ТОВ "Мед Поділля і Ко", як безнадійної.

При цьому, суд вважає доцільним зазначити, що угода про переказ боргу, поряд із необхідними та обов'язковими реквізитами, містить у своєму змісті ряд неточностей та понятійних помилок.

Судом враховується також і можлива пов'язаність сторін угоди, однак, вказане не виключає можливість та право на її укладення.

В свою чергу, вважати правомірним висновок податкового органу щодо визначення безнадійної кредиторської заборгованості відсутні обґрунтовані підстави, оскільки, такий висновок зроблений без належного обґрунтування, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення в цій частині.

Згідно з п. "в" п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), безнадійна заборгованість - це заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності вважається безповоротною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, до складу інших доходів включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Представник позивача в ході розгляду справи суду пояснив, що в силу ст. 520 Цивільного кодексу України відбулась заміна боржника, у якого строк виконання зобов'язання ще не наступив, оскільки, згідно умов угоди про переказ боргу, Наступник зобов'язується здійснити (замість Переказника) наступні права та зобов'язання Переказника: прийняти оплату вартість поставлених товарно-матеріальних цінностей до 01.04.2015р.

Судом встановлено, що вказана угода про переказ боргу не була врахована перевіряючими під час проведення перевірки. Як стверджують представники відповідача, з посиланням на узагальнений перелік документів, які були використані при проведенні перевірки ТОВ СП "Мед Поділля" (т. 1 а.с. 242, 243), вона не була надана позивачем для перевірки.

Зі змісту узагальненого переліку документів, які були використані при проведенні перевірки ТОВ СП "Мед Поділля" вбачається, що позивачем для проведення перевірки надавались первинні бухгалтерські документи. Вказана угода належить первинних бухгалтерських документів, що не заперечувалось сторонами. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами відсутність даної угоди на час проведення перевірки.

Представником позивача стверджувалось, з посиланням на узагальнений перелік документів, що угода про переказ боргу була наявна у позивача на час проведення перевірки, щодо її існування повідомлялось ревізорам, доказів зворотного представниками відповідача не наведено.

З огляду на вищевикладене, висновок податкового органу, що зазначена кредиторська заборгованість є безнадійною, і як наслідок, не повинна включатись до валового доходу 2 кварталу 2012 року є передчасною та необґрунтованою.

Перевіряючими в акті перевірки також встановлено, що на порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ТОВ СП "Мед Поділля" за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. безпідставно віднесено до складу витрат (рядок 05 Декларації "Витрати операційної діяльності, в тому числі: рядок 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)") витрати без підтверджуючих документів на суму 343 011 грн., у тому числі:

- 2 квартал 2012 року - 116920 грн.

- 3 квартал 2012 року - 78 390 грн.

- 4 квартал 2012 року - 147 701 грн.

А саме, в ході перевірки підприємством не були надані перевізні документи (подорожні листи, товарно-транспортні накладні), які підтверджують транспортування товару (меду) від ФО СПД ОСОБА_5 на адресу ТОВ СП "Мед Поділля".

На підставі встановлених обставин, перевіряючими зроблено висновок, що операції з поставки товарів від ФО СПД ОСОБА_5, на адресу ТОВ СП "Мед Поділля" не проводились, а саме, 05.05.2012р. на суму 75 315 грн. 60 коп., 08.06.2012р. на суму 41604 грн., 11.09.2012р. на суму 78 390 грн., 04.10.2012р. на суму 74 100 грн., 22.11.2012р. на суму 61 230 грн., 30.12.2012р. на суму 12 370 грн.

В ході перевірки також з'ясовано, що операції із придбання мали не реальний товарний характер, у зв'язку з відсутністю перевізних документів (подорожні листи, товарно-транспортні накладні)

Ретельно перевіривши доводи податкового органу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "сільськогосподарським підприємством "Мед Поділля" здійснювалась закупка меду у фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

Факт поставки товару підтверджується наступними первинними документами:

- накладними: № 37 від 05.05.2012р. на суму 75 315 грн. 60 коп., № 39 від 08.06.2012р. на суму 41 604 грн., № 40 від 07.09.2012р. на суму 78 390 грн., № 41 від 04.10.2012р. на суму 74 100 грн., № 42 від 22.11.2012р. на суму 61 230 грн., № 56 від 20.12.2012р. на суму 75 855 грн. 60 коп. (т. 1 а.с. 79-84);

- прибутковими накладними: № 24 від 05.05.2012р. на суму 75 315 грн. 60 коп., № 25 від 08.06.2012р. на суму 41 604 грн., № 159 від 07.09.2012р. на суму 78 390 грн., № 189 від 04.10.2012р. на суму 74 100 грн., № 256 від 22.11.2012р. на суму 61 230 грн., № 286 від 20.12.2012р. на суму 75 855 грн. 60 коп. (т. 1 а.с. 87-91а);

- закупівельними актами: від 05.05.2012р., № 5 від 08.06.2012р., № 159 від 11.09.2012р., № 189 від 04.10.2012р., № 256 від 22.11.2012р., № 286 від 20.12.2012р. (т. 1 а.с. 92-97).

Судом встановлено, та не спростовувалось представниками сторін під час розгляду справи, що придбаний у ФОП ОСОБА_5 товар позивач реалізував:

- ЗАО "Medaus pirkliai", на підставі контракту № 6/2012 від 14.09.2012р. (т. 1 а.с. 205-210), що підтверджується вантажно-митною декларацією № 401090000/2012/019891 (т. 1 а.с. 211-213б), накладною № 2 від 10.10.2012р. (т. 1 а.с. 215);

- Apinec GbR, на підставі контракту № 5/2012 від 23.07.2012р. (т. 1 а.с. 216-218б), що підтверджується вантажно-митною декларацією № 401090000/2012/01629 (т. 1 а.с. 218в-219), накладною (т. 1 а.с. 221);

- ТОВ "Апідей", на підставі контракту № 1/2012 від 06.12.2011р. (т. 1 а.с. 222-222б) разом із специфікаціями: № 5, 6 від 09.07.2012р., № 7 від 16.10.2012р., № 8 від 08.11.2012р., № 9 від 06.11.2012р., № 10, 11 від 19.11.2012р., № 12 від 04.12.2012р. (т. 1 а.с. 223в-225а), що підтверджується вантажно-митними деклараціями № 401090000/2012, № 401090000/2012/022491, № 401090000/2012/007353, накладними № 4 від 10.05.2012р., № 5 від 19.07.2012р., № 10 від 26.11.2012р. (т. 1 а.с. 225б-232в).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі - Закон N 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV, п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (надалі - Положення № 88) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що усі вище перераховані накладні, які були оформлені в результаті здійснення господарських операцій в травні, червні, вересні, листопаді, грудні 2012 року між TOB СП "Мед Поділля" та ФОП ОСОБА_5, відповідно до ст. 9 Закону N 996 XIV та п. 2.4. Положення № 88, є первинним документами, оформленими належними чином.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що ні превіряючими, під час формування висновків акту перевірки, ні представниками відповідача, не ставилось під сумнів наявність у позивача при здійснені господарської діяльності власних чи орендованих складських/офісних приміщень, де могло б здійснюватись розвантаження, зберігання та подальше навантаження придбаного, а згодом реалізованого товару (меду).

В судовому засіданні з'ясовано, що у позивача наявні складські приміщення, де могло б здійснюватись розвантаження, зберігання та подальше навантаження придбаного, а згодом реалізованого товару (меду), що свідчить можливість здійснення операцій з поставки товарів (меду) від ФО СПД ОСОБА_5 на адресу ТОВ СП "Мед Поділля".

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Факт придбання товару TOB СП "Мед Поділля" в результаті здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_5 підтверджується вище переліченими накладними, закупівельними актами.

Отже вказані вище обставини, свідчать про те, що господарська операція щодо поставки меду між TOB СП "Мед Поділля" та ФОП ОСОБА_5, була спрямована на реальне настання правових наслідків.

В даному випадку, TOB СП "Мед Поділля" віднесло витрати на суму 343 011 грн., за 2, 3, 4 квартали 2012 року, внаслідок здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_5 на підставі відповідних накладних, які були видані останніми позивачу, а також первинних документів (прибуткових накладних та закупівельних актів), що засвідчують факт здійснення господарських операцій.

Наведене дає можливість дійти до висновку, що зазначена податковим органом така підстава для безпідставного внесення до складу витрат (рядок 05 Декларації "Витрати операційної діяльності, в тому числі: рядок 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), як ненадання перевізних документів (подорожні листи, ТТН) є передчасною.

В ході перевірки встановлено, що на порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, підприємством безпідставно віднесено до складу витрат ряд. 06.3 Декларації "Фінансові витрати" відсотки за кредит в сумі 416 587 грн., по банківському кредиту, який не використовувався в господарській діяльності підприємства.

Так, ТОВ СП "Мед Поділля" укладено кредитні договори з ПАТ "МІБ" відповідно до яких:

- № 00002.12-CBD.101 від 13.03.2012р., надає ТОВ СП "Мед Поділля" кредит в сумі 1900000 грн. та 200000 дол. США, на поповнення обігових коштів. Відсотки за користування кредитними коштами складають 21 % річних у національній валюті та 14% у дол. США. До складу витрат по даному договору віднесено нараховані та сплачені відсотки за користування кредитними коштами в сум 408 387 грн.;

- № 00027.11-CBD.100 від 15.12.2011р. надає ТОВ СП "Мед Поділля" кредит в сумі 500 000 грн. на поповнення обігових коштів. Відсотки за користування кредитними коштами складають 21 % річних у національній валюті. До складу витрат по даному договору віднесено нараховані та сплачені відсотки за користування кредитними коштами в сумі 8200 грн.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що ТОВ СП "Мед Поділля" за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. надавало фінансову допомогу фізичним особам, при відсутності власних обігових коштів. В періоді, що перевірявся підприємством надано фінансової допомоги на суму 514 791 грн. По умовах договорів надання фіндопомоги не передбачено нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами.

На думку перевіряючих, при відсутності власних обігових коштів на підприємстві дана операція є недоцільною так як призупиняє розрахунки з постачальниками за поставлений товар, і підприємство вимушене залучати кредитні кошти, відсотки за користування якими зменшують доходи підприємства. Таким чином, відсотки сплачені за користування кредитним договором не є витратами пов'язаними з веденням господарської діяльності підприємства.

В результаті ТОВ СП "Мед Поділля" за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. безпідставно віднесено до складу інших витрат (ряд. 06.3 "фінансові витрати") в декларацію по податку на прибуток підприємств відсотки за кредит в сумі 416 587 грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що дійсно 15.12.2011р. між ПАТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" (за договором - Банк) та ТОВ СП "Мед Поділля" (за договором - Позичальник) було укладено кредитний договір № 00027.11-CBD.101 (т. 1 а.с 137-139). Предметом кредитного договору є надання Банком Позичальнику грошових коштів (Кредиту) у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії на наступних умовах:

сума кредиту - 500 000 грн.;

строк користування Кредитом - до 14.12.2012р.;

плата за користування Кредитом (проценти): 20 % річних;

тип процентної ставки з Кредитом - фіксована;

фіксована плата за надання Кредиту: 5000 грн.

13.03.2012р. між ПАТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" (за договором - Банк) та ТОВ СП "Мед Поділля" (за договором - Позичальник) було укладено кредитний договір № 00002.12-CBD.101 (т. 1 а.с 142-144). Предметом кредитного договору є надання Банком Позичальнику грошових коштів (Кредиту) у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії на наступних умовах:

сума кредиту - 200 000 тис. доларів США та 1 900 000 грн.;

строк користування Кредитом - до 12.03.2014р.;

плата за користування Кредитом (проценти):140 % річних по кредиту в дол. США та 21 % річних по кредиту у гривні;

тип процентної ставки з Кредитом - фіксована;

фіксована плата за надання Кредиту: 35 000 грн. зі сплатою протягом 3 днів з дати укладання кредитного договору; 10 000 грн. зі сплатою у строк до 15.03.2013р.

Факт повернення позивачем відсотків за даними кредитними договорами підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 100-118).

Крім того, судом встановлено, що в період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. позивачем надавалась поворотна фінансова допомога на підставі договорів, а саме:

- договір № 01/04 від 07.04.2011р. з СВАТ «Вінниччина», сума 30 000 грн.;

- договір № 6 від 10.07.2012р. з ОСОБА_7, сума 12 000 грн.;

- договір № 1 від 23.03.2012р. з ОСОБА_8, сума 1200 грн.;

- договір № 5 від 29.05.2012р., № 3 від 24.05.2012р., № 4 від 25.05.2012р., № 2 від 23.05.2012р. з ОСОБА_9, загальна сума 485 363 грн.;

- договір № 7 від 06.12.2012р. з ОСОБА_10, сума 16 228 грн.;

- договір № 1 від 08.10.2011р. з ОСОБА_11, сума 30 300 грн.;

- договір № 2 від 10.10.2011р. з ОСОБА_12, сума 30 500 грн.

Судом встановлено, та не спростовувалось представниками сторін, що СВАТ «Вінниччина», ОСОБА_11, ОСОБА_12, було повернено кошти у строки передбачені укладеними договорам, що стосується інших фізичних осіб, відповідно до договорів, строк повернення фінансової допомоги ще не настав.

З пояснень представника позивача та матеріалів справи встановлено, що поворотна фінансова допомога фізичним особам надавалась ТОВ СП «Мед Поділля» для організації збирання меду, який в подальшому отриманий позивачем для ведення власної господарської діяльності, що також підтверджується наданими позивачем реєстрами прибуткових ордерів (т. 1 а.с.168-203), зі змісту яких прослідковується отримання та видання коштів фізичним особам та на які цілі.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, з наведеного суд вважає, що кошти надані позивачу на підставі кредитних договорів № 00002.12-CBD.101, № 00027.11-CBD.101 використовувались останнім в господарській діяльності підприємства.

Такими чином, висновки перевіряючих, що відсотки сплачені за користування кредитним договором не є витратами пов'язаними з веденням господарської діяльності є необґрунтованими та передчасними.

В акті перевірки зафіксовано, що на порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ СП «Мед Поділля» завищено податковий кредит за квітень 2012р. в сумі 39 661 грн. за рахунок списання кредиторської заборгованості за отриманими, але не оплаченими товарами по якій минув термін позовної давності.

Відповідно до наданих до перевірки ТОВ СП «Мед Поділля», станом на 01.01.2012р. по ТОВ «Мед Поділля і Ко» рахується кредиторська заборгованість, а саме, на рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в сумі 237 963 грн., яка виникла в квітні 2010 року (поставка меду, ванни), але підприємство ТОВ «Мед Поділля і Ко», згідно ухвали господарського суду Вінницької області від 05.04.2012р., ліквідовано 18.04.2012р., тому, на думку перевіряючих, кредиторська заборгованість по даному підприємству є безнадійною, у зв'язку з тим, що розрахунки по ній є неможливими.

Як вже було встановлено судом, 01.04.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Мед Поділля і Ко" (за договором - Переказник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вінплитторг" (за договором - Наступник) було укладено угоду про переказ боргу (т. 1 а.с. 77). Згідно умов угоди Переказник передає, а Наступник приймає на себе права та зобов'язання першого і стає стороною у зобов'язаннях, що виникли в зв'язку з несплатою товару, поставленого ТОВ СП "Мед Поділля" по накладним № 1 від 05.04.2010р., № 3 від 09.04.2010р., № 5 від 12.04.2010р. на загальну суму 237 963 грн.

За даною угодою, Наступник зобов'язується здійснити (замість Переказника) наступні права та зобов'язання Переказника: прийняти оплату вартість поставлених товарно-матеріальних цінностей до 01.04.2015р. Згоду Кредитора на переказ боргу одержано 01.04.2011р., про що свідчить наявність на угоді про переказ боргу печатки та підпису посадової особи Кредитора.

З наведеного вище судом встановлено, що в силу ст. 520 Цивільного кодексу України відбулась заміна боржника, у якого строк виконання зобов'язання ще не наступив, оскільки, згідно умов угоди про переказ боргу, Наступник зобов'язується здійснити (замість Переказника) наступні права та зобов'язання Переказника: прийняти оплату вартість поставлених товарно-матеріальних цінностей до 01.04.2015р.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Таким чином, зазначена заборгованість не може вважатись безнадійною кредиторською заборгованістю і як наслідок правомірно включена позивачем до податкового кредиту за квітень 2012 року.

Висновки акту перевірки № 541/2201/00692096 від 23.09.2013р. в частині донарахування ТОВ СП «Мед Поділля» податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 2 107 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 527 грн., по податку на прибуток в сумі 17 560 грн. та застосування штрафної санкції 8 780 грн., позивачем не оскаржуються, а тому правомірність їх донарахування судом не перевірялась.

В той же час, висновки податкового органу, викладені у вищевказаному акті, щодо донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 39 661 грн. та щодо застосування штрафної санкції в сумі 9 915 грн., з податку на прибуток в сумі 209 487 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 104 794 грн. є необґрунтованими та спростовуються первинними документами, які надано позивачем, досліджено в ході судового розгляду справи та приєднано до її матеріалів.

Так, судом при розгляді даної справи, задля її всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення, в податкового органу були витребувані детальні розрахунки визначених (донарахованих) платнику податків ТОВ СП «Мед Поділля» грошових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток, за період який перевірявся, та які знайшли своє відображення в оскаржуваних позивачем податкових повідомленнях - рішеннях (т. 2 а.с. 28).

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 247/12/13-13 від 19.02.2013р.

Зазначені розрахунки дозволяють у відповідних випадках належним чином оцінити правомірність спірних рішень контролюючого органу і прийняти обґрунтоване судове рішення, зокрема, у разі часткової протиправності правових актів контролюючого органу.

Беручи до уваги вищезазначені норми чинного законодавства, а також наданий розрахунок донарахованих ТОВ СП «Мед Поділля» сум грошових зобов'язань та застосованих штрафних санкцій, суд приходить до висновку про можливість відокремити підтверджені та, відповідно, не підтвердженні в ході судового розгляду справи суми донарахованих ТОВ СП «Мед Поділля» податкових зобов'язань та застосованих штрафних санкцій з податку на додану вартість та податку на прибуток за відповідні періоди.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті перевірки порушень чинного законодавства України з боку позивача, за наслідком виявлення яких ТОВ СП «Мед Поділля» збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 49 576 грн., з них, за основним платежем 39 661 грн., за штрафними санкціями 9 915 грн., з податку на прибуток в загальній сумі 314 231 грн., з них, за основним платежем 209 487 грн., за штрафними санкціями 104 794 грн.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративному судочинстві презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Суб'єкт владних повноважень повинен спростувати презумпцію своєї винуватості, адже вона дає можливість вважати встановленою неправомірність його рішень, дій чи бездіяльності. Позивач не зобов'язаний доводити ці обставини.

Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень - відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів. Однак презумпція винуватості позбавляє суд необхідності перевіряти повідомлені позивачем обставини, якщо вони не викликають обґрунтованого сумніву.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами факту відсутності первинних документів, на які посилається позивач, також їх недостовірності.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин, а саме: щодо безпідставності та протиправності донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальній сумі 49 576 грн. та з податку на прибуток в сумі 314 231 грн., в цій частині вимоги узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню.

Решта позовних вимог є необґрунтованими, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення № 0005562201 від 03.10.2013р., в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "СП "Мед Поділля" з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 314 231 грн., з них, за основним платежем - 209 487 грн., за штрафними санкціями - 104 794 грн. та № 0005532201 від 03.10.2013р., в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "СП "Мед Поділля" з податку на додану вартість в загальній сумі 49 576 грн., з них, за основним платежем - 39 661 грн., за штрафними санкціями - 9 915 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. З урахуванням наведеного, суд присуджує позивачу з Державного бюджету України здійснені ним документально підтверджені судові витрати у відсотковому співвідношенні відповідно до задоволених вимог, а саме 2133 грн. 42 коп.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (Постанова N 845) встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 р. N 2135/11/13-11.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про податок на додану вартість", Податковим кодексом України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Конституцією України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0005562201 від 03.10.2013р., в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "СП "Мед Поділля" з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 314 231 грн. (триста чотирнадцять тисяч двісті тридцять одна грн.), з них, за основним платежем - 209 487 грн. (двісті дев'ять тисяч чотириста вісімдесят сім грн.), за штрафними санкціями - 104 794 грн. (сто чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири грн.)

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0005532201 від 03.10.2013р., в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "СП "Мед Поділля" з податку на додану вартість в загальній сумі 49 576 грн. (сорок дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість грн.), з них, за основним платежем - 39 661 грн. (тридцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят одна грн.), за штрафними санкціями - 9 915 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять грн.).

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "сільськогосподарське підприємство "Мед Поділля" (код ЄДРПОУ 22692096) судовий збір в розмірі 2133 грн. 42 коп. (дві тисячі сто тридцять три грн. 42 коп.) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 38782999).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович