Ухвала

від 06.11.2013 по справі 820/3833/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 р.Справа № 820/3833/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Шевцової Н.В.

Кононенко З.О.

за участю:

секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представник позивача Персидського В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013р. по справі № 820/3833/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова (правонаступником якої є Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (відповідач), за участю Прокуратури Червонозаводського району м. Харкова, в якому, після зміни позовних вимог, просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0001652330/0 від 06.11.2008 року, № 0001652330/1 від 01.12.2008 року в частині донарахування ПДВ в розмірі 1180382,00 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції за податком на додану вартість 590191,00 грн., а також скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001642330/0 від 06.11.2008 року та № 0001642330/1 від 01.12.2008 року в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 1475477,75 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції 1066531,20 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, за участю Прокуратури Червонозаводського району міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Основ¦янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001652330/0 від 06.11.2008 року, № 0001652330/1 від 01.12.2008 року, в частині донарахування ТОВ "АРТІ" податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1180382,00 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції на суму 590191 грн., № 0001642330/0 від 06.11.2008 року та №0001642330/1 від 01.12.2008 року в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 1475477,75 грн. та штрафної (фінансової) санкції 1066531,20 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: пп.7.4.1, пп.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 та пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст.203,215,216,228 ЦК України, ст.ст.2,3,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013 року-без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІ", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання юридичної особи, значиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 25185087, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, правонаступником якої є Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Судом встановлено, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка ТОВ "АРТІ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складений Акт №4310/233/25185087 від 24.10.2008 року, яким встановлено порушення ТОВ "АРТІ" пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 пп. 11.2.3 п.11.2 сг.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.2.1. п.7.2. пп. 7.4.1 п.7.4. пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого відповідачем зроблено висновок, що підприємством занижено податок на прибуток у сумі 1481973 грн. та ПДВ у сумі 1211506 грн. ( т. 1 а. с. 16 - 59).

На підставі Акту перевірки 06.11.2008 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001652330/0 про донарахування ТОВ "АРТІ" податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1817259 грн., в тому числі 1211506 грн. - основний платіж, 605753 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення №0001642330, яким підприємству позивача донараховано податок на прибуток на суму 2549855 грн., в тому числі 1481973,00 грн. - основний платіж, 1067882,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку скарги ТОВ "АРТІ" були залишені без задоволення.

Підставою для прийняття відповідачем оспорюваних рішень став висновок акту перевірки щодо фіктивного характеру договорів № 03/01-2Н від 03.01.2008 року та № 04\01-1Р від 04.01.2008 року, укладених між ТОВ "АРТІ" та ПП "Регіонагропромінвест", оскільки, на думку податкового органу, останнє не мало належної матеріальної бази для виконання своїх обов'язків за договорами, не мало відповідного штату працівників, які б могли виконувати договори. Крім того, ДПІ зазначає, що відповідно наявних на час проведення перевірки документів не має можливості встановити реальність спірних господарських операцій, оскільки відсутність документів, що підтверджують перевезення товару та його зберігання на складі продавця є доказом того, що товар фактично не передавався, а правочини за цим договором носять безтоварний характер, оскільки порушують публічний порядок та направлені на заволодіння майном держави (ст. 228 ЦК України), а тому є нікчемними згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу було визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були висновки податкового органу про неправомірне заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток в зв»язку з віднесенням до валових витрат та податкового кредиту витрат та сум ПДВ за договорами, укладеними з ПП "Регіонагропромінвест", які не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладених позивачем з ПП "Регіонагропромінвест" договорів без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ПП "Регіонагропромінвест" були укладені договори купівлі-продажу: № 03/01-2Н від 03.01.2008 року та № 04/01-1Р від 04.01.2008 року (т1 а.с 80-83), за умовами яких продавець зобов'язувався поставити покупцю товар (гумотехнічні вироби для сільськогосподарської техніки: ремні, формові РТІ, рукава, стрічку транспортерну, інше), а покупець - сплатити вартість поставленого товару.

В підтвердження факту отримання товару від ПП "Регіонагропромінвест" позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні. (т.1 а.с.137-249, т.2 а.с.1-42);(т 2 а. с 62-208). Виписані на адресу позивача податкові накладні відображені підприємством в реєстрі отриманих та виданих накладних (а.с. т. а.с. 43-59).

Розрахунки ТОВ "АРТІ" з ПП "Регіонагропромінвест" проведені у повному обсязі у грошовій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень та реєстром операцій про рух грошових коштів по рахунку ТОВ "АРТІ" наданого АКБ "Імпексбанк" листом від 03.04.2009 року №01/209. (т 4 а.с.21-94).

Фізичне переміщення товару у просторі відбувалося власним автотранспортом позивача.

Наявність у позивача автотранспорту підтверджується свідоцтвами про реєстрацію вантажних автомобілів: фургону-рефрижератору-С (реєстраційний номер АХ 9841 АІ), фургонів малотонажних-В (реєстраційні номери АХ 2396 АХ та АХ 9956 АТ), також надані трудові книжки водіїв транспортних засобів.

В підтвердження перевезення товару позивачем надано подорожні листи, товарно-транспортні накладні ( а.с. 89-130, а.с.25-75).

З товарно-транспортних накладних вбачається, що товар перевозився автомобілями позивача з реєстраційними номерами згідно свідоцтв про реєстрацію вантажних автомобілів АХ 9841 АІ, АХ 2396 АХ та АХ 9956 АТ. Пунктом розвантаження товару є м. Харків, вул. Плеханівська, 16-А. м. Харків, вул. Салтівське шосе, 67-А.

За адресами м. Харків, вул. Плеханівська, 16-А. м. Харків, вул. Салтівське шосе, 67-А позивачем орендувалися складські приміщення згідно договорів оренди №2 від 06.01.2008 р. та №28/3-08-АР від 27.12.2007 року. (т.4 а.с.104-106, а.с. 96-97).

З пояснень позивача вбачається, що в подорожніх листах вантажних автомобілів, якими перевозився товар, вказані різні відстані, оскільки автомобілі на протязі дня виконували різні завдання з перевезення товарів в межах міста Харкова, в т.ч. і доставку товарів від ПП "Регіонагропромінвест".

Отриманий позивачем товар був оприбуткований, про що свідчить звіт про рух ТМЦ.

В подальшому товар, отриманий у ПП "Регіонагропромінвест", ТОВ "Арті" поставляв іншим суб'єктам господарювання: ПП "Лаконіка", ВЧ-1 ЮЖД, ЗАТ "Підшипник-Сервіс", ПП "Стандарт-Симферополь", ТОВ "Альянс-Агро", ТОВ "Укрпромобладнання", ТОВ "Агро-Запчастини", ПП ОСОБА_3, ТОВ "Торговий дім "Агропромтехніка", ПП "Тектор", ТОВ "Інтермет", ТОВ "Світ Агро", ТОВ "Агро-Сервіс", КП "Техноресурс", ТОВ "ТК "Автоцентр", ФО-П ОСОБА_4, ФО-П ОСОБА_5, ТОВ "Данза!", та інш., що підтверджується відповідними довіреностями та видатковими накладними

Отже, колегія суддів доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов вказаних договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок відповідача про нікчемність договорів, укладених з ПП "Регіонагропромінвест" ґрунтувався на відсутності, на думку відповідача, у позивача доказів руху товару від ПП "Регіонагропромінвест" до позивача та його оприбуткування.

Між тим, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено документально переміщення товару, отриманого у ПП "Регіонагропромінвест" у просторі, його оприбуткування позивачем та його подальшої реалізації.

Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на закриття 18.06.2008 року розрахункового рахунку ПП "Регіонпгропромінвест", колегія суддів до уваги не бере, оскільки оплата товару згідно платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи, здійснена до 18.06.2008 року. Ліквідація ПП "Регіонагропромінвест" відбулася за рішенням Господарського суду Харківської області від 21.08.2008 року, тобто після здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ПП "Регіонагропромінвест".

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

Колегія суддів також зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2008 року та податку на прибуток за І,ІІ кв. 2008 року за операціями, проведеними на підставі спірних договорів, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток та валових витрат на час виникнення спірних правовідносин регулювались ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (з урахуванням змін та доповнень).

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Приписами пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 зазначеного закону встановлювалось, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Причому, згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформленими відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Реальність господарських операцій за спірними договорами підтверджена документами первинного та бухгалтерського обліку, оформленими належним чином.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати за спірний період за господарськими операціями проведеними на підставі договорів, укладених з ПП "Регіонагропромінвест".

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та до валових витрат , сплачених на підставі укладених з ПП "Регіонагропромінвест" договорів поставки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013р. по справі № 820/3833/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 12.11.2013 р.