Рішення

від 12.05.2009 по справі 5020-5/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" травня 2009 р. справа № 5020-5/165

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Вин”   (67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Молога, вул. Комсомольська, 260)

до  Приватного підприємства „Арт-Медіа Груп Плюс” (м. Севастополь,  вул. Дзержинського, б. 53, к. 47)

про  стягнення заборгованості   в розмірі 234323,42  грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач –Шевченко О.А., довіреність № 3  від 12.01.2009;

Відповідач - не з'явився,  

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес Вин”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Арт-Медіа Груп Плюс”, про  стягнення заборгованості за договором дистрибуції № 94 від 01.01.2008 в розмірі 234323,42  грн., з яких: 212519,01 грн. –основний борг, 9982,01 грн. –пеня, 1247,70 грн. –3% річних, 10574,70 грн. –збитки від інфляції.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  отриманого товару.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві, ухвала про порушення провадження по справи отримана відповідачем особисто 06.04.2009 (поштове повідомлення № 5289 від 08.04.2009 (т. 3, а.с.32).

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008          ж позивачем та відповідачем був укладений договір дістриб'юції № 94.

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався поставляти товар (виноробна продукція), а відповідач приймати та сплачувати вартість товарів на умовах передбачених вказаним договором.

На виконання умов договору за період з 23.01.2008 по 17.12.2008 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1999677,22 грн.,  що підтверджується накладними та довіреностями, які долучені до матеріалів справи (т.1 а.с. 11-151, т. 2 а.с. 1-53).

Сума бою склала 101538,21 грн., тобто сума фактично отриманого товару  складає 1898139,01 грн.

Відповідно до п. 4.6 договору, оплата за переданий товар здійснюється відповідачем на протязі 30 (тридцяті) календарних днів з моменту отримання товару.

Зобов'язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, та  своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 212519,01  грн., що, також, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами, та долученому до матеріалів справи.  

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України,  за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами  договіру купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, на підставі документів наданих позивачем, суд встановив факт неналежного виконання обов'язків з боку  відповідача за договором дистриб'юції № 94 від 01.01.2008, а тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі  212519,01  грн.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням пені в розмірі 9982,01 грн.

Згідно з п. 8.1 договору,  за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу  пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення  розрахунків.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована  пеня в сумі 9982,01 грн., яка розрахована відповідно до вимог ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, та перевірена судом.

Також, позивач просить стягнути збитки  від інфляції та 3% річних.  

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України,  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також, три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає  1247,70 грн.

Суд відмовляє позивачу у стягненні індексу інфляції в розмірі 10574,70 грн., виходячи з наступного.

Заявлена сума збитків від інфляції нарахована позивачем за січень 2009 року, тобто за період з 01.01.2009 по 31.01.2009, але сума заборгованості відповідача виникла лише 20.01.2009.

Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Але, відповідного клопотання від заінтересованих сторін не надходило.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 223748,72  грн., з яких: 212519,01 грн. –основний борг, 9982,01 грн. –пеня, 1247,70 грн. –3% річних.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 2237,49 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 112,67 грн. покладаються  на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75,  82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Арт-Медіа Груп Плюс” (м. Севастополь,  вул. Дзержинського, б. 53, к. 47, код 35598651,  п/р 260011193301 в ДРУ ВАТ Банк „Фінанси та кредит”, МФО 307231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Вин” (67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Молога, вул. Комсомольська, 260,  код  ЄДРПОУ 33080423, п/р 26002197344900 в АКЦ.-КОМ.ІННОВ.БАНК „Укрсиббанк”, МФО 351005) заборгованість в сумі  223748,72  грн., з яких: 212519,01 грн. –основний борг, 9982,01 грн. –пеня, 1247,70 грн. –3% річних,   витрати по сплаті державного мита в сумі 2237,49 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112,67 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В частині позовних вимог щодо стягнення індексу інфляції в розмірі 10574,70  Товариству з обмеженою відповідальністю „Бізнес Вин”  відмовити.

    Суддя                                                                                                       І.В.  Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

14.05.2009

Розсилка:

1.          ТОВ „Бізнес Вин”   (67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Молога, вул. Комсомольська, 260)

2.          ПП „Арт-Медіа Груп Плюс” (м. Севастополь,  вул. Дзержинського, б. 53, к. 47)

3.          Справа