Постанова

від 10.12.2013 по справі 5020-1315/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 5020-1315/2011 Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Полянського А.Г., розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Фінанс банк" на ухвалувід 16.10.2013 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі господарського суду міста Севастополя № 5020-1315/2011 за позовомЗаступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації до 1. Публічного акціонерного товариства "ТММ-Банк" (Публічного акціонерного товариства "Фінанс банк"), 2. Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, 3. KIA INTERTRADE TRANSCONECTA провизнання недійсними договорів та угоди, за участю представників: позивача - не з'явились відповідача 1- відповідача 2- відповідача 3- прокуратури -Соколов В.В. не з'явились не з'явились Томчук М.О. ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 25.09.2013 у справі № 5020-1315/2011 (суддя Плієва Н.Г.) задоволені позовні вимоги Заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "ТММ-Банк" (Публічного акціонерного товариства "Фінанс банк") (далі - відповідач-1), Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (далі - відповідач-2) та KIA INTERTRADE TRANSCONECTA (далі - відповідач-3) про визнання недійсними договорів та угоди. Визнано недійсним договір відступлення права вимоги №1 від 08.10.1997, укладений між іноземною фірмою КІА ІНТЕРТРЕЙД ТРАНСКОНЕКТА, Севастопольською міською державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Невікон Банк" (Публічне акціонерне товариство "Фінанс Банк"); визнано недійсною угоду про платежі №1 від 08.10.1997 (додаток № 2 до договору відступлення права вимоги №1 від 08.10.1997), укладену між іноземною фірмою КІА ІНТЕРТРЕЙД ТРАНСКОНЕКТА та Відкритим акціонерним товариством "Невікон Банк" (Публічне акціонерне товариство "Фінанс Банк"); визнано недійсним договір відступлення права вимоги №2 від 10.10.1997, укладений між іноземною фірмою КІА ІНТЕРТРЕЙД ТРАНСКОНЕКТА, Севастопольською міською державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Невікон Банк" (Публічне акціонерне товариство "Фінанс Банк").

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Фінанс банк" (ПАТ "ТММ-Банк") звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 25.09.2013 та припинити провадження у справі. Скаржником до матеріалів апеляційної скарги подано докази сплати судового збору в розмірі 573,50 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 у справі № 5020-1315/2011 (колегія суддів у складі головуючого судді Євдокімова І.В., суддів Градової О.Г., Сікорської Н.І.) апеляційну скаргу повернено заявнику без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

ПАТ "Фінанс банк" (ПАТ "ТММ-Банк"), не погоджуючись з ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2013, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, справу направити до Севастопольського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що позивачем у першій інстанції заявлялася лише одна вимога - визнання договорів недійсними, а тому ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду в даній справі, повинна складати 573,50 грн.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники позивача, відповідача-2 та відповідача-3 не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2013.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 09.12.2013 № 03-05/2694, у зв'язку з хворобою судді Поляк О.І., для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Грейц К.В., судді Бакуліна С.В., Полянський А.Г. Відводів даному складу колегії суддів не заявлено.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників скаржника та Генеральної прокуратури України, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".

Статтею 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За приписами пункту 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник прокурора міста Севастополя, звертаючись до господарського суду з даним позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації, просив визнати недійсним договір відступлення права вимоги №1 від 08.10.1997, угоду про платежі №1 від 08.10.1997 та договір відступлення права вимоги №2 від 10.10.1997, тобто, заявив три окремі немайнові вимоги.

При цьому, враховуючи що рішення місцевого господарського суду, яким задоволені всі вищевказані позовні вимоги, оскаржується Публічним акціонерним товариством "Фінанс банк" в повному обсязі, ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у даній справі, повинна складати 1720,50 грн. (573,50 грн. х 3).

Отже, враховуючи що апелянтом до матеріалів апеляційної скарги було подано докази сплати судового збору лише в розмірі 573,50 грн., висновок суду апеляційної інстанції про невідповідність поданої скарги положенням ч. 3 ст. 94 ГПК України, колегія суддів вважає обґрунтованим.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Наведене свідчить, що прийнявши ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фінанс банк" (ПАТ "ТММ-Банк") залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 у справі господарського суду міста Севастополя № 5020-1315/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

А.Г.Полянський