Постанова

від 28.04.2009 по справі 20/9-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/9-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2009 року                                                                                       Справа№  20/9-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Вовченко О.В.

за участю представників сторін:  

позивача – Клименко Олена Ігорівна, довіреність № б/н  від 20.04.09;

відповідача –Маслов Денис В'ячеславович, довіреність № 07  від 30.01.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства заводу “Павлоградхіммаш” м.Павлоград Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2009 року                                    

у справі № 20/9-09                             

за позовом  приватного підприємства “Інсталятор-Інжинірінг”, м.Дніпропетровськ

до  відкритого акціонерного товариства заводу “Павлоградхіммаш”, Дніпропетровська область, м.Павлоград

про  стягнення 35 686 грн. 60 коп.  

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2009р. (суддя Пархоменко Н.В.) по справі № 20/9-09 за позовом приватного підприємства “Інсталятор-Інжинірінг”, м.Дніпропетровськ (далі –ПП “Інсталятор-Інжинірінг”) до відкритого акціонерного товариства заводу “Павлоградхіммаш”, Дніпропетровська область, м.Павлоград (далі –ВАТ завод “Павлоградхіммаш”) про стягнення 35 686 грн. 60 коп. позов було задоволено та стягнено з відповідача на користь позивача 35 686 грн. 60 коп. основного боргу, 356 грн. 86 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого товару.

          Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку відповідач по справі –ВАТ завод “Павлоградхіммаш” м.Павлоград, посилається на порушення господарським судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених у рішенні, фактичним матеріалам та обставинам справи, зокрема:

          - господарський суд безпідставно визнав претензію № 1505 від 15.056.2008р. вимогою про оплату, оскільки вона заявлена в межах договору № 07-14-0437 від 21.06.2007р., який визнаний господарським судом неукладеним рішенням від 20.11.2008р. по справі № 34/208-08;

          - скаржник взагалі заперечує наявність будь-яких зобов'язань по оплаті перед позивачем на день звернення останнього до господарського суду з позовом.  

          Позивач по справі –ПП “Інсталятор-Інжинірінг” м.Дніпропетровськ –відзив на апеляційну скаргу, передбачений ст.96 ГПК України, не надав, але представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

01.11.2007р. приватне підприємство “Інсталятор-Інжинірінг” м.Дніпропетровськ (позивач по справі) за накладною № 1508К (а.с.11), на підставі довіреності відповідача серії ЯОР № 128912 від 01.11.2007р. (а.с.10) передало у власність відкритого акціонерного товариства заводу “Павлоградхіммаш”, Дніпропетровська область, м.Павлоград (відповідач по справі) товар –систему відео контролю на суму 35 686 грн. 60 коп., що підтверджується матеріалами справи не спростовується скаржником жодним доказом відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

Оскільки відповідач за поставлений товар не розрахувався, 15.05.2008р. позивач звернувся до нього з претензією № 1505 (а.с.8), в якій наполягав на стягненні боргу на підставі договору № 07-14-0437 від 21.06.2007р.

У вересні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 35 686 грн. 60 коп. боргу за договором № 07-14-037 від 21.06.2007р.

20.11.2008р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 34/208-08 (суддя Примак С.А.) в задоволенні позову було відмовлено та визнано неукладеним вищезазначений договір, оскільки сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних для договорів даного виду умов. Зазначене рішення набрало законної сили, що не спростовується сторонами жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, визнається.

16.01.2009р. позивач знов звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 35 686 грн. 60 коп. заборгованості, з посиланням на ч.1 ст.11 ЦК України, на факт передачі товару відповідачу та прийняття його останнім, без будь-яких договірних відносин.  

17.02.2009р. листом № 5 позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату поставленого товару, що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 17.02.2009р., поштовим повідомленням від 20.02.2009р. про вручення цінного листа (а.с.24-26).

Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України регламентовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, зокрема, виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки форма такої вимоги законом не регламентована, то кредитор може звернутись до боржника з вимогою в порядку ч.2 ст.530 ЦК України в будь-який спосіб, тобто, як шляхом направлення рахунку, листа, претензії, телеграми тощо.

Враховуючи викладене, господарським судом зроблено правильний висновок щодо обґрунтованості вимог в частині стягнення 35 686 грн. 60 коп. боргу, рішення господарського суду по справі відповідає матеріалам, обставинам справи, вимогам закону, правові підстави щодо зміни або скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи скаржника щодо відсутності належної вимоги про оплату в порядку ст.530 ЦК України після прийняття господарським судом Дніпропетровської області рішення від 20.11.2008р. по справі № 34/208-08, визнання договору № 07-14-0437 неукладеним не приймаються, оскільки претензія від 15.05.2008р. містила вимогу про оплату боргу за поставлений товар не лише по договору № 07-14-0437, але і по певній поставці –накладній № 1508К від 01.11.2007р.; крім цього, матеріали справи свідчать, що на оплату  35 686 грн. 60 коп. позивачем було оформлено та передано відповідачеві рахунок № 1508К від 22.11.2007р. (а.с.50), який був у наявності у відповідача, так як посилання на зазначений рахунок міститься у виписаній відповідачем довіреності (а.с.10).

Скаржником 28.04.2009р. подано до Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання про залучення додаткових доказів –листа позивача № 5 від 17.02.2009р. Колегія суддів вважає за можливе залучити до даткові докази –лист від 17.02.2009р. № 5 –з відмітками про його отримання, оскільки цей лист вже залучено до матеріалів справи (а.с.24-25).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2009р. по справі № 20/9-09 –залишити без змін; а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства заводу “Павлоградхіммаш” м.Павлоград Дніпропетровської області –залишити без задоволення.

          Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                    О.М.Лисенко