Ухвала

від 13.11.2013 по справі 403/15985/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/11626/13 Справа № 403/15985/12 Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т.В. Доповідач - Свистунова О.В. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Ремеза В.А., Пономарь З.М.

при секретарі Книш К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2013 року у цивільній справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору товариство з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У проваджені Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору товариство з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2013 року, з метою забезпечення позовних вимог було задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про забезпечення позову та накладено арешт в межах позовних вимог - 82 171 786, 26 грн.: - на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору товариство з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду від 28.03.2013 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити апеляційну скаргу та частково скасувати заходи забезпечення позову встановлені ухвалою від 28.03.2013 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у грудні 2012 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулось до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Рейнфорд», що змінило назву на - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» (внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов»язані зі змінами в установчих документах (т.с.1 а.с.147-154) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою від 28 березня 2013 року, суд першої інстанції, керуючись ст.151 та ч.1 ст. 152, 153 ЦПК України, забезпечив позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» шляхом накладення арешту в межах заявлених вимог - позовних вимог - 82 171 786, 26 грн.: - на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 (інн НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1), де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось (т.с.2 а.с.191).

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору товариство з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково (т.с.3 а.с.221-230).

Апелянт ОСОБА_2 оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції від 28 березня 2013 року про забезпечення позову посилається на ті обставини, що за договором купівлі-продажу від 12.02.2013 року право власності на частки, що належали ОСОБА_3, відповідачу у даній справі, у таких юридичних особах: ТОВ «РІТТЕЛ» (ідентифікаційний код 38101395); ТОВ « ФРЕЙММ» (ідентифікаційний код 38101369); ТОВ «ВАН» (ідентифікаційний код 33718625) перейшли до нього, а тому заборона вчиняти реєстраційні дії стосовно переходу права власності на частки в статутному капіталі цих юридичних осіб, які не мають відношення до ОСОБА_3, порушують його корпоративні права (т.с.3 а.с.5-25).

Колегія суддів вважає, що ухвалу про забезпечення позову суд першої інстанції виніс при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням порядку, встановленого для вирішення такого питання, а тому вона підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

В силу ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч.5 ст.153 ЦПК України про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Як убачається з матеріалів справи, позов забезпечений ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2013 року шляхом накладення арешту в межах заявлених вимог - позовних вимог - 82 171 786, 26 грн.: - на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 (інн НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1), де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось .

Однак, в порушення згаданих вище вимог процесуального закону, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд першої інстанції не зазначив підстави обрання ще одного виду забезпечення позову, не обґрунтував причини застосування саме такого виду забезпечення позову, в порушення не з»ясував обсяг майна на яке накладено арешт в межах суми заявлених вимог, не врахував, що накладення арешту на все майно боржника може перешкоджати здійснювати всі можливі заходи, щодо погашення заборгованості за кредитним договором , не зазначив мотиви, із яких він дійшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

За таких обставин та із врахуванням того, що судом першої інстанції питання забезпечення позову вирішено з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, ухвала суду підлягає скасуванню згідно із п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2013 року про забезпечення позову скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді