cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2013 р. Справа№ 910/18991/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Сухового В.Г.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явилися;
від відповідача - не з'явилися.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року
у справі №910/18991/13 (суддя Бондаренко Г.П.)
за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська Волконського», м. Київ
про стягнення 9 604,39 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська Волконського» про стягнення 9 604,39 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року по справі № 910/18991/13 позовна заява з доданими до неї документами повернута без розгляду на підставі п. 6, 4, ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
При прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що із доданого до позовної заяви опису вкладення, вбачається те, що позивачем було направлено відповідачу не всі документи, які були додані до позовної заяви №б/н від 27.09.2013 року, у зв'язку з чим суд першої інстанції не прийняв надані позивачем докази в якості належного підтвердження відправлення копії позовної заяв відповідачу. Також, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що із платіжного доручення №2337 від 27.09.2013 року, яке було надано відповідачем в якості доказу сплати судового збору, не можна ідентифікувати, що саме за позовну заяву №б/н від 27.09.2013 року сплатив позивач при подані позову.
Не погодившись з вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року у справі №910/18991/13 скасувати повністю та направити справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 року у справі №910/18991/13 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» в на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року у справі №910/18991/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд 11.12.2013 року.
Представники сторін в судове засідання 11.12.2013 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання. Повідомлення позивача 02.12.2013 року підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.11.2013 року за №04116 09488450.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01004, .м Київ, бул. Шевченка/вул. Пушкінська 5-7/29 та 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 27, оф. 702 на які було відправлено ухвали суду, були зазначені позивачем при подані позову. Проте ухвали суду не були отримані відповідачем та повернулась до суду з наступної причини: «підприємство не розшукане».
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки про час та місце судового засідання сторони були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вирішила, що нез'явлення в судове засідання представників обох сторін, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в ній матеріалами.
Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції вказав, що позивач направив відповідачу не всі документи, додані ним до позовної заяви, оскільки до позовної заяви вих. № б/н від 27.09.2013 року позивачем додані наступні документи: 1) Платіжне доручення про сплату судового збору; 2) Довіреність на представника; 3) Договір поставки № 16 від 30.04.2010 року; 4) Видаткові накладні - 7 штук; 5) Витяг з ЄДРПОУ на позивача; 6) Довідка з ЄДРПОУ на позивача; 7) Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; 8) Статут ТОВ «Юнайтед Фудс»; наказ про призначення на посаду директора Проценка Ю. А.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до пункту 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» відповідно до якої встановлено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказу направлення відповідачеві копії позовної заяви позивачем надано суду касові чеки та описи вкладення, з яких вбачається, що позивачем було направлено: 1) Позовна заява; 2) Копія довіреності на представника; 3) Копія договору поставки; 4) Копія видаткових накладних. Вищевказані документи були направлені позивачем, як на юридичну так і на фактичну адреси відповідача.
З огляду на вищевикладене, колегія судді не погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки позивачем не було направлено документи, які не стосуються предмету спору, а тільки містять інформацію з приводу місця знаходження позивача та його організаційно правової форми, тобто інформацію яка має вільний доступ.
Крім того, суд першої інстанції, зазначив, що не може дійти достеменного висновку із наданого опису, що відповідачу була направлена саме позовна заява вих. № б/н від 27.09.2013 року.
Колегія суддів зазначає, що ж до питання з приводу, того чи була направлена відповідачу саме позовна заява вих. № б/н від 27.09.2013 року можливо було вирішити як у підготовці справи до розгляду у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України, так і під час розгляду справи. У будь-якому разі наведені судом першої інстанції обставини не були перешкодою для прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі.
З приводу повернення судом першої інстанції позовної заяви з посиланням на п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції посилався на пункт 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7, відповідно до якого встановлено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідно реквізитів «призначення платежу» платіжного доручення від 27.09.2013 року № 2337 дана позовна заява жодним чином не ідентифікована, тобто не визначені реквізити позовної заяви (дата, номер), яка оплачується судовим збором, а також не зазначена сторона до якої заявлені позовні вимоги.
Колегія судді не погоджується, оскільки місцевий господарський суд у винесенні ухвали від 03.10.2013 штучно і невірно виокремив з тексту останньої з наведених норм процесуального права слова «яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором», не врахувавши, що законодавець мав на увазі, за що саме сплачується судовий збір, тобто за подання позову, за подання апеляційної скарги чи заяви і тд.
До матеріалів справи позивачем було надано платіжне доручення №2337 від 27.09.2013 року з призначенням платежу «Судовий збір за позовом ТОВ «Юнайтед ФУДС» Господарський суд м. Києва код ЄДРПОУ 05379787», тобто з відомостями яка саме позовна заява оплачується судовим збором. Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем було виконано вимоги чинного процесуального законодавства.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що господарським судом міста Києва не вірно застосовано частини 1 ст.ст. 56,57 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою від 03.10.2013 року у справі №910/18991/13 неправомірно повернуто подану товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайдет Фудс» позовну заяву, оскільки позивачем було надано належні докази направлення копії позовної заяви відповідачу та належні докази сплати судового збору у встановленому законом порядку.
З огляду на вищевикладене колегія суддів зазначає, що обставини на які посилається суд першої інстанції таким чином не може бути підставою для повернення позовної заяви позивачу, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню як незаконна.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Крім того, у відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у постанові має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Згідно із абзацом 2 ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки на даній стадії судового провадження не виявляється можливим встановити, на користь якої зі сторін відбудеться судове рішення у даній справі, то у суду апеляційної інстанції відсутня можливість визначити особу, на яку буде покладено судовий збір. При цьому, суду першої інстанції під час розподілу господарських витрат після прийняття рішення у даній справі по суті слід вирішити питання щодо відшкодування судового збору в тому числі і за перегляд ухвали про повернення позовної заяви у апеляційній інстанції з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 99, 102-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року у справі №910/18991/13 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року у справі №910/18991/13 скасувати.
3. Справу №910/18991/13 передати на розгляд господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді В.Г. Суховий
М.Г. Чорногуз
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2013 |
Оприлюднено | 16.12.2013 |
Номер документу | 36026584 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Агрикова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні