Рішення

від 04.03.2014 по справі 910/18991/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18991/13 04.03.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська Волконського" про стягнення 9604,39 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Лук'яненко А.О. (дов. б/н від 15.07.2013 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданін 04.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

01.10.2013 року ТОВ "Юнайтед Фудс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Кондитерська Волконського" про стягнення 9604,39 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року по справі № 910/18991/13 позовна заява з доданими до неї документами повернута без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 11.12.2013 року апеляційну скаргу ТОВ "Юнайтед Фудс" на ухвалу суду від 03.10.2013 року задоволено, ухвалу суду від 03.10.2013 року у справі № 910/18991/13 скасовано, а справу передано на розгляд Господарського суду міста Києва.

24.12.2013 року матеріали справи № 910/18991/13 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2013 року порушено провадження у справі № 910/18991/13, розгляд справи призначено на 18.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014 року судом відкладено розгляд справи на 04.03.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

В судове засідання 04.03.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником позивача надано усні пояснення по суті справи, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2010 року між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) укладено договір постачання № 16 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.), позивач зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього грошову суму, зазначену у видатковій накладній.

Відповідно до договору п. 1.2. партією та вартістю товару вважається його кількість та сума коштів, що вказана в одній видатковій накладній.

Згідно п. 2.1. договору, відповідач сплачує кошти за поставлений товар протягом 21 календарного дня з дати поставки товару. Дата поставки товару є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної.

Як передбачено п. 6.4. договору, відповідач, за прострочення виконання грошового зобов'язання сплачує позивачу борг з урахуванням двадцяти п'яти відсотків річних від простроченої суми.

Як на те посилається Позивач у позовній заяві, на виконання умов договору згідно видаткових накладних доданих до позовної заяви відповідачу було поставлено товар на загальну вартість - 10294, 60 грн.

Відповідачем було частково виконано свої зобов'язання та сплачено грошові кошти у розмірі 889,90 грн., відповідно викладеного у позовній заяві. Сума несплаченого боргу за поставлений товар складає 9404, 70 грн.

Відповідач своїм правом надати усні пояснення у судовому засіданні або письмові пояснення у вигляді відзиву на позовну заяву, не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Також позивач просить стягнути з відповідача 199, 69 грн. 25 % річних штрафних санкцій.

За твердженням позивача загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором постачання № 16 від 30.04.2010 року на момент подання позову відповідачем не сплачена та складає 9604, 39 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір постачання № 16 від 30.04.2010 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору постачання № 16 від 30.04.2010 року, відповідачу поставлено товар на загальну суму 10294, 60 грн. згідно видаткових накладних (№ РНЮ-002671 від 26.03.13 року на суму 1562,58 грн., № РНЮ-003031 від 05.04.2013 року на суму 2791,44 грн.; № РНЮ-003561 від 23.04.2013 року на суму 1800,72 грн., № РНЮ-003931 від 17.05.13 р. на суму 577,08 грн., № РНЮ-005714 від 19.07.2013 року на 1754,21 грн., № РНЮ-006280 від 06.08.2013р. на суму 1754,21 грн., № РНЮ-006281 від 06.08.2013 року на суму 144,36 грн.), копії яких, містяться у матеріалах справи, а оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Відповідачем товар був повністю отриманий, що підтверджують вищевказані видаткові накладні, підписані та пропечатані печатками уповноваженими особами двох сторін, на загальну суму 10294, 60 грн.

Відповідачем був частково сплачений борг у розмірі 889,90 грн. що підтверджує твердження позивача у позовній заяві. З урахуванням часткової оплати боргу, основний борг відповідача перед позивачем складає, на момент вирішення спору 9404, 70 грн.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (27.09.2013 року) та вирішення спору (04.03.2014 року) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 9404, 70 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 9404, 70 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 9404, 70 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару є таким, що настав (21 календарний день з моменту поставки), а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 9404, 70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 25 процентів річних в розмірі 199, 69 грн. підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Як передбачено п. 6.4. договору, відповідач, за прострочення виконання грошового зобов'язання сплачує позивачу борг з урахуванням двадцяти п'яти відсотків річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 25 % річних ґрунтуються на договорі та законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 25 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в матеріалах справи розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 25 % річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська Волконського" (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 5-7/29, код ЄДРПОУ - 33193958; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс" (04655, м. Київ, вул.. Полярна, 14, код ЄДРПОУ 36993630) 9404 (дев'ять тисяч чотириста чотири) грн. 70 коп. основного боргу, 199 (сто дев'яносто дев'ять) 69 коп. 25% річних та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.03.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко