Постанова

від 12.12.2013 по справі 5-19-14/38-09-1305

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р.Справа № 5-19-14/38-09-1305 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Соколовій Ю.М., Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача:

- Яковлев Д.Л., довіреність № 27 від 14.10.2012р. (в судових засіданнях від 31.01.13р., 12.09.13р., 12.12.13р.)

від відповідача:

- Баскакова Г.С., довіреність № б/н від 02.06.10р. (в судових засіданнях від 17.01.13р., 31.01.13р., 04.02.13р., 12.09.13р., 12.12.1р.)

- Замашних О.П., довіреність № б/н від 01.07.11р.(в судових засіданнях від 17.01.13р., 31.01.13р., 04.02.13р., 12.09.13р., 12.12.13р.)

від третьої особи: не з'явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Вінницька будівельна компанія"

на рішення господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р.

по справі № 5-19-14/38-09-1305

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Вінницька будівельна компанія" (далі по тексту ТОВ „ВБК")

до науково - виробничого об'єднання „АВІА" (далі по тексту НВО „АВІА")

за участю 3 особи, якя не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: публічного акціонерного товариства „Концерн Галнафтогаз"(далі по тексту ПАТ „Концерн Галнафтогаз");

про стягнення 351849 грн. 85 коп.

В С Т А Н О В И В :

18.03.2009 р. ТОВ „ВБК" на підставі ч.5 ст.268 ГК України звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до НВО „АВІА" про стягнення сплаченої суми у розмірі 351849,85 грн. за поставлену продукцію (плитку) неналежної якості за договором поставки №8-П від 03.09.2007 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.01.2010р. (том 3, а.с. 56) у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2010р. (том 3, а.с. 81) рішення господарського суду Одеської області від 29.01.2010р. у справі №14/38-09-1305 залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Вінницька будівельна компанія" - без задоволення.

20.07.2010р. постановою Вищого господарського суду України (том 3, а.с. 107) рішення господарського суду Одеської області від 29.01.2010р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2010р. у справі №14/38-09-1305 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2010р. суддею Петренко Н.Д. (том 3, а.с. 113) прийнято справу №14/38-09-1305 до свого провадження, присвоєно справі №19-14/38-09-1305 та залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз" та товариство з обмеженою відповідальністю "Одесапромінвест".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2010р. (том 4, а.с. 130) до участі у даній справі залучено приватне підприємство "Будівельна компанія Стікбуд" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Відповідно до відомостей головного управління статистики в Одеській області від 20.12.2010р. та витягу з ЄДРПОУ станом на 28.12.2010р. приватне підприємство "Будівельна компанія Стікбуд" - ліквідовано у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.01.2011р. (том 5, а.с. 13) виключено зі складу учасників судового процесу у справі №19-14/38-09-1305 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне підприємство "Будівельна компанія Стікбуд".

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2011р. (том 5, а.с.16), за результатами нового розгляду, у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. (том 5, а.с. 71) рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2011р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2011р. (том 5, а.с. 100) рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При цьому Вищий господарський суд України зазначив, що при новому розгляді справи необхідно з'ясувати, зокрема, чи міг показник кубової міцності бетону елементів замощення змінитись з вини позивача, внаслідок неправильної експлуатації АЗС; чи надавалась відповідачем гарантія якості продукції та відповідно на кого покладається обов'язок доказування вини іншої сторони в недоліках якості елементів замощення; встановити чи є недоліки якості елементів замощення істотними, оскільки без встановлення цих обставин є неможливим застосування статті 678 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.11.2012р.( головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Меденцев П.А., Панченко О.Л.) (том 8, а.с. 32) у позові ТОВ „ВБК" відмовлено з огляду на те, що відповідно до п. 2.8. Замовлення позивач прийняв на себе відповідальність за правильне транспортування виробів, міцність яких не досягла 100%, за розвантаження таких виробів, укладання та трамбування плитки в строки, передбачені замовленням, у зв'язку з чим відповідач, відповідно до вимог ст. 679 Цивільного кодексу України, не повинний нести відповідальність за недоліки продукції, які виникли після передання продукції позивачеві, оскільки останнім не доведено дотримання ним правил користування товаром, а саме: його перевезення, розвантаження, строків та способу укладання плитки, дотримання заборон щодо заїзду важкого вантажного автотранспорту на плитку.

Крім того, місцевий господарський суд послався на те, що позивач не довів належними доказами, що саме плитка, яка є предметом поставки за договором поставки №8-П від 03.09.2007р. була передана на перевірку до Галузевої науково - дослідної лабораторії з діагностики технічного стану автомобільних доріг, аеродромів і супутніх їм інженерних споруд при НУ „Львівська політехніка" МОН України, оскільки акти передавання зразків матеріалу складені в односторонньому порядку без участі представників НВО „АВІА", чим порушені приписи „Инструкции о порядке приемки по качеству продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления № П-7" від 25.04.1966р., тобто вказані матеріали не свідчать про передачу на дослідження саме плитки, поставленої відповідачем.

До того ж за висновком вищезазначеної лабораторії міцність конструкції дорожнього одягу залежить не тільки від показника кубової міцності бетону фігурних елементів замощення, а й від неякісного матеріалу вирівнюючого шару під покриття.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Одеської області від 19.11.2012р. ТОВ „ВБК" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржене рішення суду та задовольнити його позов, оскільки воно прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку про те, що позивач повинен був доводити вину відповідача у заподіянні шкоди, в той час як ст.679 ЦК України, ч.1,2 ст.1166 ЦК України покладають обов'язок на заподіювача шкоди доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди. Тобто у даному випадку не позивач повинен був доводити вину відповідача у поставці неякісної продукції, а відповідач повинен був доводити відсутність своєї вини у поставці неякісної продукції.

Всупереч вимогам ч.2 ст.679 ЦК України відповідач не довів вину покупця (позивача) у порушенні правил користування чи зберігання товару, а тому у місцевого господарського суду були відсутні підстави для відмови у позові.

Натомість, скаржник вважає, що наявний в матеріалах справи Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 25.04.2008 р. свідчить про дотримання позивачем будівельних норм та правил при будівництві АЗС-№4 (м.Одеса, Тираспольське шосе, 22Е, у тому числі в частині укладання дорожнього покриття з придбаних елементів замощення. Крім того, роз'яснення спеціаліста Галузевої науково - дослідної лабораторії з діагностики технічного стану автомобільних доріг, аеродромів і супутніх їм інженерних споруд при НУ „Львівська політехніка" МОН України свідчить про те, що показник кубової міцності бетону не змінюється від використання неякісного матеріалу вирівнюючого шару під покриття дорожнім мощенням.

На думку скаржника суд 1 інстанції неправомірно застосував в якості доказів в'їзду на АЗС-№4 важкої транспортної техніки фотографії, зроблені відповідачем, оскільки вони не містять інформації про час, дату, місце їх виготовлення.

Скаржник також вважає, що місцевий господарський суд всупереч вимогам ст.111-12 ГПК України не виконав вказівки Вищого господарського суду України, які містяться у постанові від 20.07.2010 р. по даній справі, а саме неправомірно використав при вирішенні даного спору „Инструкцию о порядке приемки по качеству продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления №П-7", затверджену постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966р., яка не регламентує порядок відбору зразків для проведення будь-якого роду досліджень, експертиз тощо.

В ході розгляду апеляційної скарги ТОВ „ВБК" ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.13 р. зі складу учасників судового процесу виключено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ „Одесапромінвест", оскільки згідно із витягом з ЄДР станом на 20.04.2011 р. вказане підприємство припинено.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

ПАТ „Концерн Галнафтогаз" в судові засідання не з'являвся, про час і місце судових засіданнь належним чином повідомлений, в клопотанні від 31.01.2013р. просило розглянути справу без участі його представника, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

03.09.2007р. між НВО „АВІА" (постачальник) та ТОВ „ВБК" (покупець) був укладений договір поставки №8-П, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю продукцію - елементи замощення, в асортименті, кількості та за ціною, обумовленою в замовленні (додатку до зазначеного Договору), а покупець прийняти та оплатити повну вартість цієї продукції.

Відповідно до умов договору покупець замовив елементи замощення, а саме - плитку тротуарну дорожню „катушка" сіра, 6 см. та бордюр дорожній сірий, довжина 0,75 м. з проектною маркою бетону М-150 кг/см2 морозостійкість Мрз-150 водопоглинення