Постанова

від 10.12.2013 по справі 901/2349/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 901/2349/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонової І.В.,

суддів Євдокімова І.В.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, фізична особа-підприємець Сударєв Валерій Борисович;

відповідача: не з'явився, приватне підприємство "Кримєвросервіс";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Медіахолдінг "Кримський телеграф";

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Сударєва Валерія Борисовича

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 04 вересня 2013 року у справі № 901/2349/13

за позовом фізичної особи-підприємця Сударєва Валерія Борисовича (вул. Тепла Балка, 5, кв.30,Ялта,98612)

до приватного підприємства "Кримєвросервіс" (вул. Гаспринського, 5,Сімферополь,95053) товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдінг "Кримський телеграф" (вул. Гаспринського, 5, офіс 3,Сімферополь,95053)

про спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець Сударєв Валерій Борисович звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства "Кримєвросервіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдінг "Кримський телеграф", в якій просив зобов'язати приватне підприємство "Кримєвросервіс", товариство з обмеженою відповідальністю "Медіахолдінг "Кримський телеграф" спростувати недостовірну інформацію, опубліковану в статті газети "Крымский телеграфЪ" №225 (12) від 29 березня - 04 квітня 2013 року під назвою „Бизнес под депутатской кришей", наступного змісту:

- „Не так давно жители села Краснокаменка (Гурзуфский поссовет) на сходе громады снова поставили ребром кладбищенский вопрос. Поселковая власть упорно игнорирует коллективные обращения и жалобы пострадавших от фирмы, которой были отданы на откуп местные кладбища";

- «Бизнес частного предпринимателя Валерия Сударева, который с 2008 года подмял под себя кладбища в селе Малый Маяк (Алушта), поселках Партенит и Гурзуф, в частности в селе Краснокаменка, давно вызывает возмущение жителей ЮБК»;

- «Более того, в Малом Маяке Сударев, ко всему прочему, окопался в роли директора коммунального предприятия, содержащего местное кладбище. Жители оказались в ловушке, такой монополией их обирают по полной программе»;

- «Значит, взимание любой платы частным предпринимателем за резерв места захоронения следует признать не только незаконным, но уголовно наказуемым, поскольку равнозначно взиманию налога на землю. А это, извините, функция налоговых органов. Но, как видим, таким образом господин Сударев под «крышей» заинтересованных лиц «продает» государственные земли гектарами».

31 липня 2013 року до господарського суду Автономної Республіки Крим від фізичної особи-підприємця Сударєва Валерія Борисовича надійшло доповнення до позовної заяви, у якому він просив спростувати недостовірну інформацію, опубліковану в статті газети "Крымский телеграфЪ" №225 (12) від 29 березня - 04 квітня 2013 року під назвою „Бизнес под депутатской кришей" шляхом публікації спростування у спеціальній рубриці газети "Крымский телеграфЪ" протягом місяця з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у даній справі.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2013 року прийнято відмову фізичної особи-підприємця Сударєва Валерія Борисовича від позову в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю „Медіахолдінг „Кримський телеграф".

Провадження у справі в частині позовних вимог фізичної особи-підприємця Сударєва Валерія Борисовича до товариства з обмеженою відповідальністю „Медіахолдінг „Кримський телеграф" припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У задоволенні позову до приватного підприємства „Кримєвросервіс" відмовлено.

Стверджуючи, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, фізична особа-підприємець Сударєв Валерій Борисович звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2013 року в частині відмови від позову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку про те, що висловлювання, опубліковані в статті „Бизнес под депутатской кришей" за своєю суттю є оціночними судженнями, у той час, як характер побудови речень у статті, логічні переходи, зміст речень носять стверджувальний характер та викладені у формі переконання читачів у непорядності фізичної особи-підприємця Сударєва В.Б. відносно його діяльності.

У судове засідання, після оголошення перерви до 10 грудня 2013 року, представники сторін у справі не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Оскільки явка в судове засідання згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Сударєв Валерій Борисович має статус фізичної особи - підприємця, згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 196552 від 09.12.1998 року здійснює господарську діяльність у сфері надання ритуальних послуг на підставі договору про надання ритуальних послуг від 18.03.2008 року, укладеного з Маломацькою сільською радою.

З матеріалів справи вбачається, що в газеті "Крымский телеграфЪ" №225 (12) від 29 березня - 04 квітня 2013 року на сторінці 11 було опубліковано статтю „Бизнес под депутатской кришей".

Зокрема, преамбула вказаної статті містить наступний зміст (мовою оригіналу):

„Не так давно жители села Краснокаменка (Гурзуфский поссовет) на сходе громады снова поставили ребром кладбищенский вопрос. Поселковая власть упорно игнорирует коллективные обращения и жалобы пострадавших от фирмы, которой были отданы на откуп местные кладбища."

Розділ статті «Кладбищенский рулевой» містить наступне висловлювання: «Бизнес частного предпринимателя Валерия Сударева, который с 2008 года подмял под себя кладбище в селе Малый Маяк (Алушта), поселках Партенит и Гурзуф, в частности в селе Краснокаменка, давно вызывает возмущение жителей ЮБК».

У розділі «Почем кладбище для народа?» вказано: «Более того, в Малом Маяке Сударев, ко всему прочему, окопался в роли директора коммунального предприятия, содержащего местное кладбище. Жители оказались в ловушке, такой монополией их обирают по полной программе».

Розділ «Ритуальная ярмарка» містить наступне висловлювання: «Значит, взимание любой платы частным предпринимателем за резерв места захоронения следует признать не только незаконным, но уголовно наказуемым, поскольку равнозначно взиманию налога на землю. А это, извините, функция налоговых органов. Но, как видим, таким образом господин Сударев под «крышей» заинтересованных лиц «продает» государственные земли гектарами».

Позивач твердить, що інформація, викладена у статті, є неправдивою, опублікованою без об'єктивного журналістського розслідування та завдає шкоди діяльності фізичної особи-підприємця Сударєва В.Б. За твердженням заявника апеляційної скарги, публікація цієї статті очорнила ділову репутацію фізичної особи-підприємця Сударєва В.Б. та негативно охарактеризувала його в очах людей.

Вказану інформацію позивач вимагає від відповідача спростувати шляхом публікації спростування у спеціальній рубриці газети "Крымский телеграфЪ".

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Сударєва В.Б., виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34). Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За загальним правилом вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема, права на повагу до гідності і честі, право на недоторканість ділової репутації належить позивачеві. Особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний спосіб захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до статті 275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

До таких спеціальних способів захисту відноситься, зокрема, спростування недостовірної інформації.

На підставі пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 27.02.2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За загальним правилом позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

На підставі пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 27.02.2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

З матеріалів справи вбачається, що засновником друкованого засобу массової інформації - газети "Крымский телеграфЪ", редакція якої не має статусу юридичної особи, є приватне підприємство „Кримєвросервіс".

Також, матеріали справи свідчать про те, що автором статті є фізична особа - Мила Шипшинович.

З пояснень представника приватного підприємства "Кримєвросервіс" у суді апеляційної інстанції вбачається, що „Мила Шипшинович" є псевдонімом, який не належить конкретній юридичній особі, а стаття має редакційний характер.

Наведене свідчить про правильність висновку місцевого господарського суду про те, що відповідачем у справі має бути засновник газети "Крымский телеграфЪ" - приватне підприємство „Кримєвросервіс".

На підставі пункту 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 27.02.2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Колегія суддів вважає помилковими доводи, викладені в рішенні господарського суду Автономної Республіки Крим про те, що висловлювання в розділі «Кладбищенский рулевой» статті „Бизнес под депутатской кришей" про те, що бізнес приватного підприємця Сударєва В.Б. „подмял" під себе кладовища у селах Малий Маяк (Алушта), Партеніт, Гурзуф, Краснокам'янка, в розділі «Почем кладбище для народа?» про те, що Сударєв В.Б. „окопался" в ролі директора комунального підприємства, яке утримує місцеве кладовище, і така монополія обирає мешканців по повній програмі та в розділі «Ритуальная ярмарка» щодо незаконності стягнення плати підприємцем за резерв місць поховання та щодо продажі під „кришею" зацікавлених осіб Сударєвим В.Б. державної землі гектарами не містять недостовірної інформації, а відображає власну думку автора щодо оцінки діяльності позивача та його положення на ринку ритуальних послуг.

Така інформація, на думку місцевого господарського суду, не стосується оцінки позивача як суб'єкта господарювання та не призводить до приниження його ділової репутації як підприємця.

Разом з тим, колегія суддів вважає дані твердження помилковими та дійшла висновку про те, що вказані висловлювання мають образливий характер та викликають зневагу до підприємця у читачів газети.

За переконанням суду, ці висловлювання впливають на господарську діяльність підприємця, успішність його бізнесу та формує негативну думку про нього у мешканців села, на території якого фізичною особою-підприємцем Сударєвим В.Б. здійснюється підприємницька діяльність.

При цьому, характеризуючи у такий спосіб підприємця, відповідач ґрунтує свої висновки лише на двох зверненнях громадян, яких не влаштувала робота підприємця та невдоволення яких може мати суб'єктивний характер, тоді як висловлювання відповідача у статті на повний газетний розворот формує думку читачів про те, що таких звернень багато, що вони носять системний характер, що підприємець займається підприємницькою діяльністю з порушенням закону.

До того ж, сама назва статті - „Бизнес под депутатской кришей" та назви її розділів - «Кладбищенский рулевой», «Почем кладбище для народа?», «Ритуальная ярмарка» носять образливий характер та портять ділову репутацію позивача.

Доказів, які б підтверджували інформацію, що міститься у статті, матеріали справи не містять.

Вказане дає підстави вважати, що висловлювання, що містяться у газеті "Крымский телеграфЪ" в статті під назвою - „Бизнес под депутатской кришей" в розділах «Кладбищенский рулевой», «Почем кладбище для народа?», «Ритуальная ярмарка» порушують особисте немайнове право фізичної особи-підприємця Сударєва В.Б., та таку інформацію слід вважати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію позивача.

За даних обставин позовні вимоги фізичної особи-підприємця Сударєва В.Б. про спростування вказаної інформації підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів не знаходить підстав для визнання недостовірною та спростування інформації, що міститься у преамбулі статті „Бизнес под депутатской кришей" наступного змісту: „Не так давно жители села Краснокаменка (Гурзуфский поссовет) на сходе громады снова поставили ребром кладбищенский вопрос. Поселковая власть упорно игнорирует коллективные обращения и жалобы пострадавших от фирмы, которой были отданы на откуп местные кладбища".

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вказане висловлювання містить фактичні дані про те що селищна влада не реагує на звернення та скарги осіб, які, на думку автора статті, є постраждалими від діяльності певного суб'єкта господарювання, ім'я якого не вказано.

Зазначення про те, що особи, які звертаються до селищної влади, є постраждалими, є оціночним судженням автора статті, оскільки ані у висловлюванні, ані у статті в цілому не міститься посилань на конкретні дії та вказівку особи, від якої постраждали мешканці села.

Інформація про факт звернення осіб до селищної влади, а також факт ігнорування цих звернень стосується саме органів місцевого самоврядування, до яких позивач не відноситься, а тому не може розглядатись як така, що принижує ділову репутацію позивача.

Одночасно суд вважає помилковим припинення провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдінг "Кримський телеграф", на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Так, в доповненнях до позову позивач зазначив, що належним відповідачем у справі є приватне підприємство "Кримєвросервіс", у зв'язку з чим до товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдінг "Кримський телеграф" позовних вимог він не пред'являє.

Встановивши, що у заявленому позові товариство з обмеженою відповідальністю "Медіахолдінг "Кримський телеграф" не є боржником у тих матеріально-правових відносинах, у яких виник спір, суд першої інстанції повинен був відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі відносно вказаного відповідача.

На підставі пункту 24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 27.02.2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

Викладене свідчить про невідповідність висновків господарського суду Автономної Республіки Крим обставинам справи, порушення норм матеріального права та дає підстави для часткового скасування рішення суду першої інстанції та часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Сударєва В.Б. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від від 04 вересня 2013 року у справі № 901/2349/13 скасувати частково.

3.Прийняти нове рішення у справі.

4. Позов задовольнити частково.

5. Визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію фізичної особи-підприємця Сударєва Валерія Борисовича інформацію, поширену приватним підприємством "Кримєвросервіс" в газеті "Крымский телеграфЪ" №225 (12) від 29 березня - 04 квітня 2013 року через публікацію статті під назвою „Бизнес под депутатской кришей", а саме - у розділах «Кладбищенский рулевой», «Почем кладбище для народа?», «Ритуальная ярмарка» наступного змісту:

- «Бизнес частного предпринимателя Валерия Сударева, который с 2008 года подмял под себя кладбища в селе Малый Маяк (Алушта), поселках Партенит и Гурзуф, в частности в селе Краснокаменка, давно вызывает возмущение жителей ЮБК»;

- «Более того, в Малом Маяке Сударев, ко всему прочему, окопался в роли директора коммунального предприятия, содержащего местное кладбище. Жители оказались в ловушке, такой монополией их обирают по полной программе»;

- «Значит, взимание любой платы частным предпринимателем за резерв места захоронения следует признать не только незаконным, но уголовно наказуемым, поскольку равнозначно взиманию налога на землю. А это, извините, функция налоговых органов. Но, как видим, таким образом господин Сударев под «крышей» заинтересованных лиц «продает» государственные земли гектарами».

6. Зобов'язати приватне підприємство "Кримєвросервіс" (вул. Гаспринського, 5,Сімферополь,95053; ОКПО 31592551) на протязі одного місяця шляхом публікації у спеціальній рубриці газети "Крымский телеграфЪ" спростувати недостовірну інформацію про фізичну особу-підприємця Сударєва Валерія Борисовича (вул. Тепла Балка, 5, кв.30,Ялта,98612; ІНН 1993817391) наступного змісту:

- «Бизнес частного предпринимателя Валерия Сударева, который с 2008 года подмял под себя кладбища в селе Малый Маяк (Алушта), поселках Партенит и Гурзуф, в частности в селе Краснокаменка, давно вызывает возмущение жителей ЮБК»;

- «Более того, в Малом Маяке Сударев, ко всему прочему, окопался в роли директора коммунального предприятия, содержащего местное кладбище. Жители оказались в ловушке, такой монополией их обирают по полной программе»;

- «Значит, взимание любой платы частным предпринимателем за резерв места захоронения следует признать не только незаконным, но уголовно наказуемым, поскольку равнозначно взиманию налога на землю. А это, извините, функция налоговых органов. Но, как видим, таким образом господин Сударев под «крышей» заинтересованных лиц «продает» государственные земли гектарами»

шляхом публікації спростування у спеціальній рубриці газети "Крымский телеграфЪ".

7. Рішення суду в частині відмови у позові про спростування недостовірної інформації відносно фізичної особи-підприємця Сударєва Валерія Борисовича, опублікованої в газеті "Крымский телеграфЪ" №225 (12) від 29 березня - 04 квітня 2013 року в преамбулі статті під назвою - „Бизнес под депутатской кришей" наступного змісту: „Не так давно жители села Краснокаменка (Гурзуфский поссовет) на сходе громады снова поставили ребром кладбищенский вопрос. Поселковая власть упорно игнорирует коллективные обращения и жалобы пострадавших от фирмы, которой были отданы на откуп местные кладбища" залишити без змін.

8. У задоволені позову, заявленого до товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдінг "Кримський телеграф", відмовити.

9. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідний наказ.

Головуючий суддя І.В. Антонова

Судді І.В. Євдокімов

Л.М. Заплава

1. Фізична особа-підприємець Сударєв Валерій Борисович (вул. Тепла Балка, 5, кв.30,Ялта,98612)

2. Приватне підприємство "Кримєвросервіс" (вул. Гаспринського, 5,Сімферополь,95053)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіахолдінг "Кримський телеграф" (вул. Гаспринського, 5, офіс 3,Сімферополь,95053) (вул.Свердлова, буд.3, оф.2, м.Ялта, АРК, 98600)