cpg1251
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2013 року Справа № 5002-34/339-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Голика В.С.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
прокурор, Махиня Вікторія Валеріївна, посвідчення № 015753 від 21.03.13, прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;
представник позивача , Чепінога Ірина Олександрівна, довіреність № 17/1807-12 від 11.09.13, Національна академія наук України;
представник відповідача , Буланова Інна Олександрівна, довіреність № 24 від 01.10.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Темірінвест Груп"
представник третьої особи, Чепінога Ірина Олександрівна, довіреність № б/н від 16.07.12, Державне підприємство "Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" НТК "Інститут монокристалів НАН України";
представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Партенітінвест";
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (колегія суддів Калініченко А.А., Колосова Г.Г., Пукас А.Ю.) від 23 жовтня 2013 року у справі № 5002-34/339-2010
за позовом заступника прокурора міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11,Сімферополь,95011) в інтересах держави в особі Національної академії наук України (, вул. Володимирська, 54,Київ,01601)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" НТК "Інститут монокристалів НАН України" (вул. К. Маркса, 60,Сімферополь,95006)
третя особа, якак не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Партенітінвест" (вул. Миру, 127,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)
про витребування майна
ВСТАНОВИВ :
Заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Національної Академії наук України (НАН України) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Темірінвест груп» (ТОВ «Темірінвест груп») та просить витребувати на користь Національної академії наук України майно, яке перебуває у власності відповідача та розташоване по вул. Бархатовій (вул. Висотна), № 92 у м. Сімферополі, а саме: цех (літ. «А»), цех (літ. «Б»), насосну (літ. «В»), котельну (літ. «Г»), насосне-пожежне депо (літ. «Д»), гараж-майстерню (літ. «Е»), котельню (літ. «Ж»), адміністративно-виробничий корпус (літ. «З»), гараж-диспетчерську (літ. «Д»), контрольно-пропускний пункт (літ. «Л»), цех (недобудову) (літ. «М»), сарай (літ. «Н»), спорудження (№ 1-№ 12), мощення (1).
Вимоги прокурора мотивовані тим, що спірне майно незаконно знаходиться у відповідача, оскільки вибуло з володіння власника відповідного майна - держави в особі установи, яка здійснює управління таким майном - НАН України, поза його волею. Прокурор посилається на скасування постановою Верховного Суду України від 26.05.2009 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2007 у справі №2-17/9353-2007, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу спірного майна, укладений між ПП «Світ послуг» та ТОВ «Партенітінвест», на підставі якого ТОВ «Партенітінвест» набуло право власності на спірне майно, що відчужено у подальшому на користь відповідача.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010 провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України до ТОВ «Темірінвест груп» припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України .
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012 позов задоволено у повному обсязі та витребувано спірне майно з незаконного володіння ТОВ «Темірінвест груп» на користь НАН України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2012 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012 скасовані, а справу передано на новий розгляд господарському суду Автономної Республіки Крим.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що об'єкт віндикації не існує у тому вигляді, в якому він існував на момент вибуття з володіння ДП „Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" НТК „Інститут монокристалів" НАН України.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник державного підприємства "Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" НТК "Інститут монокристалів НАН України" у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
01 липня 2007 року між приватним підприємством «Світ-Послуг» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Партенітінвест» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до розділу 1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю нерухоме майно, а покупець зобов'язується прийняти вказане у договорі майно і сплатити за нього ціну, визначену цим договором (п. 1.1). За цим договором продавець передає, а покупець приймає у власність наступне майно, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бархатова, 92, а саме: цех (літ. "А" за планом), цех (літ. "Б" за планом), насосна (літ. "В" за планом), котельня (літ. "Г" за планом), насосна - пожежне депо (літ. "Д" за планом), гараж - майстерні (літ. "Е" за планом), котельня (літ. "Ж" за планом), адміністративно-виробничий корпус (літ. "З" за планом), гараж-диспетчерська (літ. "К" за планом), контрольно-пропускний пункт (літ. "Л" за планом), цех (недобудова) (літ. "М" за планом), сарай (літ. "Н" за планом), споруди (№ 1-№ 12 за планом), мощення (I за планом).
01 липня 2007 року між ПП «Світ-Послуг» та ТОВ «Партенітінвест» підписано та скріплено печатками акт прийому-передачі зазначеного нерухомого майна.
У зв'язку з тим, що на момент укладення зазначеного договору за продавцем не було зареєстровано в СМБРТІ право власності, а також продавець ухилявся від нотаріального посвідчення договору, ТОВ «Партенітінвест» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з вимогами про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01.07.2007 та визнання права власності на вищевказане нерухоме майно.
23 липня 2007 року рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-17/9353-2007, з посиланням на приписи ст.ст. 219 , 220 ЦК України , вимоги ТОВ «Партенітінвест» задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.07.2007, що був укладений між ПП «Світ-Послуг» та ТОВ «Партенітінвест», а також визнано за ТОВ «Партенітінвест» право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на вул. Бархатовій, 92 у м. Сімферополі.
17 серпня 2007 року між ТОВ «Партенітінвест» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Темірінвест груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі.
Відповідно до п. 1 договору продавець продав в цілому, а покупець купив, під час підписання цього договору, нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бархатова (вул. Висотна), 92. Нежитлова будівля складається з: цеху "А", цеху "Б", насосної "В", котельні "Г", насосної - пожежного депо "Д", гаражу-майстерні "Е", котельні "Ж", адміністративно-виробничого корпусу "З", гаражу-диспетчерської "К", контрольно-пропускного пункту "Л", сараю "Н", споруд. Загальна площа не житлової будівлі складає 7651,2 кв.м.
Відповідно до п. 2 договору нежитлова будівля належить продавцю на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2007, справа №2-17/9353-2007, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно в Сімферопольському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації 14.08.2007 за реєстраційним №19840876, запис № 691.
Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15668646 від 22.08.2007, за відповідачем оформлено право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бархатова (вул. Висотна), 92.
27 січня 2009 року постановою Вищого господарського суду України касаційне подання заступника Генерального прокурора України залишено без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2007 у справі № 2-17/9353-2007 залишено без змін.
26 травня 2009 року постановою Верховного Суду України задоволено касаційне подання Генерального прокурора України, постанова Вищого господарського суду України від 27.01.2009 у справі №2-17/9353-2007 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2007 у справи №2-17/9353-2007 скасовані, а справу направлено на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду справи №2-17/9353-2007 рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2010 у справі №2-5/3488.1-2009 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Партенітінвест» до ПП «Світ-Послуг» про визнання договору дійсним та визнання права власності.
11 серпня 2010 року постановою Севастопольського апеляційного господарського суду у справі №2-5/3488.1-2009 залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Партенітінвест», а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2010 у справі №2-5/3488.1-2009 залишено без змін.
З матеріалів справи вбачається, що об'єкти нерухомості були придбані ТОВ «Темірінвест груп» на підставі договору купівлі-продажу з ТОВ «Партенітінвест» від 17 серпня 2007 року, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Ю.В. Хоменко, право власності на вказані об'єкти було зареєстровано за ТОВ «Партенітінвест» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Вказані обставини придбання нерухомого майна свідчать про те, що ТОВ «Темірінвест» виступало в якості добросовісного набувача об'єктів нерухомості.
В матеріалах справи знаходиться звіт про незалежну оцінку вартості об'єктів нерухомого майна - виробничої бази, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Бархотової, 92 станом на 31 травня 2007 року, згідно якого ринкова вартість об'єкту складає 2477707,0 грн.
Оскільки позивач вважає, що вказані обєкти нерухомого майна є його власністю, вважає що спірне нерухоме майно вибуло з володіння держави в особі Національної академії наук України поза волею власника, прокурор звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про витребування з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Темірінвест груп» майна, яке перебуває у власності відповідача та розташоване по вул. Бархатовій (вул. Висотна), № 92 у м. Сімферополі, а саме: цех (літ. «А»), цех (літ. «Б»), насосну (літ. «В»), котельну (літ. «Г»), насосне-пожежне депо (літ. «Д»), гараж-майстерню (літ. «Е»), котельню (літ. «Ж»), адміністративно-виробничий корпус (літ. «З»), гараж-диспетчерську (літ. «Д»), контрольно-пропускний пункт (літ. «Л»), цех (недобудову) (літ. «М»), сарай (літ. «Н»), спорудження (№ 1-№ 12), мощення (1).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплено за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права. В силу приписів статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого нормами закону щодо захисту прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.
Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання охоронюваного законом інтересу і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позовні вимоги про витребування майна, розташованого за адресою: місто Сімферополь, вул. Бархатова, 92, обґрунтовані положеннями статей 387, 388 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 387 ЦК України особа має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
У речово-правових відносинах не застосовується способи захисту прав, встановлені для зобов'язальних правовідносин. У речово-правових відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.
Зазначені норми вказують, що саме власник майна може звернутися із позовом витребування майна з чужого незаконного володіння.
Таким чином, вказані позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати його право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння він повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно. Отже, умовами задоволення такого позову є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності спірного нерухомого майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують право позивача на спірне майно.
В якості доказів знаходження спірного майна у державній власності суду надані акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства «Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки» зі сфери управління Міністерства промислової політики України у відання Національної академії наук України від 31 січня 2005 року; матеріали інвентаризаційної справи; рішення №527/6 від 27.12.1985 „Про відвід підприємству п/с Ж-1370 земельної ділянки для будівництва котельної та допоміжних служб"; акт про відвід границь ділянки в натурі площею 2,3 га по вул. Долетова підприємству п/я Ж-1370; лист Фонду державного майна України №10-15-16843 від 23.10.2007.
Посилання позивача на акт приймання-передачі спірного майна від 31.01.2005 , затверджений Президентом НАН України, як на доказ перебування спірного майна в державній власності, є передчасним, оскільки з зазначеного акту вбачається, що комісією проведено обстеження об'єкту передачі цілісного майнового комплексу ДП „Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" за адресою: м. Сімферополь, вул.К.Маркса,60.Проте, адресою спірного майна у даній справі є: м.Сімферополь, вул. Бархатова(Висотна), 92.
З акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства «Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки» зі сфери управління Міністерства промислової політики України у відання Національної академії наук України від 31 січня 2005 року вбачається, що у відання Національної академії наук України передавався цілісний майновий комплекс державного підприємства «Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки», розташований за адресою: місто Сімферополь, вул. К. Маркса, 60. У вказаному акті приймання- передачі характеристики цілісного майнового комплексу наведені через посилання на майданчики №1, №2, №3, зазначення року введення в експлуатацію вказаних майданчиків, площі забудова та площі земельної ділянки. Конкретні технічні характеристики кожного окремого об'єкту нерухомості не наведені. В пункті 7 вказаного акту є посилання на технічну документацію, яка для огляду суду не надана. Для підтвердження тотожності майна по вул. Бархатовій(Висотній), 92, зареєстрованого на праві власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Темірінвест групп», за технічними характеристиками майну, яке згідно витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності станом на 01.07.2007 знаходилось на балансі Державного підприємства «Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки» НТК «Інститут монокристалів» НАН України», ухвалою господарського суду АРК від 11.09.2011 у справі №5002-34/339-2010 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення експертизи доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Судовою будівельно-технічною експертизою встановлено, що в акті приймання-передачі від 31.01.2005, затвердженому Президентом НАН України, немає згадки про об'єкти нерухомості у м.Сімферополі по вул. Бархатова (Висотна), 92, а мова йде про передачу цілісного майнового комплексу ДП „Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" за адресою: м.Сімферополь, вул. К.Маркса,60. Крім того, у п.7 акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу у відання НАН України від 31 січня 2005 року теж відзначається, що „..разом з об'єктом передається технічна документація". Однак у матеріалах справи відсутня інвентарізаційно-технічна документація 2006 року на об'єкти нерухомості. Без даної документації неможливо встановити, що саме було в управлінні інституту монокристалів НАН України, і чи відповідає це майно тому, що витребується, але виходячи з готівкових матеріалів видно, що технічні характеристики у даних об'єктів різні: в матеріалах справи, а саме в акті приймання-передачі від 31.01.2005 зазначено, що за результатами огляду на момент передачі цілісного майнового комплексу „..основні технологічні фонди виведені з експлуатації, і іх знос у середньому становить 30%, потрібна заміна 10% зношених трубопроводів теплових мереж, 2% водопровідних, 3% каналізаційних, 1 % електричних" і „вирішити питання про подальше використання будівель..., які не використовувалися більше десяти років, з метою обґрунтування висновку про їх технічний стан та експлуатаційної придатностівцілому..". У зв'язку з чим експертизою встановлено, що ТОВ „Темірінвест груп" на даний момент володіє цілісним комплексом, введеним в експлуатацію, який за технічними характеристиками, складом нерухомості не відповідає майну, яке станом на 01.07.2007 перебувало на балансі Науково-дослідного інституту функціональної мікроелектроніки" НТК „Інститут монокристалів" НАН України.
На підставі викладного , суд дійшов до висновку про те, що майно, передане за актом, не тотожне майну, витребування якого є предметом спору.
З матеріалів інвентаризаційної справи щодо об'єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Бархатова, 92 вбачається, що інвентаризація спірних об'єктів нерухомості ані Національною академією наук України, ані ДП «Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки» НТК «Інститут монокристалів» НАН України» з метою реєстрації права власності (господарського відання) не проводилась.
Позивач зазначає, що ДП „Науково-дослідний технологічний інститут мікроелектроніки" НТК „Інститут монокристалів" НАН України було надане право користування земельною ділянкою, на якій розташоване спірне майно. Проте, рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради №527/6 від 27.12.1985 „Про відвід підприємству п/с Ж-1370 земельної ділянки для будівництва котельної та допоміжних служб" була виділена земельна ділянка підприємству п/я Ж-1370 площею 2,4 га, яка обмежена вулицями Долетова-Тарабукіна-Кизилова (пунктом 1.1 статуту ДП „Науково-дослідний технологічний інститут мікроелектроніки" НТК „Інститут монокристалів" НАН України встановлюється, що ця юридична особо є правонаступником підприємства оборонного значення СРСР (поштова скринька п/с Ж-1370). В акті про відвід границь ділянки в натурі площею 2,3 га підприємству п/я Ж-1370 зазначено, що земельна ділянка відводиться по вул.Долетова.
Наданий лист Фонду державного майна України №10-15-16843 від 23.10.2007 не приймається у якості доказу права власності тому, що не є правовстановлюючим документом.
Таким чином, позивачем не було надано суду правовстановлюючих документів, які, відповідно до норм чинного законодавства, слугували б доказами права власності на спірне майно по вул. Бархатова (Висотна), 92.
На підставі викладеного, позовні вимоги про витребування майна не підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі зазначається на те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що зміна вигляду речі під час безпідставного володіння нею виключає можливість ії витребування в порядку ст.388 Цивільного кодексу України, що є порушенням норми п.3 ч.1 ст.84 ГПК України, відповідно до якої суд повинен у мотивувальній частині рішення вказати законодавство, яким він керувався дійшовши певних висновків. Зазначає, що судом порушені приписи ст.124 Конституції України. Стверджує, що висновок суду щодо створення нової речі прямо суперечить положенням статей 179, 181, 182, 331,332 ЦК України, відповідно до яких новоствореним об'єктом нерухомості є об'єкт ,який введено в експлуатацію, із проведенням відповідної реєстрації.
У зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне замінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції на вищевикладену.
Відповідач надав клопотання про скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2010, а саме просив скасувати арешт на нерухоме майно - цех (літ «А»), цех (літ. «В»), насосну (літ. «В»), котельну (літ. «Г»), насосне-пожежне депо (літ. «Д»), гараж-майстерню (літ. «Е»), котельню (літ. «Ж»), адміністративно-виробничий корпус (літ. «З»), гараж-діспечерську (літ. «Д»), контрольно-пропускний пункт (літ. «Л»), цех (недобудову) (літ. «М»), сарай (літ. «Н»), спорудження (№1-№12), мощення (1), які розташовані по вул. Бархатовій (вул. Висотна), №92 у м.Сімферополі.
Відповідно до статті 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Враховуючи приписи ст.68 Господарського процесуального кодексу України,суд апеляційної інстанції вважає можливим задовольнити заявлене клопотання та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2010р., якою накладено арешт на спірне нерухоме майно.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Автономної Республіки Крим щодо відсутності правових підстав для їх задоволення, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишається без змін.
Керуючись статтею 68, статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2013 року у справі № 5002-34/339-2010 залишити без змін.
3. Скасувати заходи забеспечення позову у справі № 5002-34/339-2010, які вжиті ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2010 року у даній справі.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді В.С. Голик
В.В.Сотула
Розсилка:
1. Заступник прокурора міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11,Сімферополь,95011)
2. Національна Академія наук України (вул. Володимирська, 54,Київ,01601)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Темірінвест Груп" (вул. Бархатової, 92,Сімферополь,Автономна Республіка Крим, 95029)
4. Державне підприємство "Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" НТК "Інститут монокристалів НАН України" (вул. К. Маркса, 60,Сімферополь,95006)
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Партенітінвест" (вул. Миру, 127,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)
6. Прокурор Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська,21, м. Сімферополь, 95015)
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2013 |
Оприлюднено | 17.12.2013 |
Номер документу | 36027492 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Черткова Ірина Валентинівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Черткова Ірина Валентинівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні