Постанова

від 06.12.2013 по справі 811/3209/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

06 грудня 2013 року Справа № 811/3209/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкор-Агро" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкор-Агро» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач) від 28.11.2012 р. №0001600225 та №0001610225. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 06 по 07 листопада 2012 р. посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Агентство безпеки Форт» (код ЄДРПОУ 33494475) за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., про що був складений акт №166/22-5/34448833 від 13.11.2012 р..

На підставі акту 28.11.2012 р. прийняті податкові повідомлення-рішення за №0001600225 та №0001610225 про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства, а саме п. 138.2, п.138.4 ст.138 та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Позивач вважає винесені рішення неправомірними щодо заниження податку на прибуток в розмірі 5005,0 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 1251,0 грн., та податку на додану вартість в сумі 4766,0 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 2383,0 грн.. Також, позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження /а.с.71/.

Відповідач подав заперечення проти позову згідно якого зазначив, що беручи до уваги наявні матеріали по ТОВ «Агентство безпеки-Форт» встановлено, що перевіркою останнього не підтверджено фактичного виконання своїх господарських зобов'язань щодо поставок товарів, або виконання робіт (надання послуг) перед позивачем. Враховуючи це, в ході проведення позапланової документальної перевірки встановлено, що угоди укладені між позивачем та ТОВ «Агентство безпеки-Форт» не пов'язані з веденням господарської діяльності, так як діяльність даного контрагента полягала лише в проведенні безтоварних операцій та не була покликана створювати реальні юридичні наслідки /а.с.73/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином /а.с.68/.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частина 6 ст.128 КАС України передбачає, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, згідно ст.128 КАС справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Позивач зареєстрований як юридична особа, перебуває на податковому обліку та є платником:

а) податку на додану вартість;

б) податку на прибуток приватних підприємств;

в) податку з доходів найманих працівників.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача, в період з 06.11.2012 по 07.11.2012 р., згідно наказу Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Агентство безпеки-Форт» (код ЄДРПОУ 33494475) за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт №166/22-5/34448833 від 13.11.2012 р. /а.с.8-14/.

Перевіркою встановлені порушення позивачем:

1) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 4766,0 грн., в тому числі: за березень 2012 р. на 4766,0 грн.;

2) п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в сумі 5005,0 грн., в тому числі: за 1-й квартал 2012 р. на 5005,0 грн..

В результаті виявлених порушень відповідач виніс податкове повідомлення-рішення:

- №0001610225 від 28.11.2012 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі: 4766 грн. основного платежу, 2383 грн. штрафної (фінансової) санкції (штрафу) /а.с.6/;

- №0001600225 від 28.11.2012 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі: 5005 грн. основного платежу, 1251 грн. штрафної (фінансової) санкції (штрафу) /а.с.7/.

І. Порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

В ході перевірки позивача встановлено, що за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 р. останнім задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість всього в сумі 15260 грн. При цьому, перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення всього в суму 4766 грн., зокрема в частині взаємовідносин із ТОВ «Агентство безпеки-Форт» (код ЄДРПОУ 33494475) за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 р., в тому числі: за березень 2012 р. в сумі 4766 грн..

Дане призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 4766 грн., в тому числі: за березень 2012 р. в сумі 4766 грн..

До зазначених висновків відповідач дійшов використавши в ході перевірки позивача акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 14.06.12 №362/3-22-80-33494475 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Агентство безпеки-Форт" (код ЄДРПОУ 33494475) щодо підтвердження господарських відносин за період з березня 2011 по травень 2012 р.", в якому зазначено, що проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов'язань товариства.

Беручи до уваги наявні матеріали по ТОВ «Агентство безпеки-Форт» відповідач приходить до висновку, що перевіркою останнього не підтверджено фактичного виконання своїх господарських зобов'язань щодо поставок товарів, або виконання робіт (надання послуг) перед ТОВ «Люкор-агро». А це, в свою чергу, вказує про те, що угоди укладені між позивачем та ТОВ "Агентство безпеки-Форт" не пов'язані з веденням господарської діяльності, так як діяльність перелічених контрагентів полягала в проведенні безтоварних операцій та не була покликана створювати реальні юридичні наслідки.

Проте, суд не погоджується з позицією податкового органу з огляду на таке.

По-перше, зі змісту акту перевірки позивача не вбачається встановлення фактів допущення порушень податкового законодавства саме позивачем по справі. Відтак, можна прийти до висновку, що до позивача застосовано відповідальність не за дії вчинені ним безпосередньо, а за дій, вчиненні іншим суб'єктом господарювання. При цьому, суд звертає увагу на те, що з огляду на акт перевірки позивача, який став підставою для прийняття спірних рішень, відповідач взагалі не досліджував господарські операції між позивачем та ТОВ «Агентство безпеки-Форт».

По-друге, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П.198.3 ст.198 Податкового кодексу України вказує, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації).

Згідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Встановлено, що в березні 2012 р. між позивачем (як замовником) і ТОВ "Агентство безпеки-Форт" (як посередником) було укладено договір на надання послуг від 20.03.2012 р. б/н /а.с.21-22/.

Виконання сторонами своїх зобов'язань підтверджено: актом здачі-приймання робіт (надання послуг); звітом про фактично виконання послуги; випискою по особовому рахунку /а.с.23-24, 26/.

ТОВ «Агентство безпеки-Форт» виписано податкову накладну від 30.03.2012 р. за №4 на суму 28598,08 грн., в тому числі ПДВ - 4766 грн., яка має всі необхідні реквізити /а.с.25/.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 25.10.2013 р. ТОВ «Агентство безпеки-Форт» (код - 33494475) зареєстроване як юридична особа, доказів того, що дане підприємство не є платником ПДВ суду не надано /а.с.39-41/.

Таким чином, суд приходить до висновку про спростування тверджень відповідача в частині допущення позивачем порушень п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та завищення суми податкового кредиту в розмірі 4766 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 4766 грн..

Отже, податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 року №0001610225 є протиправним та підлягає скасуванню.

ІІ. Порушення п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено, що за 1-й квартал 2012 року позивачем задекларовано витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у сумі 179889 грн.. Водночас, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за перевіряємий період встановлено їх завищення всього в сумі 23832 грн., в тому числі: - за 1-й квартал 2012 р. на суму 23832 грн.. Дане призвело до заниження податку на прибуток в сумі 5005 грн., в тому числі: за 1-й квартал 2012 р. на суму 5005 грн..

До зазначених висновків відповідач дійшов використавши в ході перевірки позивача акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 14.06.2012 р. №362/3-22-80-33494475. При цьому, відповідачем не спростовано той факт, що на перевірку позивачем було надано: договір на надання послуг №б/н від 20.03.2013 р.; реєстр виданих та отриманих податкових накладних за березень 2012 р.; акт здачі-приймання робіт від 30.03.2012 р.; додаток до акту; податкову накладну №4 від 30.03.2012 р.; банківську виписку за 02.04.2012 р..

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас, згідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є правовою підставою формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, господарська операція між позивачем і ТОВ «Агентство безпеки-Форт» у березні 2012 року мала реальний фінансово-господарський характер та підтверджена первинними документами, тому суд вважає безпідставними доводи в частині завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування в сумі 23832 грн. і заниження податку на прибуток в сумі 5005 грн., в тому числі за 1-й квартал 2012 р. на суму 5005 грн..

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 року №0001600225 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо неправомірності рішення органу ДПС, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Також, відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання позивачем в момент укладення правочину вимог, встановлених ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно п.п.3 п.9 роз. VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 28 листопада 2012 року №0001610225.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 28 листопада 2012 року №0001600225.

4.Стягнути з державного бюджету на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Люкор-Агро» (код ЄДРПОУ 34448833) судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 134,05 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько