КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17512/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
У Х В А Л А
Іменем України
05 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,
при секретарі: Колотушко Г.О.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004491502 від 11.05.2012 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2012 року позивач Державне підприємство «Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі місті Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004491502 від 11.05.2012 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року вимоги позивача задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності з плати за землю №34559 від 23.01.2012 року за 2011 рік Державного підприємства «Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління», за результатами якої складено акт №1849/15-3-04592026 від 03.05.2012 року.
Актом перевірки встановлено, що позивачем несвоєчасно подано податкову декларацію з плати за землю №34559 від 23.01.2012 року за 2011 рік, граничний строк подання якої до 01.02.2011 року.
На підставі пункту 120.1 статті 120 розділу II Податкового кодексу України податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 11.05.2012 року № 0004491502, яким до позивача застосовано штрафні санкції.
Об'єктом оподаткування земельним податком, згідно ст. 270 Податкового кодексу України, є земельна ділянка, що перебуває у власності або у користуванні платника земельного податку.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2012 року по справі № 2а-271/12/2670 встановлено, що земельна ділянка, відносно якої було подано спірну декларацію, фактично не перебуває в користуванні Державного підприємства «Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління», а тому підприємство не є платником земельного податку.
Зазначеною ділянкою користується СПД ФОП ОСОБА_3 згідно з умовами договорів від 01.04.2009 року № 5/01-09з, від 04.01.2010 року № 5/01-09з та від 31.12.2010 року № 1/з, у відповідності до яких позивач надав підприємцю в короткострокову експлуатацію земельну ділянку, загальною площею 1,0 га. по АДРЕСА_1 для розміщення автостоянки.
З урахуванням вимог ст. 270 Податкового кодексу України, позивач не має у власності або у користуванні земельної ділянки, а тому не є платником земельного податку, у зв'язку чим застосування штрафних санкцій за недотримання граничних строків подачі податкової декларації з плати за землю не може бути застосовано до позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що податкова декларація з плати за землю №34559 від 23.01.2012 року подана позивачем помилково, про що позивач повідомив відповідача листом від 03 грудня 2012 року №49.
У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 12.12.2013 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Усенко В.Г.
Оксененко О.М.
.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Оксененко О.М.
Усенко В.Г.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2013 |
Оприлюднено | 17.12.2013 |
Номер документу | 36040505 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Бистрик Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні