Постанова

від 19.01.2018 по справі 2а-17512/12/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2018 Київ К/9901/1182/18 2а-17512/12/2670 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2013 р. (суддя Вєкуа Н.Г.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 р. (судді: Бистрик Г.М., Усенко В.Г., Оксененко Г.О.) у справі №2а-17512/12/2670 за позовом Державного підприємства Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

у с т а н о в и в :

У грудні 2012 року Державне підприємство Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004491502 від 11.05.2012 р. про визначення суми грошового зобов'язання у вигляді штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок) у сумі 170,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття податкового повідомлення - рішення.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 04.02.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 р., позовні вимоги задовольнив, визнав незаконним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0004491502 від 11.05.2012 р.

Суди попередніх інстанцій встановили, що податковим органом податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі акту камеральної перевірки від 03.05.2012р. №1849/15-3-04592026, відповідно до п.120.1 ст.120 розділу ІІ ПК України, шляхом застосування штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації з податку за землю за 2011 рік. Ухвалюючи рішення у справі, суди виходили з наявності обставини, яка не потребує доказування, а саме, відсутності у позивача права власності, користування або оренди земельної ділянки, як об'єкту сплати податку, встановленої постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2012 р. по справі №2а-271/12/2670, яка набрала законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги, та, скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, є безпідставним і спростовується обставинами, встановленими під час розгляду цієї справи.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ці рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову підприємства відмовити в повному обсязі, оскільки вважає, що такі рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України та порушенням норм процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

За правилами пункту 269.1.2. ст.269 ПК України платниками податку є, зокрема, землекористувачі, якими в розумінні п.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції на час спірних правовідносин) є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надано у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Пунктом 270.1 ст.270 ПК України передбачено, що об'єктом податкування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не є власником чи користувачем земельної ділянки, він не є платником податку на землю, відповідно, до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції за недотримання граничних строків подачі податкової декларації з плати за землю.

Відсутність у позивача земельної ділянки, яка перебуває у власності або користуванні, доводить відсутність обов'язку декларування земельного податку, що унеможливлює застосування штрафу.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 р. у справі №2а-17512/12/2670 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Васильєва

С.С.Пасічник