Постанова

від 23.12.2015 по справі 2а-17512/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-14333/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представника позивача Стеценко О.О., представника відповідача Дикої Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби до Державного підприємства Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2012 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі задоволено: стягнено з Державного підприємства Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління податкову заборгованість з земельного податку юридичних осіб у розмірі 39 853 гривень 88 коп.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з підстав неповного з'ясування судом обставин справи та їх недоведеності, невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП КМ РБУ (код ЄДРПОУ 04592026) перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС з 29.03.2001.

Згідно податкової декларації з плати за землю № 450 від 23.01.2012 позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання у 119 051,64 грн. (річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника) яка розбита на рівні, щомісячні платежі в сумі 9 920,97 грн. Самостійно визначені податкові зобов'язання, згідно вказаної податкової декларації, у встановлені законом строки позивачем сплачені не були.

На підставі акту № 1849/15-3-04592026 від 03.05.2012 про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності, прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2012, яким платнику податків визначено податкове зобов'язання в розмірі 170 грн.

У позові відповідач зазначив, що сума податкового боргу перед бюджетом ТОВ КМ РБУ станом на 11.09.2012 складає 39 853,88 грн., у тому числі 39 683,88 згідно з декларацією № 450 від 24.01.2012 року та 170 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення № 0004491502 від 11.05.2012.

Окрім того, відповідач зазначає, що відповідачу була направлена податкова вимога № 2560 від 19.09.2011 року з вимогою про сплату 195107,30 грн., яка повернулася з відміткою причини повернення - за зазначеною адресою не проживає.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з земельного податку юридичних осіб у розмірі 39 853,88 грн. підлягають задоволенню. Крім того, суд першої інстанції визнав відповідача платником земельного податку, оскільки останній перебуває на обліку в. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС та несе обов'язок по сплаті належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2013 по справі №2а-17512/12/2670, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004491502 від 11.05.2012, яке слугувало підставою для визначення суми податкового боргу у даній справі.

Таким чином, заявлена позивачем сума стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 170 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 0004491502 від 11.05.2012 є необґрунтованою.

Крім того, у наведених рішеннях, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що земельна ділянка, відносно якої відповідачем було подано спірну декларацію, фактично не перебуває в користуванні Державного підприємства Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління , а тому підприємство не є платником земельного податку. Зазначеною ділянкою користується ФОП ОСОБА_4 згідно з умовами договорів від 01.04.2009 № 5/01-09з, від 04.01.2010 № 5/01-09з та від 31.12.2010 № 1/з, у відповідності до яких відповідач надав підприємцю в короткострокову експлуатацію земельну ділянку, загальною площею 1,0 га. по вул. Народного ополчення, 13 у м. Києві для розміщення автостоянки. З урахуванням вимог ст. 270 Податкового кодексу України, відповідач не має у власності або у користуванні земельної ділянки, а тому не є платником земельного податку. Суди також звернули увагу, що податкова декларація з плати за землю №34559 від 23.01.2012 подана відповідачем помилково, про що позивача було повідомлено заявою від 23 листопада 2012 року №48 (а.с. 79).

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС) доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Частиною 1 ст. 72 КАС встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовими рішеннями по справі №2а-17512/12/2670 встановлено, що відповідач не є платником земельного податку на земельну ділянку, загальною площею 1,0 га. по вул. Народного ополчення, 13 у м. Києві, оскільки вказаною ділянкою користується ФОП ОСОБА_4 З огляду на це, податкова декларація з плати за землю №34559 від 23.01.2012, на підставі якої позивач просить стягнути відповідні суми податкового боргу, подана відповідачем помилково, про що позивача, як зазначено вище, було повідомлено.

Таким чином з урахуванням скасування податкового повідомлення-рішення № 0004491502 від 11.05.2012 та того, що відповідач не є платником земельного податку й не повинен сплачувати цей податок за спірну земельну ділянку по вул. Народного ополчення, 13 у м. Києві, то колегія суддів вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав на задоволення позовних вимог необґрунтованими.

Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин в справі, порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2012 року та відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що за подачу апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 199,27 грн., то колегія суддів дійшла висновку про необхідність присудження вказаних коштів на користь відповідача за рахунок бюджетних асигнувань позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2012 року скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Присудити на користь Державного підприємства Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби сплачену суму судового збору у розмірі 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 27 коп.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 25 грудня 2015 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.