Ухвала

від 12.12.2013 по справі 2а-5481/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 р. Справа № 9104/147840/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Львівтекс» Датської компанії «Грін Коттон» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2012 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Львівтекс» Датської компанії «Грін Коттон» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Львівтекс» Датської компанії «Грін Коттон» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2012 року № 0000062341. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальником послуг через неможливість проведення зустрічної перевіки з підстав відсутності постачальника за юридичною адресою не впливає на право замовника послуг на віднесення до складу податкового кредиту, сплаченого податку на додану вартість при придбанні послуг та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з ПДВ. Також зазначає, що сума податкового кредиту жовтня 2009 року сформувала від'ємне занчення, яке ДПІ завищеним не визнавалась. Вважає, що позивач мав усі підставі для включення спірних сум бюджетного відшкодування до складу такого відшкодування за листопад 2011 року. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що в розрахунку суми бюджетного відшкодування може брати участь лише сума, що не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування. Не погодившись з постановою суду її оскаржив позивач, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог. При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема зазначає, що позивач мав усі підставі для включення спірних сум бюджетного відшкодування до складу такого відшкодування за листопад 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних мотивів. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Дочірнє підприємство «Львівтекс» Датської компанії «Грін Коттон» 14.10.2001 року зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради та 17.10.2001 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова та було платником податку на додану вартість. Працівниками ДПІ у Галицькому районі м. Львова в період з 05.01.2012 року по 12.01.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Львівтекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року. 18.01.2012 року за результатами перевірки складено акт перевірки № 72/23-409/31659013, яким встановлено порушення підприємством вимог п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст.14, п.200.4, 200.8, 200.9 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2011 року в сумі 4075 грн.; п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ, що призвело до завищення заявленої сум бюджетного відшкодування за листопад 2011 року в сумі 12327 грн. На підставі акта перевірки податковим органом 01.02.2012 року прийнято щодо підприємства податкове повідомлення-рішення №0000062341, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16402 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8201 грн. Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що до податкового кредиту вересня 2011 року підприємством включено податкову накладну по контрагенту ПП «Імпел ЛТД» № 1088 від 30.09.2011 р. на суму ПДВ 4746,20 грн. Така сума ПДВ бере участь у бюджетному відшкодуванні по декларації за листопад 2011 року в сумі 4074,97 грн. Згідно акту ДПІ у Шевченківському районі м. Львова неможливе проведення зустрічної перевірки ПП «Імпел ЛТД» щодо господарських відносин з ДП «Львівтекс» за вересень 2011 року, оскільки підприємство не знаходиться за юридичною та фактичною адресою. За наслідками попередніх перевірок встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2009 року на суму 90492 грн. та винесено податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються. Встановлено, що значення рядка 18.2 декларації за жовтень 2009 року становить 38914 грн. та дана сума брала участь в розрахунку бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за листопад 2009 року та безпідставно включена в рядок 23 декларації за листопад 2011 року в сумі 12327 грн. У зв'язку з вищевикладеним встановлено, що Додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року містить недостовірні дані. За змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг. Так, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ, містить загальні норми щодо самого поняття «бюджетне відшкодування»та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 ПК України передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування. Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Аналізуючи наведені приписи необхідно погодитись, що податкова накладна по своїй суті є лише формальним документом, який надає право платнику на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, але не являється підтвердженням фактичної сплати податку до бюджету. Навіть при наявності у покупця належно оформлених документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість. При цьому, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування: добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування. Зважаючи на це підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Суд першої інстанції встановив, що 01.07.2011 року між ДП «Львівтекс» Датської компанії «Грін Коттон» (замовник) та ПП «Імпекс ЛТД» (підрядник) укладено договір № В-41/07-11 щодо пошиття одягу, згідно якого підрядник зобов'язується виконувати роботи за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх. Види робіт, їх обсяг, вимоги до якості, строки виконання та вартість робіт погоджується сторонами кожного разу при наданні замовником підряднику завдання на виконання робіт. Завдання оформляється специфікацією, форма якої погоджена сторонами. Роботи за цим договором виконуються з матеріалів замовника. На виконання вказаного договору надано: акти прийому - здачі виконаних робіт від 12.09.2011 р., 16.09.2011 р., 23.09.2011 р., 30.09.2011 р.; специфікації від 01.09.2011 р. №04/11, 13.09.2011 р. №06/11, 14.09.2011 р. №05/11, 18.09.2011 р.№07/11, 25.09.2011 р. №08/11, 29.09.2011 р. №09/11; та податкову накладну від 30.09.2011 р. № 1088 на суму 28477,24 грн. в т.ч. ПДВ - 4746,21 грн., що включена до складу податкового кредиту вересня 2011 р. і брала участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2011 р. З метою обгрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету ДПІ у Галицькому районі м. Львова було надіслано запит на проведення зустрічної звірки до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова та отримано відповідь від 11.01.2012 р. № 584/23-410, згідно якої ДПІ у Шевченківському районі м. Львова надає акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Імпел ЛТД» щодо господарських відносин з платником податків ДП «Львівтекс» за вересень 2011 р. у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною та фактичною адресою. Згідно Спеціального витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основним видом діяльності, які мало право здійснювати ТОВ «Імпел ЛТД»є оптова торгівля іншими непродовольчими і товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань. При цьому, серед видів діяльності ТОВ «Імпел ЛТД» відсутній такий вид діяльності, як пошиття одягу. Зважаючи на встановлене, необхідно погодитись з висновком суду першої інстанції, що складені ДП «Львівтекс» з ТОВ «Імпел ЛТД» документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані, сторони договору діяли без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань, які передбачені в договорі і лише з метою документального оформлення господарських операцій, які в дійсності не відбувалися, для отримання податкової вигоди. Також суд встановив, що за наслідками позапланової виїзної перевірки, що викладені в акті перевірки від 16.12.2009 року № 3265/23-409/31659013 встановлено, що на порушення п.п. 7.2.3, 7.2.6, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП «Львівтекс» завищило від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2009 року на суму ПДВ 90492 грн. При цьому до податкового кредиту за жовтень 2009 року віднесено ПДВ в сумі 233489 грн., з якої 90492 грн. складають податкові накладні минулих періодів. ДПІ у Галицькому районі зобов'язала на суму завищення податкового кредиту з ПДВ 90492 грн. зменшити значення р.18.2 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду» податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року. Внаслідок чого значення рядка 18.2 становить 38914 грн. Сума 38914 грн. була заявлена платником до бюджетного відшкодування та брала участь в розрахунку бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2009 року. На підставі акту перевірки від 16.12.2009 року ДПІ у Галицькому районі прийнято податкове повідомлення рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року на суму 94490 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано постановою Львівського окружного адміністративного суду, яка набрала законної сили 16.05.2013 року. Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, як було зазначено у декларації з ПДВ за листопад 2011 року сума в розмірі 12327 грн. включена в рядок 23 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» та в рядок 2 «частина залишку від'ємного значення, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування». У Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року включено суму 12327 грн., що виникла за звітний період - жовтень 2009 року, проте за результатами перевірки встановлено, що у жовтні 2009 року така сума відсутня.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що сума 12327 грн. за жовтень 2009 року не могла бути включена в Додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року як частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ДП «Львівтекс» постачальника до Державного бюджету, яка не брала участі в розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів). Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позовні вимоги, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятого рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Львівтекс» Датської компанії «Грін Коттон» - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2012 року у справі №2а-5481/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: І.О.Яворський

Р.Б.Хобор

Повний текст виготовлено 13.12.2013р.