Ухвала

від 10.12.2013 по справі 2а-9628/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 876/529713 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Клюби В.В., Попка Я.С.,

з участю

секретаря судового засідання Микитин І.В.,

представника позивача Балобанова О.В.,

представника відповідача Антонюка І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі за його позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» (далі - ПАТ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби (далі - СДПІ) від 31.10.2012 року

№ 0001470801/12429 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 10940,82 грн. за листопад 2011 року;

№ 0001460801/12433 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 322558,10грн., з яких 270117,73 грн. за основним платежем та 52440,37 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0001480801/12434 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 233039,30 грн., з яких 230038,30 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі № 2а-9628/12/1370 у задоволенні позову було відмовлено.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржено позивачем ПАТ, який у апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове про задоволення його позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд зробив помилковий висновок про те, що ПАТ не представлено всіх документів, які передбачені п. 5.1. Договору №1-1/016/71 від 26.01.2011 року, а отже відсутні підстави пов'язувати представлену транспортну залізничну накладну з операціями між позивачем і ТОВ «Торгова промислова компанія «Укррос»» (далі - ТОВ «ТПК «Укррос»).

Судом першої інстанції не було враховано докази, подані суду супровідним листом від 28.11.2012 року, у тому числі «залізничну» накладну, акти про приймання матеріалів (типова форма № М-7), посвідчення виробника про якість продукції, товарні накладні, копії з журналу видачі довіреностей, документи про «внутрішнє переміщення» товару, що надійшов на склад позивача в с. Малехів до основних виробничих потужностей у м. Львові, що вказують на те, що умови договору № 11/016/71 від 26.01.2011 року в частині поставки товару було фактично виконано у відповідності до умов п.п. 1.1., 4.7. і 4.9. договору.

Судом першої інстанції було безпідставно взято до уваги висновки акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС № 530/22-50/34625317 від 12.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрянбуд».

Оцінюючи докази господарських відносин із корпорацією «Галтрансрембуд», суд першої інстанції не взяв до уваги представлені йому докази (частину первинних документів, що підтверджують зміст і обсяг господарських операцій), оскільки такі документи були відсутніми у платника на час складення податкової звітності (п. 44.6. ст. 44 ПК України).

Окрім того, документальне підтвердження фактичного виконання будівельних робіт під час документальної позапланової перевірки позивача працівниками податкового органу не витребовувалося, у акті перевірки від 16.10.2012 року відсутнє посилання на обставини залишення без задоволення вимоги щодо надання документів про обсяги виконання робіт - акти КБ-2В.

Представлені суду видаткові (товарні) накладні № № 172 і 173 від 27.01.2011 року про передачу визначеної договором №11/016/71 від 26.01.2011 року продукції - цукру - від ТОВ «ТПК «Укррос» до ПАТ відповідають вимогам закону, а відтак вважаються первинними документами підприємства позивача і містять відомості про господарські операції позивача та поряд із документами про транспортування товару (цукру), якими є, зокрема, транспортна залізнична накладна №35114355, підтверджують факт їх здійснення.

Представник позивача у ході апеляційного розгляду підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача обґрунтованість доводів апелянта заперечив, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що СДПІ у ході проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати ПДВ за липень-серпень 2011 року та податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Укрянбуд», ПДВ за січень-травень 2011 року та податку на прибуток за І-ІІ квартали 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «ТПК «Укррос» та сплатити ПДВ за вересень-грудень 2011 року та податку на прибуток за ІІІ - ІV квартал 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з корпорацією «Галтрансрембуд» (акт № 864/31-00/00382154 від 16.10.2012 року) було виявлено порушення податкового законодавства, що стало підставою для винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «ТПК «Укррос» судом встановлено, що у відповідності до умов договору позивача з ТОВ «ТПК «Укррос» № 11/016/71 від 26.01.2011 року про поставку цукру білого кристалічного для підтвердження реальності здійснених господарської операції обов'язковим є складення окрім іншого товаро-транспортних накладних, актів про фактичну якість і комплектність отриманої продукції, актів приймання-передачі товару, замовлення, висновку державної санітарно - гігієнічної експертизи, сертифікату відповідності державної системи сертифікації та/або свідоцтво про визнання іноземного сертифікату відповідності (копія), рахунки - фактури, специфікації якості.

Позивач не надав необхідних первинних документів, а саме сертифікату відповідності та ксерокопії гігієнічного висновку, копії довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та підтвердження відношення ОСОБА_3 до ПАТ, документів, що засвідчують транспортування товару від станції призначення - «Підзамче» на склад, ким здійснювалося розвантаження, завантаження товару в кількості 119,45 т, переліку транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення вантажу (в т.ч. № і дата договору про надання послуг перевезення вантажів).

При цьому судом не було взято до уваги надана позивачем транспортна залізнична накладна № 35114355, оскільки в ній не зазначено позивача як продавця чи покупця товару, а в розділі відправник товару зазначено ТОВ «Укррос-транс», а отже відсутні підстави пов'язувати вказаний документ із операціями між позивачем та ТОВ «ТПК Укррос».

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Укрянбуд» на підставі договору від 15.06.2011 року № 398 на виконання робіт, то на підтвердження здійснення господарської операції з цим контрагентом позивач не надав у ході перевірки документів у підтвердження даних податкових декларацій та представив суду акти приймання виконаних підрядних робіт за липень 2011 року, податкову накладну № 42 від 18.07.2011 року, рахунок на оплату № 515 від 18.07.2011 року, кошторис № 866-11 на виконання внутрішньо ремонтно-будівельних робіт у приміщенні до угоди від 15.06.2011 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2011 року, акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року.

Відповідно до акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС № 530/22-50/34625317 від 12.09.2012 рокуна момент проведення перевірки первинні та інші документи ТОВ «Укрянбуд» відсутні, посадові особи товариства за місцем його реєстрації відсутні, свідоцтво платника ПДВ анульовано 04.09.2012 року, перевірку проведено на підставі наявних у розпорядженні податкового органу баз даних та акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 11.06.2012 року № 1266/22-621-31629958.

У ході вказаної перевірки було зроблено висновок про те, що операції ТОВ «Укрянбуд» не підтверджуються щодо врахуваннч реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що економічно необхідні для здійснення такого роду господарської діяльності. Окрім того, у ході проведеної перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) до контрагентів-покупців.

Відтак було зроблено висновок про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Укрянбуд» здійснюється поза межами правового поля, а фінансового-господарські взаємовідносини з його контрагентами є фіктивними без наміру створення відповідних правових наслідків.

Щодо правовідносин позивача з корпорацією «Галтрансрембуд», судом першої інстанції не було взято до уваги надані суду первинні бухгалтерські документи з огляду на приписи п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України та відсутність доказів надання таких документів контролюючому органу до винесення ним оскаржуваних позивачем рішень.

Разом із тим, суду не було подано довідку про вартість виконаних підрядних робіт по актах приймання виконаних робіт від 02.09.2011 року за вересень 2011 року на загальну суму 17639,57 грн., 10634,12 грн., та 7518,66 грн. Окрім того, до перевірки позивачем не представлено акти виконаних робіт по демонтажу лінії «Hebenstreit», по виробництву вафель, демонтажу металоконструкцій рампи біля будівлі приправ, перевезення її та монтаж біля корпусу №3, та супутні роботи; монтажу глюкольного теплообмінника з обв'язкою трубопроводами енергоносіїв, к №1, горище; монтажу електромереж фізико-хімічної лабораторії.

При цьому судом першої інстанції враховано, що відповідно до акту ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС № 1220/22-10/36416824 від 26.07.2012 року про результати позапланової виїзної перевірки корпорації «Галтрансрембуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року податковим органом було встановлено завищення підприємством валового доходу у ІІІ кварталі 2011 року в сумі 1648727, 8 грн., завищення валових витрат на 3220325,00 грн, а саме за ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 3000820,00 грн., - у ІІІ кварталі 2011 року на 1648727,80 грн., у IV кварталі 2011 року на 1352092,00 грн., у І кварталі 2012 року на суму 219505,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 р. в сумі 219505,00 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 306591,00 грн., а саме за ІІ-ІV квартал 2011 року - на 260495,00 грн., І квартал 2012 року на 46096,00 грн.

Окрім того, встановлено завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ в сумі 329745, 56 грн., а саме: за серпень 2011 року в сумі 110832, 07 грн., за вересень 2011 року в сумі 218913, 49 грн.».

При цьому судом першої інстанції враховано те, що позивачем не обґрунтовано ділової мети та економічної ефективності, факту використання в господарській діяльності послуг, отриманих позивачем від контрагентів ТОВ «Укрянбуд»» та корпорації «Галтрансрембуд».

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень СДПІ № 0001470801/12429 від 31.10.2012 року, № 0001460801/12433 від 31.10.2012 року та № 0001480801/12434 від 31.10.2012 року немає.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, у ході проведеної СДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати ПДВ за липень-серпень 2011 року та податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Укрянбуд», ПДВ за січень-травень 2011 року та податку на прибуток за І-ІІ квартали 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «ТПК «Укррос» та сплатити ПДВ за вересень-грудень 2011 року та податку на прибуток за ІІІ - ІV квартал 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з корпорацією «Галтрансрембуд», результати якої оформлено актом № 864/31-00/00382154 від 16.10.2012 року, податковим органом було виявлено ряд порушень податкового законодавства, що стало підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, які оспорюються у рамках даної справи.

На переконання апеляційного суду, суть даного публічно-правового спору зводиться до відсутності, на думку податкового органу, у позивача документів, необхідних для підтвердження реального характеру господарських операції з ТОВ «ТПК «Укррос», ТОВ «Укрянбуд», корпорацією «Галтрансрембуд».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами п.1.2 ст.1, п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.3.2 ст.3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Положеннями п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконання робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 ПК витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9.п.139.1 ст. 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.198.6. ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На думку апеляційного суду, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, докази, на які послався позивач на обґрунтування своєї позиції, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару, надання послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача. Зокрема, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відтак обставинами, які підлягають перевірці у зв'язку із наведеним, є фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за правилами п. 44.6. ст. 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що подання позивачем до суду копії первинних документів, які стосуються господарських операцій, що були предметом перевірки СДПІ, результати якої оформлено актом № 864/31-00/00382154 від 16.10.2012 року, не створює правових підстав для висновку про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Окрім того, позивачем не було подано ряд первинних документів щодо реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «ТПК «Укррос» (сертифікату відповідності та копії гігієнічного висновку, копії довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей та підтвердження відношення ОСОБА_3 до ПАТ, документів, що засвідчують транспортування товару від станції призначення - «Підзамче» на склад, ким здійснювалося розвантаження, завантаження товару в кількості 119,45 т, переліку транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення вантажу (в т.ч. № і дата договору про надання послуг перевезення вантажів).

При цьому, на думку апеляційного суду, обґрунтований сумнів у реальності господарських операцій з ТОВ «Укрянбуд» додатково викликають також висновки, викладені у акті ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС № 530/22-50/34625317 від 12.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрянбуд», код ЄДРПОУ 34625317 щодо підтвердження господарських відносин за червень 2011 року, липень 2011 року, а також подання первинних документів щодо господарських операцій із таким контрагентом лише суду першої інстанції.

Щодо правовідносин позивача з корпорацією «Галтрансрембуд», суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що первинні документи по відповідних господарських операціях із цим контрагентом позивачем також було представлено лише у суд першої інстанції та не представлено довідок про вартість виконаних підрядних робіт по актах приймання виконаних робіт від 02.09.2011 року за вересень 2011 року на загальну суму 17639, 57 грн., 10634, 12 грн., та 7518, 66 грн.

З урахуванняи висновків, викладених у акті ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС № 1220/22-10/36416824 від 26.07.2012 року про результати позапланової виїзної перевірки корпорації «Галтрансрембуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, на думку апеляційного суду, податковий орган правомірно поставив під сумнів реальність виконання договору № 124228/570 від 09.09.2011 року саме цим контрагентом позивача.

Тому суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0001470801/12429 від 31.10.2012 року, № 0001460801/12433 від 31.10.2012 року та № 0001480801/12434 від 31.10.2012 року немає.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі № 2а-9628/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба

Ухвала у повному обсязі складена 12 грудня 2013 року.