Ухвала

від 09.10.2013 по справі 820/2513/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 р.Справа № 820/2513/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові МГУ Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі № 820/2513/-а

за позовом ПАТ "Новий Стиль"

до СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові МГУ Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.03.2013 року №0000034600 та від 07.03.2013 року №0000044600. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" судовий збір у розмірі 2294,0 грн.

СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України , не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції колегія суддів протокольною ухвалою замінила відповідача - СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України на відповідача - СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові МГУ Міндоходів .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем пунктів п.п.134.1.1.п.134.1. ст.134, п.138.2.ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139, п.152.1.ст.152 , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство «Новий Стиль» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.07.2003 року, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області №596324, видами діяльності АТ «Новий Стиль» за КВЕД є виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі, ткацьке виробництво, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, збирання безпечних відходів, неспеціалізована оптова торгівля.

Фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Новий стиль» (код за ЄДРПОУ 32565288) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками: ПП «АНЛІ», код ЄДРПОУ 33857341, за лютий, березень 2012 року; ТОВ «Химтрейд», код ЄДРПОУ 31235974, за березень - квітень, липень - серпень та жовтень - грудень 2011 року; ТОВ «Газоблок», код ЄДРПОУ 35971438, за березень 2011 року, травень та червень 2012 року; ТОВ «Інтехліс», код ЄДРПОУ 35245557, за листопад 2011 року; ТОВ фірма «Промелектронсервіс», код ЄДРПОУ 30590616, за липень, жовтень, грудень 2011 року; ТОВ «Остек систем груп» код ЄДРПОУ 37761689, за липень 2012 року; ТОВ «Сучасні торговельні рішення», код ЄДРПОУ 37450138, за квітень, травень, червень та липень 2012 року, за результатами перевірки складено акт від 22.02.2013 року №111/46.0-15/32565288.

Перевіркою встановлено порушення позивачем :

- п.п.134.1.1.п.134.1. ст.134, п.138.2.ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139, п.152.1.ст.152 Податкового Кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, чим занижено податок на прибуток у розмірі 599850,00 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2011 - на 2714,00 грн., за ІІІ квартал 2011 - на 316,00 грн., за IV квартал 2011 року - 1798,00 грн., за І квартал 2012 - на 334132,00 грн., за ІІ квартал 2012 - на 251575,00 грн., за ІІІ квартал 2012 - на 9315,00 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ всього у сумі 570885,00 грн., в тому числі: за квітень 2011 року - 408,33 грн., серпень 2011 року - 4065,94 грн., вересень 2011 року - 110,00 грн., жовтень 2011 року - 985,00 грн., листопад 2011 року - 1019,69 грн., грудень 2011 року - 83,33 грн., січень 2012 року - 610,0 грн., лютий 2012року -3132,28 грн., березень 2012 року - 204467,71 грн., квітень2012 року 328916,90 грн., травень 2012 року 6361,97 грн., червень 2012 року - 5740,95 грн., липень 2012 року 6459,38 грн., серпень 2012 року - 5789,79 грн., вересень 2012 року -2733,60 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові ДПС винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000034600 від 07.03.2013 року на суму 856 124,50 грн., у тому числі штрафні санкції - 285 239,50 грн.;

- №0000044600 від 07.03.2013 року на суму 897 361,00 грн., у тому числі штрафні санкції - 297 511,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки актів контрагентів позивача, а саме акти:

- про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АНЛІ» (код ЄДРПОУ 33857341) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Агенція Абріс» (код ЄДРПОУ 33274895) за лютий, березень 2012 року;

- про результати проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ „Химтрейд", код ЄДРПОУ 31235974 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків та зборів ТОВ „Костарика-10", код за ЄДРПОУ 37365226, за період березень-грудень 2011р., ТОВ «Вікар-11» за період серпень 2011р. їх реальності та повноти відображення в обліку;

- про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Газоблок», код за ЄДРПОУ 35971438, з питань дотримання вимог податкового законодавства України при формуванні податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року; Про результати документальної позапланової виїзної перевірки АТ «Новий Стиль» (код ЄДРПОУ 32565288) з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2011р. та за листопад 2011р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2011року;

- про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма "Промелектронсервіс" код ЄДРПОУ 30590616, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Інтехліс (код за ЄДРПОУ 35245557) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року;

- про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Остек сістем груп», код ЄДРПОУ 37761689, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за липень-серпень 2012 року;

- про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сучасні торговельні рішення» (код ЄДРПОУ 37450138), щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за період лютий, квітень, травень, червень 2012 року; Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сучасні торговельні рішення» (код ЄДРПОУ 37450138) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Орінг» (код за ЄДРПОУ 35550358) за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно 138.4. ст.138 Податкового кодексу України Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п. 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряє мий період АТ «Новий Стиль» мало взаємовідносини з рядом контрагентів-постачальників.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «АНЛІ», код ЄДРПОУ 33857341, за лютий, березень 2012 року.

З матеріалів справи вбачається , що між АТ «Новий Стиль» (Покупець) укладено договір поставки від 17.02.2012 року № 12/12 з ПП «Анлі» (Постачальник) на поставку ППУ (пінополіуретану) (т.2 а.с. 29-34). До даного договору було укладено Додаткову угоду № 1 від 27.02.2012 року (т.2 а.с. 35). Відповідно до умов договору поставка договору здійснювалась партіями. Ціна договору складала 19800000,00 грн. (дев'ятнадцять мільйонів вісімсот тисяч грн. 00 коп.)

Згідно з умовами договору від 17.02.2012 року №12/12 транспортування ППУ здійснювалось транспортом постачальника за рахунок постачальника ПП «АНЛІ».

На виконання умов договору АТ «Новий Стиль» прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними, сплативши його вартість, що підтверджується рахунками на оплату, платіжними дорученнями, а ПП "АНЛІ" виписав податкові накладні, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт.

Фактичне здійснення перевезення, поставки товару, подальше використання товару у своїй господарській діяльності підтверджується товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, картками складського обліку, договором оренди нежитлових приміщень, специфікаціями. Зазначені вище документи містяться в матеріалах справи (т.2 а.с. 29-230, т.9 а.с. 116-118).

На підставі податкових накладних АТ «Новий Стиль» було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за лютий, березень 2012 року.

На час укладання та виконання договору з ПП «АНЛІ» була зареєстрована як юридична особа (т.2 а.с. 25-28) та була платником податку на додану вартість (т.2 а.с. 23-24).

Отже, ПП «АНЛІ» виконало свої зобов'язання за даним договором, а АТ «Новий Стиль» прийняв товар за цим договором та використав у своїй господарській діяльності, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Також судом встановлено, що товари по договору поставки № 12/12 від 17.02.2012 року, укладеному між ПП «АНЛІ» та АТ «Новий Стиль», відвантажувались зі складу в смт. Ювілейне, що підтверджується листом ПП «АНЛІ», в якому зазначено, що ПП «АНЛІ» у 2012 році використовувало склад, розташований за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1 на підставі договору зберігання № 76 від 26.04.2010 року, укладеного між ПП «АНЛІ» та ТОВ «Агро-Союз-Термінал» (т.9, а.с. 112-114).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ „Химтрейд", код ЄДРПОУ 31235974, за березень - квітень, липень - серпень та жовтень - грудень 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що між АТ «Новий Стиль» (Покупець) протягом перевіряємого періоду здійснював взаємовідносини з ТОВ «Химтрейд» (Постачальник) (код ЄДРПОУ 31235974) без укладання договору на підставі рахунків - фактури на поставку товарно-матеріальних цінностей (клею, силіконового спрею тощо).

АТ «Новий Стиль» прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними, сплативши його вартість, що підтверджується рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, а ТОВ «Химтрейд» виписав податкові накладні, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт.

Фактичне здійснення перевезення, поставки товару підтверджується договором оренди транспортного засобу та додатковими угодами до нього, актами приймання-передачі транспортного засобу, наказом про прийняття на роботу водія транспортних засобів, подорожніми листами службового легкового автомобіля, прибутковими ордерами, картками складського обліку, договорами оренди нежитлових приміщень. Зазначені вище документи містяться в матеріалах справи (т.2 а.с. 238-250, т.3 а.с. 9-113, т.9 а.с. 84-90, 92-93).

Доказами підтвердження використання АТ «Новий Стиль» у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ТОВ «Химтейд» є картки складського обліку, акти списання матеріалів (т.9 а.с. 136-156).

На підставі податкових накладних АТ «Новий Стиль» було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за березень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень 2012 року.

На час укладання та виконання договору з ТОВ «Химтрейд» було зареєстровано як юридична особа (т.2 а.с. 234-237) та було платником податку на додану вартість (т.2 а.с. 231-233).

Отже, ТОВ «Химтрейд» виконало свої зобов'язання за даним договором, а АТ «Новий Стиль» прийняв товар за цим договором та використав у своїй господарській діяльності, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Газоблок», код ЄДРПОУ 35971438, за березень 2011 року, травень та червень 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи АТ «Новий Стиль» (Клієнт) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні від 29.03.2011 року № 111685 з ТОВ «Газоблок», код ЄДРПОУ 35971438 (Експедитор) (т.3 а.с. 120-123).

Відповідно до умов договору Експедитор від свого імені та по дорученню Клієнта надає транспортно-експедиторські послуги по забезпеченню і організації перевезень вантажів Клієнта у міжміському сполученні автомобільним транспортом по маршруту, вказаному в транспортній заявці.

АТ «Новий Стиль» прийняв послуги, що підтверджується актами виконаних робіт, сплативши його вартість, що підтверджується рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, а ТОВ «Газоблок» виписав податкові накладні, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт.

Фактичне здійснення перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Зазначені вище документи містяться в матеріалах справи (т.3 а.с. 120-148).

Доказами отримання вантажоодержувачем товарів, що перевозились ТОВ «Газоблок» за замовленням АТ «Новий Стиль» є видаткові накладні та довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей (т.9, а.с. 121-129).

ТОВ «Газоблок» здійснювалося транспортування товару для виконання умов договорів на поставку меблів офісних і комплектуючих до неї, крісел, стільців та комплектуючих до них, між АТ "Новий Стиль» та покупцями, в т. ч. :

ТОВ «Метакам», код ЄДРПОУ 35728855, 83086, м. Донецьк, вул. Трамвайна, 30, договір від 28.12.2010 року № 103578 (т.3 а.с. 154-158);

ТОВ «Сильф», код ЄДРПОУ 14348959, 36016, м. Полтава, вул. Середина, 10, договір від 03.12.2012 року № 122528 (т.3 а.с. 159-165);

ПП «Лига Нова: Крісла, Стільці, Столи», код ЄДРПОУ 24584081, 01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, 34, договір від 01.01.2011 року № 110687 (т.3 а.с. 166-171).

Відповідно до умов договору від 29.03.2011 року № 111685 ТОВ «Газоблок» після здійснення перевезення АТ «Новий Стиль» надано товарно-транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи.

На час укладання та виконання договору з ТОВ «Газоблок» було зареєстровано як юридична особа (т.3, а.с. 116-119) та було платником податку на додану вартість (т.3 а.с. 114-115).

Отже, ТОВ «Газоблок» виконало свої зобов'язання за даним договором, а АТ «Новий Стиль» прийняв товар за цим договором та використав у своїй господарській діяльності, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ фірмою "Промелектронсервіс", код ЄДРПОУ 30590616, за липень, жовтень, грудень 2011 року.

Між АТ «Новий Стиль» (Покупець) укладено договір поставки товару від 01.03.2011 року №111233 з ТОВ фірма «Промелектронсервіс», код ЄДРПОУ 30590616 (Постачальник) на поставку промислової електротехніки (надалі - Товар). Загальна вартість договору складає 169000,00 грн. (сто шістдесят дев'ять тисяч грн. 00 коп.) (т.3 а.с.178).

На виконання умов договору АТ «Новий Стиль» прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними, сплативши його вартість, що підтверджується рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, а ТОВ фірма «Промелектронсервіс» виписав податкові накладні, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт.

Фактичне здійснення перевезення, поставки товару підтверджується подорожніми листами службового легкового автомобіля, договором оренди транспортного засобу, наказом про прийняття на роботу водія автотранспортних засобів, прибутковими ордерами, картками складського обліку, договорами оренди нежитлових приміщень.

Зазначені вище документи містяться в матеріалах справи (т.3 а.с. 178-220, т.9 а.с. 94-95,97).

Доказами використання АТ «Новий Стиль» у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ТОВ фірми «Промелектронсервіс», є акти списання товарно-матеріальних цінностей, картки складського обліку (т.9 а.с. 157-167).

На час укладання та виконання договору ТОВ «ПромЕлектронСервіс» було зареєстровано як юридична особа (т.3 а.с. 174-177) та було платником податку на додану вартість (т.3 а.с. 172).

Отже, ТОВ «ПромЕлектронСервіс» виконало свої зобов'язання за даним договором, а АТ «Новий Стиль» прийняв товар за цим договором та використав у своїй господарській діяльності, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Остек сістем груп», код ЄДРПОУ 37761689, за липень 2012 року.

Між АТ «Новий Стиль» (Покупець) укладено договір поставки продукції від 28.05.2012 року № 280512/12 з ТОВ «Остек сістем груп», код ЄДРПОУ 37761689 (Постачальник) на поставку комп'ютерної техніки, периферії, комплектуючих, видаткових матеріалів, мережевого/телефонного обладнання та матеріалів, оргтехніки (надалі - Товар) (т.3 а.с. 236-242).

На виконання умов договору АТ «Новий Стиль» прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними, сплативши його вартість, що підтверджується рахунками на оплату, платіжними дорученнями, а ТОВ «Остек сістем груп» виписав податкові накладні, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт.

Фактичне здійснення перевезення, поставки товару підтверджується подорожніми листами службового легкового автомобіля, договором оренди транспортного засобу, актом приймання-передачі до договору оренди, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, наказом про прийняття на роботу водія автотранспортних засобів, накладними-вимогами, актами списання.

Зазначені вище документи містяться в матеріалах справи (т.3 а.с. 244-250, т.4 а.с. 9-15, т.9 а.с. 84-93).

На час укладання та виконання договору ТОВ «Остек сістем груп» було зареєстровано як юридична особа (т.3 а.с. 232-235) та було платником податку на додану вартість (т.3 а.с. 230).

Отже, ТОВ «Остек сістем груп» виконало свої зобов'язання за даним договором, а АТ «Новий Стиль» прийняв товар за цим договором та використав у своїй господарській діяльності, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Сучасні торговельні рішення», код ЄДРПОУ 37450138, за квітень, травень, червень та липень 2012 року.

З матеріалів справи вбачається , що між АТ «Новий Стиль» (Покупець) укладено договір поставки товару від 19.03.2012 року № 190312 з ТОВ «Сучасні торгівельні рішення», код ЄДРПОУ 37450138, (Постачальник) на поставку запасних частин і технологічної оснастки для технологічного обладнання ткацького виробництва (надалі - Товар) (т.4 а.с. 27-32). До даного договору було укладено 9 Додатків до договору зі специфікаціями (т.4 а.с. 33-41).

На виконання умов договору АТ «Новий Стиль» прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними, сплативши його вартість, що підтверджується рахунками на оплату, платіжними дорученнями, а ТОВ «Сучасні торговельні рішення» виписав податкові накладні, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт.

Фактичне здійснення перевезення, поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, картками складського обліку, договором оренди нежитлових приміщень. Зазначені вище документи містяться в матеріалах справи (т.4 а.с. 27-171).

На підставі податкових накладних АТ «Новий Стиль» було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за квітень, травень, червень, липень 2012 року.

На час укладання та виконання договору ТОВ «Сучасні торгівельні рішення» було зареєстровано як юридична особа (т.4 а.с. 23-26) та було платником податку на додану вартість (т.4 а.с. 21).

Отже, ТОВ «Сучасні торгівельні рішення» виконало свої зобов'язання за даним договором, а АТ «Новий Стиль» прийняв товар за цим договором та використав у своїй господарській діяльності, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Позивачем надано реєстр отриманих податкових накладних, в якому містяться відомості про податкові накладні по зазначеним відносинам, виписані контрагентами, а саме: з ПП «АНЛІ» (т.7, а.с.164,224, т.8 а.с.29, 71), ТОВ «Химтрейд» (т.5 а.с.203,204, т.6 а.с. 9,71,99-100,164,240,244, т.7 а.с.42,47), ТОВ «Газоблок» (т.6 а.с.2, т.8 а.с.121,125), ТОВ фірма "Промелектронсервіс" (т.6 а.с. 18,167,170, т.7 а.с. 86), ТОВ «Остек систем груп» (т.8 а.с. 204), ТОВ «Сучасні торгівельні рішення» (т.8 а.с. 23,73,131,173).

Стосовно відносин АТ «Новий Стиль» з ТОВ «Інтехліс», посилання на які містяться в запереченнях проти позову податкового органу встановлено наступне.

На підставі виявлених порушень податкового законодавства під час правовідносин АТ «Новий Стиль» з ТОВ «Інтехліс» податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.02.2012 року № 0000060846 та від 24.04.2012 року № 0000070046. Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року по справі № 2-а-6572/12/2070 зазначені податкові повідомлення-рішення були скасовані.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного від 31.01.2013 року по справі № 2а-6572/12/2070 постанову Харківського окружного адміністративного суду було залишено без змін.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, правовідносини, які виникли між АТ «Новий Стиль» та його контрагентом ТОВ «Інтехліс» не підлягають встановленню при розгляді даної справи.

Дефектність первинних документів, які було укладено між АТ «Новий Стиль» та зазначеними вище контрагентами, а також факт нереальності проведення фінансово-господарських операцій судом не виявлено, надані податкові накладні відповідають вимогам ст.201 ПК України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що придбання позивачем товарів та отримання послуг від контрагентів безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності АТ "Новий Стиль", що направлена на отримання доходу.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності АТ "Новий Стиль".

Суду не надано жодних належних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладенні та виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб контрагентів позивача, судом не встановлено.

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладений між позивачем та його контрагентами правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти апеляційним судом встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між позивачем та його контрагентами не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.

Посилання відповідача на висновки акту від податкового органу щодо перевірки контрагентів позивача, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 6.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків, крім іншого, зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи тощо.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для формування валових витрат і нарахування податкового кредиту , в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно віднесено ці суми до валових витрат та сформовано податковий кредит.

Колегія суддів зазначає , що відносини щодо сертифікації продукції в України визначаються Декретом КМ України «Про стандартизацію і сертифікацію».

З 2005 року в Україні Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року № 28 затверджений Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

Однак, товар, який позивач отримував від ПП «АНЛІ» (поролон) не входить до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації України.

Крім того , відсутність у позивача лише сертифікату якості заводу-виробника не може бути підставою для визнання нереальності господарської операції, оскільки цей документ відповідно до норм діючого законодавства України є необов'язковим, не є первинним документом, бо не містить інформації щодо здійснення господарської операції, а лише підтверджує якість товару показникам, встановленим заводом-виробником, та використовується суб'єктами господарювання лише під час виникнення проблемних питань щодо якості товару.

Стосовно наявного у матеріалах справи висновку Державної СЄС, де виробником зазначено ТОВ «Барвинок», то позивачем надані до суду пояснення щодо помилковості надання даного документу до матеріалів справи.

Щодо ненадання позивачем під час проведення перевірки сертифікатів якості по господарським операціям з TOB «ХІМТРЕЙД» позивачем зазначено , що відповідно до усної угоди позивач отримував у TOB «ХІМТРЕЙД» товар (клей, силіконовий спрій). Домовленості щодо обов'язковості надання постачальником сертифікатів якості на кожну одиницю товару між сторонами укладено не було у зв'язку з відсутністю групи товарів, які позивач отримував від TOB «ХІМТРЕЙД», у встановленому Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року № 28 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні. Якість товару у повній мірі відповідала вимогам позивача, недоліків у процесі використання товару виявлено не було. Зобов'язати контрагента, який є самостійною юридичною особою, надавати разом з товаром додаткові документи, у тому числі сертифікати, позивач не міг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України від 07.03.2013 року №0000034600 та від 07.03.2013 року №0000044600 не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові МГУ Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі № 820/2513/-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 14.10.2013 р.