Ухвала

від 12.11.2013 по справі 2а-12579/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року м. Київ К/9991/14832/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2010 року по справі № 2а-12579/10/2670 за позовом Державного підприємства «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002212312/0 від 16 березня 2010 року, № 0002212312/1 від 20 квітня 2010 року, № 0002212312/2 від 09 липня 2010 року, № 0002212312/3 від 16 вересня 2010 року, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5163,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час перевірки ДП «Український дім» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини платником податків ТОВ «Яблуневий світ» встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).

Висновок ґрунтується на твердженнях про нікчемність правочину, оскільки він порушує публічний порядок.

На підставі висновків перевірки та процедури адміністративного оскарження відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано. На час укладання договорів із позивачем, ТОВ «Яблуневий світ» було платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мало достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентом, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

Крім того, нормами Закону № 168/97-ВР право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2010 року по справі №2а-12579/10/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписБорисенко І.В. підписПилипчук Н.Г.