Ухвала

від 22.02.2011 по справі 2а-12579/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12579/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1М

У Х В А Л А

Іменем України

"22" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Гоцику О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2010 у справі за позовом Державного підприємства «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

31.08.2010 позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16 березня 2010 року № 0002212312/0, від 20 квітня 2010 року № 0002212312/1, від 9 липня 2010 року № 0002212312/2, від 16 вересня 2010 року №0002212312/3.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2010 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДП «Український дім»зареєстровано 10 квітня 2004 року згідно із свідоцтвом Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 96, 97). ДП «Український дім»взято на облік в органах державної податкової служби з 11 квітня 2006 року за № 24972, зареєстровано платником ПДВ з 27 квітня 2007 року.

Основною діяльністю позивача є проведення заходів державного значення та міжнародних заходів на замовлення органів державної влади та управління, організація та проведення виставкових заходів - національних і міжнародних виставок, спеціалізованих і науково-промислових виставок, організація та проведення прес-конференцій, реалізація культурно-мистецьких прогарам тощо.

У лютому-квітні 2008 року ДП «Український дім»мав фінансово-господарські відносини із ТОВ «Яблуневий світ», який на підставі рахунків-фактур надавав послуги із оформлення залів, декорування заходу квітковими композиціями під час проведення урядового заходу - Форуму «Україна-Європа», для проведення виставки «Великий скульптурний салон 2008», для проведення виставки колекцій творів мистецтв з фондів ДП «Український дім».

Так, ТОВ «Яблуневий світ»(Постачальник, Виконавець) виписало ДП «Український дім»(Одержувач, Замовник) рахунки-фактури: № 2902.1 від 29 лютого 2008 року (а. с. 12, 155) за надання послуг з оформлення виставкових залів на суму 8200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1366,67 грн.), № 0303.2 від 3 березня 2008 року (а. с. 15, 153) за надання послуг з декорування заходу квітковими композиціями (екібани) на загальну суму 5300,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 583,33 грн.), № 1404.1 від 14 березня 2008 року (а. с. 22, 144) за надання послуг із святкового оформлення залів на загальну суму 8950,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1491,67 грн.).

ДП «Український дім»отримано зазначені роботи від ТОВ «Яблуневий світ», що підтверджується актами здачі-приймання робіт № ОУ-0000022 від 29 лютого 2008 року (а. с. 13, 140), № ОУ-0000022/0303.2 від 3 березня 2008 року (а. с. 16, 152), № ОУ-14/04 від 14 квітня 2008 року (а. с. 23, 143).

За надані послуги ТОВ «Яблуневий світ»виписано податкові накладні: від 29 лютого 2008 року № 2902.4 на загальну суму 8200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1366,67 грн.) (а. с. 14, 154), від 3 березня 2008 року № 0303.7 на загальну суму 5300,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 583,33 грн.) (а. с. 17, 141), від 14 квітня 2008 року № 1404.1 на загальну суму 8950,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1491,67 грн.) (а. с. 24, 142).

Розрахунки за вказаними господарськими операціями проводилися у безготівковій формі; в рахунок оплати за отримані послуги отримано платіжні доручення від 4 березня 2008 року № 228 і № 229, від 14 квітня 2008 року № 339 на загальну суму 20650,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3441,67 грн.); дебіторська/кредиторська заборгованість за отримані послуги відсутня.

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, що підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за березень, квітень 2008 року (з відмітками ДПІ про прийняття), розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатки 5 до податкових декларацій) (а. с. 18-21, 25-28, 134-139, 145-151).

Зазначені обставини відповідачем не заперечувалися і підтверджуються матеріалами перевірок ДПІ у лютому і у жовтні 2010 року.

У лютому 2010 року відповідачем, згідно постанови начальника слідчого відділу Уманського МВ УМВС України в Черкаській області від 7 вересня 2009 року про призначення позапланової перевірки по кримінальній справі № НОМЕР_1, проведено документальну невиїзну перевірку ДП «Український дім»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини платником податків ТОВ «Яблуневий світ»за період з 1 вересня 2007 року по 1 вересня 2009 року, про результати якої складено Акт від 3 березня 2010 року № 427/23-12/34299989 (а. с. 29-40).

Перевіркою встановлено порушення ДП «Український дім»по взаємовідносинах з ТОВ «Яблуневий світ»пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 при визначенні суми ПДВ, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 3442,00 грн., у т.ч.: за березень 2008 року на суму 1950,00 грн., за квітень 2008 року на суму 1492,00 грн.

На підставі Акта від 3 березня 2010 року № 427/23-12/34299989 та згідно із пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 і пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181- III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2010 року № 0002212312/0 (а. с. 49), яким визначила позивачу податкове зобов'язання із ПДВ у розмірі 5163,00 грн. (у т.ч.: за основним платежем - 3442,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1721,00 грн.).

За наслідками адміністративного оскарження (а. с. 50-58, 60-73, 75-80) відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 20 квітня 2010 року № 0002212312/1, від 9 липня 2010 року № 0002212312/2, від 16 вересня 2010 року № 0002212312/3 (а. с. 59, 74, 104). Сума податкового зобов'язання та штрафних санкцій не змінювалась.

Мотивами оскаржуваної постанови суду першої інстанції було те, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апелянта ґрунтується на твердженнях про нікчемність правочину, оскільки він порушує публічний порядок, бо ТОВ «Яблуневий світ»не мало наміру на реальне настання правових наслідків, оскільки встановлена недійсність свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Яблуневий світ»платником ПДВ, відсутність податкових накладних, відповідно до бази даних АІС ОР стан платника - до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Яблуневий світ», згідно декларації з податку на прибуток за 2008 рік амортизаційні відрахування відсутні, підприємством подано до податкового органу останню податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 року, у якій звітувало про відсутність фінансово-господарської діяльності та свідоцтво платника ПДВ за № 100073784 від 26 жовтня 2007 року анульовано 21 жовтня 2009 року.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У жовтні 2010 року ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Український дім»з питань правових відносин з ТОВ «Яблуневий світ»за період: березень 2008 року, за результатами чого складено довідку від 19 жовтня 2010 року № 3831/23-11/31958298 (а. с. 120, 121), згідно із якою не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ «Яблуневий світ»та встановлено відображення в податковому обліку ДП «Український дім»результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Яблуневий світ».

Колегія суддів звертає увагу на те, що на час здійснення господарських операцій між ДП «Український дім»і ТОВ «Яблуневий світ»у лютому-квітні 2008 року , останнє було зареєстровано як платник ПДВ. Реєстрацію ТОВ «Яблуневий світ»як платника ПДВ анульовано лише 21 жовтня 2009 року .

Факт реєстрації ТОВ «Яблуневий світ»платником ПДВ на час здійснення господарських операцій з позивачем (за якими ДПІ не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) відповідачем не заперечується, однак подальше (після виконання господарських зобов'язань) анулювання реєстрації контрагента платником ПДВ відповідачем необгрунтовано поширюється на спірні правовідносини.

Натомість довідка ДПІ від 19 жовтня 2010 року № 3831/23-11/31958298 свідчить про протилежне, а саме: відповідність відображення результатів господарських відносин ДП «Український дім»і ТОВ «Яблуневий світ»в податковому обліку кожного та відсутність розбіжностей.

За таких обставин та з огляду на суперечливість висновків ДПІ, зазначених у акті від З березня 2010 року № 427/23-12/34299989 і довідці від 19 жовтня 2010 року № 3831/23- 11/31958298, суд першої інстанції правомірно стверджує про недоведеність відсутності у ТОВ «Яблуневий світ»наміру у створенні правових наслідків чи недобросовісного характеру діяльності контрагента у спірних операціях з позивачем, а отже про відсутність факту порушення правочином публічного порядку.

Посилання апелянта на те, що до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність ТОВ «Яблуневий світ»за місцезнаходженням, вірно не приймались судом першої інстанції, оскільки вони не стосуються належного виконання господарських зобов'язань постачальником, тим більше, що послуги надавалися територіально за місцезнаходженням замовника. Крім того, ні суду першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи апелянтом не представлено доказів того, що даний запис був внесений саме на час здійснення спірних господарських операцій, і при цьому відповідачем також не представлено доказів припинення юридичної особи ТОВ «Яблуневий світ»(скасування державної реєстрації), виключення його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, внесення недостовірної інформації до Єдиного державного реєстру під час взаємовідносин із позивачем.

Також, суд першої інстанції вірно не приймав до уваги і доводи відповідача про те, що згідно декларації з податку на прибуток за 2008 рік амортизаційні відрахування у ТОВ «Яблуневий світ»відсутні, а також про відсутність фінансово-господарської діяльності у грудні 2008 року, оскільки відсутність амортизаційних відрахувань не є підставою для висновку про неможливість надання послуг, а відсутність фінансово-господарської діяльності у грудні 2008 року не стосується спірних операцій, які відбулися у лютому-квітні 2008 року.

Крім того, безпідставними є також посилання апелянта на постанову начальника слідчого відділу Уманського МВ УМВЄ України в Черкаській області від 7 вересня 2009 року про призначення позапланової перевірки по кримінальній справі № НОМЕР_1, яка порушена по ст. 205 КК України за фактом фіктивного підприємництва при створенні та функціонуванні ТОВ «Провад-2007»(а. с. 129), оскільки дана постанова не є належним доказом у підтвердження наявності порушень з боку позивача чи його контрагента, оскільки стосується третьої особи, яка не була учасником господарських відносин між ДП «Український дім»та ТОВ «Яблуневий світ», а обставини, наведені у ній, не мають наперед встановленого й доведеного характеру, про що також вірно зазначено судом першої інстанції.

Таким чином, маючи статус платника ПДВ і будучи виконавцем послуг, ТОВ «Яблуневий світ»правомірно виписувати податкові накладні: від 29 лютого 2008 року № 2902.4 на загальну суму 8200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1366,67 грн.), від 3 березня 2008 року № 0303.7 на загальну суму 5300,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 583,33 грн.), від 14 квітня 2008 року № 1404.1 на загальну суму 8950,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1491,67 грн.).

Доводи апелянта про недійсність спірних угод є безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, -нікчемним.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК України застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони не можуть бути застосовані через недоведеність направленості оскаржуваного договору на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, що не було враховано апелянтом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, апелянтом не спростовані висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2010 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 01.03.2011.