Рішення

від 04.12.2013 по справі 127/15315/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/15315/13-ц

Провадження № 2/127/4956/13

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Медяної Ю.В.,

при секретарі Гаврилюк А.М.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача

ОСОБА_3 ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору відчуження автомобіля та його витребування,-

в с т а н о в и в:

У червні 2013 року до суду із зазначеною вище позовною заявою звернувся представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в якій просив суд визнати недійсним договір відчуження автомобіля марки FIAT DOBLO, 2007 року випуску, що був укладений 23 квітня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 вересня 2011 року позивачка ОСОБА_1 уклала шлюб із відповідачем ОСОБА_3 За час фактичних шлюбних відносин сторонами за спільні кошти був придбаний легковий автомобіль марки FIAT DOBLO, 2007 року випуску, який є спільним сумісним майном подружжя.

У червні 2013 року позивачці стало відомо, що зазначений автомобіль в порушення ст.ст. 60, 65 СК України був відчужений її чоловіком ОСОБА_3 своєму батькові ОСОБА_5, хоча позивачка ані усної, ані письмової згоди на його відчуження не надавала. Оскільки вищевказаний договір відчуження автомобіля виходить за межі дрібного побутового, позивачка вважає, що відповідач ОСОБА_3 порушив її права, як співвласника спільного сумісного майна подружжя та просила суд визнати зазначений вище договір недійсним.

В ході розгляду даної цивільної справи стало відомо, що 16 липня 2013 року відповідачем ОСОБА_5 спірний автомобіль був знятий з обліку та відчужений гр. ОСОБА_6

З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог представник позивача додатково до первісних позовних вимог просив суд витребувати від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 легковий автомобіль марки FIAT DOBLO, 2007 року випуску в порядку ст. 388 ЦК України.

В судовому засіданні позивачка та її представник вимоги позовної заяви підтримали в повному обсязі, просили суд її задовольнити, надавши суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_5 вимоги позовної заяви не визнали, просили суд у її задоволенні відмовити, додатково пояснивши, що відповідач ОСОБА_3 повідомляв дружину про свої наміри продати спірний автомобіль, а кошти, отримані від його продажу, були витрачені на потреби сім’ї.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позовної заяви підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 12 вересня 2010 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-АМ № 090131, виданим 12 вересня відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області (а.с. 26).

28 грудня 2011 року відповідачем ОСОБА_3 був придбаний спірний автомобіль марки FIAT DOBLO, що підтверджується довідкою-рахунком № 208246 від 28 грудня 2011 року (а.с. 9).

23 квітня 2013 року відповідачем ОСОБА_3 зазначений автомобіль був знятий з обліку у Вінницькому ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області та відчужений відповідачу ОСОБА_5, що підтверджується заявою № 16555101 від 23 квітня 2013 року (а.с. 13) та довідкою-рахунком № 147925 від 23 квітня 2013 року (а.с. 14).

Згідно з ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частинами 1,2 ст. 65 СК України встановлено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

В судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля марки FIAT DOBLO від 23 квітня 2013 року виходить за межі дрібного побутового та у порушення вимог ч. 1 ст. 65 СК України укладений відповідачем ОСОБА_3 без згоди другого з подружжя.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу автомобіля марки FIAT DOBLO від 23 квітня 2013 року, як такого, що суперечить вимогам ст. ст. 60, 65 СК України та порушує право позивачки ОСОБА_1 на спільне майно подружжя.

Твердження відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 про те, що грошові кошти, які були одержані за вищевказаним договором купівлі-продажу, були використані в інтересах сім’ї, не знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, враховуючи наступне.

Як вбачається з акту від 13 листопада 2013 року, складеного гр. ОСОБА_7 та гр.. ОСОБА_8, підписи яких засвідчені головою квартального комітету «Соняшник» ОСОБА_9, позивачка ОСОБА_1 проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (тобто за місцем проживання свого чоловіка ОСОБА_3С) з 05 травня 2012 року по 10 березня 2013 року (а.с. 86).

Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили той факт, що з 05 травня 2012 року по 10 березня 2013 року ОСОБА_1 дійсно проживала за вищевказаною адресою.

Як вбачається з акта № 135 від 13 листопада 2013 року, складеного ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, підписи яких засвідчені начальником МКП «ЖЕК № 5», позивачка ОСОБА_1 з жовтня 2012 року проживає з сином ОСОБА_13 за адресою: м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 9, кв. 168 (а.с. 87).

Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 підтвердили той факт, що ОСОБА_1 з жовтня 2012 року по теперішній час проживає за вищевказаною адресою і чоловіка останньої в зазначений період часу за вказаною адресою не бачили.

Відповідно до листа вих. № 219 від 26 листопада 2013 року Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» син позивачки ОСОБА_13 спостерігається у зазначеному закладі за адресою: м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 9, кв. 168, з 10 вересня 2012 року. Зокрема, за даною адресою дитина періодично оглядалась в період з 10 вересня 2012 року по 09 травня 2013 року (а.с. 108).

З огляду на викладене вище, судом встановлено, що на час укладення спірного договору відчуження автомобіля марки FIAT DOBLO від 23 квітня 2013 року, позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 разом не проживали та спільного господарства не вели, що підтверджує обставину ненадання позивачкою згоди на відчуження вищевказаного автомобіля та спростовує твердження відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 про те, що грошові кошти, які були одержані за вищевказаним договором купівлі-продажу, були використані в інтересах сім’ї.

Ухвалою суду від 10 липня 2013 року були вжиті заходи щодо забезпечення позову по даній цивільній справі, а саме заборонено Вінницькому ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області до вирішення справи по суті вчиняти дії, направлені на проведення реєстраційних операцій зі спірним автомобілем марки FIAT DOBLO (а.с. 19).

Однак, як вбачається з листа Вінницького ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області № 3107 від 31 липня 2013 року (а.с. 32) та облікової картки № 21848294 від 16 липня 2013 року (а.с. 33), спірний автомобіль марки FIAT DOBLO знятий з обліку для реалізації відповідачем ОСОБА_5 16 липня 2013 року.

Відповідно до листа Вінницького ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області № 11534 від 15 серпня 2013 року (а.с. 51) та листа Центру надання послуг пов’язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Попільнянського та Ружинського районів УДАІ УМВС України в Житомирській області (а.с. 62), спірний автомобіль марки FIAT DOBLO зареєстрований 16 липня 2013 року Попільнянським ВРЕР за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителькою с. Гальчин Андрушівського району Житомирської області.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 пояснив, що 16 липня 2013 року він придбав зазначений вище автомобіль за відплатним договором у ОСОБА_5 для своєї дружини ОСОБА_6

За таких обставин судом встановлено, що спірний автомобіль марки FIAT DOBLO був придбаний за відплатним договором, а ОСОБА_6 є добросовісним набувачем

Стаття 216 ЦК України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, для яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

За загальним правилом наслідком недійсності угоди є застосування двосторонньої реституції, яка не ставиться в залежність від добросовісності сторін угоди.

Разом із тим частиною третьою статті 216 ЦК України передбачено, що загальні наслідки недійсності угоди застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки під час судового розгляду даної цивільної справи було встановлено, що автомобіль марки FIAT DOBLO вибув з володіння позивачки ОСОБА_1 не з її волі іншим шляхом, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що вказаний автомобіль підлягає витребуванню від добросовісного набувача на користь позивачки. Аналогічний висновок викладений у правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-136цс12 від 21 листопада 2012 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути 114 грн. 70 коп. судового збору.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 216, 236, 330, 338 ЦК України, ст.ст. 60, 63, 65 СК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору відчуження автомобіля та його витребування задовольнити.

Визнати недійсним договір відчуження автомобіля марки FIAT DOBLO, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, що був укладений 23 квітня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 через ТОВ «Авто-Ленд-Інвест», код ЄДРПОУ 37898140, на підставі довідки-рахунку серії ААВ № 147925 від 23 квітня 2013 року.

Витребувати від ОСОБА_6 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 9/168) легковий автомобіль марки FIAT DOBLO, 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: