Рішення

від 11.12.2013 по справі 924/726/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2013 р.Справа № 924/726/13

Господарський суд Хмельницької області у складі: головуючий суддя Заярнюк І.В., суддя Заверуха С.В., суддя Шпак В.О. розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка", м. Київ

до приватного підприємства "Макрима", м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 2344030грн. відшкодування вартості неповернутого орендованого обладнання та 234403 грн. штрафу

та за зустрічним позовом приватного підприємства "Макрима", м. Кам'янець-Подільський

до товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка", м. Київ

про визнання недійсним договору оренди обладнання і рекламного інвентарю № 0-01/12/1 від 01.12.2009р.

Представники сторін:

від позивача (за первісним позовом) Носарєв І.О., довіреність № б/н від 03.09.13

від відповідача (за первісним позовом) Стецишин А.П., довіреність № 22 від 06.06.13

Рішення приймається 11.12.2013року, оскільки в засіданні 26.11.2013р. оголошувалась перерва

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка", м. Київ - позивач за первісним позовом ( надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача - приватного підприємства "Макрима", м. Кам'янець-Подільський 2344030грн. відшкодування вартості неповернутого орендованого обладнання та 234403 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 06.06.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 924/726/13.

Відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору оренди обладнання і рекламного інвентарю № 0-01/12/1 від 01.12.2009р. укладеного з позивачем за первісним позовом.

Ухвалою суду від 21.06.2013р. зустрічний позов приватного підприємства "Макрима" м. Кам'янець-Подільський до товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка" м. Київ про визнання недійсним договору оренди обладнання і рекламного інвентарю № 0-01/12/1 від 01.12.2009р. прийнято до розгляду з первісним позовом.

27.06.2013р. розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Хмельницької області Чемеринської О.Ю., за погодженням голови господарського суду Крамара С.І., у зв'язку зі складністю справи та враховуючи заяву судді Заярнюка І.В. справу № 924/726/13 призначено до розгляду колегіальному складі суддів: головуючий суддя - Заярнюк І.В., суддя - Димбовський В.В., суддя - Танасюк О.Є.

Ухвалою суду від 27.06.2013 р. справу № 924/726/13 колегією суддів прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні колегіально.

19.08.2013р. за розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Хмельницької області Чемеринської О.Ю., за погодженням в.о. голови господарського суду Дячук Т.В., у зв'язку з відпустками суддів Димбовського В.В. та Танасюк О.Є. , відповідно до ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, ст. 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пп. 3.1.12 п. 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 3 протоколу зборів суддів Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2011р. змінено склад судової колегії та призначено її подальший розгляд в такому складі суддів: головуючий суддя Заярнюк І.В., суддя Субботіна Л.О., суддя Яроцький А.М. Ухвалою суду від 19.08.2013 р. справу № 924/726/13 колегією суддів прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні колегіально.

14.10.2013р. за розпорядженням керівника апарату господарського суду Хмельницької області Комарніцького В.В., за погодженням голови господарського суду Крамара С.І., у зв'язку із відрядженням судді Яроцького А.М., відповідно до ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, ст. 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пп. 3.1.12 п. 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 3 протоколу зборів суддів Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2011р. змінено склад судової колегії та призначено її подальший розгляд в такому складі суддів: головуючий суддя Заярнюк І.В., суддя Субботіна Л.О., суддя Шпак В.О. Ухвалою суду від 14.10.2013 р. справу № 924/726/13 колегією суддів прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні колегіально.

11.12.2013р. за розпорядженням керівника апарату господарського суду Хмельницької області Комарніцького В.В., за погодженням голови господарського суду Крамара С.І., у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Субботіної Л.О., відповідно до ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, ст. 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пп. 3.1.12 п. 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 3 протоколу зборів суддів Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2011р. змінено склад судової колегії та призначено її подальший розгляд в такому складі суддів: головуючий суддя Заярнюк І.В., суддя Заверуха С.В., суддя Шпак В.О. Ухвалою суду від 11.12.2013 р. справу № 924/726/13 колегією суддів прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні колегіально.

Позивач у позовній заяві обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням зобов'язань за договором оренди обладнання і рекламного інвентарю №0-01/12/1 від 1 грудня 2009 року. Також посилається на те, що відповідач всупереч положенням договору не повернув орендоване майно - холодильне обладнання та/або обладнання для роздрібної торгівлі (на „розлив") пиво-безалкогольною продукцією та/або рекламне обладнання. У зв'язку із чим просить суд стягнути заставну вартість зазначеного майна та штраф, передбачений п.18 договору.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те що вони підтверджені поданими доказами.

Відповідач у судовому засіданні, у відзивах на позов та письмових поясненнях позовні вимоги не визнає, оскільки Відповідач не отримував фактично за цим договором будь-яке майно в оренду і не укладав договір застави. Крім того цей договір № О-01/12/1 Відповідач вважає недійсним у зв'язку з відсутністю предмету договору. Стверджує, що Позивач надавав Відповідачу майно, що попередньо вже було у використанні, не в оренду за договором № О-01/12/1, а в безкоштовне користування. При цьому це майно через природній знос під час користування втратило свої споживчі властивості, про що Відповідач повідомляв тричі Позивача з проханням замінити або відремонтувати майно. Тому претензії Позивача №1 від 25.12.12 року, № 108 від 18.10.2012 року містили інформацію, яка унеможливлювала виконання вимог по претензіям.

Зазначає, що Відповідач не сплачував ніколи орендної плати Позивачу. Сторони ніколи не приступали до виконання договору оренди від 01.12.2009 року. Також відповідач не вважає, що отримував майно, що до цього було у використанні, за договором оренди. Зазначене неліквідне майно було отримане безкоштовно для того, щоб пожвавити реалізацію основної продукції, яку Відповідач реалізовував за іншими правовідносинами з Позивачем за пропозицією самого Позивача (пиво, води). Стверджує, що позовні вимоги Позивача ґрунтуються фактично на недійсному або неукладеному договорі в розумінні норми ст. 638 ЦК.

Просить суд врахувати додаткові докази, які спростовують позовні вимоги позивача, а саме: довідку б-н від 15.08.2013р. відповідно до якої відповідач по справі на обладнанні позивача (щодо відшкодування заставної вартості якого заявлено позов), в 2010р. здійснив гуртову - роздрібнену продажу пиво-безалкогольної продукції позивача на суму 1 557 583,00грн., що вплинуло на належний товарний вигляд обладнання та його справність, позбавило відповідача можливості повернути майно позивачу в справному і належному товарному вигляді як цього він вимагав, тим більше, що позивач усунувся від проведення ремонту обладнання; копії реєстрів відправки рекомендованих листі відповідачем за 12.04.11р.,07.03.12р.,копії листів повідомлень від 12.04.11р.,7.03.12р. на адресу відповідача про те, що обладнання потребує ремонту.

Стверджує, що сторони не приступали до виконання вищевказаного договору оренди тому орендар відповідно до вимог ст.762 ЦК України, умов договору - ніколи не сплачував орендодавцю орендної палати, а договір не має юридичної сили, оскільки він є не укладений. Доказом цього є відсутність домовленості сторін про предмет договору, що суперечить норми ст.638 ЦК, оскільки у договорі, немає індивідуальних ознак предмету оренди. Акцентує увагу на тому, що сторони всупереч Закону домовились, що тільки у майбутньому, по факту передачі, тобто в акті приймання-передачі вони визначаться з предметом договору і то при тому так і не домовились про індивідуальні ознаки об'єкта оренди. Отже, за неукладеним договір у Відповідача ( за зустрічним позовом позивача) немає ніяких обов'язків перед Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом). На підставі норми ст. 80 ГПК просить суд припинити провадження у даній справі.

Також стверджує, що відповідно до листа №108 від 18 жовтня 2012р. має місце повідомлення орендаря орендодавцем тільки про його «намір» розірвати договір, а не про розірвання договору оренди.

Стверджує, що відповідно до товарно-транспортних накладних, накладних на відпуск товару, платіжних доручень, підтверджуються ті обставини справи, що за 2010р. позивач (ТОВ «Група компаній «Рідна Марка») поставив, а відповідач (ПП «Макрима») отримав і забезпечив реалізацію на обладнанні позивача, щодо стягнення заставної вартості якого заявлено позовні вимоги продукцію позивача в кількості погоджених об'ємів. Реалізуючи продукцію позивача (за відсутності вини відповідача), на обладнанні із часом відбулось погіршення його якості ( зношення, поломки), так як власник будь-якого ремонту на обладнанні не проводив, усунувся від забезпечення належного контролю за використанням та експлуатацією обладнання.

Відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору оренди обладнання і рекламного інвентарю № 0-01/12/1 від 01.12.2009р. укладеного з позивачем за первісним позовом.

Ухвалою суду від 21.06.2013р. зустрічний позов приватного підприємства "Макрима" м. Кам'янець-Подільський до товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка" м. Київ про визнання недійсним договору оренди обладнання і рекламного інвентарю № 0-01/12/1 від 01.12.2009р. прийнято до розгляду з первісним позовом.

У зустрічному позові ПП "Макрима" зазначає, що предмет спірного договору суперечить вимогам ст. 760 ЦК України, а Акти не можуть бути доказами передачі речей за спірним договором, тому що договір №0-01/12/1 був підписаний 01.12.2009 року раніше актів і акти мають посилання не на цей договір № 0-01/12/1, а на договір № 01/121/1. Тому просить суд визнати договір оренди обладнання і рекламного інвентарю №0-01/12/1 від 01.12.2009 року недійсним.

У відзиві на зустрічний позов та поясненнях позивач зазначає що не визнає його з підстав, викладених у позовній заяві. Звертає також увагу суду на ту обставину, що у договір оренди обладнання та рекламного інвентарю № 0-01/12/1 від 01.12.2009 року між ТОВ «Група компаній «Рідна Марка» та Приватним підприємством «МАКРИМА», був укладений належним чином у письмовій формі, містить підписи уповноважених представників сторін та печатки юридичних осіб, відтак, з вищезазначеного слід зробити висновки, що Договір у даний момент був укладений між сторонами та як наслідок породив зобов'язальне правовідношення з усіма можливими юридичними наслідками такого укладення.

Звертає увагу на те, що умова про предмет Договору, встановлена у п.1 Договору, визначає саме предмет правовідносин між сторонами, які виникають на підставі Договору. Положення про предмет Договору, є основною умовою яка вказує на вид правовідносин які породжуються між сторонами (правовідносин оренди) та суть самого договірного зобов'язання, тому як наслідок, не може містити умови про індивідуальну визначеність Обладнання, що передаватиметься на виконання умов Договору.

Тому сторони дійшли згоди вказати у Актах приймання-передачі, які засвідчуватимуть факт передачі речі, таку умову як характеристика Обладнання, що може визначати своїм змістом і індивідуальність речей які передаватимуться в оренду Позивачу. Відтак, з вищезазначеного випливає, що сторони (Позивач і Відповідач) визначили та підмітили індивідуальність зазначеного Обладнання, однак, більш конкретну характеристику такого обладнання сторони визначили вказувати саме у відповідних Актах приймання-передачі.

Стверджує, що сторони підтвердили дійсність Договору, а також свої наміри щодо подальшої договірної співпраці, адже саме на виконання договірних умов між Позивачем та Відповідачем було передано відповідне Обладнання вказане у Актах. Окрім цього, між Позивачем та Відповідачем відсутні будь-які інші укладені (та/або діючі) договори оренди, що як наслідок вказує лише на дрібну помилку, яку допустились сторони (уповноважені представники) при складання та підписанні Актів приймання-передачі. Зазначає, що твердження Відповідача про направлення листів-повідомлень Позивачу щодо необхідності у здійсненні ремонту обладнання не відповідає дійсності, так як жодних повідомлень Позивач не отримував.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

01.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" (Орендодавець) та приватним підприємством "Макрима" (Орендар) було укладено договір оренди обладнання і рекламного інвентарю №0-01/12/1.

Відповідно до п.1. Договору, Орендодавець зобов'язується надати Орендарю в строкове користування холодильне обладнання та/або обладнання для роздрібної торгівлі (на „розлив") пиво-безалкогольною продукцією та/або рекламне обладнання.

Згідно п.4. Договору, передача обладнання в користування здійснюється па підставі Акта приймання-передачі або інших документів де вказується кількість, характеристика, стан та заставна вартість обладнання, та при необхідності, детально відображаються виявлені дефекти обладнання.

Поломки та несправності Обладнання, які з'явились під час його експлуатації, за відсутності вини Орендаря, та стали наслідком зупинки Обладнання (частини Обладнання), або якщо подальша експлуатація може привести до виходу Обладнання зі строю, підлягає ремонту і відновленню силами Орендодавця (п. 5 Договору).

Орендар гарантує схоронність Обладнання, захист від будь-яких пошкоджень, посягань, третіх осіб, в тому числі працівників Орендаря (п.8 Договору).

В абз. 8 п. 10 Договору зазначено, що Орендар зобов'язаний: повернути обладнання у справному і належному товарному вигляді Орендодавцю, в строк не пізніше 21 (двадцять одного) дня з моменту надходження від Орендодавця відповідної вимоги, незалежно від підстав витребування обладнання;

Згідно п.12 Договору Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 10,00 (десять) грн. без ПДВ, всього з ПДВ 12,00 (дванадцять) грн. за календарний рік.

В п.п.17,18 Договору сторони погодили, що Орендар несе повну матеріальну відповідальність як за свої дії чи бездіяльність, так і за дії чи бездіяльність Суборендаря, в наслідок яких завдано шкоди Обладнанню, не пов'язаного з його повсякденною роботою, а саме: його знищення, пошкодження, поломки, втрати, неповернення. У випадку настання таких обставин Орендар відшкодовує Орендодавцю завдану шкоду або відшкодовує заставну вартість Обладнання. У випадку неповернення Обладнання у строки визначені п. 10 даного Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря відшкодування заставної вартості обладнання, крім того Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 10% від заставної вартості неповернутого обладнання та додатково сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 1% (один відсоток) від заставної вартості Обладнання за кожен день прострочення зобов'язання (неповернення Обладнання).

Згідно п.22. Договір може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін про що зацікавлена Сторона в 10 (десятиденний) строк письмово повідомляє Іншу.

Відповідно до п.п. 26, 27 строк дії Договору становить до 31 грудня 2010року. За письмовою домовленістю сторін Договір може бути продовжений на визначений або не визначений строк. Якщо протягом 10-ти днів після закінчення строку Договору жодна з сторін письмово не повідомить про його розірвання, Договір автоматично вважається продовженим на невизначений строк.

01 лютого 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ПП "Макрима") згідно Акту приймання-передачі №1 обладнання заставною вартістю - 15500грн.

02 лютого 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ПП "Макрима") згідно Акту приймання-передачі №2 обладнання заставною вартістю - 1 364 000грн.

02 березня 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ПП "Макрима") згідно Акту приймання-передачі №3 обладнання заставною вартістю - 378880грн.

01 лютого 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ПП "Макрима") згідно Акту приймання-передачі №4 обладнання заставною вартістю - 49500грн.

22 лютого 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ПП "Макрима") згідно Акту приймання-передачі №5 обладнання заставною вартістю - 112500грн.

01 лютого 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ПП "Макрима") згідно Акту приймання-передачі №6 обладнання заставною вартістю 2500грн.

01 березня 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ПП "Макрима") згідно Акту приймання-передачі №7 обладнання заставною вартістю - 328730 грн.

01 лютого 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ПП "Макрима") згідно Акту приймання-передачі №8 обладнання заставною вартістю - 116720грн.

02 січня 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ПП "Макрима") згідно Акту приймання-передачі б\н обладнання заставною вартістю - 33800грн.

26 травня 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ПП "Макрима") згідно Акту приймання-передачі №16/о-01/121/1 обладнання заставною вартістю - 51900грн.

В указаних актах зазначено, що вони є невід'ємною частиною Договору № 01/12/1 від 01.12.20009р., обладнання (майно) на момент передачі знаходиться в технічно справному стані.

Акти підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Листом за №108 від 18.10.2012р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди обладнання та про обов'язок повернення орендованого майна з посиланням на п.п. 18,22 Договору. Даний Лист був відправлений відповідачу на юридичну адресу, про що свідчить квитанція УДППЗ „УКРПОШТА" про відправлення Листа .

Крім того, позивачем була направлена Відповідачу листом претензія № 1 від 25.12.2012року про відшкодування заставної вартості неповернутого орендованого майна. В описі відправлення вказується на те, що предметом відправлення є претензія № 1.

Вказана претензія була отримана Відповідачем 21.01.2013р. про, що свідчить дата вручення та підпис представника відповідача на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Листом за №150 від 14.03.2013р. позивач повторно повідомив відповідача про розірвання договору оренди обладнання та про обов'язок повернення орендованого майна з посиланням на п.п. 18,22 Договору. Даний Лист був відправлений відповідачу на юридичну адресу, про що свідчить квитанція УДППЗ „УКРПОШТА" про відправлення Листа та опис вкладення. В описі відправлення вказується на те, що предметом відправлення є лист вимога щодо відшкодування заставної вартості неповернутого орендованого майна та сплат штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п.1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як передбачено п.6 названої статті, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки, після 31 грудня 2010року (строк до якого було укладено договір) жодна із сторін не направила іншій стороні повідомлення про припинення договору (п. 27 Договору), договір вважається продовжений на невизначений термін, що узгоджується з положеннями п.2 ст. 763 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 651 Кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пп.3 ч.1. п.11 Договору, Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір або вимагати повернення обладнання повністю чи частково, незалежно від підстав та в порядку передбаченому Договором.

Позивач, відповідно до вищезазначених умов Договору, виявив намір в односторонньому порядку розірвати Договір та повернути все передане Відповідачу Обладнання, про, що сповістив Відповідача листом за №108 від 18.10.2012р., та повторно цінним листом з описом вкладення за №150 від 14.03.2013р.

Лист за №108 від 18.10.2012р. був відправлений відповідачу на юридичну адресу, про що свідчить квитанція УДППЗ „УКРПОШТА" про відправлення Листа . Лист за №150 від 14.03.2013р. був відправлений відповідачу на юридичну адресу, про що свідчить квитанція УДППЗ „УКРПОШТА" про відправлення Листа та опис вкладення. В описі відправлення вказується на те, що предметом відправлення є лист вимога щодо відшкодування заставної вартості неповернутого орендованого майна та сплат штрафних санкцій.

Змістом даних листів, позивач повідомив відповідача про початок перебігу 21-денного строку, зі спливом якого, відповідач зобов'язувався повернути все передане йому за Договором обладнання .

Крім того, позивачем була направлена Відповідачу листом претензія № 1 від 25.12.2012року про припинення договору оренди та відшкодування заставної вартості неповернутого орендованого майна. В описі відправлення вказується на те, що предметом відправлення є претензія № 1. Вказана претензія була отримана Відповідачем 21.01.2013р. про, що свідчить дата вручення та підпис представника відповідача на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Згідно з п. 15 Договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по Договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України та умов даною Договору.

Відповідно до п.17 Договору, Відповідач несе повну матеріальну відповідальність як за свої дії чи бездіяльність так і за дії чи бездіяльність суборендаря, внаслідок яких завдано шкоди обладнанню, не пов'язаного з його повсякденною роботою, а саме : його знищення, пошкодження, поломки, страти, неповернення. У випадку настання таких обставин Відповідач (Орендар) відшкодовує заставну вартість обладнання.

Згідно ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 18 Договору, у випадку не повернення обладнання у строки визначені п. 10 Договору позивач має право вимагати від Орендаря відшкодування заставної вартості обладнання, крім того, Орендар сплачує штраф в розмірі 10% від заставної вартості неповернутого обладнання та додатково оплачує Орендодавцю

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тому, положення договору щодо відшкодування вартості неповернутого орендованого майна не суперечать чинному законодавству.

Відповідач не заперечує факту отримання майна згідно актів приймання передачі від 01 лютого 2010 року №1, 02 лютого 2010року №2, 02 березня 2010року №3, 01 лютого 2010року №4, 22 лютого 2010року №5, 01 лютого 2010року №6, 01 березня 2010року №7, 01 лютого 2010року №8, 02 січня 2010року б\н, 26 травня 2010року №16/о-01/121/1.

Про це зазначено у відзиві на позов, де відповідач пише про неможливість його повернення у зв'язку із його зношенням та підтверджено поясненнями представника у судовому засіданні. Крім того, в самих актах зафіксовано, що вказане майно передається по договору від 01.12.2009 .

Згідно ст. 772 Цивільного кодексу України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також п. 18 Договору, слід зробити висновки, що юридичним наслідком невиконання Відповідачем зобов'язань, по своєчасному поверненню Обладнання, сторони визначили саме відшкодування Відповідачем Позивачу заставної вартості Обладнання, а також сплату Відповідачем штрафу у розмірі 10 % від заставної вартості такого Обладнання, та сплату пені в розмірі 1 % від заставної вартості Обладнання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Позивачем заявлено до стягнення 234403грн. штрафу.

Отже, вимоги позивача щодо сплати 2344030грн., як відшкодування вартості обладнання та 234403грн. - штраф у розмірі 10% від вартості Обладнання є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і такими що відповідають положенням чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про неукладенність договору оренди судом не приймаються, оскільки відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" №12 від 29 травня 2013року зазначено, що вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять. Однак за змістом статей 759 - 762 ЦК України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування .

Зі змісту договору оренди обладнання і рекламного інвентарю від 01.12.2009р. вбачається, що сторони в договорі погодили предмет договору - холодильне обладнання та/або обладнання для роздрібної торгівлі, порядок його передачі, розмір і порядок сплати орендної плати, строки та порядок повернення орендованого майна.

Обумовлення кількісних та якісних характеристик орендованого в актах приймання - передачі майна чинним законодавством не заборонено. Тим більше, в самих актах зазначено, що вони є невід'ємною частинною договору № від 01.12.2009.

Наявність зазначених актів свідчить про те, що позивачем свої зобов'язання стосовно передачі майна по договору виконані.

Твердження відповідача про те, що отримане майно було у зношеному стані суперечать актам від 01 лютого 2010 року №1, 02 лютого 2010року №2, 02 березня 2010року №3, 01 лютого 2010року №4, 22 лютого 2010року №5, 01 лютого 2010року №6, 01 березня 2010року №7, 01 лютого 2010року №8, 02 січня 2010року б\н, 26 травня 2010року №16/о-01/121/1, в яких зазначено, що передане майно знаходить у технічно справному стані. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати договір від 01.12.2009 неукладеним.

Не здійснення проплат орендної плати по договору, на які посилається відповідач як на доказ відсутності намірів укладення договору не мають відношення до укладеності чи неукладеності договору, оскільки це стосується питання подальшого виконання сторонами зобов'язань за договором.

Доводи відповідача про недійсність договору оренди судом оцінюються критично з огляду на наступне.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до змісту частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Тобто угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Частиною першою статті 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зі змісту спірного договору випливає, що сторонами погоджено предмет договору, строки оренди обладнання, вартість оренди та порядок розрахунків, порядок здачі-прийняття обладнання, обов'язки сторін, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, гарантії по договору.

Пунктом 4 статті 179 ГК України визначено основний принцип, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

З огляду на викладене, між орендодавцем та орендарем в належній формі, обсязі і в передбаченому чинним законодавством України та договором порядку було погоджено зміст (умови) укладеного між ними 01.12.2009р. Договору в цілому, про що свідчать підписи та печатки обох сторін про його укладення на третій сторінці спірного договору.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" N 9 від 06.11.2009 р. передбачено, що у разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів та не доведено належними доказами фіктивності договору оренди № 0-01/12/1 від 01.12.2009р., укладеного між приватним підприємством "Макрима" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка" в розумінні статей 33,34 ГПК України, що були б підставою для визнання спірного правочину недійсним, відповідно до вимог частини п'ятої статті 203, частини першої статті 215, частини першої статті 234 ЦК України.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення зустрічних позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю. Тому у зустрічному позові приватного підприємства "Макрима", м. Кам'янець-Подільський до товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка", м. Київ про визнання недійсним договору оренди обладнання і рекламного інвентарю № 0-01/12/1 від 01.12.2009р. необхідно відмовити

Положеннями ст.ст. 33,34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене , позов товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка", м. Київ до приватного підприємства "Макрима", м. Кам'янець-Подільський про стягнення 2344030грн. відшкодування вартості неповернутого орендованого обладнання та 234403 грн. штрафу підлягає задоволенню (аналогічна правова позиція викладена у Постанові РАГС від 12.11.2013р. по справі № 924/725/13) . У зустрічному позові приватного підприємства "Макрима", м. Кам'янець-Подільський до товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка", м. Київ про визнання недійсним договору оренди обладнання і рекламного інвентарю № 0-01/12/1 від 01.12.2009р. необхідно відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" зайво сплачений платіжним дорученням від 01.06.2013р. № 3475 судовий збір в сумі 0,20 грн. підлягає поверненню товариству з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка".

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка", м. Київ до приватного підприємства "Макрима", м. Кам'янець-Подільський про стягнення 2344030грн. відшкодування вартості неповернутого орендованого обладнання та 234403 грн. штрафу задовольнити.

Стягнути приватного підприємства "Макрима" (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Розвадовського, буд. 7, кв. 34, код 34725544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" (м. Київ, Подільський район, вул. Електриків, 29-А, код 36336351) - 2344030 грн. (два мільйони триста сорок чотири тисячі тридцять гривень 00 коп.) заставної вартості обладнання, 234403грн. (двісті тридцять чотири тисячі чотириста три гривні 00 коп.) штрафу та 51568,66 грн. (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят вісім гривень 66 коп.) судового збору.

Видати наказ.

У зустрічному позові приватного підприємства "Макрима", м. Кам'янець-Подільський до товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка", м. Київ про визнання недійсним договору оренди обладнання і рекламного інвентарю № 0-01/12/1 від 01.12.2009р. відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" (м. Київ, Подільський район, вул. Електриків, 29-А, код 36336351)з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 0,20 грн. сплачений платіжним дорученням від 01.06.2013р. № 3475.

Повний текст рішення складено 13.12.2013р .

Головуючий суддя І.В. Заярнюк

Суддя С.В.Заверуха

Суддя В.О. Шпак

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу за первісним позовом (м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А).

3 - відповідачу за первісним позовом (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Розвадовського, буд. 7, кв. 34)