Постанова

від 12.12.2013 по справі 812/6575/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2013 року Справа № 812/6575/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Травянко О.В. (протокол зборів учасників від 30.07.2009 № 1)

від відповідача - Адамович І.О. (довіреність 15.07.2013 № 26-«Д»)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології»

до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2013 року №№ 0000452200, 0000462200,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 812/6575/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 липня 2013 року:

- № 0000452200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 20914,00 грн., у тому числі 16731,00 грн. - за основним платежем, 4183,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0000462200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» на 27975,00 грн., у тому числі 24719,00 грн. - за основним платежем, 3256,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 20 червня 2013 року по 27 червня 2013 року головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» (код ЄДРПОУ 35630181) з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2011 року по взаємовідносинам з приватним підприємством Будинок торгівлі «Домінанта» (код ЄДРПОУ 36201416), товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» (код за ЄДРПОУ 37417153).

За результатами перевірки складено акт від 05 липня 2013 року № 6/22-35630181, яким, встановлені порушення:

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, абзацу 4 підпункту 5.3.9, пункту 5.3 статті 5 Закону України від 22 травня 1997 року № 293/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01 липня 2010 року по 31 березня 2011 року на суму 13025,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2010 року - 9070,00 грн., 4 квартал 2010 року - 3955,00 грн.;

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року на суму 11694,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року на 11694,00 грн.;

- пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 № 168/97 «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року на суму 3164,00 грн., у тому числі: за жовтень 2010 року в сумі 3084,00 грн., листопад 2010 року в сумі 80,00 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року на суму 13567,00 грн., у тому числі: за вересень 2011 року в сумі 833,00 грн., жовтень 2011 року в сумі 458,00 грн., листопада 2011 року в сумі 11636,00 грн., грудень 2011 року в сумі 640,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що висновки про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» встановлених норм податкового законодавства щодо оподаткування податком на прибуток, податком на додану вартість та формування податкового кредиту з ПДВ при проведенні господарських операцій з приватним підприємством Будинок торгівлі «Домінанта» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» базуються на тому, що відповідачем було отримано інформацію від ВПМ Слов'яносербської ОДПІ Донецької області (від 30.04.2013 вх. № 8209/7) щодо відкриття кримінального провадження у відношенні гр. ОСОБА_4 за фактом створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб). На підставі чого було зроблено висновок про відсутність реальності господарських операцій у приватного підприємства Будинок торгівлі «Домінанта» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс», і, як наслідок, не можливістю підтвердити реальність господарських операцій зазначених суб'єктів господарювання з товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології». Також підставою для зроблених висновків стало не надання до перевірки товарно-транспортних та інших документів, які б підтверджували факт транспортування та перевезення ТМЦ від постачальників до покупця ДВАТ «Стахановський РМЗ» та документів, які засвідчують якість отриманих ТМЦ.

На підставі акта перевірки Стахановською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 23 липня 2013 року №№ 0000452200, 0000462200, з якими позивач не згодний та вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки були винесені на підставі помилкових та таких, що не відповідають чинному законодавству, висновків.

Щодо порушення вимог законодавства з податку на прибуток. Підставою для висновку податкового органу про заниження податку на прибуток за ІІІ та ІV квартали 2010 року та ІV квартал 2011 року на загальну суму 24719,00 грн. було те, що на думку представників Стахановської ОДПІ позивачем було включено до складу валових витрат вартість товарів, постачання яких не відбулося, господарських операцій між платником податків та його контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, первинні документи, які мають бути оформлені платником податку та знаходитись у нього в розпорядженні, не встановлені, що дало підстави представникам ДПС вважати що задекларовані обсяги нібито проведених операцій не відповідають реальним обставинам, суперечать нормативно-правовим актам. Позивач зазначає, що всі необхідні первинні документи в підтвердження правильності формування валових витрат у вказані періоди надані відповідачу під час перевірки, у тому числі, господарські договори поставки, купівлі-продажу та на виконання робіт, акти здачі-приймання робіт, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, які відповідають чинному законодавству. Товар було оплачено у повному обсязі. Викладене підтверджує, що господарські операції позивача з контрагентами є реальними та оформлені необхідними документами, і тому витрати, понесені позивачем, цілком правомірно були включені до валових витрат відповідних періодів.

Щодо висновку про порушення підприємством вимог підпунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України. Позивач мав господарські взаємовідносини з вказаними підприємствами, купувало у зазначених контрагентів матеріали для цілей використання у власній господарській діяльності, замовляло виконання робіт, сплачувало за придбані матеріали та виконанні роботи грошові кошти з ПДВ та отримувало відповідні податкові накладні. Суми сплаченого ПДВ відносилися до податкового кредиту. Факт наявності податкових накладних підтверджується актом перевірки, порушень підпункту 7.4.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо відсутності підстав для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями, в процесі перевірки не було встановлено і не відображено в акті перевірки, тому на думку позивача, підприємство правомірно включило до податкового кредиту з податку на додану вартість витрати за правочинами з приватним підприємством Будинок торгівлі «Домінанта» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс».

Щодо відсутності товарно-транспортної накладної, яка на думку відповідача, є документом який документально підтверджує реальність здійснення перевезення товару товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» є законодавчо необґрунтованим, а тому незаконним. Відсутність товарно-транспортної накладної на перевезення товару само по собі не свідчить про безтоварність господарської операції з його постачання і не є підставою для не включення витрат з придбання обладнання до складу валових витрат та податкового кредиту, оскільки наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Щодо висновку про неможливість постачання приватним підприємством Будинок торгівлі «Домінанта» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» матеріалів платнику податків позивач зазначив. При укладанні правочину з контрагентами, позивач керувався економічною доцільністю та метою одержати прибуток. Придбання позивачем обладнання за вказаними в акті правочинами відбувалося у межах його статутної діяльності та з метою використання товарно-матеріальних цінностей у подальшій господарській діяльності, що виражається у подальшому продажі його контрагентам КП «Луганськелектротранс» та ЗАТ «Світлотехніка». Результати перевірених правочинів відображені у первинних документах та даних податкового обліку позивача, фактично настали внаслідок відповідних дій позивача з приватним підприємством Будинок торгівлі «Домінанта», товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс», що, в свою чергу, свідчить про реальність господарських операцій, а матеріали, що придбавалися позивачем, використані у власній діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних господарських операцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 15 серпня 2013 року б/н (том 1, арк. справи 96-98). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.

Відповідачем згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 18 червня 2013 року № 17 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» (код ЄДРПОУ 35630181) з питання правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2011 року по взаємовідносинам з приватним підприємством Будинок торгівлі «Домінанта» (код ЄДРПОУ 36201416), товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» (код ЄДРПОУ 37417153), за результатами перевірки складено акт від 05 липня 2013 року № 6/22-35630181. Підставою для проведення перевірки слугувало отримання листа Слов'яносербської ОДПІ Донецької області від 12 квітня 2013 року, згідно якого стало відомо, що ВПМ Слов'яносербської ОДПІ Донецької області отримало постанову Київського районного суду міста Донецька по кримінальній справі № 75-12-05-202 у відношенні ОСОБА_4 обвинуваченої за ч. 2 ст. 205 КК України за фактом створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності (зокрема, приватного підприємства Будинок торгівлі «Домінанта» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс»). В ході відпрацювання суб'єктів господарської діяльності, задіяної у схемі конвертації грошових коштів проведено відбір контрагентів, які мали фінансово-господарські взаємовідносини з вказаними підприємствами, що мають ознаки фіктивності, у тому числі, які знаходяться на податковому обліку в Стахановській ОДПІ, а саме: ТОВ ВКК «Промислові технології» та ТОВ «Дельта Тера Плюс», та ненадання позивачем у повному обсязі пояснень по вказаному вище питанню, у тому числі й документів.

Відповідачем в ході перевірки позивача встановлено неможливість виконання договору між ТОВ ВКК «Промислові технології» та ТОВ «Дельта Тера Плюс», ПП Будинок торгівлі «Домінанта» на постачання товарів, які фактично не поставлялися, та відповідно придбання таких товарів не відбувалося, виходячи з наступного.

Розслідуванням карної справи встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 01 січня 2010 року по березень 2011 року з метою прикриття незаконної діяльності придбала ТОВ «Дельта Тера Плюс», ПП Будинок торгівлі «Домінанта». З пояснень ОСОБА_4 при придбанні підприємств вона не мала наміру займатись фінансово-господарською діяльністю, у зв'язку з тим, що придбала їх для проведення безтоварних операцій з іншими суб'єктами господарської діяльності. По операціям були виписані податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, а також інші первинні бухгалтерські документи, однак фактичних поставок на їх адресу не було.

Київський районний суд м. Донецька 18 грудня 2012 року звільнив ОСОБА_4 звинувачену у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, від інкримінуємої кримінальної відповідальності, припинивши стосовно неї кримінальну справу через застосування до неї Закону України «Про амністію».

Вищенаведене свідчить про те, що ТОВ «Дельта Тера Плюс» та ПП Будинок торгівлі «Домінанта» не виконували операції з придбання, продажу, зберігання, реалізації, проведення товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності наміру у засновника ТОВ «Дельта Тера Плюс» та ПП Будинок торгівлі «Домінанта» ОСОБА_4 займатись фінансово-господарською діяльністю, у зв'язку з тим, що дані підприємства були придбані для проведення безтоварних операцій з іншими суб'єктами господарювання.

На підставі акта перевірки від 05 липня 2013 року № 6/22-35630181 податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 23 липня 2013 року № 0000452200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 20914,00 грн., у тому числі 16731,00 грн. - за основним платежем, 4183,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000462200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» на 27975,00 грн., у тому числі 24719,00 грн. - за основним платежем, 3256,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов від 15 серпня 2013 року б/н.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» (ідентифікаційний код 35630181) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 29 липня 2008 року за № 1 388 107 0002 000491, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 484643 (том 1, арк. справи 15).

На податковому обліку товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» (ідентифікаційний код 35630181) перебуває у Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» (ідентифікаційний код 35630181) зареєстроване платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість 356301812103, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24 січня 2009 року № 100160436 (том 1, арк. справи 14).

У період з 20 червня 2013 року по 27 червня 2013 року відповідно до наказів від 18 червня 2013 року № 17 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та від 19 червня 2013 року № 25 «Про внесення змін до наказу від 18 червня 2013 року № 17», на підставі направлення від 20 червня 2013 року № 000016 згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» (ідентифікаційний код 35630181) з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2011 року по взаємовідносинам з приватним підприємством Будинок торгівлі «Домінанта» (код ЄДРПОУ 36201416), товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» (код за ЄДРПОУ 37417153), за результатами якої складено акт від 05 липня 2013 року № 6/22-35630181 (том 1 арк. справи 16-30, 100, 101, 102).

Актом перевірки від 05 липня 2013 року № 6/22-35630181 встановлено порушення: 1) пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, абзацу 4 підпункту 5.3.9, пункту 5.3 статті 5 Закону України від 22 травня 1997 року № 293/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01 липня 2010 року по 31 березня 2011 року на суму 13025,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2010 року - 9070,00 грн., 4 квартал 2010 року - 3955,00 грн.; 2) підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року на суму 11694,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року на 11694,00 грн.; 3) пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 № 168/97 «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року на суму 3164,00 грн., у тому числі: за жовтень 2010 року в сумі 3084,00 грн., листопад 2010 року в сумі 80,00 грн.; 4) пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року на суму 13567,00 грн., у тому числі: за вересень 2011 року в сумі 833,00 грн., жовтень 2011 року в сумі 458,00 грн., листопада 2011 року в сумі 11636,00 грн., грудень 2011 року в сумі 640,00 грн. (том 1, арк. справи 29 на звороті - 30).

Висновок про заниження товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» податку на прибуток в сумі 24719,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 16731,00 грн. вмотивований безпідставним віднесенням сум до складу валових витрат та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, за правочинами з приватним підприємством Будинок торгівлі «Домінанта» (код ЄДРПОУ 36201416) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс», які не виконували операції з придбання, продажу, зберігання, реалізації, перевезення товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності наміру у власника зазначених підприємств ОСОБА_4 займатися фінансово-господарською діяльністю, у зв'язку з тим, що вказані підприємства були придбані для проведення безтоварних операцій з іншими суб'єктами господарювання, що свідчить про відсутність реальності господарських операцій та господарської діяльності у розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

На підставі акта від 05 липня 2013 року № 6/22-35630181 Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області винесено податкові повідомлення-рішення від 23 липня 2013 року № 0000452200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 20914,00 грн., у тому числі 16731,00 грн. - за основним платежем, 4183,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000462200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» на 27975,00 грн., у тому числі 24719,00 грн. - за основним платежем, 3256,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1, арк. справи 31, 32).

За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2013 року №№ 0000452200, 0000462200 є правомірними та обґрунтованими з огляду на нижчевикладене.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» укладений договір від 01 вересня 2011 року № 17 на виконання останнім робіт з обслуговування прес-форм згідно з дефектним актом (том 1, арк. справи 219-220, 221).

В рамках зазначеного договору між сторонами складені рахунок-фактура від 12 вересня 2011 року № 93, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12 вересня 2011 року № 6 та податкова накладна від 12 вересня 2011 року № 86 (том 1, арк. справи 222, 223, 224). Оплата за надані послуги здійснена 17 листопада 2011 року, про що свідчить банківська виписка за 17 листопада 2011 року (том 1, арк. справи 225).

Також товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» було виписано товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» рахунок-фактуру від 21 листопада 2011 року № 145 на транспортно-експедиційні послуги с. Щасливе Київської області - м. Стаханов Луганської області, на підставі якого виписано податкову накладну від 21 листопада 2011 року № 35 та складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21 листопада 2011 року № ОУ-18 (том 1, арк. справи 226, 227, 228). Договір в письмовій формі на надання транспортно-експедиторських послуг між сторонами не укладався, товарно-транспортна накладна позивачу не надавалась.

01 жовтня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» укладений договір № 22 на купівлю-продаж продукції, що визначається у додатках (специфікаціях, листах, рахунках-фактурах), які є невід'ємною частиною цього договору (том 1, арк. справи 233-234).

В рамках зазначеного договору між сторонами складені видаткові накладні від 22 грудня 2011 року № РН-0000249, від 21 листопада 2011 року № 176, від 16 листопада 2011 року № 175, від 10 листопада 2011 року № 143, від 12 жовтня 2011 року № РН-0000143, рахунки-фактури від 21 листопада 2011 року № 144, від 10 листопада 2011 року № 126, від 12 жовтня 2011 року № СФ-00115, податкові накладні від 22 грудня 2011 року № 40, від 21 листопада 2011 року № 34, від 16 листопада 2011 року № 33, від 10 листопада 2011 року № 32, від 12 жовтня 2011 року № 16 на постачання алюмінієвого сплаву АК9М2, алюмінієвого сплаву АК12, сплаву ЦАМ 4-11, сплаву ЦАМ, проволоки ніхромової ф5 ммН20х80, розподільчого змащувачу СА4076, каністри (том 1, арк. справи 235-239, 241-242, 244-249). Оплату отриманих товарно-матеріальних цінностей здійснено 17 листопада 2011 року та 21 листопада 2011 року, про що свідчать банківські виписки (том 1, арк. справи 240, 243, 250).

01 вересня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» та приватним підприємством Будинок торгівлі «Домінанта» укладений договір № 3-01/09 на постачання продукції: сплавів алюмінієвих, допоміжних матеріалів, що використовуються для виробництва кольорового лиття, та препаратів для лиття в асортименті (том 2, арк. справи 26).

В рамках зазначеного договору між сторонами складені рахунки-фактури від 25 жовтня 2010 року № СФ-0000214, від 24 вересня 2010 року № СФ-0000196, від 07 вересня 2010 року № СФ-0000184, від 07 вересня 2010 року № СФ-0000183, видаткові накладні від 25 жовтня 2010 року № РН-0000208, від 25 жовтня 2010 року № РН-0000207, від 24 вересня 2010 року № РН-0000191, від 07 вересня 2010 року № РН-0000177, від 07 вересня 2010 року № РН-0000176, податкові накладні від 25 жовтня 2010 року № 247, від 25 жовтня 2010 року № 246, від 24 вересня 2010 року № 229, від 07 вересня 2010 року № 213, від 07 вересня 2010 року № 212 на постачання проволоки ніхромової, алюмінієвого сплаву АК12, алюмінієвого сплаву АК9М2 та препаратів для лиття (том 2, арк. справи 4-6, 8-9, 11-13, 16-18, 20-22). Оплату отриманих товарно-матеріальних цінностей здійснено 16 грудня 2010 року, 07 лютого 2011 року, 01 листопада 2010 року, 10 листопада 2010 року, 14 жовтня 2010 року, 11 жовтня 2010 року (том 2, арк. справи 7, 10, 13-а-15, 19, 23-25).

Позивачем вартість товарно-матеріальних цінностей, придбаних у приватного підприємства Будинок торгівлі «Домінанта», включено до валових витрат податкових декларацій з податку на прибуток за 3 та 4 квартал 2010 року в загальній сумі 52099,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 36279,00 грн., 4 квартал 2010 року в сумі 15820,00 грн. Вартість товарно-матеріальних цінностей, придбаних у товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс», включена до складу валових витрат за 4 квартал 2011 року в сумі 50842,00 грн. (том 1, арк. справи 22-23 на звороті, 24 на звороті-26, 199, 203, 206-216).

До складу податкового кредиту по взаємовідносинам з приватним підприємством Будинок торгівлі «Домінанта» включено податок на додану вартість у жовтні 2010 року в сумі 3084,00 грн., у листопаді 2010 року в сумі 80,00 грн. По взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість у вересні 2011 року в сумі 833,00 грн., у жовтні 2011 року в сумі 458,00 грн., у листопаді 2011 року в сумі 11636,00 грн., у грудні 2011 року в сумі 640,00 грн. (том 1, арк. справи 28 - 28 на звороті, 149-150, 154, 158-159, 163, 166-167, 170, 173-175, 178, 181-182, 185, 186-190).

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним до 01 квітня 2011 року) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (пункт 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Валовий доход у відповідності із підпунктами 4.1.1 та 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону та доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Датою збільшення валового доходу у відповідності із підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) у відповідності із підпунктом 11.2.1 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до 01 січня 2011 року визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із пунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із статтею 138 Податкового кодексу України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт 138.4);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (підпункт 138.5).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2012 року, яка набрала законної сили 26 грудня 2012 року, у кримінальній справі № 1/0523/997/2012 по обвинуваченню гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України, останню звільнено від кримінальної відповідальності на підставі пункту «є» статті 1 Закону України від 08 липня 2011 року № 3680-VI «Про амністію» із закриттям кримінальної справи (том 1, арк. справи 126).

Згідно із обвинувальним висновком від 26 жовтня 2012 року по кримінальній справі № 75-12-05-202 та протоколом допиту обвинуваченої ОСОБА_4 від 25 червня 2012 року остання з метою проведення «безтоварних операцій», нібито по наданню послуг, постачанню товарно-матеріальних цінностей підприємствам «реального сектору економіки» лише складала та передавала посадовим особам підприємства первинні бухгалтерські документи, податкові накладні, документи, що підтверджують факт відвантаження або надання послуг. При цьому фактично ніяких робіт чи постачання товарно-матеріальних цінностей, які були зазначені в первинних документах і за які в подальшому були перераховані грошові кошти на підконтрольні ОСОБА_4 розрахункові рахунки приватного підприємства Будинок торгівлі «Домінанта» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс», не надавались та не поставлялись. Відповідно по даним правочинам первинні документи, складені з дотриманням встановлених законодавством України реквізитів, використовувались лише для прикриття незаконної діяльності, а також завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами приватного підприємства Будинок торгівлі «Домінанта» і товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс». В подальшому дані «безтоварні» правочини були відображені при складанні документів податкової звітності вказаних підприємств. Директор товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» ОСОБА_6, що був призначений на посаду ОСОБА_4, фактично не виконував функції директора, не вів ніякої фінансово-господарської діяльності, грошовими коштами на розрахункових рахунках підприємства не розпоряджався, документи бухгалтерського обліку та податкової звітності не складав і не підписував. Протоколом допиту у якості свідка директор товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» ОСОБА_6 пояснив, що до фактичної діяльності зазначеного підприємства він не має відношення. Іншим підприємствам він, як посадова особа товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс», послуги не надавав, товарно-матеріальні цінності не постачав, зареєстрував зазначене підприємство за грошову винагороду і після цього був позбавлений можливості керувати даним підприємством. Підприємство фактично фінансово-господарську діяльність під його керівництвом не вело. Зняття готівкових коштів не провадив, грошовими коштами на розрахункових рахунках підприємства не розпоряджався, первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності не складав, можливості користуватися печаткою підприємства не мав, податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» не формував та до податкового органу не надавав. Жодних довіреностей на чиєсь ім'я не видавав (том 2, арк. справи 72-82, 84-86, 90-91, 112-121).

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» та його контрагентами - приватним підприємством Будинок торгівлі «Домінанта» і товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс», з постачання товару не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Щодо відображення позивачем у податковому обліку транспортно-експедиційних послуг від товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Тера Плюс» на підставі рахунку-фактури від 21 листопада 2011 року № 145, податкової накладної від 21 листопада 2011 року № 35 та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21 листопада 2011 року № ОУ-18 без укладання договору у письмовій формі та за відсутності товарно-транспортних документів, суд зазначає таке.

Статтями 929, 930 Цивільного кодексу України та статтею 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» регламентовано, що договір транспортного експедирування, за яким одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, укладається у письмовій формі. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 12 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 17 грудня 2013 року, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Промислові технології» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2013 року №№ 0000452200, 0000462200 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 17 грудня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська