Постанова

від 17.12.2013 по справі 5027/885/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 5027/885/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 (дов. від 09.12.13р.)

від відповідача ОСОБА_3 (дов. від 05.06.12р.)

від третіх осіб Рожнов О.М. (дов. № 3 від 04.01.13р.), Юзьків М.І. (дов. від 05.06.13р.)

розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.13р.

у справі № 5027/885/2012 (господарського суду Чернівецької області)

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Чернівці

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, с. Топорівці Чернівецької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : 1) ТОВ "Граніт 2000", с. Іспас Чернівецької області; 2) Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, м. Чернівці

про заборону у вчиненні певних дій

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6., с. Топорівці Чернівецької області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Чернівці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Чернівецької міської ради, м. Чернівці

про встановлення земельного сервітуту

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 05.04.13р. у справі № 5027/885/2012 (суддя Скрипничук І.В.) у первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 право користування чужою земельною ділянкою - постійний безоплатний сервітут відносно земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:38:002:0040 загальною площею 0,2330 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, із правом проходу та проїзду транспортними засобами по наявному шляху, площею 39,10 м 2 згідно плану меж земельного сервітуту, до сусідньої земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:38:002:0031 за адресою: АДРЕСА_2, яка належить йому на праві власності.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.13р. (головуючий Давид Л.Л., судді Данко Л.С., Юрченко Я.О.) вказане рішення скасовано, первісний позов задоволено частково, заборонено транспортним засобам фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, а також будь - яким іншим транспортним засобам, які виїжджають із належної йому на праві приватної власності земельної ділянки по АДРЕСА_2 здійснювати проїзд земельною ділянкою площею 0,0006 га (або 0,2330 га) по АДРЕСА_1, що знаходиться в оренді фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на підставі договору оренди № 5976 від 13.07.09р., в решті вимог первісного позову - відмовлено; у задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить постанову від 09.07.13р. скасувати в частині задоволених вимог за первісним позовом та відмови у задоволенні зустрічного, рішення від 05.04.13р. залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 98, 100 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 256, 257, ч. 1 ст. 261, ч. 7 ст. 319, ст.ст. 401-404 ЦК України, ст.ст. 32, 34, 43 ГПК України.

Згідно розпорядження Секретаря четвертої судової палати від 09.12.13р. № 05-05/1764 розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя -Малетич М.М., судді Мамонтова О.М., Круглікова К.С.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено.

За договором купівлі-продажу від 03.02.07р. відповідач придбав незавершене будівництво - мийку автомобілів літ. Е, відсотком готовності 65%, за адресою: АДРЕСА_3 Для обслуговування цього майна, на підставі рішення № 480 від 27.12.07р. ПП ОСОБА_6 та міською радою був укладений договір оренди землі № 4621 від 21.03.08р.

26.05.09р. Чернівецькою міською радою прийнято рішення № 363/10 про оформлення права власності ОСОБА_6 на будівлю мийки літ. Е загальною площею 390,50 м 2 , огороджу № 1-4 по АДРЕСА_3 у зв'язку із введенням в експлуатацію та присвоєно вказаним спорудам поштову адресу: АДРЕСА_2 Право власності відповідача на вказане майно підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28.05.09р. (а.с. 72 т. 1).

13.07.09р. між Чернівецькою міською радою (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_7 Георгієвною укладено договір оренди землі № 5976, зареєстрований 06.10.09р. у Чернівецькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" за № 040982200171, за умовами якого орендодавець на підставі рішення ради № 969 від 25.06.09р. надав, а орендар - прийняв в строкове на 49 років (до 13.07.58р.) платне користування земельну ділянку площею 0,2330 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлових будівель (виробничого призначення).

02.10.09р. Чернівецькою міською радою (Продавець) та підприємцем ОСОБА_6 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 02.10.09р. нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 2485, яким продавець на підставі рішення міської ради від 16.07.09р. № 1010 продав покупцю земельну ділянку площею 0,0735 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування мийки автомобілів. Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом серії ЯИ № 233415 від 22.01.10р. (а.с. 79 т.1), в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - 1.11.1-автотехобслуговуваня (для обслуговування мийки автомобілів).

22.11.12р. фізична особа - підприємець ОСОБА_7 звернулася з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про визнання відсутності у відповідача прав на проїзд автотранспорту через орендовану земельну ділянку, шляхом визнання такого проїзду незаконним та заборону транспортним засобам відповідача, а також будь-яким іншим транспортним засобам, які виїжджають із належної відповідачу на праві приватної власності земельної ділянки по АДРЕСА_2 здійснювати проїзд земельною ділянкою 0,0006 га (або 0,2330 га) по АДРЕСА_1.

Ухвалою від 28.11.12р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено ТОВ "Граніт 2000" і Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.

12.12.12р. відповідач подав зустрічний позов про визнання права користування чужою земельною ділянкою - постійного безоплатного сервітуту відносно земельної ділянки загальною площею 0,2330 га, цільове призначення - для обслуговування нежитлових будівель виробничого призначення, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 із правом проходу та правом проїзду на транспортних засобах по наявному шляху площею 39,10 м 2 згідно плану меж земельного сервітуту до сусідньої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, яка належить йому на праві власності.

Ухвалою від 28.01.13р. призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту. За висновком судової будівельно-технічної експертизи № 282 від 19.02.13р. (а.с. 141-146 т. 2) встановлено: якщо на пункті ТО обслуговуються 2 автомобіля, виїзд першого автомобіля по наявному заїзду неможливий; існуючий виїзд надає можливість маневру для вантажних машин. Виїзд із земельної ділянки площею 0,0735 га, розташованої в м. Чернівці по АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_6 через суміжну земельну ділянку площею 0,1489 га по АДРЕСА_4, яка також належить останньому, можливий для легкових автомобілів особливо малого, малого та середнього класу за умов відсутності бетонного кільця діаметром 1100 мм, встановленого над колодязем (водозабірна споруда на земельній ділянці 0,0735 га, призначена для господарського та виробничого водопостачання, глибиною 9,1 м). Для мікроавтобусів та вантажних машин виїзд із земельної ділянки площею 0,0735 га через суміжну ділянку площею 0,1489 га неможливий внаслідок невідповідності мінімальних зовнішніх габаритних радіусів існуючої відстані від будівлі до огорожі 6,7 м.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 05.04.13р. у справі № 5027/885/2012 у первісному позові відмовлено, зустрічний - задоволено "з метою неускладнення виробничого процесу та господарської діяльності відповідача, оскільки невстановлення земельного сервітуту для виїзду з автомийки позбавить відповідача права використовувати та обслуговувати належне йому майно."

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.13р. вказане рішення скасовано, первісний позов задоволено в частині заборони транспортним засобам відповідача та будь-яким іншим транспортним засобам здійснювати проїзд земельною ділянкою площею 0,0006 га (або 0,2330 га) по АДРЕСА_1, в іншій частині первісного позову - відмовлено; у зустрічному позові - відмовлено. Постанова мотивована тим, що запропонований відповідачем спосіб проїзду по території позивача не єдиний і небезальтернативний.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (ч. 1 і 3 ст. 98 ЗК України).

Види права земельного сервітуту визначені ст. 99 ЗК України, зокрема, власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (пункти а) і б) даної норми).

Згідно ч. 1 ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч. 1 і 3 ст. 402 ЦК України та ч. 1 ст. 100 ЗК України).

За приписами ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, що на належній відповідачу за державним актом про право власності на землю серії ЯИ № 233415 земельній ділянці площею 0,0735 га, за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться його автомийка на 2 пости; частина дороги (39,10 м 2 ), по якій здійснюється виїзд із автомийки і яка раніше перебувала в загальному користуванні була передана позивачу Чернівецькою міською радою в складі земельної ділянки загальною площею 0,2330 га по АДРЕСА_1 за договором оренди землі від 13.07.09р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що існує можливість створення альтернативного шляху для виїзду автомобілів через суміжну земельну ділянку відповідача, розташовану за адресою: АДРЕСА_4. Відтак, на думку колегії, суд апеляційної інстанції обгрунтовано відмовив у зустрічному позові про укладення сервітуту. Проте, не зазначив підстав, з яких він частково задовольнив вимоги первісного позову, постанова містить лише посилання на твердження позивача про спричинення в майбутньому перешкод для проїзду і розвороту великогабаритного транспорту, який використовується при здійсненні нею господарської діяльності та унеможливить використання земельної ділянки.

Керуючись ст. ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 задовольнити частково.

Пункт 2 постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.13р. у справі № 5027/885/2012 змінити, викласти в наступній редакції:

Рішення господарського суду Чернівецької області від 05.04.13р. у справі № 5027/885/2012 скасувати.

У первісному позові відмовити повністю.

В решті - постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.13р. у справі № 5027/885/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова