Постанова

від 18.12.2013 по справі 910/9627/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 910/9627/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. Жукової Л.В. розглянувши касаційну скаргу Адвокатського об'єднання "КСК Партнери" на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 09.07.2013 Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 у справі№ 910/9627/13 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" доАдвокатського об'єднання "КСК Партнери" простягнення 124255,00 грн. та розірвання договору за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Іванченко О.В. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського об'єднання "КСК Партнери" про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 124 255,00 грн. та розірвання договору про надання правових послуг №13/77-12 від 08.08.2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 у справі №910/9627/13, позовні вимоги задоволено, стягнуто з АО "КСК Партнери" на користь ТОВ "Донбас Плюс" 124 255,00 грн. - основного боргу, 3 632,10 грн. - судового збору; розірвано договір про надання правових послуг №13/77-12 від 08.08.2012 між ТОВ "Донбас Плюс" та АО "КСК Партнери".

Ухвалені рішення мотивовані тим, що відповідачем не було доведено належним чином виконання умов вищезазначеного договору щодо повернення боргу з боржників позивача, що є істотним порушенням умов договору і підставою для розірвання договору на вимогу позивача у порядку ст. 651 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 у справі №910/9627/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 08.08.2012 між ТОВ "Донбас Плюс" та АО "КСК Партнери" укладено договір про надання правових послуг №13/77-12, згідно умов якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе обов'язки по вжиттю заходів правового характеру, спрямованих на стягнення (повернення) боргу з боржників позивача - ПП "Діоніс" та ТОВ "Донпроммаш" в загальній сумі 6 796 922,00 грн..

За умовами п. 2.1. договору послуги надаються позивачу шляхом проведення необхідних заходів правового характеру щодо виконання п. 1.1. цього Договору.

За умовами додаткової угоди №1 від 09.08.2012 до договору сторонами встановлено, що за послуги, визначені п. 1.1. договору, позивач сплачує відповідачу винагороду у розмірі 15% від суми стягнення боргу. Оплата проводиться протягом 3-х днів з моменту надходження коштів від боржника на рахунок позивача або в інший спосіб погашення боргу (передача векселя, нерухомого майна, товарів і т.п.). У випадку погашення боргу частинами, оплата проводиться у відсотковому еквіваленті протягом 3-х днів після кожного надходження коштів від боржника на рахунок позивача. За надання послуг, проведення необхідних заходів передбачених цим Договором, сплачується передплата в розмірі 2% суми основного боргу. Оплата проводиться протягом 3-х днів з моменту підписання Договору у безготівковій формі на розрахунковий рахунок відповідача, визначений у Договорі на підставі рахунка-фактури. Сума передплати включається до суми оплати послуг, визначеної цією Угодою.

На виконання Додаткової угоди №1 від 09.08.2012 відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000001 від 14.08.2012 на проведення попередньої оплати за юридичні послуги на суму 124 255,00 грн., яку позивач платіжним дорученням №544 від 15.08.2012 перерахував на рахунок відповідача.

14.02.2013 позивач звернувся до відповідача з Претензією №411, в якій вимагав повернути сплачені позивачем кошти у якості переплати в розмірі 124 255,00 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань станом на 13.02.2013 та повідомив про намір розірвати договір, тому у строк визначений п. 3 ст. 188 ГК України просив повідомити про результати розгляду даної пропозиції розірвати договір за взаємною згодою. Зазначену претензію відповідачем отримано 18.02.2013.

Не отримавши відповіді від відповідача, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права, обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання правових послуг №13/77-12 від 08.08.2012, а саме: невживанням оплачених позивачем заходів правового характеру, спрямованих на стягнення боргу з боржників позивача - ПП "Діоніс" та ТОВ "Донпроммаш" в загальній сумі 6 796 922,00 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. (стаття 905 ЦК України).

Як вбачається з умов Договору, початок виконання послуг визначається з моменту набрання цим Договором чинності. Завершення визначається моментом підписання акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). За умов настання обставин, передбачених у п. 2.2. Договору, відповідач вважається таким, що повністю виконав свої обов'язки перед позивачем. (п. п. 2.2., 2.3. Договору).

Згідно з п. 1.3. та п. 3.2. Договору позивач зобов'язується надавати відповідачу за його вказівкою необхідні документи та інформацію необхідну для забезпечення належного виконання обов'язків відповідача. Позивач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі забезпечити оплату послуг відповідача на умовах, визначених у цьому Договорі або додатках до нього на підставі рахунків-фактур.

За послуги, визначені п. 1.1. цього Договору позивач сплачує відповідачу винагороду за домовленістю сторін, що визначається додатковою угодою до Договору. (п. 4.1. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. (п. 6.1. Договору).

Позивач виконав свої зобов'язання за Договором, зокрема, перерахував відповідачу грошові кошти, в якості попередньої оплати, в розмірі 124 255,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками господарських судів, що листи про надання інформації за вих. №30/13; №31/13; №32/13; №33/13 від 08.07.2013, які були направлені відповідачем до ВДВС Куйбишевського РУЮ в м. Донецьку та Ворошилівського РУЮ в м. Донецьку, позивачу та боржникам позивача - ПП "Діоніс" та ТОВ "Донпроммаш", не можна вважати належними доказами на підтвердження виконання відповідачем зобов'язань за вищезазначеним договором тому, що вони були надіслані після порушення провадження у справі та за день до прийняття місцевим господарським судом рішення по суті.

Крім того, колегія суддів погоджується з неприйняттям до уваги судом апеляційної інстанції листів від 03.09.2012 №38/12 (повідомлення про початок виконання зобов'язань), від 22.11.2012 №55/12 (прохання про проведення наради), від 13.12.2012 №59/12 (повторне прохання про проведення зустрічі), від 08.01.2013 №8 (звернення до позивача про досудове врегулювання та претензія на суму 1 019 538,30 грн.) та листа позивача про проведення зустрічі від 05.02.2013, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх доводів, з огляду на те, що вони до суду першої інстанції не подавалися, і відповідач не обґрунтував неможливість подання цих доказів до суду першої інстанції, з причин, що не залежали від нього в порядку приписів ст.101 ГПК України.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки, невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо повернення боргу з боржників позивача, для господарської діяльності позивача мало суттєве значення, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що це є істотним порушенням стороною (відповідачем) умов договору і відповідно підставою для розірвання договору на вимогу позивача (замовника).

Також колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, залишаючи без задоволення клопотання відповідача про витребування у позивача додаткових доказів дійшли вірного та обґрунтованого висновку, оскільки заявлене клопотання базується лише на припущеннях останнього, а також, з огляду на те, що предметом даного спору є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, а не співпраця позивача з іншими суб'єктами господарської діяльності.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 у справі №910/9627/13, ухвалених з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

1.Касаційну скаргу Адвокатського об'єднання "КСК Партнери" залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 у справі №910/9627/13 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

Л.В. Жукова