Постанова

від 11.12.2013 по справі 801/5041/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/5041/13-а

11.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 21.06.13 у справі № 801/5041/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ" (вул. Гайнутдінова, 13, кв. 14,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Курортна, 57,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 29.04.2013 року № 0000712200, № 000722200, № 0000732200.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34415656, юридична адреса: АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, 57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ" (код ЄДРПОУ 36558756, юридична адреса: 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Гайнутдінова, буд. 13, кв. 14) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного розгляду справи була здійснена заміна відповідача - Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на належного відповідача - Сакську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів АР Крим.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що з 21.03.2013 по 27.03.2013 Сакською ОДПІ АР Крим ДПС проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "ВСК Геос" (код ЕДРПОУ 36756148) за IV квартал 2010 року та ТОВ "Ферріт-Д" (код ЄДРПОУ 36441206) за IV квартал 2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 10 квітня 2013 року № 253/22-00/36558756 (а.с.19-33), яким виявлені порушення:

- ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ" з ТОВ "ВСК Геос", код ЄДРПОУ 36756148 та ТОВ "Ферріт-Д" код ЕДРПОУ 36441206;

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 185.1 ст. 185 Розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, встановлено заниження податку на додану вартість до сплати на суму 330 484,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "ВСК Геос", код ЄДРПОУ 36756148 та ТОВ "Ферріт-Д" код ЄДРПОУ 36441206, завищення від'ємного значення ПДВ у сумі 8 998,00 грн., у тому числі: за листопад 2010 року 1 605,00 та за грудень 2010 року 7 393,00 грн.;

- ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР та пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 374 578,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "ВСК Геос", код ЄДРПОУ 36756148 та ТОВ "Ферріт-Д", код ЄДРПОУ 36441206;

- встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунку з ТОВ "ВСК Геос", код ЄДРПОУ 36756148 та ТОВ "Ферріт-Д", код ЄДРПОУ 36441206 за ІV квартал 2010 року та ІV квартал 2012 року;

- не підтверджено реальність проведених господарських операцій з ТОВ "ВСК Геос", код ЄДРПОУ 36756148 та ТОВ "Ферріт-Д", код ЄДРПОУ 36441206 за ІV квартал 2010 року та ІV квартал 2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 29 квітня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000712200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств загальною сумою 561 867,00 грн., з яких 187 289,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000722200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) загальною сумою 495 726,00 грн., з яких 165 242 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000732200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 8 998,00 грн.

Відповідачем зазначено, що взаємовідносини платника податків з його контрагентами, за рахунок яких скореговані зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та сформовано податковий кредит, мали нікчемний характер, не створюючи юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, оскільки контрагенти ТОВ "ВСК Геос" та ТОВ "Ферріт-Д" здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, за відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам покупцям, за відсутності підтвердження реальності проведених господарських операцій з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Перевіркою повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "ВСК Геос" та ТОВ "Ферріт-Д" встановлено його завищення від'ємного значення ПДВ у сумі 8 998,00 грн., внаслідок заниження податку на додану вартість до сплати на суму 330 484,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

При вирішенні цієї справи суд керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Зі змісту підпункту 1.32 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" вбачається, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (IV квартал 2010 року), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як встановлено абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Вищезазначені норми узгоджуються з нормами Податкового кодексу України.

Так, п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

П. 138.2 ст. 138 ПКУ встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

З аналізу норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України вбачається, що до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Згідно з пп. "б" п. 185.1 ст. 185 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Приписами п. 187.1 ст. 187 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 ПКУ).

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено пп. 14.1.179 п. 14.1 ст.14 ПКУ.

Під податковим кредитом, у відповідності до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, слід розуміти суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 ПКУ, виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені(нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п.198.4 ст. 198 ПКУ).

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПКУ ).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПКУ виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Судом встановлено, що спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані позивачем за взаємовідносинами з ТОВ "ВСК Геос" (код ЄДРПОУ 36756148) та ТОВ "Ферріт-Д", що мали місце у 4 кварталі 2010 року (листопад-грудень 2010 року), та у 4 кварталі 2012 року, на підставі договору від 30.11.2010 № 030/11/10 та договору від 03.05.2012 № 98А.

30.11.2010 № 030/11/10 між ТОВ "ВСК Геос" та ТОВ "УКРНАФТАГАЗРЕМОНТ" укладений договір, предметом якого є придбання товару за кількістю та переліком, визначеним видатковими накладними (а.с.148-149), останнім, відповідно до видаткової накладної від 0312.2010 № ГС 031218 придбано цемент, муфту, канат стальний, колодки гальмівні на загальну суму 221089,98 грн., у тому числі ПДВ сумою 36848,33 грн. (а.с.150). На виконання умов договору з придбання товарів, відповідно до видаткової накладної, ТОВ "ВСК Геос" видано податкову накладну від 03.12.2010 № 031218 загальною сумою 221089,98 грн., з яких ПДВ складає 36 848,33 грн. (а.с.151). Відповідно до платіжного доручення від 19.01.2011 № 05 загальною сумою 221089,98 грн., з яких ПДВ складає 36848,33 грн. (а.с.152), ТОВ "УКРНАФТАГАЗРЕМОНТ" перераховано на рахунок ТОВ "ВСК Геос" грошові кошти, що підтверджується випискою з особового банківського рахунку ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ" (а.с.153).

Придбання названого товару, як вбачається з договору підряду від 04 жовтня 2010 року № 10-22 КРС, укладеного між ТОВ "Укргазвидобуток" та ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ", викликано господарськими зобов'язаннями взятими на себе останнім як підрядником, оскільки його предметом є виконання капітального ремонту свердловини № 22 Островерхівського ГКР на свій ризик та своїми силами підрядника, внаслідок чого Замовник - ТОВ "Укргазвидуботок" зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх (а.с.158-163). Про виконання взятих на себе зобов'язань свідчать також план-графік попередньої оплати виконання робіт по капітальному ремонту свердловини № 22 Островерхівського ГКР, акти прийомки виконаних робіт, податкова накладна на демонтаж обладнання після капремонту свердловини № 22 Островерхівського ГКР, дефектний акт, розрахунок встановлення нафто-цементного мосту (а.с.154-157, 164-169).

Зі змісту договору оренди № 98А, укладеного 03 травня 2012 року між ТОВ "Ферріт-Д", що є орендодавцем, та ТОВ "УКРНАФТАГАЗВИДУБОТОК", що є орендарем (а.с.54-56), вбачається що орендар взяв в строкове платне користування труби бурильні за характеристикою, у кількості, одиницях виміру та вартості майна, що визначено у Специфікації, яка є додатком № 1 до договору (а.с.57). За актом приймання-передачі майна в оренду до Договору від 03 травня 2012 року № 98А ТОВ "УКРНАФТАГАЗВИДУБОТОК" отримано труби бурильні 2 3/8'' (60.30х7.11) мм G-105 EU R-2 API 5D замок NC26 різьба зліва у кількості 294 штуки, кількістю 2705,0 метрів. Транспортування отриманого в оренду майна відбувалось автотранспортом ФОП ОСОБА_3, відповідно до укладених між ТОВ "УКРНАФТАГАЗРЕМОНТ" та ФОП ОСОБА_3 договорів про наймання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 04.05.2012 № 1040512, від 15.11.2012 № 1151113 (а.с.63,75), про виконання яких свідчать товарно-транспортні накладні (а.с.59-60), рахунки від 04.05.2012 № 04/05-1, від 15.11.2012 № 15/11-1 (а.с.61,73), акти виконання транспортно-експедиційних робіт від 05.05.2012 до договору № 1040512 від 04.05.2012, від 15.11.2012 до договору № 1151113 від 15.11.2012 (а.с.61,73), платіжні доручення від 21.03.2013 № 145, № 146.

Згідно рахунку від 15.11.2012 № 151198А (а.с.64), акту приймання-передачі майна в оренду до Договору оренди від 03 травня 2012 року № 98А від 15.11.2012 № 2 (а.с.65), ТОВ "Ферріт-Д" виставлено ТОВ "УКРНАФТАГАЗРЕМОНТ" податкову накладну від 15.11.2012 № 156 з оплати орендної плати труби бурильної загальною сумою 813 415,14 грн., з яких ПДВ складає 135 569,19 грн. Оплата послуг за вказаною податковою накладною ТОВ "УКРНАФТАГАЗРЕМОНТ", як орендодавцем, здійснена відповідно до платіжних доручень від 26.11.2012 № 522 сумою 97 610,00 грн., з яких ПДВ складає 16 268,33 грн.; від 05.12.2012 № 544 сумою 100 000,00 грн., з яких ПДВ складає 16 666,67 грн.; від 10.12.2012 № 547 сумою 300 000,00 грн., з яких ПДВ складає 50 000,00 грн.; від 11.12.2012 № 552 сумою 315 805,14 грн., з яких ПДВ складає 52 634,19 грн. Загальний розмір ПДВ по взаємовідносинах ТОВ "УКРНАФТАГАЗРЕМОНТ" з ТОВ "Ферріт-Д" складає 135 569,19 грн.

Технічним звітом № 0001 Т/Б-2012, здійсненим ПрАТ "Прометей" на замовлення ТОВ "УКРНАФТАГАЗРЕМОНТ", відповідно до укладеного договору про надання послуг від 15.11.2012 № ТО-15/1 (а.с.82), в результаті неруйнівного контролю візуально-оптичного та ультразвукової товщинометрії, проведених фахівцями лабораторії технічної діагностики, з урахуванням вимог нормативно-технічної документації, встановлено, що частина труби бурильної 2 3/8'' 60.30х7.11) мм G-105 EU R-2 API 5D замок NC26 різьба зліва довжиною 1 509,00 м не придатна до подальшої експлуатації. Такі висновки звіту підтверджуються протоколом випробувань № Т/Б1-11-2012 від 19.11.2012 та протоколом випробувань № Т/Б2-11-2012 від 19.11.2012.

На підтвердження виконання умов договору про надання послуг від 15.11.2012 № ТО-15/1 сторонами підписано акт № Пр-0000208 від 27.11.2012 здачі приймання робіт (надання послуг). Відповідно до отриманих від ПрАТ "Прометей" рахунку фактури № Пр-0000128 від 27.11.2012, податкової накладної від 27.11.2012 № 28 загальною сумою 4 269,07 грн., з яких ПДВ складає 711,51 грн., ТОВ "УКРНАФТАГАЗРЕМОНТ" платіжним дорученням від 11.12.2012 № 551 перераховано на рахунок ПрАТ "Прометей" 4 269,07 грн., з яких ПДВ складає 711,51 грн.

Згідно рахунку від 19.11.2012 № 191198А (а.с.76), акту приймання-передачі майна в оренду до Договору оренди від 03 травня 2012 року № 98А від 19.11.2012 № 3 (а.с.77), ТОВ "Ферріт-Д" виставлено ТОВ "УКРНАФТАГАЗРЕМОНТ" податкову накладну від 19.11.2012 № 179 з відшкодування вартості труби бурильної внаслідок її пошкодження на загальну суму 679 800,00 грн., з яких ПДВ складає 113 300,02 грн..

На підтвердження виконання умов договору від 03.05.2012 № 98А, зокрема пп. 4.1.4 п. 4 та пп. 7.5 п. 7, за якими орендар повинен відшкодувати вартість майна визначену у Специфікації до договору, ТОВ "УКРНАФТАГАЗРЕМОНТ", як орендодавцем, внаслідок пошкодження бурильної труби, відшкодовано на рахунок ТОВ "Ферріт-Д" 679 800,10 грн., про що свідчать платіжні доручення від 03.12.2012 № 535 сумою 81 576,00 грн., з яких ПДВ складає 13 596,00 грн.; від 17.12.2012 № 565 сумою 300 000,00 грн., з яких ПДВ складає 50 000,00 грн.; від 25.12.2012 № 573 сумою 298 224,10 грн., з яких ПДВ складає 49 704,02 грн. (а.с.79-81).

З дослідженого судом договором підряду на виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 6 Ульянівського НГКР від 17 лютого 2012 року, за яким ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ", як підрядник, взяв на себе відповідні зобов'язання, встановлено проведення капітального ремонту свердловини, про що свідчать акт від 28 квітня 2012 року та акт від 12 жовтня 2012 року, відповідно до змісту якого виявлено, що під час проведення робіт (СПО, фрезерування, ловильні роботи) по вилученню "прихоплених" НКТ діаметром 73 в кількості 150,43 м (14 шт.), на свердловині № 6 Ульянівського НГКР використовувались бурильні труби діаметром 2 3/8'' (60.3х7.11) марки G-105 EU R-2 API 5D замок NC26 різьба зліва в кількості 294 шт. (2705 м). Під час проведення робіт було проведено 1213 СПО і 230 годин механічного фрезерування.

З матеріалів справи вбачається, що у ході виконання договорів складені видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт (послуг), довідки про договірну вартість надання послуг, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери по рахунку 631 з відображенням операцій з зазначеними контрагентами.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КАС України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 року по справі було призначено судово-економічну експертизу на розгляд якої були винесені такі питання:

1) Чи підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ" та ТОВ "ВСК Геос" (код ЄДРПОУ 36756148) за IV квартал 2010 року та ТОВ "Ферріт-Д" (код ЄДРПОУ 36441206) за IV квартал 2012 року, про які зазначено в Акті перевірки від 10.04.2013р. №253/22.00/36558756?

2) Чи призвели господарські операції між ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ" та ТОВ "ВСК Геос" (код ЄДРПОУ 36756148) за IV квартал 2010 року та ТОВ "Ферріт-Д" (код ЄДРПОУ 36441206) за IV квартал 2012 року, про які зазначено в Акті перевірки від 10.04.2013р. №253/22.00/36558756, до реальних змін майнового стану ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ"?

3) Чи підтверджуються документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ" висновки за Актом перевірки від 10.04.2013р. №253/22.00/36558756 стосовно заниження податку на прибуток на загальну суму 374578грн.?

4) Чи підтверджуються документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ" висновки за Актом перевірки від 10.04.2013р. №253/22.00/36558756 стосовно завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 8998грн.?

5) Чи підтверджуються документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ" висновки за Актом перевірки від 10.04.2013р. №253/22.00/36558756 стосовно заниження податку на додану вартість на загальну суму 330484грн.?

6) Чи вірно розраховано суму штрафних (фінансових) санкцій у податкових повідомленнях - рішеннях Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби: №0000722200 від 29 квітня 2013 року та №0000712200 від 29 квітня 2013 року?

За результатами експертного дослідження (Висновок № 277/13 від 25.11.2013), судовим експертом було встановлене наступне:

1. Фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ» та ТОВ «ВСК Геос» (код ЄДРПОУ 36756148) за IV квартал 2010 року та ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за IV квартал 2012 року, про які зазначено в Акті перевірки від 10.04.2013р. №253/22.00/36558756, підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ».

2. Господарські операції між ТОВ «УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ» та ТОВ «ВСК Геос» (код ЄДРПОУ 36756148) за IV квартал 2010 року та ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за IV квартал 2012 року, про які зазначено в Акті перевірки від 10.04.2013р. №253/22.00/36558756, призвели до реальних змін майнового стану ТОВ «УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ».

3. Висновки за Актом перевірки від 10.04.2013р. №253/22.00/36558756 стосовно заниження податку на прибуток на загальну суму 374578грн. не підтверджуються документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ».

4. Висновки за Актом перевірки від 10.04.2013р. № 253/22.00/36558756 стосовно завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість 8998грн. не підтверджуються документами бухгалтерського та податково, обліку ТОВ «УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ».

5. Висновки за Актом перевірки від 10.04.2013р. №253/22.00/36558756 стосовно заниження податку на додану вартість на загальну суму 330484грн. не підтверджуються документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ».

6. Суму штрафних (фінансових) санкцій у податкових повідомленнях - рішеннях Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби: № 0000722200 від 29 квітня 2013 року; №0000712200 від 29 квітня 2013 року розраховано невірно.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками експерта, викладеними у Висновку № 277/13 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 801/5041/13-а від 25.11.203 року, як з такими, що підтверджуються матеріалами справи та обґрунтовані у повному обсязі.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність висновків відповідача щодо збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 374 578 грн., збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 330 484 грн., зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість сумою 8 998 грн.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті від 10 квітня 2013 року № 253/22-00/36558756 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 29.04.2013 року № 0000712200, № 000722200, № 0000732200.

Проте, судова колегія вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом першої інстанції помилково зазначено у абзаці третьому резолютивної частини оскаржуваної постанови щодо стягнення судових витрат на користь позивача з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача, у зв'язку з тим, що відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.13 у справі № 801/5041/13-а змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗРЕМОНТ" (код ЄДРПОУ 36558756, юридична адреса: 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Гайнутдінова, буд. 13, кв. 14) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок."

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.13 у справі № 801/5041/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва