Постанова

від 17.12.2013 по справі 904/867/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 904/867/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А.- головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С. - доповідача,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2013 року у справі№ 904/867/13-г господарського судуДніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "А-Холдинг" доПублічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" про визнання недійсним протоколу засідання спостережної ради товариства від 12.12.2007 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" про визнання недійсним рішення спостережної ради товариства, оформленого протоколом засідання від 12.12.2007 за участю представників: від позивача: Даценко К.І., від третьої особи: Бальчос П.В., від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року ТОВ "А-Холдинг" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" про визнання недійсним протоколу засідання спостережної ради ВАТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" від 12.12.2007.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спостережна рада прийняла рішення з питань, які не віднесено до її компетенції, що є порушенням приписів ст.ст. 92, 97, 98, 99, 159, 160, 161 ЦК України та положень статуту відповідача щодо компетенції його органів управління. Позивач зазначає, що прийняті спостережною радою всупереч вимогам закону та статуту відповідача рішення порушують його права як акціонера, а тому зазначений вище протокол спостережної ради підлягає визнанню недійсним.

У лютому 2013 року до суду із позовом звернувся ОСОБА_4 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ПАТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" про визнання недійсним рішення спостережної ради ВАТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", оформленого протоколом засідання від 12.12.2007.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 посилався на те, що засідання спостережної ради відповідача від 12.12.2007 проведено з порушенням порядку скликання та проведення засідання, а саме з порушенням вимог п.п. 4.5-4.8 Положення про спостережну раду відповідача, оскільки ОСОБА_4 не повідомлено про проведення засідання та його порядок денний, у зв'язку з чим ОСОБА_4 був позбавлений можливості прийняти участь у засіданні спостереженої ради та прийнятті нею рішень. ОСОБА_4, як і позивач у справі, вважає, що спостережною радою відповідача 12.12.2007 прийнято рішення з питань, які не віднесено до її компетенції ні законом, ні статутом відповідача. Прийняте спостережною радою рішення порушує права ОСОБА_4, пов'язані з участю в товаристві, що є підставою для визнання недійсним оспорюваного рішення спостережної ради.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 у справі №904/867/13-г (суддя Коваль Л.А) в позові ТОВ "А-Холдинг" відмовлено повністю. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 задоволено повністю. Визнано недійсним рішення спостережної ради ВАТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", оформлене протоколом від 12.12.2007.

Суд виходив з того, що рішення спостережної ради товариства, оформлене протоколом від 12.12.2007, прийнято з порушенням вимог законодавства, статуту товариства та Положення про спостережну раду товариства щодо компетенції органу товариства, та порушує права та законні інтереси ОСОБА_4 як акціонера, пов'язані з участю в управлінні товариством, обсягом його майнових прав, зумовлених діяльністю товариства.

До того ж, у зв'язку з не доведенням ТОВ "А-Холдинг" у встановленому порядку тих обставин, що останній є акціонером відповідача та був таким станом на 12.12.2007, суд не знайшов підстав вважати що спірним рішенням порушено його права.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 (судді: Павловський П.П. - головуючий, Науменко І.М., Кузнецов В.О.) рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4, скасовано, в позові третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.

Постанову мотивовано, зокрема, тим, що рішення спостережної ради не порушує прав акціонерів.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції ОСОБА_4 звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Скаржник зазначає, що під час прийняття оспорюваного рішення спостережною радою порушено права ОСОБА_4 як акціонера. Спостережна рада не мала повноважень на прийняття вказаного рішення.

Зі змісту касаційної скарги та пояснень на касаційну скаргу вбачається, що скаржник не погоджується з постановою апеляційного господарського суду лише в частині скасування рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2013 у справі №904/867/13-г порушено касаційне провадження.

ПАТ "Банк Кредит Дніпро" у відзиві на касаційну скаргу повністю її заперечує та просить залишити постанову апеляційного господарського суду без змін.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 12.12.2013 у зв'язку з виходом судді Плюшка І.А. з відпустки для розгляду справи №904/867/13-г сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Кочерова Н.О., Самусенко С.С. (доповідач).

За ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, третьої особи та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, обговоривши доводи касаційної скарги та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 12.12.2007 спостережною радою ПАТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" прийнято рішення про передачу в заставу та іпотеку ПАТ "Банк Кредит Дніпро" майна товариства.

18.12.2007 між ПАТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" укладено договір застави №181207-3/1. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 у справі №39/5005/4527/2012 відмовлено у позові ПАТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" до ПАТ "Банк Кредит Дніпро" про визнання недійсним договору застави № 181207-3/1 від 18.12.2007.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд встановив, що спостережна рада складається з 5 членів. За п. 8.3.7 статуту відповідача засідання спостережної ради вважаються правомочними, якщо на них присутні не менш ніж 3 з 5 її членів.

Апеляційною інстанцією встановлено, що оскаржуване рішення від 12.12.2007 прийнято 3 членами спостережної ради.

Приписи, зокрема, п.2.1 та п.4.1 Положення про спостережну раду від 29.04.2005 не підлягають застосуванню в даному випадку, оскільки не відповідають нормам статуту.

Крім того, відповідно до п.11 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

За п.39 постанови Пленуму №13 рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішення спостережної ради не порушує прав акціонерів.

За частиною другою ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи встановлені апеляційною інстанцією обставини, касаційна інстанція вважає, що апеляційним господарським судом не порушено вимоги законодавства.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановленого апеляційною інстанцією.

Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 у справі № 904/867/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко