Рішення

від 18.12.2013 по справі 760/19897/13-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Цивільна справа №2-55876/13

№760/19897/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2013 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Гайдайчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум-Центр» про розірвання договору та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просили суд розірвати договір купівлі-продажу майнових прав та стягнути з відповідача суму грошових коштів, сплачених за ним у розмірі 3 270 526, 76 грн., зазначивши, що 03 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Преміум-Центр» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №03/09/08 на нежитлове приміщення НОМЕР_1 на другому поверсі, попередньо визначеною загальною площею 79,2 кв.м. в Громадсько-офісному Центрі за адресою: АДРЕСА_1

Як вказують позивачі, ними було виконано зобов'язання за умовами вказаного договору і сплачено на користь відповідача 1 724 976,00 грн., в т.ч. ПДВ 287 496,00 грн. за майнове право на вказане приміщення, однак, відповідач не передав майно у власність покупця і не надав документи для державної реєстрації права власності покупця на майно, будівлю в експлуатацію не ввів.

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримала та просила про його задоволення, посилаючись на обставини та підстави, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, заявивши про пропуск позивачами строку позовної давності, та просив з цієї підстави в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум-Центр» та ОСОБА_2 був укладений договір №03/09/08 купівлі-продажу майнових прав.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору він укладений відповідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» з метою отримання покупцем права власності на Майно, що визначено нижче і за своїм правовим змістом договір є договором купівлі-продажу Майнових прав відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 3.1 договору, продавець - відповідач зобов'язався здійснити реконструкцію з надбудовою та розширення Об'єкту реконструкції ( надалі по тексту -"Будівельні роботи ") та, після сплати позивачем - покупцем 100% вартості Майнового права, передати покупцю Майнове право, а покупець зобов'язується здійснити оплату Майнового права на умовах, в строки та в обсягах, визначених цим договором та прийняти майнове право, а після введення Об'єкту реконструкції в експлуатацію - Майно за відповідними Актами приймання-передачі.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору Об'єкт реконструкції - Громадсько-офісний Центр за адресою: АДРЕСА_1 ( надалі - «Об'єкт реконструкції»). Об'єкт реконструкції розташовано на земельній ділянці розміром 0,9544 га, кадастровий номер - 8000000000:69:052:0040, що надана відповідачу в оренду згідно договору, укладеного 19.07.2005 р. з Київською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Київського місткого нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстр. № 508) та зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів (реєстр. № 72-6-00301 від 26.07.2005 року). Майно - частина Об'єкту реконструкції, а саме нежитлове приміщення НОМЕР_1, на 2 (другому) поверсі, попередньо визначеною загальною площею 79,2 кв.м. (сімдесят дев'ять цілих та дві десятих квадратних метра) згідно даних проектної документації.

Пунктом 2.3 договору передбачено,що Майнове право - безумовне майнове право на Майно (після введення Об'єкту реконструкції в експлуатацію), що після державної реєстрації стає правом власності позивача на Майно як на нерухомість.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, або відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини в договорі на власний розсуд.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність», суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Відповідно до ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Згідно ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Таким чином, сторони уклали договір, що регулюється положеннями законодавства України, в тому числі Законом України «Про інвестиційну діяльність» та ЦК України, предметом якого є безумовне майнове право на нежитлове приміщення НОМЕР_1 попередньо визначеною загальною площею 79,2 кв.м., розташоване на 2 (другому) поверсі Громадсько-офісного Центру за адресою АДРЕСА_1 і яке після ведення зазначеного Громадсько-офісного Центру в експлуатацію стає правом власності на вказане приміщення (Майно), як на нерухомість.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав і обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, а відповідно до ч. 6 тієї ж статті, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Сторони, уклавши вказаний договір, поклали один на одного певні права та обов'язки. Так, згідно з п. 5.1.1 договору, відповідач був зобов'язаний здійснити будівельні роботи на підставі проекту, що отримав позитивні висновки комплексної державної експертизи, дозволу на виконання будівельних робіт, та у відповідності до проектно-кошторисної документації та будівельних норм і правил. Відповідно до п. 5.1.2 договору, відповідач зобов'язаний ввести Об'єкт реконструкції в експлуатацію та отримати Акт комплексної державної комісії не пізніше 31 березня 2010 року.

Відповідно до п.5.1.3 договору відповідач зобов'язаний повідомити позивача в порядку та у строки, передбачені п. 7.3 договору про дату введення Об'єкту реконструкції в експлуатацію. Пункт 7.3 договору встановлює, що про дату введення Об'єкту реконструкції в експлуатацію відповідач протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання рішення відповідного державного органу влади та управління про затвердження акту Державної технічної комісії про введення закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію письмово сповіщає позивача листом з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу покупця, вказану в договорі, а також розміщає оголошення на інформаційному стенді в офісі продавця та друкує повідомлення у щоденній київській інформаційній газеті.

За п.5.1.7 договору відповідач зобов'язаний передати позивачу Майнове право та Майно в порядку та у строки, що передбачені договором. відповідно до п.7.2 договору після завершення будівельних робіт, прийняття Об'єкту реконструкції в експлуатацію та закінчення робіт з реконструкції Майна (у разі її здійснення), підписання Акту звірки взаємних розрахунків, відповідач зобов'язується повідомити позивача готовність підписати Акт прийому-передачі протягом 10 календарних днів з моменту повідомлення позивача передати майно. Відповідно до п.7.6 договору, до підписання Акту прийому-передачі майна всі ризики, пов'язані з його утриманням, покладаються на відповідача.

Щодо обов'язків позивача, то відповідно до п.5.3.2 договору він зобов'язаний після підписання договору зі свого рахунку в банку або через банківську установу перерахувати грошові кошти на поточний рахунок відповідача у сумі та у строки, встановлені в п.6.2.1 або п.6.2.2 цього договору.

Вартість майнового права визначена в п.6.1 договору і становить 1 724 976, 00 грн. в т.ч. ПДВ 287 496, 00 грн. Порядок її сплати встановлений п. 6.2 договору. Так, згідно п.6.2.1 договору авансовий платіж - 30 % від суми, вказаної в п.6.1 договору, а саме 517 492, 80 грн. - сплачується позивачем не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після підписання цього договору, а згідно з п.6.2.2 договору решта суми - 70%, тобто 1 207 483, 20 - сплачується рівними частинами щоквартально до 31 грудня 2009 року починаючи з 4 кварталу 2008 р. згідно графіку оплати, що додається до договору як додаток №2.

Відповідно до п.5.3.3 позивач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки за договором.

Відповідно до п.5.3.5 договору, позивач зобов'язаний прийняти майнове право за Актом прийому-передачі, а відповідно до п.5.3.7 - прийняти майно за актом прийому-передачі та укласти з експлуатаційною організацією, вказаною відповідачем, експлуатаційний договір у строки, передбачені договором.

Відповідно до п. 7.1 Договору, протягом 3-х календарних днів з моменту сплати покупцем 100% вартості Майнового права, продавець передає покупцю Майнове право за Актом прийому-передачі.

Як встановлено в судовому розгляді, позивачем ОСОБА_2 повністю виконані свої обов'язки по договору і на користь відповідача за Майнове право відповідно до умов п.п. 5.3.2, 6.1, 6.2.1, 6.2.2 договору та додатку № 2 до договору, згідно з рахунками-фактурами, виставленими відповідачем позивачу, сплачено грошові кошти в розмірі 1 724 976, 00 грн., в т.ч. ПДВ 287 496, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме квитанціями: № ПН 1918 від 04.09.2008 року; № ПН 1919 від 04.09.2008 року; № ПН 1920 від 05.09.2008 року; № ПН 1920 РКО від 05.09.2008 року; №ПН 1919 РКО від 04.09.2008 року; № ПН 1918 РКО від 04.09.2008 року; рахунком фактурою № СФ-00393 від 03.09.2008 року; № ПН 2462 від 04.11.2008 року; № ПН 2462РКО від 04.11.2008 року; рахунком фактурою № СФ-00394 від 27.10.2008 року; № ПН 3401 від 05.02.2009 року; № ПН 3401 РКО від 05.02.2009 року; рахунком фактурою № СФ-0000001 від 29.01.2009 року; № 27724 від 12.04.2009 року; рахунком фактурою СФ-0000003 від 29.04.2009 року; № 30775_0/1 від 13.08.2009 року; рахунком фактурою № СФ-0000005 від 05.08.2009 року; № 34463_0/1 від 02.11.2009 року; рахунком фактурою № СФ-0000007 від 02.11.2009 року.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Однак, відповідач свої зобов'язання передбачені пунктами 3.1., 4.3., 5.1.2., 5.1.7 Договору не виконав, а саме: не здійснив реконструкцію з надбудовою та розширення Об'єкту реконструкції; не передав Покупцю майнове право на Об'єкт реконструкції.

Відповідно до ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору.

Допущені порушення умов Договору відповідачем є істотними, оскільки вони тягнуть для позивача ОСОБА_2, як сторони договору, неможливість досягнення мети такого договору, а саме: набуття права власності на нежитлове приміщення НОМЕР_1, на 2 поверсі, попередньо визначеною загальною площею 79,2 кв.м. для здійснення підприємницької діяльності та отримання доходів у термін до 31 березня 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу майнових прав за №03/09/08 від 03 вересня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум-Центр» та ОСОБА_2, є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, позивачем ОСОБА_2 повністю виконані свої обов'язки по договору і на користь відповідача за Майнове право відповідно до умов п.п. 5.3.2, 6.1, 6.2.1, 6.2.2 договору та додатку № 2 до договору, згідно з рахунками-фактурами, виставленими відповідачем позивачу, сплачено грошові кошти в розмірі 1 724 976, 00 грн., а отже вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_2, як сторони договору, при розірванню укладеного договору.

При цьому суд не приймає доводи позивачів щодо того, що пунктом 2.6. Договору передбачено, що поточна ціна вимірної одиниці Майна це визначена Продавцем ціна одного квадратного метру загальної площі, майна, що на день підписання Договору складає 4500,00 (чотири тисячі п'ятсот) доларів США за 1 метр квадратний загальної площі майна, що еквівалентно 21 825,00 (двадцять одній тисячі вісімсот двадцяти п'яти) гривням, за курсом Національного Банку України (1 долар США - 4,85 грн.), а отже вартість Об'єкту реконструкції має вираховуватись з розрахунку 4500 доларів США за кожний квадратний метр та відповідно становитиме 356 400 (триста п'ятдесят шість тисяч чотириста тисяч) доларів США, оскільки, як вже вказано вище, позивачем ОСОБА_2 за договором сплачено грошові кошти в розмірі 1 724 976,00 грн. вартості майнового права, визначеної самим договором, а отже і поверненню підлягає саме ця сума.

Також суд критично ставиться до вимог позивача ОСОБА_1 на предмет спору і не вважає такі вимоги обґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 не є стороною спірного договору, грошових коштів за таким договором не сплачувала, а отже в даному випадку не має права вимагати його розірвання та повернення коштів.

В свою чергу частина 5 ст. 653 ЦК України передбачає, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Пунктом 8.6. Договору передбачено, що у разі порушення строку введення Об'єкту реконструкції в експлуатацію з вини Продавця, останній сплачує Покупцю подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на момент дії порушення, від суми фактично внесеного розміру вартості Майнового права, за кожний день існування такого порушення.

Відповідно до ст. 258 ЦК до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню 241 496 гривень 64 копійки штрафних санкцій за договором за період з 13.05.2012 року та по день звернення позивачів до суду 13.05.2013 року в межах заявлених позивачами вимог.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Представник відповідача як на підставу для відмови в задоволенні позову, послався на пропуск позивачами строку позовної давності, про що також подав відповідну заяву.

Проте суд не може погодитись з такими доводами представника відповідача стосовно пропуску позивачем строків звернення до суду з позовною заявою, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що термін введення Об'єкту реконструкції в експлуатацію встановлюється до 31 березня 2010 року.

З пунктів 5.1.2. та 5.1.7. Договору вбачається, що Продавець зобов'язаний ввести Об'єкт реконструкції в експлуатацію та отримати Акт комплексної державної комісії не пізніше 31 березня 2010 року, а також Продавець зобов'язаний передати Покупцю Майнове право та Майно в порядку та у строки, що передбачені Договором.

Відповідно до п. 5.1.7 договору відповідач зобов'язаний передати позивачу Майнове право та Майно в порядку та у строки, що передбачені договором. відповідно до п.7.2 договору після завершення будівельних робіт, прийняття Об'єкту реконструкції в експлуатацію та закінчення робіт з реконструкції Майна (у разі її здійснення), підписання Акту звірки взаємних розрахунків, відповідач зобов'язується повідомити позивача готовність підписати Акт прийому-передачі протягом 10 календарних днів з моменту повідомлення позивача передати майно.

Виходячи з такого, строк позовної давності для позивача, як сторони договору, слід визначити до 10 квітня 2010 року, в той час як позов поданий позивачами 22 травня 2010 року, що представник відповідача вважає істотною обставиною та підставою для відмови в позові.

Проте суд не може погодитись з таким твердженням відповідача та не вважає правильним в даному випадку застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, оскільки строк пропуску не є значним (півтора місяця) і даний строк пропущений через підготовку позивачем позову та матеріалів до нього, що слід визнати поважною причиною з урахуванням правовідносин, що склались між сторонами, а тому суд вважає правильним відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України допустити захист порушеного права позивача.

Відповідно до вимог статті 214 ЦПК України під час ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Таким чином суд приходить до остаточного висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає правильним розрвати договір купівлі-продажу майнових прав за №03/09/08 від 03 вересня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум-Центр» та ОСОБА_2, стягнувши при цьому з ТОВ «Преміум-Центр» на користь ОСОБА_2 1724976,00 гривень сплачених за договором коштів та 241 496,64 гривні штрафних санкцій за договором.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 11, 117, 261, 267, 526, 530, 638, 651, 653, 656, 662, 663 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум-Центр» про розірвання договору та стягнення коштів - задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу майнових прав за №03/09/08 від 03 вересня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум-Центр» та ОСОБА_2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум-Центр» на користь ОСОБА_2 1724976 гривень 00 копійок сплачених за договором коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум-Центр» на користь ОСОБА_2 241 496 гривень 64 копійки штрафних санкцій за договором.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум-Центр» на користь ОСОБА_2 3441 гривню 00 копійок судових витрат.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: