Постанова

від 10.12.2013 по справі 826/11402/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2013 року справа № 826/11402/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Інжиніринговий центр

протеін продукт»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного

управління Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 10.07.2013 року № 0002912250, № 0002922250 та № 0011112250, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальність «Інжиніринговий центр протеін продукт» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 10.07.2013 року № 0002912250, № 0002922250 та № 0011112250.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що кредиторська заборгованість в сумі 2 023 783,11грн. перед ТОВ «Терра Групп» списана в повному обсязі відповідно до акту зарахування однорідних зустрічних вимог від 31.03.2011 року. Позивач вважає висновки акту перевірки про необхідність віднесення кредиторської заборгованості в сумі 2 023 783,11грн. до складу «Інші доходи» за 4 квартал 2012 року є помилковими, оскільки термін позовної давності не є таким що сплив, крім того, безнадійна заборгованість в розумінні п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України у позивача перед ТОВ «Терра Групп» відсутня. Також позивач зазначає, що відповідно до виписаних розрахунків коригування в липні 2012 року позивач в порядку передбаченому п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України правомірно відкоригував податкові зобов'язання попередніх звітних періодів в Декларації з податку на додану вартість. Крім того, фактичне надання послуг за договором укладеним між позивачем та ДП «ВДНВЦ стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» про надання послуг з випробування продукції, підтверджується атами здачі-приймання робіт, які надавалися перевіряючим відповідача під час перевірки. На думку позивача, висновок податкового органу щодо відсутності податкових накладних, що дають право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Оленіч Груп» є помилковим, оскільки на виконання умов договору транспортного експедирування останнім на адресу позивача виписана податкова накладна яка оформлена у відповідності до ст.201 Податкового кодексу України та включена до складу податкового кредиту за травень 2012 року.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву (а.с.141), в яких зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що згідно оборотно-сальдової відомості по кредиту рах.631 у позивача станом на 31.12.2012 року обчислюється кредиторська заборгованість по контрагенту ТОВ «Терра Групп» 2 023 783,11грн. яка виникла на підставі договору від 03.10.2006 року № 57. На думку представника відповідача, зобов'язання включити до інших доходів суму заборгованості перед постачальником ТОВ «Терра Групп» виникає у позивача після закінчення трирічного терміну позовної давності. Крім того, зазначає представник відповідача, в ході перевірки встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 8 «Коригування на основі попередніх звітних періодів» на загальну суму 73 822,00грн. за липень 2012 року по підприємствам ТОВ «СтеМас» та ПП «Прогрес». Також, перевіркою встановлено відсутність податкової накладної за липень 2012 року по підприємству ДП «ВДНВЦ стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на суму 506,09грн. За результатами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлено розбіжності на загальну суму податку на додану вартість 5 783,97грн. за травень 2012 року по ТОВ «Оленіч Груп».

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальність «Інжиніринговий центр протеін продукт» відмовити в повному обсязі.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене та за згодою представників обох сторін, суд у судовому засіданні 30.09.2013 року ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальність «Інжиніринговий центр протеін продукт» (далі - ТОВ «ІЦ протеін продукт»), зареєстровано як юридична особа Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією 16.11.2001 року № 10651200000002250, ідентифікаційний код юридичної особи 31723256, що підтверджено випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою АБ № 632916 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (а.с.107-128)

На час розгляду справи товариство з обмеженою відповідальність «Інжиніринговий центр протеін продукт» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі міста Києва з 03.01.2002 року за № 2932 та зареєстроване як платник податку на додану вартість з 21.01.2002 року (індивідуальний податковий номер - 317232526510, номер свідоцтва платника ПДВ - 38799218), що підтверджується даними з реєстру платників податку на додану вартість, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua) та довідкою про взяття на облік платника податку за формою № 4-ОПП від 27.03.2007 року № 845-07 і свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість. (а.с.129-130)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

П.86.3 ст.86 названого Кодексу, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства та на підставі наказу керівника податкового органу від 18.05.2013 року № 505-П щодо проведення планової виїзної перевірки, повідомлення від 18.05.2013 року № 67 про проведення перевірки, направлення на перевірку від 01.06.2013 року № 595, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. За наслідками перевірки було складено акт № 197/2240/31723256 від 21.06.2013 року. (а.с.13-40, 145-147)

Під час проведення документальної перевірки позивача перевіряючими встановлено: не включення до складу інших доходів в 4 кварталі 2012 року суму простроченої кредиторської заборгованості по контрагенту «Терра Груп» у розмірі 2 023 783,11грн.; завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 8 «Коригування на основі попередніх звітних періодів» на загальну суму 73 822,00грн. за липень 2012 року по підприємствам ТОВ «СтеМас» та ПП «Прогрес»; відсутність податкової накладної за липень 2012 року по підприємству ДП «ВДНВЦ стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на суму 506,09грн.; за результатами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлено розбіжності на загальну суму податку на додану вартість 5 783,97грн. за травень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Оленіч Груп».

Відповідачем за результатами перевірки встановлені порушення:

п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України встановлено заниження доходу за 4 квартал 2012 року у розмірі 424 994,45грн.;

п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 506,09грн., встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів в травні 2012 року на суму 5 783,97грн.;

п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 73 822,00грн.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.п.2.1 «б» р.ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У цьому випадку відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формами згідно з додатками за наслідками перевірок, зокрема форми «Р» та «В4». (п.п.2.2 р.ІІ названого Порядку)

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 10.07.2013 року:

№ 0002912250 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 531 243,06грн. з якої основний платіж 424 994,45грн. та штрафна санкція у розмірі 106 248,61грн.;

№ 0002922250 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 92 910,11грн. з якої основний платіж 74 328,09грн. та штрафна санкція 18 582,02грн.;

№ 0011112250 яким згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 784,00грн. (а.с.10-12)

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Терра Групп» (Виконавець) 03.10.2006 року укладено договір № 57 про виготовлення продукції з давальницької сировини. У порядку на умовах цього договору Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити з наданої Замовником давальницької сировини та передати Замовнику готову продукцію - соєвий текстурат. Замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію й оплатити вартість виконаних робіт. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. (а.с.50-56)

09.10.2009 року сторонами підписана додаткова угода до договору № 57 в якій зазначено, що враховуючи фінансову кризу та її наслідки, в зв'язку з нестачою обігових коштів додати договір п.3.3 наступного змісту: якщо протягом п'яти років не будуть здійсненні взаєморозрахунки за виконані роботи в безготівковій формі або взаємозаліком, термін сплати настає у жовтні 2014 року. (а.с.57)

Водночас, між цими ж сторонами ТОВ «ІЦ протеін продукт» (Орендодавець) та ТОВ «Террі Групп» (Орендар) 18.06.2007 року укладено договір № 26/07 оренди обладнання. За цим договором Орендодавець передає Орендарю обладнання строком на 8 років. Орендна плата за користування обладнанням у розмірі 56 610,12грн. за місяць сплачується шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у термін до 15 числа місяця. (а.с.58)

Сторонами 09.10.2009 року також підписана додаткова угода до вказаного договору в якій зазначено, що у разі припинення поставок сировини та призупинення роботи обладнання, лінія по виробництву текстурованого соєвого білку знаходиться на консервації до прийняття рішення власника. Якщо протягом п'яти років усі розрахунки за оренду обладнання не будуть здійсненні - термін сплати зафіксовано на жовтень 2014 року. (а.с.62)

Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Таким чином, 31.03.2011 року позивачем (Сторона 2) та ТОВ «Терра Групп» (Сторона 1) підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог, в якому керуючись ст.601 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги по зобов'язанням і таким чином з моменту підписання цього акту вважатимуть зобов'язання Сторони 2 (позивача) такими, що припинено в повному обсязі, зобов'язання Сторони 2 перед Стороною 1 відсутня та зобов'язання Сторони 1 (ТОВ «Терра Групп») такими, що припинено частково, заборгованість Сторони 1 перед Стороною 2 складає 1 125 554,28грн. (а.с.63)

Як вбачається із змісту супровідного листа позивача № 203 від 14.06.2013 року, наявного в матеріалах справи, вищезазначені документи були отримані відповідачем 17.06.2013 року у відповідь на свій запит від 13.06.2013 року № 250/10/22-406. Крім того, в додатку № 10 до акту перевірки від 21.06.2013 року в графі 57 перевіряючим зазначено, що на кінець періоду кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Терра Групп» відсутня. (а.с.64-65, 195-197)

Підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, ,зокрема, з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті.

Згідно п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

За умовою п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. (п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України)

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування валового доходу, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ «ІЦ протеін продукт» здійснює діяльність, зокрема неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, виробництво м'ясних продуктів.

Відповідно до п.п.14.1.11 «а» п.14.1 ст.14 цього кодексу, безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Стаття 257 Цивільного кодексу України встановлює загальну позовну давність тривалістю у три роки. При цьому, відповідно до ч.1 ст.259 цього кодексу, позовна давність встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін. В статті 260 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Згідно ч.5 ст.261 вказаного кодексу, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, із аналізу вищевикладених вимог податкового і цивільного законодавства та матеріалів справи, судом встановлено, що сторонами по договору від 03.10.2006 року № 57 визначено строк виконання зобов'язань - жовтень 2014 року та крім того, кредиторська заборгованість за вказаною угодою у сумі 2 023 783,11грн. перед ТОВ «Терра Групп» списана позивачем в повному обсязі на підставі акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2011 року.

Відтак, на підставі вищезазначеного та беручи до уваги наявність підтверджуючих первинних документів, висновок акту перевірки про порушення норм статті 135 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є помилковим, а збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 424 991,45грн. та нарахування штрафної санкції 106 248,61грн. спірним податковим повідомленням рішенням від 10.07.2013 року № 0002912250 - протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновків відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 73 822,00грн. за липень 2012 року по взаємовідносинам з ПП «Прогрес» та ТОВ «СтеМас» судом встановлено наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) та документальне підтвердження господарських операцій між ТОВ «ІЦ протеін продукт» з ПП «Прогрес» та ТОВ «СтеМас».

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Статтею 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

В статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Цивільні відносини у сфері поставки регулюються вимогами Цивільного кодексу України, а саме главою 54 «Купівля-продаж».

Відповідно до ст.ст.655, 656 цього кодексу, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Як підтверджують матеріали справи та встановлено в судовому засіданні, ПП «Прогрес» було придбано у позивача товар відповідно до умов договору поставки № 04-12 від 11.01.2012 року та видаткової накладної № ІЦ-0000788 від 25.04.2012 року - форвард 500 кількістю 50 кг на загальну суму 3 564,00грн. у т.ч. ПДВ 594,00грн. 25.04.2012 року позивачем на адресу Покупця - ПП «Прогрес» виписана податкова накладна № 788 на суму 3 564,00грн. у т.ч. ПДВ 594,00грн. (а.с.66-67, 198-201)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір № 04-12 від 11.01.2012 року та видаткова накладна № ІЦ-0000788 від 25.04.2012 року підписані директорами ТОВ «ІЦ протеін продукт» і ПП «Прогрес» та скріплені печатками.

Отже, 11.07.2012 року сторонами підписана видаткова накладна (повернення) № ВП-0000004 на форвард 500 кількістю 50 кг на загальну суму 3 564,00грн. у т.ч. ПДВ 594,00грн. (а.с.68)

Відповідно до письмових пояснень представника позивача, господарські відносини з ПП «Прогрес» існують з січня 2012 року, так за цей період часу було здійснено декілька поставок товару, оплата за які здійснювалася контрагентом Покупцем згідно договору, тому кошти сплачені за цей період не були зараховані за дану, повернену в подальшому, поставку, що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки № ІЦ-0000015, який відображає так ж кінцеве сальдо. (а.с.189-193, 210)

Таким чином, відповідно до вимог п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, позивачем було зменшено суму податкових зобов'язань у звітному податкову періоді в липні 2012 року та виписаний розрахунок № 9 від 11.07.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 25.04.2012 року № 788 за договором від 11.01.2012 року № 04-12 на повернення товару від покупця - форвард 500 кількістю 50 кг на суму -297 000,00грн. Сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту складає -594,00грн. (а.с.69)

Крім того, як підтверджують матеріали справи та встановлено в судовому засіданні, ТОВ «СтеМас» було придбано у позивача товар - харчові добавки для м'ясної продукції, відповідно до умов договору поставки № 15-11 від 05.01.2011 року та видаткових накладних: № ІЦ-0000844 від 31.05.2011 року на суму 214 430,46грн. у т.ч. ПДВ 35 738,41грн., № ІЦ-0001033 від 30.06.2011 року на суму 186 639,17грн. у т.ч. ПДВ 31 106,53грн., № ІЦ-0000444 від 30.03.2012 року на суму 139 556,93грн. у т.ч. ПДВ 23 259,49грн. Позивачем на адресу Покупця - ТОВ «СтеМас» виписані податкові накладні № 844 від 31.05.2011 року на суму 214 430,46грн. у т.ч. ПДВ 35 738,41грн., № 1033 від 30.06.2011 року на суму 186 639,17грн. у т.ч. ПДВ 31 106,53грн. та № 444 від 30.03.2012 року на суму 139 556,93грн. у т.ч. ПДВ 23 259,49грн. Всього продано товару на загальну суму 439 367,47грн. у т.ч. ПДВ 73 227,91грн. (а.с.74-79, 202-204)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір № 15-11 від 05.01.2011 року та перелічені видаткові накладні підписані директорами ТОВ «ІЦ протеін продукт» і ТОВ «СтеМас» та скріплені печатками.

Отже, 12.07.2012 року сторонами підписана видаткова накладна (повернення) № ВП-0000003 на товар - харчові добавки для м'ясної продукції, на загальну суму 439 367,47грн. у т.ч. ПДВ 73 227,91грн. (а.с.70)

Відповідно до письмових пояснень представника позивача, господарські відносини з ТОВ «СтеМас» тривають з січня 2011 року, так за цей період часу було здійснено декілька поставок товару, оплати зараховувались за більш ранні поставки, а оскільки оплати здійснювались із затримкою, тому кошти за поставлений товар згідно зазначених видаткових накладних не були зарахован, що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки № ІЦ-0000014, який відображає так ж кінцеве сальдо. (а.с.189-193, 210-222)

Таким чином, відповідно до вимог п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, позивачем було зменшено суму податкових зобов'язань у звітному податкову періоді в липні 2012 року та виписані розрахунки № 12, № 11 та № 10 від 12.07.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 30.06.2011 року № 1033 на повернення товару від покупця на суму -155 532,58грн., ПДВ -31 106,52грн., від 31.05.2011 року № 844 на повернення товару від покупця на суму -94 309,54грн., ПДВ -18 861,91грн., від 30.03.2012 року № 444 на повернення товару від покупця на суму -116 297,44грн., ПДВ -23 259,49грн. відповідно. Сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту складає у загальному розмірі -73 227,91грн. (а.с.71-73)

Крім того, суд зазначає, що у судовому засіданні представником відповідача не надано жодних доказів, що позивачем безпідставно задекларовані показники у рядку 8 «Коригування на основі попередніх звітних періодів» в податковій декларації по податку на додану вартість за липень 2012 року та, що у ході перевірки позивачем було відмовлено у наданні первинних документів для підтвердження господарських операцій та .

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для не підтвердження господарських операцій по передачі та поверненню товару первинними документами.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеперелічені договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти звірок мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних кількісних одиницях, вартості, найменування, дат.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України передбачено, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби. (п.192.3 ст.192 Податкового кодексу України)

Суд вважає, що дана норма підлягає застосуванню у спірних правовідносинах та не порушена позивачем.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення та зменшення позивачем відповідних сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість є підтвердження первинними документами факту постачання та зворотного повернення товару.

Обставина фактичної поставки та повернення товару підтверджується окрім податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про постачання та повернення товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

З наведеного слідує, що господарські операції між ТОВ «ІЦ протеін продукт» і ПП «Прогрес» та ТОВ «СтеМас» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту для отримання доходу та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Враховуючи викладене, на думку суду, ТОВ «ІЦ протеін продукт» правомірно формувало податкові зобов'язання в липні 2012 року з урахуванням коригування по взаємовідносинам з ПП «Прогрес» і з ТОВ «СтеМас», а висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість у розмірі 73 822,00грн. є помилковими, тому, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним. (а.с.244-253)

Стосовно відсутності податкової накладної за липень 2012 року по підприємству ДП «ВДНВЦ стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на суму 506,09грн. судом встановлено наступне.

Між позивачем (Заявник) та ДП Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (ДП «Укрметртестстандарт») (Виконавець) укладені договори на виконання робіт (послуг) з випробувань продукції № 17-04214/12 від 19.07.2012 року на загальну суму 943,03грн. у т.ч. ПДВ 157,17грн., № 17-04139/12 від 13.07.2012 року на загальну суму 1 150,50грн. у т.ч. ПДВ 191,75грн., № 17-04138/12 від 13.07.2012 року на загальну суму 943,03грн. у т.ч. ПДВ 157,17грн.

На виконання умов договору сторонами підписані акти здачі-приймання робіт від 19.07.2012 року № 17-04214/12, № 17-04139/12, № 17-04138/12 та ДП «Укрметртестстандарт» на адресу позивача виписані податкові накладні від 19.07.2012 року № 4610 на суму 943,03грн. у т.ч. ПДВ 157,17грн., № 4622 на суму 1 150,50грн. у т.ч. ПДВ 191,75грн. та № 4609 на суму 943,03грн. у т.ч. ПДВ 157,17грн. Всього на суму 3 036,56грн. у т.ч. ПДВ 506,09грн. (а.с.80-88)

Оплата за виконані роботи позивачем здійснювалась в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ДП «Укрметртестстандарт» відповідно до платіжних доручень від 19.07.2013 року № 347, № 346, № 348 на загальну суму 3 036,56грн. (а.с.89-91)

Судом не приймаються доводи представника відповідача, що податкові накладні за господарськими операціями з ДП «Укрметртестстандарт» від 19.07.2013 року на загальну суму 3 036,56грн. у т.ч. ПДВ 506,09грн. відсутні та не надавалися перевіряючим, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме, як вбачається із акту перевірки та перелічених додатків до заперечення на акт перевірки від 21.06.2013 року, вищевказані податкові накладні надавалися позивачем перевіряючим у ході перевірки. (а.с.41-45)

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада за № 1333/20071 (далі - Порядок), податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Згідно з п. 6.2 Порядку податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації, позивач за липень 2012 року відобразив в складі податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ДП «Укрметртестстандарт» на загальну суму податку на догану вартість 506,09грн., у зв'язку з придбанням послуг. (а.с.244-253)

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних, липень 2012 року, контрагент позивача - ДП «Укрметртестстандарт» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (індивідуальний податковий номер - 025681826500, номер свідоцтва платника ПДВ - 37071750, дата початку дії свідоцтва ПДВ - 01.12.2003 року), а тому суд наголошує, що зазначене підприємство мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару/послуг, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua). В свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, на думку суду, ТОВ «ІЦ протеін продукт» правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ДП «Укрметртестстандарт», а висновки акту перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість у розмірі 506,09грн. в липні 2012 року є помилковими, тому збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.07.2013 року № 0002922250 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо встановлених відповідачем розбіжностей на загальну суму податку на додану вартість 5 783,97грн. за травень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Оленіч Груп» суд зазначає наступне.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору транспортного експедирування від 09.09.2010 року № 57/10 укладеного позивачем (Клієнт) та ТОВ «Оленіч Груп» (Експедитор), сторонами складені та підписані акт здачі-прийому виконаних робіт № 0466 від 10.05.2012 року та підприємством контрагентом на адресу позивача виписана податкова накладна за організацію зберігання та використання контейнерного обладнання на загальну суму 34 703,78грн. у т.ч. ПДВ 5 783,96грн. (а.с.92-101)

Послуги оплачені позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Оленіч Груп» відповідно до платіжного доручення від 10.05.2012 року № 221. (а.с.102)

Суд бере до уваги, що перевіряючими податкового органу під час дослідження податкової накладної, виписаної ТОВ «Оленіч Груп» на адресу позивача, не виявлено відсутність будь-яких реквізитів, передбачених ст. 201 Податкового кодексу України, або інші недоліки в їх оформлені.

Як вбачається з додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації, позивач за травень 2012 року відобразив в складі податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Оленіч Груп» на суму податку на догану вартість 5 783,96грн., у зв'язку з придбанням послуг. (а.с.232-243)

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних, липень 2012 року, контрагент позивача - ТОВ «Оленіч Груп» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (індивідуальний податковий номер - 363434615538, номер свідоцтва платника ПДВ - 100165738, дата початку дії свідоцтва ПДВ - 03.02.2009 року), а тому суд наголошує, що зазначене підприємство мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару/послуг, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua). В свою чергу, податкова накладна, на підставі якої позивач формував податковий кредит та копія якої знаходиться в матеріалах справи, відповідає вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Представником відповідача у ході розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження розбіжностей встановлених згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на загальну суму податку на додану вартість 5 783,97грн. за травень 2012 року по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Оленіч Груп», а саме будь-яких первинних документів які були внесені до вказаної системи автоматизованого співставлення.

Враховуючи викладене, на думку суду, ТОВ «ІЦ протеін продукт» правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Оленіч Груп», а висновки акту перевірки про завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 783,97грн. в травні 2012 року є помилковими, тому зменшення розміру від'ємного значення на вказану суму податку на додану вартість є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.07.2013 року № 0011112250 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи відповідача про не підтвердження первинними документами безнадійної заборгованості, господарських операцій поставки та повернення товарів за накладними, отримання послуг від ДП «Укрметртестстандарт» та ТОВ «Оленіч Груп» не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальність «Інжиніринговий центр протеін продукт».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Інжиніринговий центр протеін продукт» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.07.2013 року:

№ 0002912250 яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 531 243,06грн. з якої основний платіж 424 994,45грн. та штрафна санкція у розмірі 106 248,61грн.;

№ 0002922250 яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 92 910,11грн. з якої основний платіж 74 328,09грн. та штрафна санкція 18 582,02грн.;

№ 0011112250 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 784,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Інжиніринговий центр протеін продукт» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294 гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова