Постанова

від 05.06.2014 по справі 826/11402/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11402/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

за участю представників позивача - Ліщини І.О., Касапської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр протеїн продукт» до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр протеїн продукт» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2013 року № 0002912250, № 0002922250 та № 0011112250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивачів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 197/2240/31723256 від 21.06.2013 року., яким встановлено порушення ТОВ «Інжиніринговий центр протеін продукт» вимог п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження доходу за 4 квартал 2012 року у розмірі 424 994,45грн.; п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 506,09грн., в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів в травні 2012 року на суму 5 783,97грн.; п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 73 822,00грн.

Так, відповідачем час проведення перевірки встановлено: не включення до складу інших доходів в 4 кварталі 2012 року суму простроченої кредиторської заборгованості по контрагенту «Терра Груп» у розмірі 2 023 783,11грн.; завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 8 «Коригування на основі попередніх звітних періодів» на загальну суму 73 822,00грн. за липень 2012 року по підприємствам ТОВ «СтеМас» та ПП «Прогрес»; відсутність податкової накладної за липень 2012 року по підприємству ДП «ВДНВЦ стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на суму 506,09грн.; за результатами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлено розбіжності на загальну суму податку на додану вартість 5 783,97грн. за травень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Оленіч Груп».

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 10.07.2013 року: № 0002912250 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 531 243,06грн. з якої основний платіж 424 994,45грн. та штрафна санкція у розмірі 106 248,61грн.; № 0002922250 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 92 910,11грн. з якої основний платіж 74 328,09грн. та штрафна санкція 18 582,02грн.; № 0011112250 яким згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 784,00грн.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні.

Проте, колегія суддів не в повному обсязі погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Терра Групп» (Виконавець) 03.10.2006 року укладено договір № 57 про виготовлення продукції з давальницької сировини. У порядку на умовах цього договору Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити з наданої Замовником давальницької сировини та передати Замовнику готову продукцію - соєвий текстурат. Замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію й оплатити вартість виконаних робіт. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

09.10.2009 року сторонами підписана додаткова угода до договору № 57, в якій зазначено, що враховуючи фінансову кризу та її наслідки, в зв'язку з нестачею обігових коштів додати договір п.3.3 наступного змісту: якщо протягом п'яти років не будуть здійсненні взаєморозрахунки за виконані роботи в безготівковій формі або взаємозаліком, термін сплати настає у жовтні 2014 року.

При цьому, між цими ж сторонами ТОВ «ІЦ протеїн продукт» (Орендодавець) та ТОВ «Террі Групп» (Орендар) 18.06.2007 року укладено договір № 26/07 оренди обладнання. За цим договором Орендодавець передає Орендарю обладнання строком на 8 років. Орендна плата за користування обладнанням у розмірі 56 610,12грн. за місяць сплачується шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у термін до 15 числа місяця.

09.10.2009 року між зазначеними особами також підписана додаткова угода до вказаного договору в якій зазначено, що у разі припинення поставок сировини та призупинення роботи обладнання, лінія по виробництву текстурованого соєвого білку знаходиться на консервації до прийняття рішення власника. Якщо протягом п'яти років усі розрахунки за оренду обладнання не будуть здійсненні - термін сплати зафіксовано на жовтень 2014 року.

31.03.2011 року позивачем та ТОВ «Терра Групп» підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог, в якому керуючись ст.601 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги по зобов'язанням і таким чином з моменту підписання цього акту вважатимуть зобов'язання Сторони 2 (позивача) такими, що припинено в повному обсязі, зобов'язання Сторони 2 перед Стороною 1 відсутня та зобов'язання Сторони 1 (ТОВ «Терра Групп») такими, що припинено частково, заборгованість Сторони 1 перед Стороною 2 складає 1 125 554,28грн.

Так, податковим органом встановлено, що за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року ТОВ «ІЦ протеїн продукт» задекларовано дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 42 455 702,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що перевіркою повноти визначення доходу за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року встановлено його заниження на загальну суму 2 023 783,11 грн., а саме: за 4 кв.2012 року у розмірі 2 023 783,11 грн.

При цьому, перевіркою встановлено, що згідно оборотно-сальдовою відомістю по рах. 631 за ТОВ «ІЦ протеїн продукт» станом на 31.12.2012 р. обчислюється кредиторська заборгованість по контрагенту ТОВ «Терра Групп» 2 023 783,11 грн., яка виникла на підставі Договору від 03.10.2006 року № 57.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, ,зокрема, з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

За умовою п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. (п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.14.1.11 «а» п.14.1 ст.14 цього кодексу, безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Стаття 257 Цивільного кодексу України встановлює загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Так, зобов'язання ТОВ «ІЦ протеїн продукт» включити до інших доходів суму заборгованості перед постачальником ТОВ «Терра Групп» виникає після закінчення трирічного терміну позовної давності (ст. 257 Цивільного кодексу України) на підставі пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, коли така заборгованість стає безнадійною заборгованістю.

Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною (або фізичною) особою залишається нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то вона на підставі пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України така заборгованість включається до складу інших доходів підприємства.

На порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України позивачем до інших доходів не включено в 4 кв. 2012 року суму простроченої кредиторської заборгованості по контрагенту ТОВ «Терра Групп» у розмірі 2 023 783,11 грн.

Таким чином, висновок акту перевірки про порушення норм статті 135 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є обґрунтованим, а збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 424 991,45грн. та нарахування штрафної санкції 106 248,61грн. оскаржуваним податковим повідомленням рішенням від 10.07.2013 року № 0002912250 - правомірним, а тому позовні вимоги в частині його скасування задоволенню не підлягають.

Щодо висновків відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 73 822,00грн. за липень 2012 року по взаємовідносинам з ПП «Прогрес» та ТОВ «СтеМас» колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997, визначено один випадок недійсності податкової накладної, а отже і неможливості формування на її підставі податкового кредиту - якщо вона заповнена особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів зазначає, що із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «Прогрес» було придбано у позивача товар відповідно до умов договору поставки № 04-12 від 11.01.2012 року.

Реальність виконання вказаного договору підтверджується податковою та видатковою накладною.

Всі зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

При цьому, відповідно до письмових пояснень представника позивача, господарські відносини з ПП «Прогрес» існують з січня 2012 року, так за цей період часу було здійснено декілька поставок товару, оплата за які здійснювалася контрагентом Покупцем згідно договору, тому кошти сплачені за цей період не були зараховані за дану, повернену в подальшому, поставку, що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки № ІЦ-0000015, який відображає так ж кінцеве сальдо.

Таким чином, відповідно до вимог п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, позивачем було зменшено суму податкових зобов'язань у звітному податкову періоді в липні 2012 року та виписаний розрахунок № 9 від 11.07.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 25.04.2012 року № 788 за договором від 11.01.2012 року № 04-12 на повернення товару від покупця - форвард 500 кількістю 50 кг на суму -297 000,00грн. Сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту складає -594,00грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СтеМас» було придбано у позивача товар - харчові добавки для м'ясної продукції, відповідно до умов договору поставки № 15-11 від 05.01.2011 року.

Реальність виконання вказаного договору підтверджується податковими та видатковими накладними.

Всі зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Крім того, 12.07.2012 року сторонами підписана видаткова накладна (повернення) № ВП-0000003 на товар - харчові добавки для м'ясної продукції, на загальну суму 439 367,47грн. у т.ч. ПДВ 73 227,91грн.

Відповідно до письмових пояснень представника позивача, господарські відносини з ТОВ «СтеМас» тривають з січня 2011 року, так за цей період часу було здійснено декілька поставок товару, оплати зараховувались за більш ранні поставки, а оскільки оплати здійснювались із затримкою, тому кошти за поставлений товар згідно зазначених видаткових накладних не були зарахован, що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки № ІЦ-0000014, який відображає так ж кінцеве сальдо.

Таким чином, відповідно до вимог п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, позивачем було зменшено суму податкових зобов'язань у звітному податкову періоді в липні 2012 року та виписані розрахунки № 12, № 11 та № 10 від 12.07.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 30.06.2011 року № 1033 на повернення товару від покупця на суму -155 532,58грн., ПДВ -31 106,52грн., від 31.05.2011 року № 844 на повернення товару від покупця на суму -94 309,54грн., ПДВ -18 861,91грн., від 30.03.2012 року № 444 на повернення товару від покупця на суму -116 297,44грн., ПДВ -23 259,49грн. відповідно. Сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту складає у загальному розмірі -73 227,91грн.

Так, відповідно до відповідно до п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби. (п.192.3 ст.192 Податкового кодексу України).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дана норма підлягає застосуванню у спірних правовідносинах та не порушена позивачем.

Обставина фактичної поставки та повернення товару підтверджується окрім податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про постачання та повернення товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

Враховуючи викладене, на думку суду, ТОВ «ІЦ протеін продукт» правомірно формувало податкові зобов'язання в липні 2012 року з урахуванням коригування по взаємовідносинам з ПП «Прогрес» і з ТОВ «СтеМас», а висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість у розмірі 73 822,00грн. є помилковими, тому, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Стосовно відсутності податкової накладної за липень 2012 року по підприємству ДП «ВДНВЦ стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на суму 506,09грн. колегія суддів зазначає наступне.

Між позивачем (Заявник) та ДП Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (ДП «Укрметртестстандарт») (Виконавець) укладені договори на виконання робіт (послуг) з випробувань продукції № 17-04214/12 від 19.07.2012 року на загальну суму 943,03грн. у т.ч. ПДВ 157,17грн., № 17-04139/12 від 13.07.2012 року на загальну суму 1 150,50грн. у т.ч. ПДВ 191,75грн., № 17-04138/12 від 13.07.2012 року на загальну суму 943,03грн. у т.ч. ПДВ 157,17грн.

Реальність виконання вказаного договору підтверджується актами здачі-приймання робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.

При цьому, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято доводи представника відповідача, що податкові накладні за господарськими операціями з ДП «Укрметртестстандарт» від 19.07.2013 року на загальну суму 3 036,56грн. у т.ч. ПДВ 506,09грн. відсутні та не надавалися перевіряючим, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме, як вбачається із акту перевірки та перелічених додатків до заперечення на акт перевірки від 21.06.2013 року, вищевказані податкові накладні надавалися позивачем перевіряючим у ході перевірки.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано відомостей про звернення до правоохоронних органів у зв'язку з виявленими порушеннями складання завідомо неправдивих документів звітності.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» установлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Саме такими відомостями керувався позивач у процесі договірних відносин з контрагентами.

Колегією суддів встановлено, що на час здійснення господарських операцій з ДП «Укрметртестстандарт», останніє було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платників ПДВ.

Колегія суддів вважає, що встановлені обставини справи підтверджують дійсність господарських операцій та їх реальний характер, договірні зобов'язання були виконані сторонами належним чином, а тому суму податкового кредиту позивачем було сформовано правомірно.

Таким чином, відповідачем не наведено беззаперечних доводів та не подано будь-яких належних доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, факт здійснення господарських операцій, за наслідками виконання яких у позивача виникло від'ємне значення податку.

З вказаного слідує, що належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, відтак, правочини, укладені позивачем з його контрагентами. відповідають нормам чинного законодавства України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення дослідженої судом господарської діяльності позивача з контрагентом, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.07.2013 року № 0002922250 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо встановлених відповідачем розбіжностей на загальну суму податку на додану вартість 5 783,97грн. за травень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Оленіч Груп» суд зазначає наступне.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору транспортного експедирування від 09.09.2010 року № 57/10 укладеного позивачем (Клієнт) та ТОВ «Оленіч Груп» (Експедитор), сторонами складені та підписані акт здачі-прийому виконаних робіт № 0466 від 10.05.2012 року та підприємством контрагентом на адресу позивача виписана податкова накладна за організацію зберігання та використання контейнерного обладнання на загальну суму 34 703,78грн. у т.ч. ПДВ 5 783,96грн.

Послуги оплачені позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Оленіч Груп» відповідно до платіжного доручення від 10.05.2012 року № 221.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача стосовно того, що перевіряючими податкового органу під час дослідження податкової накладної, виписаної ТОВ «Оленіч Груп» на адресу позивача, не виявлено відсутність будь-яких реквізитів, передбачених ст. 201 Податкового кодексу України, або інші недоліки в їх оформлені.

Так, як вбачається з додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації, позивач за травень 2012 року відобразив в складі податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Оленіч Груп» на суму податку на догану вартість 5 783,96грн., у зв'язку з придбанням послуг.

Як встановлено судом першої інстанції, на момент складання податкових накладних, липень 2012 року, контрагент позивача - ТОВ «Оленіч Груп» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку. Таким чином, зазначене підприємство мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару/послуг, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України.

В свою чергу, податкова накладна, на підставі якої позивач формував податковий кредит та копія якої знаходиться в матеріалах справи, відповідає вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

При цьому, представником відповідача не надано жодних доказів на підтвердження розбіжностей встановлених згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на загальну суму податку на додану вартість 5 783,97грн. за травень 2012 року по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Оленіч Груп», а саме будь-яких первинних документів які були внесені до вказаної системи автоматизованого співставлення.

Таким чином, ТОВ «ІЦ протеїн продукт» правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Оленіч Груп», а висновки акту перевірки про завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 783,97грн. в травні 2012 року є помилковими, тому зменшення розміру від'ємного значення на вказану суму податку на додану вартість є протиправним.

В зв'язку з вищевикладеним, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.07.2013 року № 0011112250 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не в повній мірі відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її часткового скасування з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.07.2013 року № 0002912250 та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

О.В. Карпушова

Постанову в повному тексті виготовлено 10.06.2014 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Карпушова О.В.