Ухвала

від 18.12.2013 по справі 812/8899/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року справа №812/8899/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Мосіна К.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Козел С.М, Алексеєвська Т.О. - за довіреністю

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі № 812/8899/13-а за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростройсервис» про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростройсервис» про застосування заходів реагування шляхом тимчасової заборони (зупинення) експлуатації неврахованого джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - газового котлу марки TERMOMAX N7V (55), що розташований на території товариства за адресою: вул. 1-а Цементна, буд. 1-а, Ленінський район, м. Луганськ, до отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі № 812/8899/13-а (суддя Качуріна Л.С.) у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та не всебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що листом ТОВ «Агростройсервис» від 23.10.2013 № 93 надано Технічний звіт по корегуванню інвентаризації джерела (топкова 2) викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме - газового котлу марки TERMOMAX N7V (55), розроблений ПП «Ф.Природа», але не відповідний дозвіл на зазначене джерело викидів.

Також зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Мінінстрів України від 13.03.2002 № 302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Наголошує на тому, що ТОВ «Агростройсервис» і на теперішній час експлуатує невраховане джерело викидів - газовий котел марки TERMOMAX N7V (55) в порушення чинного законодавства - без відповідного дозволу, тому Інспекція наполягає на застосуванні заходів реагування до товариства, а саме: на тимчасовій забороні (зупиненні) експлуатації даного джерела викидів, до отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про участь у розгляді справи в апеляційної інстанції не заявлено.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростройсервис», ідентифікаційний код 13393900, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради, юридична адреса - 91007, Луганська область, м. Луганськ, вул. 1-А цементна, буд 1А , види діяльності за КВЕД-2010: будівництво житлових і нежитлових будівель, інші будівельно-монтажні роботи, неспеціалізована оптова торгівля, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Державною екологічною інспекцією у Луганській області на підставі наказу № 152 від 29.03.2013 та направлення від 08.05.2013 року у період з 27.05.2013 року по 31.05.2013 року проведено планову перевірку ТОВ «Агростройсервіс» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами зазначеної перевірки позивачем був складений акт та встановлено наступне:

1. Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія (встановлено факт змішування промислових відходів з будівельними);

2. Порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів, а саме: відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарним джерелом, газовим котлом TERMOMAX N7V (55) на підприємстві ТОВ «Агростройсервіс»;

3. Порушення умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: відсутній контроль за обсягами забруднюючих речовин зазначених у п. п. 3.2 умов дозволу № 4410137200-56;

4. Первинний поточний облік кількості, типу, складу відходів, що утворюються на підприємстві, за формою № 1-ВТ, затвердженої наказом від 07.07.2008 року № 342, затвердженого в Мінюсті України 09.09.2008 року за № 824/15515 на підприємстві не ведеться.

У зв'язку з виявленими порушеннями позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 25 травня 2013 року № 002454 та винесено постанову від 25 травня 2013 № 002454 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 272,00 грн.

На підставі акта позивачем складено Припис № 56 від 31.05.2013 року щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

Позивачем на підставі наказу № 573 від 07.10.2013 та направлення від 07.10.2013 року у період з 09.10.2013 року по 10.10.2013 року проведено позапланову перевірку ТОВ «Агростройсервіс» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами зазначеної перевірки позивачем був складений акт та встановлено невиконання відповідачем припису Державної екологічної інспекції у Луганській області від 31 травня 2013 року № 56, а саме: не виконано пункти 2, 3, у зв'язку з чим позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 10 жовтня 2013 року № 004079 та винесено постанову від 10 жовтня 2013 № 003032 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 578,00 грн.

23 жовтня 2013 року (згідно відбитку штемпеля вхідної кореспонденції позивача) позивачем отримано лист відповідача про усунення порушень, вказаних в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 10.10.2013 року, а саме: виконання припису № 56 від 31.05.2013 року.

В підтвердження часткового виконання припису № 56 від 31.05.2013 року відповідачем надано копію договору № Ф151001 від 15.10.2013 року укладеного між ТОВ «Агростройсервіс» та Приватним підприємством «Ф. Природа» про проведення інвентаризації шкідливих виробів в атмосферу котельної АБК (топкова № 2). Також, відповідачем надано копію технічного звіту з корегування інвентаризації джерела (топкова № 2) викидів забруднюючих речовин в атмосферу та Технічного звіту з контролю за виконанням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу за 2013 рік.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, апелянт вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

За приписами ст. 34 та ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.11.11. за № 1347/20085, затверджено Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до п.1 якого Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується (надалі - Положення).

Відповідно до п. 4.2 Положення до завдань Держекоінспекції віднесено, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про здійснення заходів із запобігання забрудненню (засміченню) земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; законодавства про поводження з відходами щодо: дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; дотримання вимог виданих лімітів на утворення та розміщення відходів.

Указом Президента України від 13.04.2011 року № 454/2011 затверджене Положення про Державну екологічну інспекцію України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначається Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За приписами ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю); ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, на якого покладені обов'язки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Правові основи прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів (надалі - підприємств) незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища визначає Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затверджений постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року № 2751-XII (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 2 та п. 3 Порядку діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути:

обмежена - на певний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів у цілому по підприємству чи по окремих його цехах (дільницях) і одиницях обладнання;

тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;

припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

При тимчасовій забороні (зупиненні) чи припиненні діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів по підприємствах в цілому чи окремих їх цехах (дільницях) і одиницях обладнання.

Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.

За приписами пп. «в» п. 4 Порядку діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.

Відповідно до п. 5 - п. 7 Порядку підставою для припинення діяльності підприємств є систематичне перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів та екологічних стандартів, що не можуть бути усунуті з технічних, економічних чи інших причин.

Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємства підлягає виконанню в строки, зазначені у цьому рішенні.

Не допускаються термінові тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємства, якщо це може призвести до виникнення аварійної ситуації.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Частиною 7 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог, оскільки відповідачем частково виконано припис, про що повідомлено позивача листом від 23.10.2013 року (згідно відбитку штемпеля вхідної кореспонденції позивача), а відсутність належним чином отриманого дозволу дійсно є порушенням і в зазначеній частині припис є правомірним, однак, на думку колегії суддів, у зимовий період не допускається тимчасова заборона (зупинення) експлуатації діяльності підприємства, якщо це може призвести до виникнення аварійної ситуації.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі № 812/8899/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі № 812/8899/13-а за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростройсервис» про застосування заходів реагування - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 18.12.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 23.12.2013 року.

Головуючий суддя І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська