Постанова

від 07.08.2014 по справі 812/8899/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" серпня 2014 р. м. Київ К/800/3857/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддівГончар Л. Я., Черпіцької Л. Т., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростройсервис" про застосування заходів реагування,

встановив:

Державна екологічна інспекція у Луганській області звернулась з позовом про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростройсервис" заходів реагування шляхом тимчасової заборони (зупинення) експлуатації неврахованого джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - газового котлу марки TERMOMAX N7V (55), що розташований на території товариства за адресою: вул. 1-а Цементна, буд. 1-а, Ленінський район, м. Луганськ, - до отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що позивачем проведено планову перевірку дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

В ході перевірки виявлено ряд порушень, а саме:

1. Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія (встановлено факт змішування промислових відходів з будівельними);

2. Порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів, а саме: відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарним джерелом, газовим котлом TERMOMAX N7V (55) на підприємстві ТОВ "Агростройсервіс";

3. Порушення умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: відсутній контроль за обсягами забруднюючих речовин зазначених у п. п. 3.2 умов дозволу № 4410137200-56;

4. Первинний поточний облік кількості, типу, складу відходів, що утворюються на підприємстві, за формою № 1-ВТ, затвердженої наказом від 07.07.2008 року № 342, затвердженим в Мінюсті України 09.09.2008 року за № 824/15515, на підприємстві не ведеться.

У зв'язку з виявленими порушеннями позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 25 травня 2013 року № 002454 та винесено постанову від 25 травня 2013 № 002454 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 272 грн. 00 коп.

На підставі акта позивачем складено припис № 56 від 31 травня 2013 року щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

В подальшому позивачем проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, а також виконання ним вимог попереднього припису.

За результатами зазначеної перевірки позивачем складено акт та встановлено невиконання відповідачем припису Державної екологічної інспекції у Луганській області від 31 травня 2013 року № 56, а саме: не виконано пункти 2, 3, - у зв'язку з чим позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 10 жовтня 2013 року № 004079 та винесено постанову від 10 жовтня 2013 № 003032 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 578 грн. 00 коп.

На виконання припису № 56 від 31 травня 2013 року відповідачем надано копію договору № Ф151001 від 15 жовтня 2013 року, укладеного між ТОВ "Агростройсервіс" та Приватним підприємством "Ф. Природа", про проведення інвентаризації шкідливих виробів в атмосферу котельної АБК (топкова № 2). Також відповідачем надано копію технічного звіту з корегування інвентаризації джерела (топкова № 2) викидів забруднюючих речовин в атмосферу та Технічного звіту з контролю за виконанням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу за 2013 рік.

Враховуючи, що відповідачем не усунуто виявлене порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів, а саме: не надано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарним джерелом, газовим котлом TERMOMAX N7V (55), на підприємстві ТОВ "Агростройсервіс", позивач звернувся з даним позовом.

Незважаючи на встановлену правомірність припису позивача, суди обох інстанцій дійшли висновків про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на те, що згідно із прямою вказівкою чинного підзаконного акту у зимовий період не допускається тимчасова заборона (зупинення) експлуатації діяльності підприємства, якщо це може призвести до виникнення аварійної ситуації.

Колегія суддів вважає висновки судів помилковими.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря , про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

За приписами ст. 34 та ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно із ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп. Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, - сім років, об'єкт якого належить до другої групи, - десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету міністрів від 13 березня 2002 року № 302, визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Таким чином підприємство набуває право на експлуатацію обладнання, з якого в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини, лише після отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Експлуатація такого обладнання без отримання дозволу є правопорушенням та підставою для застосування встановлених законодавством заходів реагування.

Статтею 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Аналіз наведених статей свідчить, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду відповідного позову органу державного нагляду (контролю). Встановлення в судовому процесі правомірності припису органу державного нагляду (контролю) про усунення такого порушення є безумовною підставою для задоволення позову.

Що стосується Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року № 2751-XII, то згідно із п. 3 цього Порядку останній застосовується під час прийняття рішень, які приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.

Отже відмова в позові з підстави, передбаченої вказаним Порядком, є необґрунтованою.

Враховуючи, що наявні матеріали справи свідчать про обґрунтованість позовних вимог щодо застосування до відповідача заходів реагування шляхом тимчасової заборони (зупинення) експлуатації неврахованого джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, судова колегія не вбачає за доцільне направляти справу на новий розгляд та в межах свої повноважень ухвалює нове рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, та керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Державної екологічної інспекції у Луганській області задовольнити.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростройсервис" заходи реагування шляхом тимчасової заборони (зупинення) експлуатації неврахованого джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - газового котлу марки TERMOMAX N7V (55), що розташований на території товариства за адресою: вул. 1-а Цементна, буд. 1-а, Ленінський район, м. Луганськ, до отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: