Рішення

від 04.02.2009 по справі 54/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/147

04.02.09

За позовом  Приватного малого підприємства "Орілль"

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ол-Пак"

про               стягнення 24 360, 00 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача      Кобиляшна Д.В., за дов. б/н від 28.11.2008 р.

від відповідача Єлецьких О.І., директор

У судовому засіданні 04.02.2009 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників позивача та відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.  

СУТЬ СПОРУ:

Приватне мале підприємство "Орілль"  звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ол-Пак" про стягнення 16 000,00 грн. основного боргу, 5 360,00 грн. пені та 3 000,00 грн. витрат на юридичні послуги. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого за договором купівлі-продажу № 25 від 23.10.2007 р.  

Ухвалою суду від 19.12.2008 р. порушено провадження у справі № 54/147, розгляд справи призначено на 21.01.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 21.01.2009 р. не з'явився, витребуваних документів суду не надав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 04.02.2009 р.

Судом відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, поданої разом із позовною заявою, оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У наданих 04.02.02009 р. поясненнях відповідач заперечив проти вимог позивача, пославшись на те, що договір купівлі-продажу укладений з істотними порушеннями, позивач порушив передбачені договором строки поставки товару, а технічні характеристики поставленого товару не відповідають завданням виробництва.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2007 р. між Приватним малим підприємством "Орілль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ол-Пак" було укладено договір купівлі-продажу № 25, відповідно до умов якого позивач, як продавець, зобов'язався передати, а відповідач, як покупець,  прийняти і оплатити товар –дві дротошвейки та 60 кг стальної обмідненої стрічки (п. 1.1. договору).

Як передбачено п.п. 3.1., 3.2. договору відвантаження товару здійснюється впродовж 15-ти робочих днів на транспортний засіб відповідача силами і за рахунок позивача.

Вартість товару, погоджена сторонами у п. 2.1. договору, становить 16 000,00 грн.  

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.   

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.   

Позивач за видатковою накладною № 86 від 25.12.2007 р. передав відповідачеві товар, передбачений умовами договору, вартістю 16 000,00 грн.  

Від імені відповідача товар за вищезазначеною накладною був прийнятий Єлецьких Олександром Івановичем за довіреністю серії ЯМШ № 257586 від 25.12.2007 р. зі строком дії до 03.01.2008 р.

Відповідно до п 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Таким чином, судом вважається доведеним факт поставки товару позивачем та її прийняття відповідачем у повній відповідності з вимогами законодавства.   

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що покупець повинен здійснити оплату товару у строк до 28.12.2007 р.

Відповідач не виконав передбачений п. 2.2. договору обов'язок по оплаті поставленого товару. Довідкою № 135-23-09/3762 від 20.01.2009 р. АКІБ "Укрсиббанк" повідомив, що у період з 15.10.2008 р. по 15.01.2009 р. на поточний рахунок позивача у цій банківській установі кошти від відповідача не надходили.

Вказаний факт відповідачем не заперечується.   

10.11.2008 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою оплатити поставлений товар, у відповідь на яку відповідач листом № 60 від 20.11.2008 р. повідомив, що позивач не надав усіх документів, передбачених договором, а надані документи оформлені неналежним чином. У зв'язку з цим передане обладнання не було взяте на облік відповідачем і не може бути оплачене.

У судовому засіданні представник відповідача також зазначив, що поставлений товар виявився відмінним від того, про який велись переговори: його технічні характеристики не відповідають завданням виробництва.

Судом відхиляються зазначені твердження відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Правові наслідки передання товару в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, визначені ст. 672 ЦК України, якою передбачене право покупця (відповідача) відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, –вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як встановлено судом, відповідач прийняв поставлений товар без жодних зауважень щодо асортименту, кількості, якості та інших характеристик. Матеріали справи не містять жодних документальних підтверджень невідповідності товару умовам договору та відмови відповідача від прийняття товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 672 ЦК України, якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Порушення позивачем строків поставки товару, на що посилається відповідач у своїх поясненнях, не є підставою для звільнення відповідача від оплати прийнятого ним товару. При цьому договором передбачені наслідки порушення продавцем зобов'язань щодо строків поставки товару у вигляді обов'язку сплатити пеню за таке порушення.  

          Отже, внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, його борг перед позивачем становить 16 000,00 грн. Розмір зазначеної заборгованості є  належним чином доведеним та документально підтвердженим. За таких умов, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 16 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 360,00 грн., посилаючись в обґрунтування  своїх вимог на п. 5.2. договору, яким передбачено, що за прострочку платежу винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі 0,1% від договірної вартості товару.

Позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у сумі 1 704,32  грн., виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи встановлений п. 2.2. договору строк оплати товару, пеня підлягає стягненню за період з 29.12.2007 р. по 28.06.2008 р.  

Як встановлено статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений договором, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

У період з 29.12.2007 р. по 31.12.2007 р. відповідно до Листа НБУ № 14-011/1150-5118 від 17.05.2007 р. діяла облікова ставка 8 %, з 01.01.2008 р. по 29.04.2008 р. відповідно до Постанови НБУ № 492 від 29.12.2007 р.– 10%, а з 30.04.2008 р. по 29.06.2008 р. – 12% відповідно до Постанови НБУ № 107 від 21.04.2008 р. Зважаючи на те, що пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, визначена договором, становить 36,5% річних (0,1 х 365), вона перевищує подвійну облікову ставку НБУ за вказаний період. У зв'язку з цим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за таким розрахунком суду:

Сума боргуПеріод  К-сть днівпрострочення Пеня,  %Сума, грн.

16 000,0029.12.0731.12.0731621,04

16 000,0001.01.0829.04.08120201 052,05

16 000,0030.04.0828.06.086024631,23

Всього:

1 704,32

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів, які підтверджували звільнення його від обов'язку оплатити поставлений товар.  

Суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги у розмірі 3 000,00 грн., оскільки позивачем не надано жодних доказів оплати таких послуг.  

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 17 704,32 грн.     

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ол-Пак" (03151, м. Київ,  просп. Повітрофлотський, 72, код ЄДРПОУ 33234564, п/р № 26003210703980 в КРУ банку "Фінанси та Кредит" м. Київ, МФО 300937, а у випадку відсутності  коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного малого підприємства "Орілль" (03150, м. Київ, вул. Боженка, 66, код ЄДРПОУ 19021051, п/р 26004201952088 у АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 коп. основного боргу, 1 704 (одну тисячу сімсот чотири) гривні 32 коп. пені, 177 (сто сімдесят сім) гривень 04 коп. державного мита та 85 (вісімдесят п'ять) гривень 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                               Т.С. Демченко

          Датою підписання повного тексту рішення є 09.02.2009 р.