Рішення

від 25.02.2009 по справі 54/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/168

25.02.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Волгабурмаш - Україна"

до                  Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії

                    "Нафтогаз України"

про               стягнення 473 151,14 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача       Костогриз О.В., за дов. б/н від 23.02.2009 р.

від відповідача  Грищенюк Д.І., за дов. № 2-10 від 08.01.2009 р.

У судовому засіданні 25.02.2009 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волгабурмаш - Україна" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 391 034,00 грн. основного боргу,    11 731,02 грн. процентів річних та 70 386,12 грн. втрат від інфляції. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого за договором № 117-314 від 31.07.2007 р.    

Ухвалою суду від 30.12.2008 р. порушено провадження у справі № 54/168, розгляд справи призначено на 28.01.2009 р.

У судове засідання, призначене на 28.01.2009 р., представники сторін не з'явилися, витребуваних судом документів не надали, про причини неявки не повідомили. У зв'язку з неявкою сторін та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 25.02.2009 р.

У поданому 25.02.2009 р. відзиві відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що зобов'язання відповідача за договором припинилися 31.12.2007 р. внаслідок закінчення строку договору, а тому вимоги позивача безпідставні.    

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волгабурмаш - Україна" та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було укладено договір № 117-314, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався передати у власність відповідача у липні-серпні 2007 р. продукцію виробничо-технічного призначення згідно специфікації (далі –товар), а відповідач, як покупець,  зобов'язався прийняти і оплатити товар (п. 1.1. договору).

Найменування, кількість та асортимент продукції відповідно до п. 2.1. договору були погоджені сторонами у специфікації № 1 до договору.  

Згідно з п. 3.1.договору позивач здійснює поставку товару  на базисних умовах DDP відповідно до Правил тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 р.). Адреси місця призначення визначені п. 3.1. договору, яким передбачено, що відвантаження партії товару здійснюється позивачем згідно рознарядок відповідача, в яких зазначається адреса вантажоотримувача, а також назва і кількість партії продукції.  

Датою поставки партії продукції визнається дата, вказана у накладній про прийняття товару відповідачем (п. 3.7. договору).

Загальна сума договору, визначена п. 5.3. договору, складає 791 034,00 грн.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2007 р.          

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.   

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.   

Позивач за видатковими накладними № РН-000104 від 03.09.2007 р., № РН-000103 від 04.09.2007 р., № РН-000107 від 14.09.2007 р. передав відповідачеві товар, передбачений умовами договору та специфікацією, на загальну суму 791 034,00  грн.  

Від імені відповідача товар за вищезазначеними накладними був прийнятий уповноваженою особою відповідача Грищук Тетяною Олександрівною за довіреностями серії ЯОБ № 476049 від 03.09.2007 р. зі строком дії до 13.09.2007 р, серії ЯОБ № 476051 від 04.09.2007 р. зі строком дії до 14.07.2008 р., серії ЯОБ № 476081 від 14.09.2007 р. зі строком дії до 24.09.2007 р.

Відповідно до п 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Таким чином, факт поставки продукції позивачем та її прийняття відповідачем вважається судом доведеним.   

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що відповідач оплачує позивачу партію продукції протягом 45 днів з моменту її отримання.

Виходячи з цього, товар, поставлений за накладною № РН-000104 від 03.09.2007 р. повинен бути оплачений відповідачем до 18.10.2007 р., за накладною № РН-000103 від 04.09.2007 р. –до 19.10.2007 р., за накладною № РН-000107 від 14.09.2007 р. –до 29.10.2007 року.  

Як свідчать матеріали справи, відповідач частково оплатив поставлений товар, перерахувавши позивачеві 06.12.2007 р. та 07.04.2008 р. 400 000,00 грн. Зазначене підтверджується виписками з поточного рахунку позивача. Довідкою № ОУ/156 від 16.02.2009 р. обслуговуючий банк позивача підтвердив, що за період з 08.04.2008 р. по 10.02.2009 р. на поточний рахунок позивача кошти від відповідача не зараховувались.      

          Таким чином, борг відповідача перед позивачем у розмірі 391 034,00 грн. є належним чином доведеним та документально підтвердженим. За таких умов, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 391 034,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.   

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 11 731,02 грн. трьох процентів річних. Згідно з розрахунком суду розмір процентів річних становить 15 528,47 грн. Оскільки позивачем не заявлялось клопотань про вихід за межі позовних вимог, вимоги про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню у сумі 11 731,02 грн. за розрахунком позивача.

Сума боргуПеріод  К-сть днівпрострочен-ня %Сума, грн.

165 402,0019.10.0720.10.072 327,18

712 285,220.10.0729.10.07103585,43

791 034,0030.10.0706.12.0783520,13

591 034,0007.12.0707.04.0812335 975,11

391 034,0008.04.0825.12.0826238 420,62

Всього:

15 528,47

Позивач також просить стягнути з відповідача 70 386,12 грн. втрат від інфляції за період з січня 2008 р. по жовтень 2008 р. Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у сумі  70 386,12 грн. за таким розрахунком.

Зведений індекс інфляції за період з 01.01.2008 р. по 31.10.2008 р. становить:

102,9% х 102,7% х 103,8% х 103,1% х 101,3% х100,8% х 99,5% х 99,9% х 101,1% х 101,7% = 118%.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить:

391 034,00 грн. х 118% = 461 420,12 грн.

Інфляційні втрати становлять: 461 420,12 грн. –391 034,00 грн. = 70 386,12 грн.  

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів на підтвердження звільнення його від обов'язку оплатити поставлений товар.

Посилання відповідача на закінчення строку дії договору, як на підставу припинення зобов'язання по оплаті поставленого товару, відхиляються судом з наступних підстав.

Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до ст. 599 ЦК України  зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Як встановлено судом, відповідач не виконав належним чином зобов'язання по оплаті поставленого товару, чим порушив умови договору. Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).  Як передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 622 боржник не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 473 151,14 грн.     

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" (01021, м. Київ,  Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801, п/р № 26005001200016 в ОПЕРУ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023, а у випадку відсутності  коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волгабурмаш - Україна" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12-а, оф. 6, код ЄДРПОУ 31307813, п/р 26005102260101 у ЗАТ "Сведбанк Інвест", м. Київ, МФО 320650) 391 034 (триста дев'яносто одну тисячу тридцять чотири) гривні 00 коп. основного боргу, 11 731 (одинадцять тисяч сімсот тридцять одну) гривню 02 коп. трьох процентів річних, 70 386 (сімдесят тисяч триста вісімдесят шість) гривень 12 коп. інфляційних втрат, 4 731 (чотири тисячі сімсот тридцять одну) гривню 51 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                               Т.С. Демченко

           Датою підписання повного тексту рішення є 02.03.2009 р.