Постанова

від 22.07.2009 по справі 54/168

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

54/168

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 липня 2009 р.                                                                                    № 54/168  

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді              Козир Т.П.,

суддів:                                     Малетича М.М.,

                                                Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2009р. у справі № 54/168 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волгабурмаш-Україна” до Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про стягнення суми,

за участю представників:

Позивача: не з'явились,

Відповідача: не з'явились.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Волгабурмаш-Україна” (далі –ТОВ “Волгабурмаш-Україна”, Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі –ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 473 151,14 грн., з яких: 391 034,00 грн. –основний борг, 70 386,12 грн. –інфляційні нарахування і 11731,02 грн. –3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням умов договору № 117-314 від 31.07.2007р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2009р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2009р., позов ТОВ “Волгабурмаш-Україна” було задоволено.

У поданій касаційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті  у  справі  судові  рішення  та  прийняти  нове  рішення   про   відмову  у  позові.

Сторони  не  скористались  правом  на  участь  у  судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31.07.2007р. між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупцем) було укладено договір № 117-314 на постачання продукції (далі –Договір), за умовами якого (п. 1.1.) Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача у липні-серпні 2007 року продукцію виробничо-технічного призначення (буровий інструмент, долота для буріння), згідно специфікації, яка наведена в додатку № 1 до Договору та є невід'ємною його частиною, а Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити продукцію.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що назва, кількість та асортимент продукції зазначені у специфікації, яка наведена в додатку № 1 до Договору.

Відповідно, в специфікації № 1 до Договору, сторони погодили назву продукції, кількість, ціну, умови оплати та термін поставки.

Крім того, згідно п. 3.1. Договору Позивач здійснює поставку продукції, вільної від будь-яких прав та домагань третіх осіб, Покупцю на базисних умовах DDP –“Поставка зі сплатою мита до місця призначення” (Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), а відповідно до п. 3.7. Договору датою поставки партії продукції визначається дата, вказана у накладній про прийняття продукції Відповідачем.

В п.п. 5.3., 5.4. Договору сторони встановили, що загальна сума Договору складає 791034,00 грн. Відповідач оплачує Позивачу партію продукції протягом 45 днів з моменту її отримання.

Також пунктом 10.1. Договору передбачалось, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2007р.

На виконання умов Договору, Позивач протягом вересня 2007 року передав у власність Відповідача продукцію на загальну суму 791034,00 грн., в той час, як останній оплатив таку тільки частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 391034,00 грн.

Предметом спору у даній справі є вимоги ТОВ “Волгабурмаш-Україна” про стягнення 391 034,00 грн. основного боргу, 70 386,12 грн. інфляційних нарахувань і 11731,02 грн. – 3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням умов Договору.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що Позивачем були виконані умови Договору належним чином –продукцію передбачену умовами Договору, Відповідачу поставив, в той час, як останній розрахувався не в повному обсязі, враховуючи вимоги ст.ст. 598, 610, 625, 692, 712 ЦК України, дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги ТОВ “Волгабурмаш-Україна” задоволено, слід залишити без змін.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2009р. у справі № 54/168 –без змін.

Головуючий - суддя                                                           Козир Т.П.

Судді                                                                                     Малетич М.М.

                                                                                                        Самусенко С.С.