Рішення

від 28.01.2009 по справі 54/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/167

28.01.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ Україна"

до                  Закритого акціонерного товариства "Аско-транс"

про               стягнення 24 730,55 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача     Мільчаков О.Л., за дов. б/н від 10.11.2008 р.

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ Україна" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Аско-транс" про стягнення 18 080,99 грн. основного боргу, 5 424,29 грн. штрафу, 303,16 грн. процентів річних та 922,11 грн. втрат від інфляції. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого за договором № 194/2008 П від 15.01.2008 р.    

Ухвалою суду від 31.12.2008 р. порушено провадження у справі № 54/167, розгляд справи призначено на 28.01.2009 р.

У судове засідання, призначене на 28.01.2009 р., представник відповідача не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ним отримана 16.01.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 06612400.  

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ Україна" та Закритим акціонерним товариством "Аско-транс" було укладено договір № 194/2008 П, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставити відповідачу автомобільні товари, а відповідач, як покупець, зобов'язався своєчасно здійснювати необхідні розрахунки (п.п. 1.1., 9.4.2. договору).

Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття відповідачем товару по видатковій накладній (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору товар вважається прийнятим і таким, що належить відповідачу, з моменту підписання видаткової накладної представником відповідача. У момент передачі товару і підписання видаткової накладної згідно з п. 6.1. договору право власності на товар переходить до відповідача.   

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.   

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.   

Позивач за видатковою накладною № ЕБК04110012 від 21.04.2008 р. передав відповідачеві товар, передбачений умовами договору, на суму 29 822,00 грн.  Накладна від імені відповідача підписана його уповноваженим представником та скріплена печаткою відповідача, що є належним доказом поставки товару.  

Таким чином, факт поставки продукції позивачем та її прийняття відповідачем вважається судом доведеним.   

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що оплата товару здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту проведення відвантаження. Виходячи з цього, поставлений товар повинен бути оплачений відповідачем до 21.05.2008 р.

Відповідач у визначений строк не виконав передбачений п. 3.1.1. договору обов'язок по оплаті поставленого товару.

18.10.2008 р. позивач направив відповідачеві претензію з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар, однак зазначена претензія залишена відповідачем без розгляду і задоволення.

Як пояснив позивач, відповідач частково сплатив борг у сумі 11 741,01 грн.    

          Отже, борг відповідача перед позивачем у розмірі 18 080,99 грн. є  належним чином доведеним та документально підтвердженим. За таких умов, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 18 080,99 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України  учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 10.2. договору за затримку платежів на термін до 30 днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від загальної вартості невиконаного зобов'язання.

Виходячи з викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у сумі 5 424,29 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 303,16 грн. трьох процентів річних за період з 22.05.2008 р. по 12.12.2008 р. та 922,11 грн. інфляційних втрат. Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про його обґрунтованість. Виходячи з цього, позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав, своїм правом на судовий захист не скористався.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі 24 730,55 грн.     

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Аско-транс" (01133, м. Київ,  вул. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 30635392, п/р № 26009400749721 у Бучанському відділенні КОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 321013, а у випадку відсутності  коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ Україна" (02089, м. Київ, вул. Радистів, 73-А, код ЄДРПОУ 33780248, п/р 26006038671241 у Міжрайонному відділенні КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012) 18 080 (вісімнадцять тисяч вісімдесят) гривень 99 коп. основного боргу, 5 424 (п'ять тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 29 коп. штрафу, 303 (триста три) гривні 16 коп. трьох процентів річних, 922 (дев'ятсот двадцять дві) гривні 11 коп. інфляційних втрат, 247 (двісті сорок сім) гривень 31 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                             Т.С. Демченко