Рішення

від 17.12.2013 по справі 1/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

17 грудня 2013 року Справа № 1/246

За позовом позивача Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат", м. Луганськ

про стягнення 3705511,15 дол. США та 61409,76 грн.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Рубан О.Г., за довіреністю від 23.10.2012 № 528/12;

від відповідача - представник не прибув;

Суть пору: про стягнення з відповідача 3705511,15 дол. США та 61409,80 грн. боргу за Генеральною угодою про надання кредитних ресурсів № 010/09-11/478/Г від 27.06.2006, а саме:

- за кредитним договором № 010/06-04/289 від 20.12.2007 - 2001499,94 дол. США заборгованості за кредитом (у т.ч. простроченої позичкової 20000,00 дол. США), 96792,44 дол. США заборгованості по сплаті процентів, 33484,03 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів, 5209,18 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту (з урахуванням зменшення вимог позивачем на 0,04 грн. за поясненнями від 06.06.2011);

- за кредитним договором № 010/07-02/365 від 11.06.2008 - 1038736,20 дол. США заборгованості за кредитом (у т.ч. простроченої позичкової 38736,20 дол. США), 50038,44 дол. США заборгованості по сплаті процентів, 8687,09 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів, 7504,51 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту);

- за кредитним договором № 010/07-02/413 від 04.09.2008 - 494131,70 дол. США заборгованості за кредитом (у т.ч. простроченої позичкової 23731,70 дол. США), 24312,43 дол. США заборгованості по сплаті процентів, 4396,13 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів, 2128,82 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту).

Як свідчать матеріали справи, після порушення провадження по ній відповідачем змінено юридичну адресу на м. Запоріжжя, вул. Сверлова, буд. 30. Однак, у відповідності до ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Дослідивши обставини справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Так, на час розгляду справи у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" перебуває у стані припинення за судовим рішенням про банкрутство у справі № 5009/842/12 (запис від 16.03.2012).

Провадження у вказаній справі про банкрутство було порушено на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвалою від 03.03.2012 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У судовому засіданні 19.06.2012 представник позивача повідомив суд, що відповідну заяву за листом від 28.05.12 № С13-120-1-2/2827 про визнання кредитором з підтверджуючими документами ним відправлено ліквідатору Помінову О.В., який у відповідності до ст. 52 вказаного Закону мав вжити заходи щодо виявлення кредиторів банкрута та здійснити ліквідаційну процедуру.

Ухвалою від 19.06.2012 суд провадження у даній справі зупинив до винесення господарським судом Запорізької області ухвали суду за результатами розгляду заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції про визнання кредитором по справі № 5009/842/12.

У зв'язку з тим, що ліквідаційна процедура здійснюється тривалий час, результати розгляду заяви кредитора ліквідатором невідомі, провадження у даній справі поновлене.

Також, як свідчать матеріали справи, у ході її розгляду ухвалою від 16.06.11 суд призначав судову економічну експертизу, за результатами проведення якої надійшов висновок експерта № 6501/24-1665/25 від 23.05.12 (арк. справи 139-150, т. 2, 1-24, т. 3), за змістом якого вказано, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість не підтверджується документально по окремих позиціях , розбіжності в розрізі кожного кредитного договору викладені в дослідницькій частині висновку та загальна сума боргу станом на 02.08.10 складає 3712106,05 дол. США та 22224,82 грн.

При розгляді справи судом встановлено, що 27.06.2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції (правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" було укладено Генеральну угоду про надання кредитних ресурсів № 010/09-11/478/Г (арк. справи 19-21, т. 1) з додатковими угодами до неї, за умовами яких кредитор (позивач) зобов'язався надавати позичальнику (відповідачу) кредитні кошти в порядку й на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках цієї Угоди, і які є її невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 1.3. Генеральної угоди встановлено, що в межах ліміту кредитної заборгованості, субліміти позичальнику в розрізі окремих банківських продуктів встановлюються кредитними договорами, укладеними в рамках даної Угоди.

За умовами п.1.4. Генеральної угоди термін користування кредитними коштами за даною Угодою встановлюється до 31.10.2012, якщо інше не передбачено кредитними договорами, укладеними в рамках даної Угоди. На підставі пункту 2.1. Генеральної угоди кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Крім того, п. 6.7. Генеральної угоди встановлено право кредитора достроково стягнути заборгованість за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником п. 5.1. цієї Угоди.

Як свідчить зміст позову, позивачем за даною справою об'єднані вимоги про стягнення боргу за різними кредитними договорами.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що у межах реалізації Генеральної угоди сторонами у справі укладено кредитний договір № 010/06-04/289 від 20.12.2007 (Додаток № 4 до Генеральної угоди - арк. справи 27-29, т.1), відповідно до якого кредитор надає позичальнику кредит в розмірі 2772000,00 дол. США., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 11,75% річних, з кінцевим терміном повернення - 31.10.2012.

Факт перерахування коштів підтверджується меморіальним валютним ордером № 7581 від 21.12.2007 на суму 2687153,47 дол. США (арк. справи 64, т. 1).

Відповідно до п. 6.1. вказаного кредитного договору проценти за користування кредитними коштами позичальник (відповідач) мав сплачувати щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається відповідно до графіка погашення заборгованості, встановленого п. 6.1. кредитного договору, рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом, а також позичальник зобов'язаний забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених цим договором.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що з січня 2010 року відповідачем не виконувались умови вищевказаного кредитного договору та позичкова заборгованість за графіком погашення кредиту станом на 02.08.2010 складала 20000 дол. США. Усього за кредитним договором № 010/06-04/289 від 20.12.2007 заявлено до стягнення 2001499,94 дол. США заборгованості за кредитом, 96792,44 дол. США заборгованості по сплаті процентів, 33484,03 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів, 5209,18 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Також у межах реалізації Генеральної угоди між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 010/07-02/365 від 11.06.2008 (арк. справи 34-38, т.1), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 1100000,00 дол. СІІІА, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 11,25% річних, з кінцевим терміном повернення - 01.12.2010.

Виконання зобов'язань по перерахуванню коштів позичальнику підтверджено меморіальними валютними ордерами № 5151 від 18.06.2008, № 65/1 від 19.06.2008, № 5240 від 23.06.2008, № 5302 від 25.06.2008, № 5838 від 26.06.2008, № 5958 від 02.07.2008, № 6132 від 11.07.2008, № 6134 від 11.07.2008, № 6386 від 21.07.2008, № 6424 від 22.07.2008, № 6440 від 23.07.2008, № 6538 від 29.07.2008, № 6034 від 31.07.2008, № 6466 від 20.08.2008, № 6493 від 22.06.2008, № 6503 від 26.08.2008 р. на загальну суму 1100000,00 дол. США.

Згідно пункту 2.2. даного кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати установі банку проценти за користування кредитними коштами, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) мала погашатись відповідно до графіку погашення заборгованості, встановленого п. 6.1. кредитного договору, рівними щомісячними платежами. Пунктом 10.1. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в Договорі цілі, і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах передбачених договором.

За розрахунком ціни позову, складеним позивачем, до стягнення за даним договором заявлено 1038736,20 дол. США заборгованості за кредитом, 50038,44 дол. США заборгованості по сплаті процентів, 8687,09 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів та 7504,51 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

04.09.2008 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції (правонаступником якого є позивач) та ТОВ "Луганський гофротарний комбінат" укладено наступний кредитний договір № 010/07-02/413 від 04.09.2008 (арк. справи 42-48, т. 1), за умовами якого кредитор (позивач) надав позичальнику кредит в розмірі 515400,00 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 11,25% річних, з кінцевим терміном повернення - 01.12.2010, що підтверджено доданими до справи меморіальними валютними ордерами № 7226 від 25.09.2008, № 7232 від 26.09.2008, № 65/1 від 06.10.2008, № 7598 від 13.10.2008.

Згідно пункту 2.2. вказаного кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати банку проценти за користування кредитними коштами, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість за кредитом мала погашатись відповідно до графіка погашення заборгованості, встановленого п. 6.1. кредитного договору, рівними щомісячними платежами. Оскільки відповідачем не виконувались умови договору з січня 2010 року , позичкова заборгованість не сплачувалась взагалі, тому до стягнення заявлено у цій частині позову 494131,70 дол. США заборгованості за кредитом, у т.ч. простроченої позичкової 23731,70 дол. США, 24312,43 дол. США заборгованості по сплаті процентів, 4396,13 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів, 2128,82 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Відзив на позовну заяву у ході розгляду справи відповідачем не надавався.

У клопотання про припинення провадження у справі, яке надійшло до канцелярії суду 16.12.2013, зазначається про визнання кредиторських вимог позивача на суму 38224278,98 грн. та включення їх до реєстру кредиторських вимог, тому, на думку ліквідатора ТОВ "Луганський гофротарний комбінат", наявні підстави для застосування судом п. 2 ст. 80 ГПК України.

Оцінивши обставини справи, результати судово-економічної експертизи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими не повністю, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Так, правове регулювання відносин кредиту здійснюється главою 71 ЦК України, зокрема, ст. 1054 даного Кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Також законодавець передбачив, що до відносин по кредитному договору застосовуються положення параграфу 1 даної глави "Позика", якщо інше не встановлено параграфом "Кредит" та не витікає з суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому на підставі ст. 1048 ЦК України.

Так, щодо оцінки позовних вимог за кредитним договором № 010/06-04/289 від 20.12.2007 , то суд виходить з наступного .

Заборгованість за кредитом за розрахунком позивача складає 2001499,94 дол. США (арк. справи 16, т. 1), у той час, як за висновком судово-економічної експертизи (арк. справи 5, т. 3) встановлено, що сума боргу по кредиту за договором № 010/06-04/289 від 20.12.2007 станом на 02.08.2010 складає 2063354,52 дол. США з різницею на користь позивача через не відображену операцію капіталізації відстрочених до сплати процентів на суму 61854,58 дол. США. Однак, у зв'язку з тим, що дана сума більша, ніж заявлена позивачем, суд розглядає первісні вимоги та встановлює, що станом на 28.05.2010 борг відповідача за кредитним договором № 010/06-04/289 від 20.12.2007 складав 2001499,94 дол. США, який й заявлений до стягнення.

Пунктом 7.4. даного кредитного договору встановлено, що кредитор має право достроково стягувати заборгованість позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов Кредитного договору.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 10.2. кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, позичальник (відповідач) сплачує кредитору (позивачу) пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Тому відповідачу за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом обгрунтовано нарахована пеня в сумі 5209,18 грн.

Щодо решти сум, а саме заборгованості по сплаті процентів - 96792,44 дол. США та 33484,03 грн. пені за порушення строків сплати процентів, то суд виходить з висновку судового експерта, який не спростований позивачем.

Так, за даними відповідної таблиці по боргу за кредитним договором № 010/06-04/289 від 20.12.2007 (арк. справи 4-5, т. 3), яка міститься у висновку, правомірно нарахованими у відповідності до умов укладених сторонами угод є 38749,70 дол. США боргу по процентах та 5997,43 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Як свідчать матеріали справи, у травні 2011 року позивачем було оформлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог (арк. справи 106-107, т. 2), а також, як встановлено судовим експертом, відбулось договірне списання коштів з рахунків відповідача 03.02.2011.

З урахуванням даних обставин до стягнення за кредитним договором № 010/06-04/289 від 20.12.2007 підлягає 2001499,94 дол. США заборгованості за кредитом, 37964,28 дол. США заборгованості по сплаті процентів (за період з 01.06.2010 по 02.08.2010), 5997,43 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів (за період з 01.02.2010 по 02.08.2010) та 5209,18 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту (за період з 01.07.2010 по 02.08.2010).

Щодо обгрунтованості вимог за кредитним договором № 010/07-02/365 від 11.06.2008, то оскільки п. 8.1. договору встановлено право кредитора достроково стягувати заборгованість позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору, вимоги про стягнення 1038736,20 дол. США заборгованості за кредитом, у т.ч. простроченої позичкової 38736,20 дол. США, є обгрунтованими. Зазначену судовим експертом суму 1070100,59 дол. США суд до уваги не бере, оскільки вона перевищує заявлену позивачем. Однак через зарахування зустрічних однорідних вимог та договірного списання коштів борг за кредитом, який стягується на користь позивача за кредитним договором № 010/07-02/365 складає 1037950,78 (з урахуванням різниці в 785,42 дол. США, визначеної експертом у п. 2 висновків по 3-му питанню - арк. справи 24, т. 3).

Пунктом 14.4 даного правочину передбачено, що за прострочення виконання будь-яких зобов'язань за цим договором позичальник (відповідач) сплачує кредитору (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Тому за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом нарахована пеня, яка стягується в сумі 6354,18 грн. (за період з 01.03.2010 по 02.08.2010), виходячи з висновку судової експертизи.

Також станом на 02.08.2010 за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті процентів у сумі 20554,05 дол. США (за період з 01.06.2010 по 02.08.2010). За порушення строків сплати процентів обгрунтованою є пеня в сумі 1711,37 грн. (за період з 01.02.2010 по 02.08.2010) згідно даних висновку, у т.ч. таблиці по боргу за кредитним договором № 010/07-02/365 від 11.06.2008 (арк. справи 11-12, т. 3).

Щодо відповідальності позичальника за кредитним договором № 010/07-02/413 від 04.09.2008, то умовами п. 8.1. подібним чином, як і у попередніх договорах встановлено право кредитора достроково стягувати заборгованість позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору.

За прострочення виконання будь-яких зобов'язань за цим договором позичальник (відповідач) сплачує кредитору (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення (п. 14.4), тому відповідачу за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом нарахована пеня в сумі 2128,82 грн. (за період з 01.06.2010 по 02.08.2010).

За даними судової експертизи станом на 02.08.2010 за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті процентів, яка складає 9838,21 дол. США (за період з 01.06.2010 по 02.08.2010). За порушення строків сплати процентів обгрунтованою є пеня в сумі 823,84 грн. (за період з 01.02.2010 по 02.08.2010).

Заборгованість за кредитом згідно таблиці по боргу за кредитним договором № 010/07-02/413 у висновку (арк. справи 18, т. 3) станом на 02.08.2010 складає 509508,98 дол. США, однак вона перевищує визначену позивачем у сумі 494131,70 дол. США, тому до стягнення підлягає 488679,71 дол. США (з урахуванням різниці, визначеної експертом у сумі 5451,99 дол. США згідно п. 2 висновків по 3-му питанню).

На час слухання справи заборгованість відповідача не змінилася, доказів її погашення за час знаходження справи в провадженні суду не надано, тому суд встановлює факт прострочення сплати 3528130,43 дол. США заборгованості за кредитом, 68356,54 дол. США заборгованості по процентах, 8532,64 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів, 13692,18 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за кредитними договорами № 010/06-04/289 від 20.12.2007, № 010/07-02/365 від 11.06.2008, № 010/07-02/413 від 04.09.2008.

Заявлені позивачем штрафні санкції у вигляді пені підлягають до стягнення, оскільки дія мораторію, введеного судом ухвалою від 03.03.2012, на них не розповсюджується.

Заперечення ліквідатора судом відхиляються, оскільки у справі відсутнє рішення суду (відповідна ухвала господарського суду Запорізької області у справі № 5009/842/12), якою затверджено ліквідаційний баланс банкрута. Тому правові підстави для припинення провадження у справі на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України відсутні. Наданий ліквідатором реєстр вимог кредиторів станом на 01.11.2013 не є рішенням у розумінні вказаної норми процесуального закону.

За таких обставин позов задовольняється частково у зазначених вище сумах боргу по кредитах (у гривні та доларах США), процентів, пені з віднесенням на відповідача судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України (з урахуванням ціни позову, визначеної за довідкою про курс валют - арк. справи 131, т. 1).

У задоволенні решти позову слід відмовити за необгрунтованістю.

Витрати по проведенню експертизи на суму 15048,48 грн., які сплачені відповідачем за квитанціями №№ 72996, 2000711 (арк. справи 129, т. 2), розподіляються також пропорційно згідно зі ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 49, 82- 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат", м. Запоріжжя, вул. Свердлова, б. 30, ідент. код 30642763 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, ідент. код 14305909 в особі Луганської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Луганськ, вул. Советська, 61, ідент. код 24197094 - 3528130,43 дол. США заборгованості за кредитом, 68356,54 дол. США заборгованості по процентах, 8532,64 грн . пені за несвоєчасну сплату процентів, 13692,18 грн . пені за несвоєчасне погашення кредиту, 3133,92 дол. США державного мита, 228,76 грн . витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 14586,51 грн. витрат по проведенню судової експертизи, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Стягнути з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ в особі Луганської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Луганськ, вул. Советська, 61, ідент. код 24197094 на користь ТОВ "Луганський гофротарний комбінат", м. Запоріжжя, вул. Свердлова, б. 30, ідент. код 30642763 на користь - 461,97 грн. витрат по проведенню судової експертизи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 23.12.2013.

Суддя Н.М.Зюбанова