Ухвала

від 20.12.2013 по справі 5020-4/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

20 грудня 2013 року справа № 5020-4/239 за заявою Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Дзігунського, 19)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного російсько-українського підприємства "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське адміралтейство" (ідентифікаційний код 30394016, 99001, м. Севастополь, Гер. Севастополя, будинок 13),

про визнання боржника банкрутом,

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників:

Ініціюючий кредитор (УПФУ у Нахімовському районі міста Севастополя): Леганькова Н.О., довіреність № 11 від 08.01.2013;

Профком (ТОВ Спільне російсько-українське підприємство "ССЗ "Лазаревське адміралтейство"): Цуркан В.К., паспорт серії НОМЕР_1 від 26.08.1997;

Керуючий санацією: арбітражний керуючий Дрогайцев А.О., посвідчення НОМЕР_2 від 24.04.2013;

Кредитор (ДПІ у Нахімовському районі Головного Управління Міндоходів м.Севастополя): Харькова О.О. - представник, довіреність № 618/9/10.1-04 від 23.09.2013;

Кредитор (ПАТ "Севастопольський морський завод"): Коломаченко Г.П. - представник, довіреність № 02/01 від 08.01.2013;

Кредитор (ПАТ "Севастопольське підприємство "Ера"): Бондар О.А. - керуючий санацією, Борисова Т.А. - представник, довіреність б/н від 03.05.2013;

Кредитор (ВАТ "Ізумруд"): Фірсова О.Є. , довіреність № 1/2280 від 31.10.2011;

Прокурор (Прокуратура м. Севастополя): Махиня В.В., посвідчення № 015753 від 21.03.2013;

ТОВ "Укрпрофгарант" : Борисова Т.А. - представник, довіреність б/н від 13.12.2013;

Встановив:

УПФУ у Нахімовському районі міста Севастополя звернулося до суду із заявою до ТОВ Спільного російсько-українського підприємства "ССЗ "Лазарєвське адміралтейство" про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою від 07.12.2010 порушено провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою від 10.02.2011 було визнано грошові вимоги Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя в розмірі 1120518,94 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дрогайцева А.О.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 04.10.2011 було затверджено реєстр вимог кредиторів.

14.12.2012 відбулись збори кредиторів боржника, на яких були присутні кредитори з кількістю голосів у 67487 (з загальної кількості голосів у 81071 голоси).

Із змісту протоколу № 1 зборів кредиторів від 14.12.2012 вбачається обрання комітету кредиторів в наступному складі: ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя, ВАТ «Ізумруд» та ВАТ «Северное проектно-конструкторское бюро».

Рішенням зборів кредиторів обраному комутету кредиторів було надано права, передбачені пунктом 8 статті 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

14.12.2012 також відбулось засідання обраного комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про клопотання перед господарським судом м. Севастополя про відкриття процедури санації боржника, а також про призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Дрогайцева А.О.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 18.12.2012 було припинено процедуру розпорядження майном, введено процедуру санації боржника строком на 12 місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Дрогайцева А.О.

Судом також встановлено, що 25.11.2013 відбулись збори кредиторів боржника, на яких були присутні кредитори з кількістю голосів у 47731.

Із змісту протоколу № 2 зборів кредиторів від 25.11.2013 вбачається обрання комітету кредиторів в наступному складі: ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів міста Севастополя, ПАТ "Севастопольське підприємство "Ера", ВАТ «Северное проектно-конструкторское бюро», УПФУ у Нахімовському районі міста Севастополя та ПАТ "Севастопольський морський завод" (том 36 а.с.107-113).

25.11.2013 також відбулось засідання обраного комітету кредиторів, на якому були прийняті рішення про продовження процедури санації боржника на 6 місяців, залучення в якості інвестора в процедуру санації ТОВ «Укрпрофгарант», м.Київ, а також про погодження плану санації та клопотання перед судом про його затвердження (том 36 а.с.114-119).

27.11.2013 на адресу господарського суду м.Севатсополя надійшло клопотання голови комітету кредиторів та керуючого санацією про продовження строку процедури санації на 6 місяців та затвердження плану санації.

У судових засіданнях 10.12., 17.12. та 20.12.2013 представник профкому ТОВ Спільне російсько-українське підприємство "ССЗ "Лазаревське адміралтейство", та представники кредиторів - ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів міста Севастополя, ПАТ "Севастопольський морський завод", УПФУ у Нахімовському районі міста Севастополя, ВАТ "Ізумруд" заперечували проти затвердження судом плану санації з підстав порушення, під час скликання зборів кредиторів та формування комітету кредиторів, вимог частини 2 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013), що виразилось у неповідомленні кредитора - ВАТ «Ізумруд», про час та місце проведення зборів кредиторів та порушення, таким чином, права кредитора на участь у зборах кредиторів, формуванні комітету кредиторів та прийнятті рішень відносно подальшої долі боржника.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання комітету кредиторів боржника про продовження процедури санації та затвердження плану санації, вислухавши пояснення представників учасників провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання виходячи з наступного.

Частиною 1 пункту 1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013 встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки провадження у даній справі порушено до 07.12.2010, тобто до набрання чинності нової редакції зазначеного Закону, то суд застосовує положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013.

Яз зазначалось, клопотання голови комітету кредиторів та керуючого санацією про продовження строку процедури санації на 6 місяців та затвердження плану санації засновано на відповідному рішенні комітету кредиторів від 25.11.2013 (оформленому протоколом № 3).

Пункт 57 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 «Про судову практику у справах про банкрутство» передбачає, що рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу.

Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі , якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства .

Так, частиною 2 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013), встановлено, що збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті. Кількість голосів кредиторів визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Згідно з ухвалою господарського суду м.Севастополя від 04.10.2011 ВАТ «Ізумруд» являється кредитором ТОВ Спільне російсько-українське підприємство "ССЗ "Лазаревське адміралтейство" з кількістю голосів - 14004.

Так, із змісту представленого ВАТ «Ізумруд» повідомлення від 03.11.2013 вбачається інформування вказаного кредитора про необхідність проведення засідання комітету кредиторів по розгляду плану санації із змінами та доповненнями, наданими інвестором - ТОВ "Південна суднобудівна компанія ім. М.П. Лазарєва". Засідання комітету кредиторів планується скликанням на 25.11.2013.

При цьому, в повідомленні від 03.11.2013 № 02-11-К/2013 взагалі не йдеться про: збори кредиторів, порядок денний, час та місце проведення зборів.

Керуючий санацією надав пояснення, пославшись на лист № 23/11-2013 від 13.11.2013, відправленого на адресу ВАТ «Ізумруд», в якому повідомляється про проведення 25.11.2013 о 12:00 зборів кредиторів та викладається порядок денний.

Також керуючий санацією послався на конверт кур`єрської служби DHL, копію квитанції СПД ОСОБА_11 до прибуткового касового ордеру, а також на довідку самого СПД ОСОБА_11 про прийняття службою доставки DHL Express Sevastopol на відправку від Дрогайцева А.О. повідомлення № 23 від 13.11.2013 на адресу: РФ, м.Владивосток, вул. Руська, 65. Даними документами керуючий санацією обгрунтовує доводи про належене сповіщення кредитора - ВАТ «Ізумруд», про збори кредиторів.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В даному випадку, конверт кур`єрської служби DHL не може свідчити доказом відправлення на адресу кредитора - ВАТ «Ізумруд», конкретного повідомлення - № 23/11-2013 від 13.11.2013, оскільки сам конверт не містить даних про його вміст (зокрема, вказаного повідомлення).

Що стосується довідки СПД ОСОБА_11 про прийняття службою доставки DHL Express Sevastopol на відправку від Дрогайцева А.О. повідомлення № 23 від 13.11.2013 на адресу: РФ, м.Владивосток, вул. Руська, 65, то суд її не приймає в якості доказу, оскільки сам СПД ОСОБА_11 не являється відправником листа, а також не являється особою, відомості якої є достовірними та не потребують доведення.

Оскільки ВАТ «Ізумруд» являється кредитором, маючи 14001 голосів, наслідком неналежного сповіщення суд вбачає порушення права кредитора на участь у зборах кредиторів, право на прийняття учасі в обранні (в даному випадку - переобранні) комітету кредиторів та право на вирішення питання щодо подальшої долі боржника.

За таких обставин, судом виявлено невідповідність вимогам частини 2 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013) зборів кредиторів 25.11.2013 та, як наслідок, невідоповідність вимогам закону порядку обрання комітету кредиторів та прийнятих на ньому рішень.

У зв`язку з викладеним, у суду відсутні підстави враховувати резолюції, зазначені в рішенні комітету кредиторів (протокол № 3 від 25.11.2013) в цілому: як в частині продовження строку процедури санації, так і в частині затвердження плану санації.

Надаючи оцінку представленому суду на затвердження плану санації, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1, 2 статті 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом.

У разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів.

План санації може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить закону.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу) та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств); одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок реалізації майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога у цьому разі виплачується за рахунок інвестора, а за його відсутності - за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, одержаного для цієї мети; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Аналогічні вимоги містяться в пункті 78 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство».

Так, в розділі V «Стратегія і джерела санації» - пункт 5.2 «Зовнішні джерела фінансування, умови участі інвестора в санації боржника» зазначено, що проведення санації підприємства з використанням зовнішніх фінансових резервів передбачає залучення коштів сторонніх осіб, якими, зокрема, виступають: кредитори підприємства.

Фінансова участь кредиторів у санації полягає в:

- реструктуризації частини наявної заборгованості на строк до 24 місяців з моменту затвердження плану санації;

- зменшення або списання заборгованості. Списання заборгованості означає відмову кредитора від своїх вимог.

В той же час, ані керуючий санацією, ані члени комітету кредиторів не представили суду жодних доказів наявності погодження будь-якого кредитора на реструктуризацію, зменшення або на списання частини наявної у боржника заборгованості.

За таких обставин, суд не вбачає реальної фінансової участі кредиторів. При цьому, посилання в плані санації на ст. 35 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - щодо можливого укладення мирової угоди, суд вважає безпідставним, оскільки можливість укладення мирової угоди є лише припущенням та не являється реальним джерелом відновлення платоспроможності.

Пунктом 3 розділу V «Стратегія і джерела санації» - «Інвестор», передбачається, що метою залучення інвестора є ліквідація дебіторської заборгованості, мобілізація фінансових ресурсів на погашення частини кредиторських вимог в короткостроковій перспективі та мобілізація фінансових ресурсів на проведення санаційних заходів технічно-виробничого характеру для модернізації існуючих потужностей, переобладнання, розширення виробництва та збільшення напрямів комерційної діяльності.

Вказаним пунктом передбачений обов`язок інвестора, зокрема, погасити частину кредиторських вимог боржника першої та другої черги.

При цьому, конкретну частину кредиторських вимог, яку зобов`язується погасити інвестор, не зазначено.

Пунктом 3 розділу V також передбачені права інвестора, зокрема, на:

- вимагання від боржника відступлення на свою користь прав вимоги погашення дебіторської заборгованості, що була рефінансована інвестором, шляхом сплати боржнику 10 % її вартості;

- набуття у власність цінних паперів (векселів), в які переведено дебіторську заборгованість, на умовах, визначених комітетом кредиторів;

- набуття права на майно боржника та/або майнових прав божника на суму прийнятих на себе зобов`язань та фактично проведеного фінансування;

- 50 % прибутку, отриманого боржником від виробничої діяльності.

Відповідальність інвестора у невиконанні взятих на себе зобов`язань полягає у сплаті кредитору пені у розмірі ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Суд вважає, що відсутність закріпленого проектом плану санації конкретного розміру кредиторських вимог, яку зобов`язується погасити інвестор; повна відсутність відповідальності інвестора перед боржником; передбачена можливість набуття інвестором прав на майно та майнові права боржника поза умови та ступіню реального відновлення боржником платоспроможності; а також набуття прав на 50 % прибутку (за умови необхідності погашення самим боржником кредиторських вимог четвертої черги задоволення - більше, ніж 12 млн. грн. та більше, ніж 160 млн. рублів РФ) жодним чином не відповідають цілям санації.

До того ж, самим інвестором не представлено суду доказів існування у нього реальних ресурсів для участі у відновленні платоспроможності боржника у даній справі. При цьому, суд приймає до уваги, що статутний фонд ТОВ «Укрпрофгарант» складає лише 5000,00 грн.

За таких обставин, суд вважає, що представлений на затвердження план санації не відповідає вимогам статті 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Керуючись статтями 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, статтями 1, 16, 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013), суд -

ухвалив:

У задоволенні клопотання керуючого санацією та комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного російсько-українського підприємства "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське адміралтейство" про затвердження плану санації (згідно з протоколом № 3 від 25.11.2013 засідання комітету кредиторів) відмовити .

Суддя підпис Погребняк О.С.

Згідно з оригіналом помічник судді І.О. Кузьміна 20.12.2013