Постанова

від 16.01.2014 по справі 5020-4/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

16 січня 2014 року справа № 5020-4/239

за заявою Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Дзігунського, 19)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного російсько-українського підприємства "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське адміралтейство" (ідентифікаційний код 30394016, 99001, м. Севастополь, Гер. Севастополя, будинок 13),

про визнання боржника банкрутом,

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників:

Ініціюючий кредитор (УПФУ у Нахімовському районі міста Севастополя): Леганькова Н.О., довіреність № 2 від 09.01.2014;

Профком (ТОВ Спільне російсько-українське підприємство "ССЗ "Лазаревське адміралтейство"): Цуркан В.К., паспорт серії НОМЕР_1 від 26.08.1997; Кривоніс І.Ф. - довіреність б/н від 13.01.2014;

Керуючий санацією: арбітражний керуючий Дрогайцев А.О., посвідчення НОМЕР_2 від 24.04.2013;

Кредитор (ДПІ у Нахімовському районі Головного Управління Міндоходів м.Севастополя): Харькова О.О. - представник, довіреність № 618/9/10.1-04 від 23.09.2013;

Кредитор (ПАТ "Севастопольський морський завод"): Коломаченко Г.П. - представник, довіреність № 02/01 від 08.01.2014;

Кредитор (ПАТ "Севастопольське підприємство "Ера"): Бондар О.А. - керуючий санацією, Борисова Т.А. - представник, довіреність б/н від 03.05.2013;

Прокурор (Прокуратура м. Севастополя): Алісов О.В. - старший прокурор відділу, посвідчення № 005827 від 25.09.2012;

Встановив:

УПФУ у Нахімовському районі міста Севастополя звернулося до суду із заявою до ТОВ Спільного російсько-українського підприємства "ССЗ "Лазарєвське адміралтейство" про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою від 07.12.2010 порушено провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою від 10.02.2011 було визнано грошові вимоги Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя в розмірі 1120518,94 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дрогайцева А.О.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 04.10.2011 було затверджено реєстр вимог кредиторів.

14.12.2012 відбулись збори кредиторів боржника. Із змісту протоколу № 1 зборів кредиторів від 14.12.2012 вбачається обрання комітету кредиторів в наступному складі: ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя, ВАТ «Ізумруд» та ВАТ «Северное проектно-конструкторское бюро».

Рішенням зборів кредиторів обраному комутету кредиторів було надано права, передбачені пунктом 8 статті 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

14.12.2012 також відбулось засідання обраного комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про клопотання перед господарським судом м. Севастополя про відкриття процедури санації боржника, а також про призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Дрогайцева А.О.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 18.12.2012 було припинено процедуру розпорядження майном, введено процедуру санації боржника строком на 12 місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Дрогайцева А.О.

25.11.2013 відбулись збори кредиторів боржника. Із змісту протоколу № 2 зборів кредиторів від 25.11.2013 вбачається обрання комітету кредиторів в наступному складі: ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів міста Севастополя, ПАТ "Севастопольське підприємство "Ера", ВАТ «Северное проектно-конструкторское бюро», УПФУ у Нахімовському районі міста Севастополя та ПАТ "Севастопольський морський завод" (том 36 а.с.107-113).

25.11.2013 також відбулось засідання обраного комітету кредиторів, на якому були прийняті рішення про продовження процедури санації боржника на 6 місяців, залучення в якості інвестора в процедуру санації ТОВ «Укрпрофгарант», м.Київ, а також про погодження плану санації та клопотання перед судом про його затвердження (том 36 а.с.114-119).

10.12.2013 від ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів міста Севастополя надійшла скарга на дії керуючого санацією боржника - арбітражного керуючого Дрогайцева А.О., в якій скажник просив суд визнати недійсними рішення зборів кредиторів від 25.11.2013 та рішення комітету кредиторів від 25.11.2013, а також зобов`язати керуючого санацієєю скликати нові збори кредиторів з дотриманням вимог ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 20.12.2013 скаргу ДПІ у Нахімовському районі Головного Управління Міндоходів у м.Севастополі на дії керуючого санацією боржника залишено без задоволення.

Також ухвалою господарського суду м.Севастополя від 20.12.2013 відмовлено у задоволенні клопотання комітету кредиторів та керуючого санацією боржника про продовження строку процедури санації на 6 місяців та затвердження плану санації.

Підставою для відмови у задоволенні зазначеного клопотання з`явилась невідповідність представленого рішення комітету кредиторів вимогам статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013), а також невідповідність наданого суду на затвердження плану санації вимогам статті 18 вказаного закону.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 23.12.2013 призначено судове засідання, в якому має бути винесено ухвалу про продовження строку процедури санації боржника або застосування відносно боржника інших судових процедур банкрутства, а також зобов`язано керуючого санацією боржника - арбітражного керуючого Дрогайцева А.О., надати суду рішення комітету кредиторів боржника про продовження строку процедури санації боржника або застосування відносно боржника інших судових процедур банкрутства, відповідаючого вимогам статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013).

Керуючим санацією представлено суду Протокол № 4 засідання комітету кредиторів від 09.01.2014, із змісту якого вбачається, що комітетом кредиторів боржника, сформованим 25.11.2013 за результатами зборів кредиторів, прийнято рішення клопотати перед судом про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Дрогайцева А.О.

У судовому засіданні 16.01.2014 від ДПІ у Нахімовському районі Головного Управління Міндоходів у м.Севастополі надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання чинності судовими рішеннями в інших справах - № 919/368/13 та № 5020-440/2012. Клопотання мотивоване тим, що предметом спору у справах № 919/368/13 та № 5020-440/2012 є майно, яке в подальшому може бути включено до балансу боржника.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі з огляду на положення частини 17 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013), згідно з якою господарський суд не має права зупиняти провадження у справі про банкрутство.

У судовому засіданні 16.01.2014 від профспілкового комітету боржника надійшло клопотання, в якому ставилось питання про прийняття господарським судом м.Севастополя рішення, яке дозволяє: повністю виплатити заборгованість по заробітній платі; погасити заборгованість перед пенсійним фондом; розрахуватись по зобов`язанням роботодавця по чинному колективному договору № 963 від 19.02.2009; призначити ліквідаційну комісію згідно зі статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діє з 19.01.2013); витребувати у боржника довідку із вказанням переліку звільнених осіб; витребувати у боржника довідку про заборгованість по заробітній платі; а також розглянути питання щодо представництва інтересів працівників в комітеті кредиторів.

Суд також не знайшов підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки питання щодо виплатити заборгованості по заробітній платі; погашення заборгованості перед пенсійним фондом та щодо розрахунку по зобов`язанням роботодавця по чинному колективному договору, тощо регулюються нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013) щодо порядку виявлення кредиторів, формування реєстру вимог кредиторів, порядку і черговості погашення вимог кредиторів в рамках справи про банкрутство, зокрема, статтями 14, 15, 31. У зв`язку з цим, додаткові рішення суду не потребуються.

Клопотання в частині призначення ліквідаційної комісії за статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діє з 19.01.2013) також не може бути задолено, оскільки, станом на момент подачі клопотання, питання щодо переходу до інших судових процедур банкрутства, зокрема, ліквідаційної процедури, не вирішено. Після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури питання щодо призначення ліквідаційної комісії прямо регулюється нормами закону та також не потребує прийняття судом додаткових судових рішень.

Клопотання профкому в частині витребування у боржника довідки із вказанням переліку звільнених осіб та довідки про заборгованість по заробітній платі за своєю правовою природою являється клопотанням про витребування доказів в порядку статті 38 ГПК України.

Відповідно до статті 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

В даному випадку, представники профкому не довели суду необхідності виребування вказаних доказів під час вирішення питання щодо переходу до інших судових процедур банкрутства.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання комітету кредиторів боржника про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників кредиторів, профкому, прокурора, керуючого санацією суд виходить з наступного.

Частинами 1, 3 пункту 1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013 встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

В даному випадку, провадження у даній справі було порушено ухвалою суду від 22.07.2005 року та станом на 19.01.2013 - дату набрання чинності нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не приймалась.

Згідно з абзацами 4-5 пункту 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, положення Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією. У зв'язку з здійсненням переходу до застосування нової редакції Закону необхідно привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до вимог статті 45 Закону в новій редакції і з урахуванням його вимог вирішити питання щодо переобрання представницьких органів кредиторів (зборів кредиторів та комітету кредиторів).

Таким чином, вирішуючи питання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, суд керується редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяла до 19.01.2013.

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013), встановлено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до частини 8 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013), до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Пункт 57 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 «Про судову практику у справах про банкрутство» передбачає, що рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу.

Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі , якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства .

Ухвалами господарського суду м.Севастополя від 20.12.2013 (щодо розгляду скарги ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів міста Севастополя на дії керуючого санацією та щодо розгляду клопотання комітету кредиторів про затвердження плану санації) встановлено порушення вимог частини 2 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013) під час скликання зборів кредиторів від 25.11.2013 та порядку обрання такими зборами комітету кредиторів. У звзяку з цим, встановлено відсутність підстав для враховування резолюцій, зазначених в рішеннях комітету кредиторів, сформаваному зборами кредиторів від 25.11.2013.

Оскільки в даному випадку клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури засновано також на рішенні комітету кредиторів від 09.01.2014 (протокол № 4), сформованому зборами кредиторів від 25.11.2013, у суду відсутні підстави для врахування резолюцій такого рішення з підстав його невідповідності вимогам статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013).

В той же час, частина 6 статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013) встановлює, що якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не подано плану санації боржника, господарський суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

Вирішуючи питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд приймає до уваги наступні обставини:

- строк процедури санації закінчився 18.12.2013, підстави для його продовження відсутні;

- протягом строку процедури санації (12 місяців) суду не представлено плану санації, відповідаючого вимогам статті 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013);

- не представлено доказів існування інвесторів та доказів наявності реальних перспектив щодо відновлення платоспроможності боржника.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013) у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника.

У судовому засіданні 16.01.2014 арбітражний керуючий Дрогайцев А.О. заявив суду про готовність виконувати обов`язки ліквідатора боржника. Інших кандидатур арбітражних керуючих суду не надходило.

Посилання представника профкому боржника на необхідність визначення кандидатури ліквідатора на підставі «Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство», затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 16.01.2013, не можуть бути визнані судом обгрунтованими, оскільки вказане Положення регулює питання щодо відбору кандидатів на призначення арбітражного по справах, порушених відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013.

Оскільки в рамках даної справи питання щодо переходу до процедури ліквідації, згідно з абзацами 4-5 пункту 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, відбувається у відповідності із Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013), підстави для застосування Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство відсутні.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Дрогайцева А.О., який виконував обов`язки розпорядника майна та керуючого санацією.

Статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діє з 19.01.2013) встановлено, що дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Згідно з частиною 2 статті 67 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-1, 4-5 Господарського процесуального кодексу України, статтями 16, 22-24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діяла до 19.01.2013), статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діє з 19.01.2013), пунктом 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 суд, -

постановив:

1. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю Спільного російсько-українського підприємства "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське адміралтейство" (ідентифікаційний код 30394016) банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру строком на 12 (дванадцять) місяців.

2. Призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного російсько-українського підприємства "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське адміралтейство" (ідентифікаційний код 30394016) - арбітражного керуючого Дрогайцева Атіка Олеговича (Свідоцтво Міністерства юстиції України НОМЕР_2 від 24.04.2013), який мешкає в АДРЕСА_1.

3. Господарську діяльність банкрута завершити закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

4. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважаєти таким, що настав;

5. Встановити, що у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

6. Припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

7. Встановити, що відомості про фінансове становище банкрута перестали бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю.

8. Скасувати арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

9. Припинити повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном.

10. Зобов'язати ліквідатора здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Повідомлення про визнання боржника. банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури мають містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

11. Ліквідатору здійснювати свої повноваження відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону, що діє з 19.01.2013).

12. Зобов`язати ліквідатора надати суду по готовності звіт та ліквідаційний баланс.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Суддя підпис Погребняк О.С.

Згідно з оригіналом помічник судді І.О. Кузьміна 16.01.2014