Постанова

від 18.12.2013 по справі 826/17626/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2013 року № 826/17626/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» (далі - позивач, підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2013р. № 0008792201.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем незаконно нараховано суму податку на прибуток у зв'язку із тим, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам і чинному законодавству, а при формуванні таких висновків податковим органом не було надано належної оцінки первинних документів. Відповідно, спірне рішення, прийняте за наслідками такої перевірки є протиправним та незаконним.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що договірні зобов'язання позивачем перед нерезидентом не виконуються, строки позовної давності минули, тому заборгованість вважається безнадійною та є без повторною фінансовою допомогою.

Також, відповідач зазначив, що позивачем не задекларовано у складі доходу інвестиційний прибуток та не підтверджено первинними документами витрати на орендні послуги.

В судове засідання 09.12.2013р. представник відповідача не з'явився у зв'язку з чим судовий розгляд справи було продовжено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

На підставі наказу ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів у м.Києві від 23.08.2013 р. №616 та направлень від 03.09.2013 р. №633/26-54-22, від 03.09.2013 р. №636/26-54-22, від 16.09.2013 р. №706/26-54-22, від 16,09.2013 р. №707/26-54-22, від 13.09.2013 р. №703/26-54, від 13.09.2013 р. №704/26-54, виданих ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів у м.Киві, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» код ЄДРПОУ 20028213, за результатами якої 10.10.2013 р. складено акт №572/26-54-22-01-10/20228213 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012 р.».

Відповідно до висновків Акту перевірки податковим органом встановлено порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 cт. 135, п. 170.2.2 п. 170.2 cт. 170, пп. 134.1.1 п. 134.1 cт. 134, пп. 138.1.1 п.138.1 ст.138, п. 138.2 cт. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 cт.139, п. 149.1 cт. 149 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-Vl із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 484 115,0 грн., у тому числі:

• І квартал 2012 року у сумі 268675,0 грн.;

• II квартал 2012 року у сумі 120368,0 грн.;

• III квартал 2012 року у сумі 25780,0 грн.;

• IV квартал 2012 року у сумі 69292,0 грн.».

24.10.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0008792201 за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму грошових зобов'язань за основним платежем 484 115,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 121 029,00 грн.

Як встановлено судом, серед підстав нарахування позивачу додаткових податкових зобов'язань були обставини того, що ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.», в порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 cт. 135 Податкового кодексу України, до складу доходу не включило суму заборгованості перед нерезидентом - фірмою «WORLDWIDE MANUFACTURING E.D.», по якій минув строк позовної давності, в результаті чого занизило дохід на суму 1 499 188,89 грн.Як вказує відповідач, на підставі даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальними" перевіркою встановлено, що станом на початок перевіряємого періоду - 01.01.2012 року на ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, ІД.» обліковувалася кредиторська заборгованість перед постачальником нерезидентом - фірмою «WORLDWIDE MANUFACTURING E.D.», Нова Зеландія:

- по контракту №045/02 І від 04.10.2001 року у розмірі - 518510,26 грн. (50350,0 EUR), по якій минув термін позовної давності;

- по контракту №NZ04E/I від 01.11.2007 року у розмірі - 1829728,19 грн. (177677,10 EUR), з неї 980678,63 грн. (95513,29 EUR), по якій минув термін позовної давності.

Згідно з матеріалами попередньої планової перевірки, відповідно до акту перевірки № 226/22/6-20028213 від 17.05.2012 р., відповідачем встанолено, що кредиторська заборгованість по контракту №045/02 І від 04.10.2001 року у розмірі - 50 350,0 EUR перед фірмою «WORLDWIDE MANUFACTURING E.D.» обліковувалася і станом на 01.01.2009 року. Грошові кошти в іноземній валюті нерезиденту не перераховувалися. Зазначена заборгованість виникла за товар отриманий та неоплачений товар протягом вересня 2006 року-листопада 2007 року.

Також, було встановлено, що кредиторська заборгованість по контракту №NZ04E/I від 01.11.2007 року у розмірі - 73887,01 EUR перед фірмою «WORLDWIDE MANUFACTURING E.D.» обліковувалася і станом на 01.01.2009 року. Грошові кошти в іноземній валюті нерезиденту не перераховувалися. Зазначена заборгованість виникла, за отриманий та неоплачений товар протягом червня 2008року- грудня 2008року. Заборгованість у розмірі 1974,0 EUR пo контракту №NZ04E/I від 01.11.2007 року виникла за отриманий та неоплачений товар у червні 2009 року. Заборгованість у розмірі 12312,2 EUR по контракту №NZ04E/I від 01.11.2007 року виникла за отриманий та неоплачений товар у липні 2009 року. Заборгованість у розмірі 7340,08 EUR по контракту №NZ04E/I від 01.11.2007року виникла за отриманий та неоплачений товар у грудні 2009 року.

У зв'язку з наведеним, відповідач прийшов до висновку про те, що відповідно до п.п. 14.1.11 Податкового кодексу України дана заборгованість є безнадійною заборгованістю, у зв'язку з чим відповідно п.п. 14.1.257 п. 14.1 cт. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями вона є безповоротною фінансовою допомогою.

Суд не може погодитись із наведеними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Як вбачається із Окремого договору від 01.06.2011 p. до Контракту NZ04E/I про збільшення строку позовної давності щодо зобов'язань від 01.11.2007 р., який було надано до перевірки відповідачу, сторони контракту домовились в порядку ст..259 ЦК України про збільшення строку позовної давності до семи років.

Про збільшення строку позовної давності до семи років сторони також домовились по Контракту 045/02 І, уклавши при цьому Окремий договір від 01.07.2009 p.

Відповідо до ст. 259 позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно з ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також: якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

В тексті листа надано пояснення та в додатках надано вище вказані двохсторонні договори про продовження строку позовної давності та Акти звірки між Товариством та WWM E.D., відповідно до яких проводилась звірка по всім зобов'язанням, в тому числі й по вище вказаній заборгованості. Вся сума заборгованості, яка відображена в акті податкової перевірки є відображеною в актах звірки та визнається нами як заборгованість перед нерезидентом. Відповідно до ч.З ст.264 ЦК України з дня підписання Акта звірки строк позовної давності починає свій перебіг заново.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток при взаємовідносинах з WORLDWIDE MANUFACTURING E.D. є неправомірним, оскільки строк позовної давності був продовжений сторонами контрактів та не настав на час перевірки.

Наведена позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України відповідно до ухвали від 05.06.2012 р. К-5336/09-С.

Окрім вищенаведених порушень, відповідач під час перевірки прийшов до висновку про заниження позивачем суми доходу від інвестиційного прибутку, оскільки на підставі акту приймання-передавання майнового внеску до статутного капіталу ТОВ «Тонер Сервіс Інжиніринг», код ЄДРПОУ 37687114 від 19.05.2011 року, ТОВ «Ворлдвайд мануфакчурінг, І.Д.» передав, а ТОВ «Тонер Сервіс Інжиніринг» прийняв, як майновий внесок до статутного капіталу ТОВ «Тонер Сервіс Інжиніринг» - об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення №92 - офіс, склад площею 441,40 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ вул. Машинобудівна №27 (літера А), яке належало ТОВ «Ворлдвайд мануфакчурінг, І.Д.» на праві власності відповідно до Свідоцтва про право власності від 26.02.2004 p., бланк серії САА №933659.

Для внесення вищезазначеного майна до статутного капіталу ТОВ «Тонер Сервіс Інжиніринг», ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, ІД.» та фізична особа ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за спільною згодою здійснили його оцінку та визначили, що станом на « 19» травня 2011 р. вартість вказаного нежитлового приміщення становить 552 836,0 грн. ( про свідчить акт оцінки учасниками нерухомого майна, для внесення до статутного капіталу ТОВ «Тонер Сервіс Інжиніринг» від 19.05.2011 року).

Як вказує відповідач, в ході перевірки встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Тонер Сервіс Інжиніринг» від 18.05.2012 року, укладеного ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, ІД.» (продавець), в особі Генерального директора Барташа Володимира Адольфовича та ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (покупець), продавець ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, ІД.» передав у власність, а покупець прийняв у власність (придбав) належну продавцю частку в статутному капіталі ТОВ «Тонер Сервіс Інжиніринг», що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Машинобудівна, б. 27, офіс №92, код ЄДРПОУ 37687114 у розмірі 99,909748 %, що складає 553500,0 грн.

Згідно з п. 5 договору номінальна вартість вказаної частки становить 553500,0 грн. відповідно до п. 6 договору сторонами вчинено за суму - 560 000,0 грн.

ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, ІД.» в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року та уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року відобразило доходи звітного (податкового) періоду від здійснення даної операції в розмірі 560 000,0 грн., при цьому в рядку 1.2 «витрати звітного (податкового) періоду» відобразило суму витрат від здійснення даної операції у розмірі 553 500,0 грн. Суму прибутку від зазначеної операції з корпоративними правами підприємство відобразило у розмірі 6 500,0 грн.

Відображення такого розміру прибутку відповідач вважає неправомірним. Оскільки до перевірки не надано інформації та документального підтвердження розрахунку номінальної вартості частки, що була реалізована ОСОБА_5, а саме вартості приміщення що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Машинобудівна, б. 27, офіс №92, як на момент віднесення приміщення в статутний капітал ТОВ «Тонер Сервіс Інжиніринг» (19.05.2011 року), так і при реалізації частки в статутному капіталі ТОВ «Тонер Сервіс Інжиніринг» (18.05.2012 року).

Таким чином, на думку відповідача, «ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.», в порушення п.п. 170.2.1 п. 170.2 cт. 170 Податкового кодексу України, не задекларувало у складі доходу інвестиційний прибуток від операції з продажу корпоративних прав, в результаті чого підприємством занижено суму доходу на 553 500,0 грн.

Суд вважає вказані висновки податкового органу необґрунтованими у зв'язку з чим звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 cт. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 X°2755-VI із змінами та доповненнями, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно п.п. 170.2.2 п. 170.2 cт. 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між: доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається від суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 -170.2.6 цього пункту.

Як свідчать обставини справи, на момент здійснення внеску до статутного капіталу позивачем отримано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.03.2011 р. №29488587, відповідно до якого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» визначило, що загальна вартість нерухомого майна становить 552 836,00 грн. (частина внеску в сумі 164,00 грн. довносилась грошовими коштами).

Відповідно до даної вартості було здійснено внесок до статутного капіталу.

Суд звертає увагу на те, що жодним нормативним актом не встановлено проведення оцінки такого внеску в інший спосіб ніж за оцінкою учасників товариства. Відповідачем не наводиться будь-яка правова аргументація на підтвердження свого висновку щодо наявності порушення.

Відповідно до вартості приміщення, згідно з актом від 19.05.2011 р. учасниками ТОВ «Тонер сервіс інжиніринг» було оцінено внесок до статутного капіталу даного товариства в розмірі 552 836,00 грн.

Що стосується визначення вартості продажу сформованого статутного капіталу відповідно до Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Тонер сервіс інжиніринг» від 18.05.2012 p., то вартість продажу частки позивача в розмірі 553 500,00 грн. відповідала номінальній вартості сформованого статутного капіталу та була продана з прибутком в розмірі 560 00,00 грн., відповідно до домовленості сторін договору про вартість продажу частки. Різниця між номінальною вартістю та вартістю продажу була врахована як інвестиційний дохід та відповідним чином оподаткована.

Суд зауважує, що представник відповідача так і не зазначив, які додаткові документи щодо встановлення вартості нерухомого майна потрібно було надати позивачу.

У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку про безпідставність твердження відповідача про наявність порушення податкового законодавства з податку на прибуток підприємств в частині операцій позивача з продажу інвестиційних активів.

Також, на думку податкового органу, в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 cт. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 cт. 138, п. 138.2 cт. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 149.1 cт. 149 Податкового Кодексу України ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» до складу витрат віднесено витрати, не підтверджені документально, в результаті чого підприємство завищило суму витрат на загальну суму 252 618,25 грн.

Згідно з підпунктом 134.1.1 п. 134.1 cт. 134 Податкового Кодексу прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених гідно зі статтями 138-143 Кодексу з урахуванням правіш, встановлених статтями Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 п. 138.1 cт. 138 Податкового Кодексу витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.1 даної статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з пунктом 138.2 cт. 138 Податкового Кодексу витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 149.1 cт. 149 Податкового Кодексу податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу.

Як встановлено відповідачем, згідно з наданих на перевірку відомостей витрат за перевіряємий період встановлено, що підприємство ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг,І.Д.» при взаємовідносинах з ТОВ «СНВК «Юпітер» (код ЄДРПОУ 01195655) задекларувало витрати з оренди приміщень у IVкварталі 2012 року на суму 252 618,00 грн.

До перевірки було надано копії актів наданих послуг ТОВ «СНВК «Юпітер» по договору оренди №1/2011 від 29.12.2010 року, б/н від 31.12.12 року на суму 224 390,36 грн., в тому числі ПДВ 37 398,39 грн., б/н від 31.12.2012 року на суму 78 751,54 грн., в тому числі ПДВ 13 125,26 грн.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за послуги контрагента на виконання зобов'язань по укладеному договорі.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні вищевказані документи, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на валові витрати.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо неправомірності віднесення до витрат послуг оренди при взаємовідносинах з ТОВ «СНВК «Юпітер» представник відповідача так і не роз'яснив і не пояснив, в чому заключається порушення підприємством податкового законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов'язковість судових рішень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок КАС України, не надав жодних доказів в підтвердження обґрунтованості своїх дій, не навів жодних доводів в підтвердження правомірності спірного рішення.

Позивач надав суду всі докази для спростування висновків викладених у акті перевірки та повністю довів правомірність власної позиції.

За таких обставин, суд, проаналізувавши сукупність зібраних доказів та матеріалів справи, встановив, що висновки відповідача стосовно заниження позивачем сум податкових зобов'язань з податку на прибуток є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, а податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013р. № 0008792201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24.10.2013р. № 0008792201.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 1 720,50 грн. (тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.».

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.