Постанова

від 12.12.2013 по справі 825/3050/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3050/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000852201/5, № 0000862201/6 від 02 серпня 2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі службового посвідчення серії ЧН № 133713, виданого 26 грудня 2012 року Державною податковою службою України, головним державним ревізор-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту Прилуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівської області Прикіною С.Г., керуючись вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 79 ПК України та за наявності обставин, визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та згідно з наказом в.о. начальника Прилуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області № 42 від 08 липня 2013 року, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Прилуцький нафтоналив» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «Карботорг» (код за ЄДРПОУ 36883416) за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 67/22/31758032 від 19 липня 2013 року, в якому встановлено порушення: ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Прилуцький нафтоналив» із зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями; встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за березень 2010 року; встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за 1 квартал 2010 року; порушено п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 2, 4, 5, 6, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року; ст.ст. 2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 208 943,00 грн., у т.ч. за червень 2010 року в сумі 17 458,00 грн., за липень 2010 року в сумі 105 778,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 85 707,00 грн.; п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 261 179,00 грн. у т.ч.: за 2 квартал 2010 року в сумі 21 823,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 239 356,00 грн.

На підставі акта перевірки Прилуцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000852201/5 від 02 серпня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на суму 261 178,75 грн. (у т. ч. 208 943,00 грн. - за основним платежем та 52 235,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000862201/6 від 02 серпня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток на суму 326 473,75 грн. (у т. ч. 261 179,00 грн. - за основним платежем та 65 294,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Прилуцький нафтоналив» зареєстроване виконавчим комітетом Прилуцької міської ради згідно з рішенням № 0020170 від 12 грудня 2001 року, перебуває на податковому обліку в Прилуцькій ОДПІ з 21 грудня 2001 року та зареєстроване як платник ПДВ.

02 березня 2010 року ТОВ «Прилуцький нафтоналив» (покупець), в особі директора Товстопята В.Н., уклало з ПП «Карботорг» (постачальник) в особі директора Дударевої О.Б., генеральний договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 1/10.

Факт виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи: податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі товарів, рахунками-фактури, платіжними дорученнями, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними.

Також, відповідачем встановлено, що подальша реалізація товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП «Карботорг» у березні 2010 року, ТОВ «Прилуцький нафтоналив» проведена у березні 2010 року ТОВ СБМУ «Підряд», відповідно до договору № НП-48/2010 від 01 березня 2010 року (предмет договору - бітум дорожній у кількості 180 тонн) та бухгалтерських та податкових документів.

Прилуцькою ОДПІ отримано інформацію від ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1008/7/0706/51 від 18 лютого 2013 року, що в ході супроводження кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110060000111 від 18 грудня 2012 року, відносно службових осіб ТОВ «Кіровограднафтопереробка» (код 36520261), допитано засновника ПП «Карботорг» ОСОБА_8, який повідомив, що зареєстрував на своє ім'я вказане підприємство за грошову винагороду та до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ПП «Карботорг» не має ніякого відношення.

Також від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано інформацію № 2329/7/0706/51 від 12 квітня 2013 року з додатком: акт № 713/22.7/36883416 від 04 квітня 2013 року, відповідно до якого встановлено, що відповідальними за фінансово-господарську діяльність ПП «Карботорг» у періоді, що перевірявся, були: директор - Дударева О.Б., головний бухгалтер - Дударева О.Б., засновник - ОСОБА_8

Як встановлено судом першої інстанції, ПП «Карботорг» зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС 15 січня 2009 року згідно зі Свідоцтвом платника податку на додану вартість № 100262424 від 30 грудня 2009 року, індивідуальний податковий номер 368834126588, яке анульоване 02 лютого 2012 року, у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням, статутний капітал ПП «Карботорг» складає 100,00 грн., станом на день реєстрації акту - 100,00 грн.

Тому, при проведенні перевірки ПП «Карботорг» за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року встановлено, що правочини між ПП «Карботорг» та постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215, ч.ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Як зазначено в акті перевірки, враховуючи те, що у ПП «Карботорг» відсутні необхідні умови для операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби, то операції ПП «Карботорг» не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому й ТОВ «Прилуцький нафтоналив» порушено: ч.ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного цим Законом.

Пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1 п. 7.5 цього Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права. та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів під час розгляду справи керується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, в якій зазначено, що підписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат, а, отже, і правомірності відображення їх у податковій звітності, оскільки первинні документи, які надані позивачем на підтвердження реальності укладених договорів з його контрагентами, колегія суддів не вважає належними доказами у справі, зважаючи на той факт, що особа, відповідальна за фінансово-господарську діяльність ПП «Карботорг» у періоді, що перевірявся, засновник ПП «Карботорг» ОСОБА_8, заперечує свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, що знайшло своє підтвердження допустимими доказами у справі.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не засновані на нормах права, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат за відповідний період не знайшли свого підтвердження відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Прилуцький нафтоналив», оформлення її результатів у формі акту та прийняття на його основі податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» - відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 17 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.