Ухвала

від 16.10.2013 по справі 820/3871/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 р.Справа № 820/3871/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Західної МДПІ м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грань плюс» до Західної МДПІ м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в л е н о:

У травні 2013 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Грань плюс» (далі по тексту ТОВ «Грань плюс»), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача - Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України (нині - Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, далі - Західна МДПІ) від 28.02.2013 року, прийняті на підставі акта перевірки № 573/22.1-07/23759851 від 14.02.2013 року:

- № 0000162211, яким йому, за встановлені порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 312.537 грн. 50 коп., з яких у т.ч. 250.030 грн. за основним платежем, 62.507 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0000172212 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на 16 грн., за вересень 2011 року на 32 грн., за жовтень 2011 року на 48 грн., за листопад 2011 року на 64 грн., за грудень 2011 року на 3.618 грн., за січень 2012 року на 2.190 грн., за лютий 2012 року на 763 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Грань плюс» посилається на хибність висновків податкового органу, викладених в акті №573/22.1-07/23759851 від 14.02.2013 року, про порушення ним податкового законодавства України та невірне визначення податкових зобов'язань з ПДВ.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року позовні вимоги підприємства задоволено.

Судове рішення вмотивоване тим, що податковий кредит сформований позивачем за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, в акті перевірки не викладено належних доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, отримані послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Документи підприємства з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, тощо оформлені у відповідності до вимог ПК України і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Грань плюс» відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями Західної МДПІ проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Грань плюс» (код за ЄДРПОУ 23759851) з питань дотримання вимог податного, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року за наслідками якої складно акт перевірки від 14.02.2013 року №573/22.1-07/23759851 (т. 1 а.с.8-59).

Згідно з висновками зазначеного Акта, в контексті дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, зазначено про порушення ТОВ «Грань плюс» п. 198.3, п. 198.6., ст.198, п.201.4 , ст.201 Податкового Кодексу України у зв'язку з чим, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 250.030 грн., в тому числі за грудень 2011 року у сумі 19.655 грн. , за січень 2012 року у сумі 16 грн., за лютий 2012 року у сумі 16 грн., за березень 2012 року у сумі 35.695 грн., за квітень 2012 року у сумі 29.235 грн., за травень 2012року у сумі 31.795 грн., за червень 2012 року у сумі 34.878 грн., за липень 2012 року у сумі 16.811 грн., за серпень 2012року у сумі 31.459 грн., за вересень 2012 року у сумі 50.470 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (р.26, (р.24) за серпень 2011 року у сумі 16 грн., за вересень 2011 року у сумі 32 грн., за жовтень 2011 року у сумі 48 грн., за листопад 2011 року у сумі 64 грн., за грудень 2011 року у сумі 3.618 грн., за січень 2012 року у сумі 2.190 грн., за лютий 2012 року у сумі 763 грн.

Вказаних висновків відповідач дійшов, з огляду на встановлені факти віднесення ТОВ «Грань плюс» до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, які складені з порушенням встановленого законом порядку (встановлено відсутність підпису уповноваженої особи продавця, відсутність номенклатури товару), а також з урахуванням інформації, отриманої від податкових органів, що міститься в актах перевірок контрагентів підприємства-позивача:

- акт Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Завжди чисто плюс», код ЄДРПОУ 36372316 щодо з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із TOB «Дельта-принт», код ЄДРПОУ 32948301 за період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року, TOB «ТБ «Східна Україна», код ЄДРПОУ 34015418 за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року та лютий 2012 року, TOB «Фірма Аква Транс», код ЄДРПОУ 34469324 за період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року від 09.11.2012 №3868/221/36372316, яким встановлено що контрагенти TOB «Завжди чисто плюс» не могли надавати послуги з хімічної чистки та антибактеріальної обробки килимових виробів, оскільки до предмета господарської діяльності зазначеного суб'єкта господарювання не віднесено такий вид діяльності як надання індивідуальних послуг ( КВЕД 93.01- прання, хімчистка та фарбування). Таким чином, контрагенти TOB «Завжди чисто плюс» послуги не виконували, то й не могли поставити послуги на адресу TOB «Завжди чисто плюс», та відповідно TOB «Завжди чисто плюс» не міг поставити ці послуги на адресу інших підприємств, в тому числі і позивача. Крім того, у контрагентів TOB «Завжди чисто плюс» відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій;

- акт Індустріальна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Металург 2010» (код ЄДРПОУ 37365818), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень 2011 року, листопад 2011 року, березень 2012 року, квітень 2012 року» від 10.08.2012 №553/22-207/37365818, згідно якого встановлено, що 08.06.2012 року податковим органом здійснено виїзд за юридичною адресою м. Харків, вул. 17-ого Партз'їзду, буд. 38/А, за вказаною адресою знаходиться 3-х поверхова будівля, яка належить TOB «Медтехніка». При проведенні обстеження офісного приміщення не встановлено, зі слів завідуючого складу підприємство TOB «Металург 2010» за вказаною адресою не знаходиться надавати письмові пояснення останній відмовився, про що складено рапорт. На адресу TOB «Медтехніка» направлено запит щодо надання приміщення яке використовує TOB «Металург 2010» як податкову адресу. В ході відпрацювання TOB «Металург 2010» наявність власних або орендованих офісних або складських приміщень та транспортних засобів не встановлена. Факти зберігання та транспортування ТМЦ не встановлені, документи по взаємовідносинам з контрагентами не надані, а тому їх дослідження не проводилось.

На підставі висновків акта перевірки Західною МДПІ 28.02.2013 року винесено оскаржувані податкове повідомлення-рішення № 0000162211 та № 0000172212 (т. 1 а.с. 60-61).

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, відповідно з п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивач - ТОВ «Грань плюс» має документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з TOB «Завжди чисто плюс» та ТОВ «Металург 2010».

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «Завжди чисто плюс» (Виконавець) укладено договір від 27.09.2009 року, предметом якого є захист входу до приміщення Замовника від води, пилу, бруду, піску, води шляхом надання змінних брудопоглинаючих килимків (т. 1 а.с. 73).

На підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій з зазначеним контрагентом позивачем надано до суду та залучено до матеріалів справи копії первинних документів (акт приймання-передачі брудопоглинаючих килимків , протокол узгодження ціни, акти виконаних робіт (послуг), рахунки-фактури, т. 1 а.с. 74 - 96, виписки по особовим рахункам позивача, що свідчать про оплату отриманих послуг т. 1 а.с. 108-114), які свідчать про оформлення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Завжди чисто плюс» належним чином та не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В контексті господарських взаємовідносин ТОВ «Грань плюс» та ТОВ «Металлург-2010» судом встановлено, що між зазначеними контрагентами укладено договір купівлі-продажу № 01/11 від 01.11.2011 року (а.с. 99), на підтвердження реальності здійснення, якого позивачем надано копії первинних документів, якими підтверджено факт придбання та транспортування товару, придбаного позивачем у ТОВ «Металург 2010» (видаткова накладна, податкова накладна (т. 1 а.с. 100 -101), виписку по особовому рахунку позивача, що свідчать про оплату придбаного товару (т. 1 а.с 115), а також видаткові та податкові накладні, які свідчать про подальшу реалізацію позивачем товару, придбаного у ТОВ «Металург 2010» , ТОВ «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» (т. 1 а.с. 102- 107).

Оцінивши вищевказані первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права. Таким чином, дефекти форми, змісту, або походження відсутні.

На підтвердження наявності приміщень в яких зберігався отриманий товар від TOB «Метлург-2010» позивачем надано копію договору оренди за адресою м. Харків, вул. Карла Маркса, 15, літ. Б-1, та надавались послуги TOB «Завжди чисто плюс» надано копію договору оренди за адресою м. Харків, вул. Клапцова, 19, кв. 1 (т. 2 а.с. 83-96).

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту та об'єкту оподаткування позивача податковим органом не констатовано порушень законодавства, що стосуються обставин виконання договірних відносин.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Таких доказів на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України судам першої та апеляційної інстанції податковим органом не надано.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилання відповідача на віднесення ТОВ «Грань плюс» до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, які складені з порушенням встановленого законом порядку (встановлено відсутність підпису уповноваженої особи продавця, відсутність номенклатури товару), оскільки дане посилання спростовується матеріалами справи.

Судом встановлено, що всі податкові накладні не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 ПК України, п.2.4 Положення №88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Доказів зворотного, Західною МДПІ, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано.

Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Грань плюс» та приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги Західної МДПІ та залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 55, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21 жовтня 2013 року

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова