Рішення

від 09.12.2013 по справі 908/3164/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/87/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2013 Справа № 908/3164/13

за позовною заявою: приватного підприємства "ПРОДІС 2010", 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 115а

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 40 203,69 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Коваль М.О., довіреність від 23.09.13

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт від 02.08.97 серія НОМЕР_2

ОСОБА_3, договір від 03.06.13

СУТЬ СПОРУ:

24.09.13 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне підприємство "ПРОДІС 2010" (надалі ПП "ПРОДІС 2010") з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідача заборгованості за договором на транспортно-експедиторське обслуговування від 26.12.12 № 26121 в сумі 12 428,24 грн.

24.09.13 автоматизованою системою документообігу здійснено розподіл справ між суддями та визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.09.13 судом порушено провадження у справі № 908/3164/13 якій присвоєно № провадження 17/87/13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 30.10.13.

Ухвалою від 30.10.13 судом повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_1

Ухвалою від 30.10.13 розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника позивача судом відкладено на 13.11.13.

Ухвалою від 11.11.13 судом відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ФОП ОСОБА_1 від 08.11.13 до ПП "ПРОДІС 2010" про визнання недійсним договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 26.12.12 № 26121 та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № 310, № 312, № 313, № 314, № 318, № 324, № 325, № 328.

В судових засіданнях 13.11.13 та 14.11.13 судом оголошувалась перерва відповідно до 14.11.13 та 18.11.13, про що сторони повідомлені належним чином.

Заявою за вих. від 12.11.13 № 12/11/2013 про збільшення розміру позовних вимог, проти прийняття якої представник відповідача заперечив, та яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг за спірним договором в розмірі 40 203,69 грн.

Представник позивача надав клопотання від 12.11.13 вих. № 12-11-2013 про витребування господарським судом доказів, в якому просить суд задовольнити вказане клопотання та витребувати у відповідача товарно-транспортні накладні за період з березня по травень 2013 р. за якими позивачем були надані послуги відповідачу по взаємовідносинах з підприємствами вантажовідправниками, а саме: ТОВ "АКВАПЛАСТ", ТОВ "БІОТРЕЙД", ТОВ "ДЕЛЬТАТ", ПАТ "КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА, ТОВ "УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ", ТОВ "ЮГ КАРТОН". В обґрунтування свого клопотання, представник позивача зазначив, що вимогою кредитора від 05.08.13 № 05-08-13 від відповідача вимагалось, у т.ч. надати позивачу примірники товарно-транспортних накладних за період квітень-травень 2013 р., за якими ПП "Продіс 2010" здійснювалось перевезення вантажів. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення. Також, у своєму клопотанні позивач зазначив, що після перевезення вантажу всі товарно-транспортні накладні були передані водієм ПП "Продіс 2010" ОСОБА_4 оператору відповідача. Примірники вказаних накладних перевізнику повернуті не були не зважаючи на письмову вимогу. На думку позивача, вказані документи підтверджують факт надання відповідачу послуг з перевезення у березні - травні 2013 р., що, у свою чергу, є підставою та доказом для стягнення з відповідача коштів.

Відповідач та його представник в суді проти вказаного клопотання заперечили зазначивши, що у штаті робітників відповідача посада оператора відсутня. Пояснили, що у зв'язку із тим, що господарська діяльність за договором від 26.12.12 № 26121 між ФОП та ПП "Продіс 2010" не відбувалась, надати товарно-транспортні накладні за березень-травень 2013 року не є можливим.

При розгляді вказаного клопотання судом встановлено, що позивачем не надано доказів того, що він самостійно звертався до відповідача з аналогічною заявою про надання товарно-транспортних накладних за період березень 2013 року. Крім того, позивач заявляючи вказане вище клопотання не обґрунтував та не надав суду доказів того, кому саме і коли було передано водієм ПП "Продіс 2010" ОСОБА_4 товарно-транспортні накладні за березень - травень 2013 року.

Враховуючи викладене, а також вимоги ст. 38 ГПК України, що заявником не надано суду доказів на підтвердження того, що уповноважена особа відповідача одержала документи, які просить витребувати позивач у відповідача, суд не вбачає правових підстав для задоволення вказаного клопотання через необґрунтованість. У зв'язку із чим у задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено.

Крім того, у судовому засіданні 18.11.13 представник позивача просив суд не розглядати клопотання від 18.11.13 вих. № 18-11-2013 про витребування господарським судом доказів, про що свідчить підпис уповноваженого представника на вказаному клопотанні. У зв'язку із чим клопотання ПП "ПРОДІС 2010" від 18.11.13 вих. № 18-11-2013 судом не розглядалось.

В судовому засіданні 18.11.13 судом оголошувалась перерва до 25.11.13, про що сторони повідомлені належним чином.

У засіданні 25.11.13 судом розглянуто позовну заяву (змінену) ПП "Продіс 2010" від 18.11.13 за вих. № 18/11/2013, в якій позивач просить:

1) зобов'язати відповідача підписати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період квітень-травень 2013 року, а саме: акт № ОУ-0000017 від 26.04.13, акт № ОУ-0000019 від 30.04.13, акт № ОУ-0000018 від 27.04.13, акт № ОУ-0000015 від 23.04.13, акт № ОУ-0000016 від 26.04.13, акт № ОУ-0000014 від 21.04.13, акт № ОУ-0000013 від 16.04.13, акт № ОУ-0000011 від 08.04.13, акт № ОУ-0000012 від 12.04.13, акт № ОУ-0000009 від 01.04.13, акт № ОУ-0000010 від 04.04.13, акт № ОУ-0000020 від 03.05.13, акт № ОУ-0000022 від 08.05.13, акт № ОУ-0000021 від 04.05.13, акт № ОУ-0000024 від 13.05.13, акт № ОУ-0000023 від 10.05.13, акт № ОУ-0000027 від 18.05.13, акт № ОУ-0000026 від 13.05.13, акт № ОУ-0000025 від 15.05.13;

2) стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ПП "Продіс 2010" заборгованість за договором № 26121 на транспортно-експедиторське обслуговування від 26.12.12 у розмірі 40 203,69 грн.;

3) стягнути з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката у розмірі 4 000 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

Відповідач та його уповноважений представник проти прийняття до розгляду позовної заяви (зміненої) від 18.11.13 за вих. № 18/11/2013 заперечили з підстав, викладених у запереченні від 21.11.13 № 15/11.

З'ясувавши правову позицію позивача, відповідача судом вказана позовна заява (змінена) залишена без розгляду і приєднана до матеріалів справи № 908/3164/13 з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи подання до суду позовної заяви (зміненої) від 18.11.13 за вих. № 18/11/2013 позивач посилається на ст. 22 ГПК України та на своє право збільшувати позовні вимог до прийняття рішення по справі.

Судом враховано, що чинним ГПК України, а також постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" від 26.12.11 № 18 далі Пленум ВГСУ (у відповідній редакції ) не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" чи "уточнення" позовних вимог, заявлення "додаткових" позовних вимог, або на подання "позовної заяви (зміненої)".

А тому, у випадку надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи із змісту такої заяви чи клопотання, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. (…). Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Проаналізувавши зміст позовної заяви (зміненої) від 18.11.13 за вих. № 18/11/2013, а також зміст раніше поданої позовної заяви від 24.09.13 № 24/09/2013 та заяви від 12.11.13 вих. № 12/11/2013 про збільшення позовних вимог, судом встановлено, що позивач, окрім раніше заявленої позовної вимоги майнового характеру (стягнення 40 203,69 грн.) заявляє, ще одну самостійну позовну вимогу немайнового характеру, а саме: просить суд зобов'язати відповідача підписати додатково ще 19 актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період квітень-травень 2013 р. (про які зазначалось вище).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (абз. 4 п. 3.12. вищевказаної постанови).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач у своїй позовній заяві (зміненій) від 18.11.13 за вих. № 18/11/2013 просить суд не про збільшення позовних вимог, а про фактичне подання іншого позову у цій справі із додатковою самостійною позовною вимогою немайнового характеру в якій просить суд зобов'язати відповідача підписати додатково ще 19 актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період квітень-травень 2013 р. залишаючи поза увагою той факт, що згідно із протоколом судового засідання від 30.10.13 у справі № 908/3164/13, у засіданні суду 30.10.13 судом було розпочато розгляд цієї справи по суті спору.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 22 ГПК України та положення розділу 3 пленуму ВГСУ від 26.12.11 № 18, суд виходить з того, що право позивача на зміну предмета або підстави позову, або право позивача на фактичне заявлення (в рамках порушеного провадження у господарській справі) ще однієї вимоги може бути реалізоване позивачем лише до початку розгляду господарським судом справи по суті у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватись із ст. 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у ст. 57 названого Кодексу.(…). Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК України, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Аналогічними мають бути дії суду у випадку фактичного заявлення позивачем (у рамках порушеного провадження у господарській справі) ще однієї позовної вимоги, яка (вимога) заявлена після початку розгляду господарським судом справи по суті спору.

Судом роз'яснено позивачу, що ПП "Продіс 2010" не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною вимогою з новим позовом у загальному порядку.

У засіданні 25.11.13 судом було розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 25.11.13 про зупинення провадження у справі, проти якого представник позивача заперечив повністю. Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання суд виходив з наступного.

Обґрунтовуючи своє клопотання ФОП ОСОБА_1 посилався на ст.ст. 54, 57, 79 ГПК України зазначивши, що між ним та ПП "Продіс 2010" господарсько-фінансових відносин не відбувалось. У зв'язку із чим, ним до господарського суду Запорізької області була направлена позовна заява про визнання договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 26.12.12 № 26121 недійсним. Ухвалою від 18.11.13 справа № 908/3769/13 призначена до розгляду на 02.12.13. На думку відповідача, позов ПП "Продіс 2010" про стягнення заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 26.12.12 № 26121 та позов ФОП ОСОБА_1 про визнання договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 26.12.12 № 26121 недійсним пов'язані між собою, і до вирішення справи за позовом паро визнання договору недійсним неможливо вирішити позов про стягнення заборгованості. На підставі викладеного просить суд зупинити провадження по справі № 908/3164/13 до вирішення по суті справи за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 до ПП "Продіс 2010" про визнання договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 26121 від 26.12.12 недійсним.

На підтвердження свого клопотання відповідач у цій справі надав суду копію ухвали господарського суду Запорізької області від 18.11.13 про порушення провадження у справі № 908/3769/13 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ПП "Продіс 2010" про визнання недійсним договору.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом зі справою, що розглядається ін. судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до вищенаведеної процесуальної норми пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предмету позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості позовних вимог.

Предметом спору у даній справі № 908/3164/13, з урахуванням заяви від 12.11.13 вих. № 12/11/2013, є вимоги позивача про стягнення з відповідача 40 203,69 грн. заборгованості за договором від 26.12.12 № 26121.

Надана відповідачем до матеріалів справи копія ухвали господарського суду від 18.11.13 про порушення провадження у справі № 908/3769/13 свідчить, що предметом судового розгляду у справі № 908/3769/13 є вимога ФОП ОСОБА_1 до ПП "Продіс 2010" про визнання недійсним договору.

Проте, яким чином наявність у провадженні господарського суду Запорізької області справи № 908/3769/13 перешкоджає встановленню судом фактичних обставин у даній справі № 908/3164/13 відповідач у своєму клопотанні не обґрунтував, а лише вказав, що справи пов'язані між собою, і що до вирішення справи № 908/3769/13 неможливо вирішити позов про стягнення заборгованості.

Проте, такі твердження відповідача та надана копія ухвали господарського суду від 18.11.13 про порушення провадження у справі № 908/3769/13 не можуть слугувати, як належна правова підстава для обґрунтування неможливості розгляду даної справи до розгляду справи № 908/3769/13 та для застосування судом ч. 1 ст. 79 ГПК України.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що:

- наявність у провадженні господарського суду Запорізької області справи № 908/3769/13 не перешкоджає встановленню судом фактичних обставин у даній справі № 908/3164/13, а саме щодо наявності або відсутності між сторонами господарських правовідносин, які виникли за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 26.12.12 №26121, щодо відповідності такого договору вимогам закону та щодо правомірності заявлених позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 40 203,69 грн . ;

- звертаючись до суду з вказаним клопотанням відповідач не довів наявності підстав для зупинення провадження у справі та не обґрунтував у своєму клопотанні чому розгляд даної справи № 908/3164/13 неможливий до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 908/3769/13, яка також розглядається господарським судом Запорізької області, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку що підстави для задоволення клопотання відповідача від 25.11.13 про зупинення провадження у даній справі № 908/3164/13 відсутні.

Ухвалою від 25.11.13 за клопотанням представника позивача судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 09.12.13, розгляд справи відкладено на 09.12.13.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 29.12.13, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін роз'яснено про час складення повного рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві від 24.09.13 № 24/09/2013, у письмових поясненнях суду, з урахуванням заяви за вих. від 12.11.13 № 12/11/2013 про збільшення розміру позовних вимог, зазначав наступне. 26.12.12 між сторонами у справі укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 26121, на виконання умов якого позивач у березні, квітні та травні 2013 р. надав відповідачу транспортні послуги, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт та рахунками-фактурами, які містяться в матеріалах справи. Свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг з перевезення відповідач не виконав, внаслідок чого, основний борг відповідача за спірним договором, станом на час розгляду справи в суді, становить 40 203,69 грн. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 901 ЦК України, ст. ст. 179, 193, 307 ГК України, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях від 30.10.13, від 21.11.13 № 15/11, від 09.12.13, у доповненнях від 09.12.13 до заперечення на позовну заяву, у відзиві від 14.11.13 на подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, відзиві (доповненому) від 14.11.13 на позовну заяву. Відповідач пояснював, що укладений між сторонами договір від 26.12.12 фактично сторонами не виконувався, позивач перевезення не здійснював. Отже, на думку відповідача, договір від 26.12.12 є недійсним в силу приписів ст.ст. 203,215, 234 ЦК України. Акти здачі-прийняття робіт, як вказує відповідач, були підписанні останнім на прохання ОСОБА_4 Однак, відповідач розумів, що позивач в подальшому не буде виконувати договір жодним чином. Крім того, відповідач вважає, що ПП "Продіс 2010" жодним чином не підтвердило наявність на підприємстві автотранспорту, персоналу, а отже і можливість виконати вантажні перевезення. Також, жодного первинного документу (податкової накладної, товарно-транспортної накладної, рахунку, акта приймання-передачі товару), який би підтверджував виконання господарської операції (переміщення вантажу) позивач відповідачу не надавав. Позивач не надав жодних документів, окрім договору та актів виконаних робіт, які б підтверджували виконання ним господарської операції за договором.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.12 між ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) та приватним підприємством "ПРОДІС 2010" (Перевізник) укладено договір на траснспортно-експедиторське обслуговування №269121, за умовами якого (п. 1.1.) цей договір визначає порядок взаємовідносин, які виникають між Експедитором та Перевізником про плануванні, розрахунках та здійсненні доставки вантажів автомобілями в міжміських сполученнях.

Відповідно до п. 1.2. договору, Перевізник зобов'язався за винагороду здійснювати від свого імені та за рахунок Експедитора перевезення вантажу автотранспортом або шляхом укладення від свого імені договорів перевезення на найбільш вигідних для Експедитора умовах.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.13 (п. 8.1. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 929 ЦК України унормовано, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості за надані в період з березня 2013 р. по травень 2013 р. послуги з перевезення на підставі договору від 26.12.12 № 26121 в розмірі 40 203,69 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач в якості доказів надання послуг перевезення посилається на:

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 40 203,69 грн., а саме акти: від 10.03.13 № 310 на суму 950,52 грн. з ПДВ, від 12.03.13 № 312 на суму 1 977,50 грн. з ПДВ, від 13.03.13 № 313 на суму 2 825 грн. з ПДВ, від 14.03.13 № 314 на суму 2 401,25 грн. з ПДВ, від 18.03.13 № 318 на суму 1 057,21 грн. з ПДВ , від 24.03.13 № 324 на суму 1 125,10 грн. з ПДВ, від 25.03.13 № 325 на суму 1 035,83 грн. з ПДВ, від 28.03.13 № 328 на суму 1 035,83 грн. з ПДВ; від 01.04.13 № ОУ-0000009 на суму 1 114,93 грн. з ПДВ, від 04.04.13 № ОУ-0000010 на суму 1 035,83 грн. з ПДВ, від 08.04.13 № ОУ-0000011 на суму 3 107,50 грн. з ПДВ, від 12.04.13 № ОУ-0000012 на суму 1 035,83 грн. з ПДВ, від 16.04.13 № ОУ-0000013 на суму 941,67 грн. з ПДВ, від 21.04.13 № ОУ-0000014 на суму 1 037,72 грн. з ПДВ, від 23.04.13 № ОУ-0000015 на суму 2 542,50 грн. з ПДВ, від 26.04.13 № ОУ-0000016 на суму 941,67 грн. з ПДВ, від 26.04.13 № ОУ-0000017 на суму 1 035,83 грн. з ПДВ, від 27.04.13 № ОУ-0000018 на суму 941,67 грн. з ПДВ, від 30.04.13 № ОУ-0000019 на суму 3 766,67 грн. з ПДВ; від 03.05.13 № ОУ-0000020 на суму 1 212,40 грн. з ПДВ, від 04.05.13 № ОУ-0000021 на суму 1 035,83 грн. з ПДВ, від 08.05.13 № ОУ-0000022 на суму 1 256,04 грн., від 10.05.13 № ОУ-0000023 на суму 1 256,04 грн. з ПДВ, від 13.05.13 № ОУ-0000024 на суму 951,18 грн. з ПДВ, від 15.05.13 № ОУ-0000025 на суму 1 018,40 грн. з ПДВ, від 17.05.13 № ОУ-0000026 на суму 1 115,40 грн. з ПДВ, від 18.05.13 № ОУ-0000027 на суму 2 448,34 грн. з ПДВ.

- виставлені на оплату рахунки-фактури, а саме: від 10.03.13 № СФ-0003101, від 12.03.13 № СФ-0003121, від 13.03.13 № СФ-0003131, від 14.03.13 № СФ-0003141, від 18.03.13 № СФ-0003181, від 24.03.13 № СФ-0003241, від 25.03.13 № СФ-0003251, від 28.03.13 № СФ-0003281, від 01.04.13 № СФ-0004011, від 04.04.13 № СФ-0004041, від 08.04.13 № СФ-0004081, від 12.04.13 № СФ-0004121, від 16.04.13 № СФ-0004161, від 21.04.13 № СФ-0004211, від 23.04.13 № СФ-0004231, від 26.04.13 № СФ-0004261, від 26.04.13 № СФ-0004262, від 27.04.13 № СФ-0004271, від 30.04.13 № СФ-0004301, від 03.05.13 № СФ-0005031, від 04.05.13 № СФ-0005041, від 08.05.13 № СФ-0005081, від 10.05.13 № СФ-0005101, від 13.05.13 № СФ-0005131, від 15.05.13 № СФ-0005151, від 17.05.13 № СФ-0005171, від 18.05.13 № СФ-0005181;

- та товарно-транспортні накладні.

Частиною 2 ст. 4 3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також ін. обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

За приписами п. 2.3. договору від 26.12.12, здача-приймання робіт підтверджується актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами.

Як встановлено судом, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 12 408,24 грн., а саме акти: від 10.03.13 № 310, від 12.03.13 № 312, від 13.03.13 № 313, від 14.03.13 № 314, від 18.03.13 № 318, від 24.03.13 № 324, від 25.03.13 № 325, від 28.03.13 № 328 затверджені та підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток, як позивача, так і відповідача у цій справі. Також, зміст наведених вище актів свідчить, що транспортні послуги надавались позивачем відповідачу на підставі договору від 26.12.12 № 26121 та сторони претензій одна до одної не мають.

Умовами розділу 6 договору від 26.12.12 № 26121 сторони обумовили, що претензії, які можуть виникнути при перевезенні вантажів пред'являються протягом 2-х тижнів після виникнення підстав для їх пред'явлення (п. 6.2.). Датою пред'явлення претензій вважається дата штемпеля на листі або дата факсимільного апарату. Сторона, що отримала претензію, зобов'язана розглянути її та відповісти по суті (підтвердити згоду на повне або часткове її задоволення або сповістити про повну або часткову відмову в її задоволенні) не пізніше 1-го тижня с дати отримання претензії (п. 6.3.).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення відповідачем на адресу позивача будь-яких претензій з приводу виконання ПП "Продіс 2010" умов договору від 26.12.12 № 26121.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що факт здійснення ПП "Продіс 2010" відповідачу транспортних послуг на суму 12 408,24 грн. підтверджується наявними у справі № 908/3164/13 доказами.

При цьому, судом встановлено, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.04.13 № ОУ-0000009, від 04.04.13 № ОУ-0000010, від 08.04.13 № ОУ-0000011, від 12.04.13 № ОУ-0000012, від 16.04.13 № ОУ-0000013, від 21.04.13 № ОУ-0000014, від 23.04.13 № ОУ-0000015, від 26.04.13 № ОУ-0000016, від 26.04.13 № ОУ-0000017, від 27.04.13 № ОУ-0000018, від 30.04.13 № ОУ-0000019, від 03.05.13 № ОУ-0000020, від 04.05.13 № ОУ-0000021, від 08.05.13 № ОУ-0000022, від 10.05.13 № ОУ-0000023, від 13.05.13 № ОУ-0000024, від 15.05.13 № ОУ-0000025, від 17.05.13 № ОУ-0000026, від 18.05.13 № ОУ-0000027, за якими загальна вартість наданих транспортних послуг становить 27 795,45 грн., не підписані з боку Замовника - ФОП ОСОБА_1

Оскільки у відповідності до п. 2.3. договору від 26.12.12 здача-приймання робіт підтверджується актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами , а наведені вище акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), за якими заявлено вимоги на суму 27 795,45 грн., не підписані з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту надання відповідачу транспортних послуг на суму 27 795,45 грн. за вказаними вище актами.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ПП "Продіс 2010" у справі № 908/3164/13 про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 27 795,45 грн. за договором від 26.12.12 № 26121. У зв'язку з чим, судом відмовляється у задоволені вимог в цій частині через недоведеність.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість послуг з перевезення вантажів, в т.ч. вартість транспортно-експедиторських послуг, що здійснюються Перевізником на період дії договору визначається згідно виставленому рахунку-фактурі.

Згідно з п. 2.2. договору, Експедитор здійснює оплату за перевезення в національній валюті України шляхом без рахункового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Перевізника за пред'явленим рахунком-фактурою.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Представником відповідача в ході розгляду цієї справи не заперечувався факт отримання ФОП ОСОБА_1 від позивача рахунків-фактур на оплату наданих послуг з перевезення вантажів.

Разом з тим, як свідчать матеріали цієї справи, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані позивачем послуги перевезення вантажів на суму 12 408,24 грн. за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.03.13 № 310, від 12.03.13 № 312, від 13.03.13 № 313, від 14.03.13 № 314, від 18.03.13 № 318, від 24.03.13 № 324, від 25.03.13 № 325, від 28.03.13 № 328 не здійснив, чим порушив умови договору.

Факт наявності заборгованості в розмірі 12 408,24 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи.

Доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, або правомірності своїх дій щодо такої несплати, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12 408,24 грн. на підставі договору від 26.12.12 № 26121 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню в цій частині.

При цьому, розглядаючи справу по суті спору суд виходив з того, що оскільки ФОП ОСОБА_1 особисто в судових засіданнях у цій справі пояснив суду, що він особисто підписував акти здачі-прийняття (надання послуг), а саме: 10.03.13 акт № 310 (на суму 950,52 грн. з ПДВ), 12.03.13 акт № 312 (на суму 1 977,50 грн. з ПДВ), 13.03.13 акт № 313 (на суму 2 825 грн. з ПДВ), 14.03.13 акт № 314 (на суму 2 401,25 грн. з ПДВ), 18.03.13 акт № 318 (на суму 1 057,21 грн. з ПДВ), 24.03.13 акт № 324 (на суму 1125,10 грн. з ПДВ), 25.03.13 акт № 325 (на суму 1 035,83 грн. з ПДВ), 28.03.13 акт № 328 (на суму 1 035,83 грн. з ПДВ) та вказані підписи посвідчував печаткою ФОП ОСОБА_1 без примусу та погроз з боку будь-яких інших осіб, судом визнаються надуманими та, як наслідок, залишаються поза увагою твердження відповідача про те, що він вказані акти підписав на прохання про таке підписання з боку водія ПП "Продіс 2010" ОСОБА_4, який при цьому ще зареєстрований і як ФОП ОСОБА_4, та який, як встановлено судом у справі № 908/3164/13, не є стороною за договором від 26.12.12 № 26121.

Оскільки при підписанні договору від 26.12.12 № 26121 ФОП ОСОБА_1 та ПП "Продіс 2010" дійшли згоди встановивши та передбачивши в ньому (договорі) термін його дії, умови перевезень, вартість перевезень і порядок розрахунків, відповідальність сторін, ін. умови, визначені чинним законодавством України та Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (затв. Міністерством транспорту України від 14.10.97 № 363 із послідуючими змінами, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568 ), а також приймаючи до уваги той факт, що умови договору від 26.12.12 № 26121 не передбачають такої умови для розрахунку, як надання перевізником (ПП "Продіс 2010") експедитору (ФОП ОСОБА_1) товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, як доказ виконання робіт за цим договором, судом, через безпідставність, залишаються поза увагою твердження відповідача про те, що позивач у цій справ не надав відповідачу жодного подорожнього листа чи всіх товарно-транспортних накладних як доказ виконання перевізником (ПП "Продіс 2010") умов зазначеного вище договору від 26.12.12 № 26121.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4 000 грн. витрат, на оплату послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивачем в якості доказів отримання послуг адвоката надано до матеріалів справи належним чином посвідчені договір про надання послуг адвоката від 22.07.13 № 22-07-13, додаток № 1 до договору № 22-07-13, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.10.13 № НП-000010 на суму 4 000 грн. та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 01.10.13 б/н про сплату 4 000 грн.

У визначенні розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, судом враховано, що позивач не надав суду встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалась в країні або в регіонів; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

З огляду на вищевикладене, враховуючи вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, а також враховуючи, що:

- розмір відшкодування судових витрат, у т.ч. оплати послуг адвоката, не повинен бути не співрозмірним, тобто явно завищеним з огляду на складність та обставини справи,

- що позивач не надав суду: встановлених нормативно-правовими актами норм видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартості економних транспортних послуг; доказів вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалась в країні або в регіоні; ін. наявних відомостей органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг,

- не складність справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру судових витрат на оплату послуг адвоката до суми 300 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в розмірі 531 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 38, 44, 49, 69, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 у філії АБ "Південний" м. Запоріжжя, МФО 313753) на користь приватного підприємства «ПРОДІС 2010» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 115-а, код ЄДРПОУ 37442567, р/р 26008000262003 в ПАТ "ФКБ БАНК" м. Запоріжжя, МФО 380009) - 12 408 (дванадцять тисяч чотириста вісім) грн. 24 коп. основного боргу, 300 (триста) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 531 (п'ятсот тридцять одна) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 17.12.13

Суддя В.Л. Корсун