Постанова

від 05.02.2014 по справі 908/3164/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.02.2014 справа №908/3164/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Черноти Л.Ф. при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А. від позивача:не з'явились від відповідача :не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2013 року у справі№908/3164/13 (Суддя: Корсун В.Л.) за позовною заявою Приватного підприємства «Продіс 2010 », м. Запоріжжя до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Запоріжжя простягнення заборгованості в сумі 12428 грн. 69 коп. за договором на транспортно-експедиторське обслуговування від 26.12.2012 року №26121

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Продіс 2010» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 заборгованості в розмірі 12428 грн. 24 коп. за договором на транспортно-експедиторське обслуговування від 26.12.2012 року №26121.

12.11.2013 року позивач надав до матеріалів справи заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій виклав остаточні позовні вимоги щодо суми, яка підлягає до стягнення з відповідача, а саме, 40203 грн. 69 коп. (т. 1 а.с. 130-131).

18.11.2013 року позивач надав до суду першої інстанцій змінену позовну заяву, якою вимагав суд зобов'язати відповідача підписати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період квітень-травень 2013 року, а саме: акт № ОУ-0000017 від 26.04.13, акт № ОУ-0000019 від 30.04.13, акт № ОУ-0000018 від 27.04.13, акт № ОУ-0000015 від 23.04.13, акт № ОУ-0000016 від 26.04.13, акт № ОУ-0000014 від 21.04.13, акт № ОУ-0000013 від 16.04.13, акт № ОУ-0000011 від 08.04.13, акт № ОУ-0000012 від 12.04.13, акт № ОУ-0000009 від 01.04.13, акт № ОУ-0000010 від 04.04.13, акт № ОУ-0000020 від 03.05.13, акт № ОУ-0000022 від 08.05.13, акт № ОУ-0000021 від 04.05.13, акт № ОУ-0000024 від 13.05.13, акт № ОУ-0000023 від 10.05.13, акт № ОУ-0000027 від 18.05.13, акт № ОУ-0000026 від 13.05.13, акт № ОУ-0000025 від 15.05.13, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Приватного підприємства «Продіс 2010» заборгованість за договором від 26.12.2012 року на транспортно-експедиторське обслуговування № 26121 в розмірі 40203 грн. 69 коп., стягнути з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката у розмірі 4000 грн. 00 коп. та 1720 грн. 50 коп. судового збору (т. 2 а.с. 24-27).

Колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо розгляду позовних вимог з урахуванням заяви про їх збільшення від 12.11.2013 року, оскільки заява позивача від 18.11.2013 року не відповідає вимогам норм чинного законодавства, зокрема ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.12.2013 року по справі №908/3164/13 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Приватного підприємства «Продіс 2010» заборгованості в розмірі 12408 грн. 24 коп., витрати на послуги адвоката в розмірі 300 грн. 00 коп. 531 грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви. В решті позову - відмовлено.

Згадане рішення суду першої інстанції мотивоване частковою обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням господарського суду Запорізької області від 09.12.2013 року у справі № 908/3164/13 Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Зокрема, зазначає, що оскільки позивачем не надано суду доказів в підтвердження виконання умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 26.12.2012 року №26121, а саме, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, заяви на виконання перевезень вантажів, подорожній лист, документів бухгалтерського та податкового обліку, підстави для стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості відсутні.

Представники сторін в судове засідання 05.02.2014 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Частиною 2 ст. 101 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 26.12.2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (Далі - ФОП ОСОБА_5) (Експедитор) та Приватне підприємство «Продіс 2010» (далі - ПП «Продіс 2010») (Перевізник) уклали договір на транспортно-експедиторське обслуговування №26121 (далі - договір)(т. 1 а.с. 9-10).

За умовами п. 1.1. договору, останній визначає порядок взаємовідносин, які виникають між Експедитором та Перевізником при плануванні, розрахунках та здійсненні доставки вантажів автомобілями в міжнародних сполученнях.

Згідно п. 1.2. договору Перевізник зобов'язується за винагороду здійснити від свого імені та за рахунок експедитора перевезення вантажу автотранспортом, або шляхом укладання від свого імені договорів перевезення на найбільш вигідних умовах для Експедитора.

Відповідно до п. 2.1. договору Вартість послуг з перевезення вантажів, в т.ч. вартість транспортно-експедиторських послуг, які здійснюються Перевізником, на період дії договору визначається згідно виставленому Рахунку-фактурі .

Пунктом 2.2. договору сторони передбачили, що експедитор здійснює оплату за перевезення в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Перевізника за пред'явленим рахунком-фактурою .

За умовами п. 6.2. договору сторони узгодили, що претензії, які можуть виникнути при перевезенні вантажів, пред'являються протягом двох тижнів після виникнення підстав для їх пред'явлення.

Згідно п. 8.1. договору, останній діє з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2013 року. У випадку відсутності письмового звернення якої-небудь із сторін про розірвання договору за 30 днів до закінчення строку, договір вважається пролонгованим на наступний рік.

Згідно із ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.(ч. 7 ст. 193 ГПК).

Згідно ч.1 ст. 929 Цивільного Кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на несплату відповідачем y березні-травні 2013 року послуг, наданих Перевізником за договором на транспортно-експедиторське обслуговування від 26.12.2012 року №26121, які підтверджуються актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунками-фктурами на загальну суму 40203 грн. 69 коп.

Належне виконання ПП «Продіс 2010» експедиторських послуг за договором, на підставі якого заявлений позов, на суму 12408 грн. 24 коп. підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.03.13 № 310, від 12.03.13 № 312, від 13.03.13 № 313, від 14.03.13 № 314, від 18.03.13 № 318, від 24.03.13 № 324, від 25.03.13 № 325, від 28.03.13 № 328, які підписані представниками сторін без зауважень та скріплений печатками товариств ( т. 1 а.с. 11-18).

З матеріалів справи слідує, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.04.13 №ОУ-0000009, від 04.04.13 № ОУ-0000010, від 08.04.13 № ОУ-0000011, від 12.04.13 № ОУ-0000012, від 16.04.13 № ОУ-0000013, від 21.04.13 № ОУ-0000014, від 23.04.13 № ОУ-0000015, від 26.04.13 № ОУ-0000016, від 26.04.13 № ОУ-0000017, від 27.04.13 № ОУ-0000018, від 30.04.13 № ОУ-0000019, від 03.05.13 № ОУ-0000020, від 04.05.13 № ОУ-0000021, від 08.05.13 № ОУ-0000022, від 10.05.13 № ОУ-0000023, від 13.05.13 № ОУ-0000024, від 15.05.13 № ОУ-0000025, від 17.05.13 № ОУ-0000026, від 18.05.13 № ОУ-0000027, на загальну суму 27795 грн. 45коп., на які позивач посилається, як на належні докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед ПП «Продіс 2010», підписані в односторонньому порядку уповноваженим представником Перевізника, підпис відповідача - відсутній.

Докази пред'явлення Перевізником претензій, передбачених умовами п. 6.2. договору , до Експедитора на суму 27795 грн. 45 коп. матеріали справи не містять та додатково суду апеляційної інстанції не надані.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному Законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем наявності у відповідача перед ПП «Продіс 2010» заборгованості на суму 27795 грн. 45 коп.

Посилання відповідача на те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведений факт виконання договору, на підставі якого заявлений позов, а саме, не надані товарно-транспортні накладні, податкові накладні, заяви на виконання перевезень вантажів, подорожній лист, документів бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача заявлених сум боргу відсутні, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Як вбачається з умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 26.12.2012 року №26121, сторони визначили всі істотні умови останнього, а саме, термін дії договору, умови перевезень вантажу, вартість перевезень і порядок розрахунків, відповідальність сторін та інші умови, визначені чинним законодавством України та Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Умови щодо обов'язкового надання Експедитором Перевізнику подорожніх листів та товарно-транспортних накладних, на підставі яких, як стверджує апелянт, здійснюється розрахунок за надані послуги, договір, на підставі якого заявлений позов, не містить, а тому, судом першої інстанції правомірно залишені такі доводи відповідача поза увагою.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем належними та допустимими доказами у справі підтверджена заборгованість ФОП ОСОБА_5 перед Експедитором за договором на транспорно-ексредиторське обслуговування від 26.12.2012 року №26121 в розмірі 12408 грн. 24коп., а в іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 27795 грн. 45коп. судом першої інстанції правомірно відмовлено за недоведеністю підстав.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про неправомірне стягнення з відповідача на користь позивача суми за надані позивачу послуги адвоката в розмірі 4000 грн. 00 коп., колегія судді враховує наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно роз'яснення ВГСУ від 04.03.1998 року № 02-5/78 відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального Кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться у ст.1 вказаного Закону, за якою адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Принцип «розумного обгрунтування» розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоритична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надані позивачу послуги адвоката в розмірі 300 грн. 00 коп.

Виходячи з наведених норм права та матеріалів справи, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1)Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2013 року у справі №908/3164/13 - залишити без задоволення.

2)Рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2013 року у справі №908/3164/13 - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота